Названо основні чужорідні інвазійні рослини в Україні: шкодочинність борщівника Сосновського

Про це йдеться у матеріалі «Агресивні «вселенці» — найнебезпечніші види рослин у наших лісосмугах» на Kurkul.com.

Відомо, що 1 га лісосмуги захищає 20-30 га ріллі, збільшення врожаю при цьому становить в середньому 15% (в залежності від культури). Але, на жаль, неграмотно посаджені лісосмуги можуть лише підсилювати засуху, зневоднюючи землю, особливо в посушливих умовах. У сучасній Україні лісосмугам не надають належної уваги і догляду, що спричинило винищення сотень тисяч кілометрів лісосмуг, а це може призвести до масового спустошення сільськогосподарських угідь.

Але є ще одна величезна проблема, як наслідок порушення лісозахисних смуг — поширення чужорідних інвазійних видів. З одного боку, без належного догляду багато видів-інтродуцентів, з яких формували лісосмуги, стали «втікачами» і створили загрозу сусіднім природним біотопам лісів, степів та луків.

У свій час для посадки лісосмуг використовували такі породи дерев, як дуб червоний, робінія псевдоакація, клен ясенолистий, в’яз низький, гледичія колюча та аморфа кущова, верба ламка, що не є природними видами для теренів України, проте вони володіють високими адаптивними властивостями.

Борщівник Сосновського (Heracleum Sosnowskyi)

Це карантинна, досить отруйна рослина, що входить до числа найшкідливіших інтродукованих в Україну. Борщівник Сосновського є особливо агресивним чужорідним видом, як і близький до нього вид борщівник Мантегаці. Виростає заввишки до 3 м і належить до найвищих трав’янистих рослин України. Борщівник Сосновського впроваджений в культуру як високопродуктивна силосна рослина у повоєнні роки.

Проте поступово з’ясувалося, що специфічний запах борщівника зберігається в м’ясі і молоці тварин, а при наявності інших кормів, корови погано поїдали силос. До того ж стала очевидною небезпека опіків при контакті з рослинами борщівника. Тому вже у 1980-ті роки борщівник практично перестали культивувати, однак у 70-80-ті роки ХХ століття почалося його масове здичавіння в країнах Балтії, Польщі, Німеччині, Білорусі, Україні.

Висока інвазивність борщівника Сосновського обумовлена його морфологічними особливостями та високою алелопатичною активністю щодо інших видів рослин. Освоюючи нові території, борщівник Сосновського помітно впливає на біоценози, засіваючи береги водойм, пустирі, узбіччя доріг, необроблювані ділянки полів, схили гір, долини річок, перетворює їх на суцільні «плантації». Отруйні види борщівника є реальною загрозою здоров’ю, а часом і життю людини.