Фахівці розповіли, чи можна вирощувати культури на чорнобильській землі

Про це пише Укрінформ.

Риторика центральної влади останнім часом здебільшого зводиться до розвитку туризму в чорнобильській зоні. Утім прибутки державі та місцевим бюджетам можуть приносити і сільгоспугіддя, які зараз не обробляються. Після 1986 року на них поставили тавро радіації, але окремі радіонукліди сьогодні вже не є такими загрозливими, як тоді. Тож науковці й місцева влада наполягають на проведенні повторного радіологічного моніторингу, аби дозволити обробляти землі.

В Інституті сільського господарства Полісся стверджують, що альтернативи обробітку уражених радіацією земель немає. Там вважають, що вплив радіонуклідів можна мінімізувати, якщо правильно обробляти ґрунт і вирощувати відповідні культури. Зокрема, підкреслюють фахівці, найменше накопичують радіонуклідів кукурудза і цибуля, найбільше — горох та буряк.

Читати по темі: У Кабміні вирішили провести інвентаризацію земель Чорнобильської зони

В управлінні екології та природних ресурсів Житомирської ОДА кажуть, що не мають точної відповіді на запитання, скільки в області гектарів земель через радіацію виведені з сільгоспобробітку.

«З огляду на радіоекологічну ситуацію в межах Житомирської області уже на 2012 рік, за даними Національної комісії з радіаційного захисту України (НКРЗУ), із 700 населених пунктів не відповідали критеріям зонування, тобто могли бути виведені із зон радіоактивного забруднення 555 у 9 адміністративних районах. Для цього потрібно провести аналіз усіх агроекологічних характеристик вилучених земель, на основі яких і має формуватися пріоритетність їх реабілітації. Проте в нас застаріла експериментальна база та гострий дефіцит радіологів. Альтернативи поверненню безпечних у радіаційному відношенні територій, а точніше земельних ресурсів, до аграрної сфери — наразі немає», — наголошує Петро Надточій, доктор сільськогосподарських наук.

Фото: Pixabay.com

Як обробіток ґрунту може мінімізувати радіаційний вплив на рослини та які культури можна вирощувати на забруднених землях

В Інституті сільського господарства Полісся з’ясували, що на накопичення радіонуклідів бульбами картоплі, яка є однією з найпоширеніших культур житомирського Полісся, по-різному впливали способи обробітку та система підживлення. Так, заміна звичайної оранки на глибину 20-22 см мілкою оранкою чи безполицевим обробітком — сприяла зменшенню питомої активності цезію-137 у середньому на третину, а стронцію-90 — на понад 17%.

Одним із ефективних методів зниження коефіцієнту переходу стронцію в рослинну продукцію є вапнування ґрунтів. За останні 5-7 років площі кислих ґрунтів значно зросли не лише у поліській, а й у лісостеповій зоні, а відтак вапнування потребують понад 1500 тис. га орних земель та окультурених пасовищ.

Крім вапнування, зниженню радіонуклідів сприяють фосфорно-калійні добрива. Калійні зменшують у ґрунті концентрацію радіоактивного цезію, а фосфорні — стронцію. Дієвим способом зниження накопичення цих радіонуклідів у рослинній продукції є глинування легких за гранулометричним складом радіонуклідно забруднених ґрунтів з наступною оранкою на глибину 20-25 см.

Читати по темі: Урожай, що зібраний з полів поблизу Чорнобиля, радіоактивний та небезпечний, — вчені

Професор акцентує, що при веденні сільського господарства на забруднених радіацією територіях треба знати особливості кожної культури:

«У зерні кукурудзи цезію-137 може бути у 60 разів менше, ніж у зерні люпину жовтого. Озимі зернові накопичують радіонуклідів у 1,5-2 рази менше, ніж ярі. Якщо умовно побудувати ланцюжок із зернових і зернобобових від найменш до найбільш сприятливих до накопичення радіонуклідів, то він буде приблизно таким: кукурудза на зерно, просо, ячмінь, озима пшениця, жито, овес, гречка, горох, люпин. Серед кормових культур: кукурудза на силос, стоколос безостий, тимофіївка лучна, конюшина, соняшник, вика, люпин жовтий, люпин вузьколистий», — розповідає Петро Надточій.

Проведені науковцями дослідження засвідчили, що в умовах зони гарантованого (добровільного) відселення зерно люпину вузьколистого, культура якого вирощувалась на дерново-підзолистому ґрунті без внесення добрив (у с. Грозине Коростенського району), і нині за забрудненістю цезієм перевищує допустимі рівні.

З овочевих культур у незначних кількостях накопичують радіоактивний цезій цибуля, баклажани, перець солодкий, гарбузи, дещо більше — огірки, томати, часник, кабачки, морква, петрушка. Багато його збирається в редисці, кропі, білокачанній капусті. Найбільш забрудненими є щавель, капуста кольрабі, столовий буряк.

Ми у Telegram

Тримай руку на пульсі важливих агрономічних новин та подій