Науковці розповіли про наслідки впливу на сільгоспкультури малосніжних зим

Як переконують фахівці Національної академії аграрних наук, брак опадів у цей час матиме негативні наслідки для недостатньо розвиненої озимини пізніх строків сівби, а також ярих культур. Адже нормальне зростання ранньою весною значною мірою залежить від сумарної кількості вологи, що накопичилася в ґрунті холодної пори року, пише golos.com.ua.

«Яскравий приклад — минула зима. Вона виявилася надто теплою і мало-сніжною. Це врешті-решт вплинуло не тільки на врожайність озимини, особливо в південних регіонах, а й загалом негативно позначилося навіть на кукурудзі та соняшнику, що зумовило помітне зниження валових зборів у окремих областях і в країні загалом», — зазначають фахівці.

Звісно, погодні умови кожного року різняться, але певна аналогія з попередньою зимою, принаймні з її початком, дещо простежується. Зокрема, це стосується відносно раннього припинення осінньої вегетації озимини, підвищених температур та недостатньої кількості вологи у верхніх шарах ґрунту на початок її зимівлі. Адже в третій декаді листопада опадів випало 7,1 мм, що на 9,9 мм менше від середньої норми. На полях тоді здебільшого з’явився сніг, який місцями протримався три-чотири доби.

Клімат-контроль на полях

Погодна аналітика України за 10 років

Утім, до вимерзання озимих призводить не лише відсутність снігового покрову. Великої шкоди в окремі роки завдає посівам льодова кірка. Її причиною можуть стати часті відлиги та заморозки, викликані різкими коливаннями температури взимку та ранньою весною. Найбільш небезпечною є притерта кірка, під якою озимі гинуть від нестачі кисню. Лід при тривалому заляганні повністю припиняє аерацію рослин.