У НААН надали поради щодо зменшення наслідків бойових дій для ґрунтів

У повідомленні пресслужби НААН наголошується, що такі роботи можливо проводити тільки після перевірки на предмет наявності вибухових об’єктів та розмінування території.

Співробітники Інституту ґрунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського НААН обстежили земельні ділянки, які зазнали порушень в результаті авіаційних та артилерійських обстрілів. За результатами аналізу ґрунту не виявлено суттєвих змін вмісту макроелементів (азоту, фосфору та калію).

Експерти рекомендують після розмінування вилучити крупні уламки снарядів задля безпечної роботи у полях. Залежно від розміру пошкоджень ґрунту пропонується:

• вирви глибиною понад 1,5–2 м засипати материнською породою та ґрунтовою масою, що залишились на місці вибуху, в порядку, який забезпечить найбільшу продуктивність рекультивованих земель;
• вирви глибиною до 1,5 м (рис. 2-4) засипати ґрунтовою масою, що залишилась на місці вибуху;
• вирівняти поверхню ґрунту.

Для визначення стану ґрунтового покриву, що зазнав руйнацій внаслідок воєнних дій, пропонується провести ґрунтово-агрохімічне обстеження території для визначення ступеню погіршення стану ґрунту, та розробки плану заходів з його рекультивації.

У разі великих за глибиною і площею пошкоджень через 2-5 років потрібно буде провести «ремонт території» через додавання ґрунтової маси в місцях просадок та вирівнювання поверхні.

Неминучі артефакти — дрібні уламки снарядів, після такого роду воєнного впливу, навряд чи будуть вилучені з ґрунту в найближчий час. Фахівці радять поки що просто не звертати на них уваги.

Нагадаємо, що звертатись за розмінуванням полів можна, зокрема, залишивши заявку на сайті military.feodal.online.