Аграріям України розповіли про перспективність сухого землеробства

Про це йдеться у матеріалі «Сухе землеробство як інструмент адаптації до змін клімату».

«Концепція сухого землеробства містить перш за все ідею максимального використання наявної вологи. Тобто у регіонах, що отримують менше опадів, є можливість отримати користь від застосування сухого землеробства. Вважається, що межею безпечного землеробства є 700 мм опадів на рік, у нас в Україні фактично вже ніде немає такої кількості опадів. Тобто поступово вся країна стає зоною ризикованого землеробства, де потрібно переглядати підходи до обробітку ґрунту, до сівозмін та норм висіву, а також технологій вирощування в цілому. Ми для себе тестуємо різні способи обробітку ґрунту, на даний час зупинилися на безполицевому як найбільш доцільному для наших умов. Але для Херсонського кластеру на богарі дивимося і в бік досвіду Австралії та Казахстану, які запроваджують саме сухе землеробство через вкрай низьку річну кількість опадів», — каже Сергій Хаблак, начальник відділу провадження та моніторингу технологій у рослинництві агрохолдингу A.G.R Group, яким керує Місак Хідірян.

Варто відзначити, що аграрії Австралії за рік отримують усього 100-130 мм опадів, проте мають досить розвинене рослинництво.

«Як працюють австралійці? Найголовніше — це їхня сівалка, де кожна секція — це окремий паралелограм. Основне опорне колесо з дисковим ножем, завдання якого — розрізати пожнивні рештки, а далі вже працює вузький анкерний сошник. Він може опускатися на глибину до 20 см. Завдання сошника — знайти вологу, буде вона на 5-7 см, чи навіть на 20 см. Прорізається борозна на глибину розташування вологи, кладеться насінина і на неї нагортається буквально 2-3 см землі згори, не більше», — розповідає Калин Цуркан, доктор сільськогосподарських наук.

Тобто насіння перебуває в такій своєрідній канаві, пояснює спеціаліст. За рахунок цього вдається зловити точку роси, тобто точку, де волога переходить із пароподібного стану в рідкий.

«Відбувається так звана атмосферна іригація. Відомо, що в жаркому кліматі повітря насичено пароподібною вологою, в нічні часи за рахунок навіть незначного перепаду температури, волога осаджується в вигляді роси. За добу на 1 га надходить з повітря від 10 до 50 тонн води. Саме завдяки цьому австралійці, маючи своїх 130 мм опадів, узагалі можуть щось вирощувати», — підкреслив пан Цуркан.

Читати по темі: Аграрій з Одещини поділився технологією вирощування сільгоспкультур за умов посухи

Що спекотніше, каже він, то більше пароподібної води, тож головне завдання сухого землеробства — осадити цю воду, зробити її придатною для використання рослинами. Тому, зокрема, австралійські аграрії ведуть боротьбу за збереження усієї маси рослинних решток на полях.

«Фахівці із захисту рослин стверджують, що під щільним рослинним покривом на полі може розвиватися патогенна флора, яка буде потім уражувати культури на цих площах. Тут є рішення — сінтрофні асоціації мікроорганізмів. Тобто ми повертаємося до біологізації ґрунту, яка нам необхідна та до якої ми усі рано чи пізно прийдемо. Щоправда, мені здається, що люди всерйоз візьмуться за це питання, коли проблема родючості ґрунтів стане надзвичайно гострою», — підсумував Калин Петрович.

Пожнивні залишки на поверхні поля, що залишилися після попереднього збору врожаю, формують мульчу, яка, розкладаючись, повертає в ґрунт важливі поживні речовини. Ці рослинні залишки захищають ґрунт від вітру, тим самим запобігаючи вітровій ерозії. Також вони захищають і від водної ерозії, сповільнюючи швидкість стоку води після дощу і запобігаючи вимиванню і виносу поверхневого родючого шару ґрунту.

Зараз сільське господарство у світі переживає великі зміни. На додаток до тенденцій посилення механізації, наслідків кліматичних змін та впровадження нових технологій, зростає визнання необхідності ведення більш стійкого сільського господарства для захисту природно-ресурсної бази.

Найбільша спільнота СуперАгрономів у Facebook