Держпродспоживслужба інформує про фітосанітарний стан рослин

Держпродспоживслужба підготувала детальній звіт про фітосанітарний стан рослин на 28 квітня 2017 року.

У посівах озимих та ярих зернових колосових культур продовжується повільне розселення та шкідливість хлібних блішок, п’явиць, злакових мух, попелиць, цикадок, які в допороговій чисельності пошкодили 2-4, максимум 18% рослин. У посівах зернових культур південних, центральних та східних областей відмічено заляльковування гусениць озимої совки та личинок хлібної жужелиці. Зростання активності фітофагів очікується із встановленням сухої жаркої погоди.

У Степу відбувається малоактивне переселення клопа шкідливої черепашки у крайові смуги посівів озимих зернових культур. Середня чисельність перезимувалого клопа становить 0,5-1 екз. на кв.м на 2-31% заселених площ. Надалі фітофаги поступово розселятимуться на всіх площах зернових колосових та завдаватимуть шкоди рослинам, зумовлюючи відставання їх у рості та розвитку, передчасному пожовтінню, білоколосості. За надпорогової чисельності на заселених площах виникатиме необхідність застосування хімічного захисту рослин.

Достатня кількість вологи на фоні позитивних температур повітря сприяли прогресуванню розвитку збудників хвороб у посівах озимих зернових культур. Борошнистою росою уражено 1-16, септоріозом – 1-7, гельмінтоспоріозом, сітчастою, темно-бурою, ринхоспоріом (Закарпатська, Львівська обл.), , іншими плямистостями – 2-12% рослин, бурою листковою іржею, кореневими гнилями – 1-5% рослин. У Тернопільській, Черкаській областях у посівах ярого ячменю 0,5-2,5% рослин уражено кореневими гнилями, гельмінтоспоріозом, смугастою плямистістю, осередково ринхоспоріозом. Посіви озимих та ярих колосових культур оздоровлюють дозволеними до використання фунгіцидами. Вибір препаратів здійснюється з огляду на спектр захисної дії їх та домінуючу хворобу.

Повсюди сходи гороху продовжують заселяти бульбочкові довгоносики, у південних та східних областях піщаний мідляк, осередково південний сірий довгоносик. Ними в допороговій чисельності пошкоджено 6-10% рослин у слабкому ступені. В Тернопільській області 1% рослин уражено кореневими гнилями. В багаторічних травах рослинами живляться бульбочкові, великий люцерновий, конюшиновий, інші довгоносики, клопи. Ними пошкоджено 6-13% рослин. Із хвороб відмічено буру плямистість.

Продовжується заселення посівів озимого ріпаку ріпаковими квіткоїдом, листкоїдом, прихованохоботниками, які за чисельності 1-3 екз. на рослину пошкодили 5-10% рослин у слабкому ступені. На сходах ярого ріпаку хрестоцвітими блішками за середньої чисельності 0,5-2 екз. на кв.м пошкоджено 1-4% рослин у слабкому ступені. Подекуди відмічається шкідливість хрестоцвітих клопів. Осередки заселення хрестоцвітими блішками (ЕПШ 3-5 екз. на кв.м), листкоїдами (ЕПШ 3 екз. на кв.м), прихованохоботниками (ЕПШ 5-6 жуків на рослину) до цвітіння захищають дозволеними до використання препаратами.

На 5-34% обстежених площ озимого ріпаку рослини хворіють на пероноспороз, альтернаріоз, фомоз, бактеріоз коренів за ураження 1,5-9%. У господарствах Тернопільської області 1% рослин уражені циліндроспоріозом, 1% рослин ярого ріпаку – чорною ніжкою. За появи ознак хвороб доцільно провести обробки дозволеними до використання препаратами.

У Київській, Кіровоградській та Черкаській областях на сходах цукрових буряків виявлено 0,1 екз. на кв.м жуків звичайного бурякового довгоносика, на бурячищах 0,3-0,5 екз. на кв.м. У Вінницькій області на сходах у допороговій чисельності розвиваються та шкодять бурякові блішки. На рослинах-живителях розвиваються та живляться личинки листкової бурякової попелиці, які в подальшому заселятимуть сходи буряків.

За високого ступеня чисельності довгоносиків звичайного (ЕПШ 0,2-0,3 екз. на кв.м), сірого (ЕПШ 0,2-0,5) та прохолодної погоди бурячища і прилеглі до них посіви буряків обкопують крайовими ловильними канавками, з систематичним обприскуванням їх дозволеними контактними препаратами.

На сходах соняшнику відмічається пошкодження піщаним мідляком, осередково південним сірим та сірим довгоносиками, дротяниками. Осередково у фермерському господарстві Київської області сірим довгоносиком за чисельності 0,2, макс. до 1 екз. на кв.м пошкоджено до 22% рослин у слабкому ступені. 

Садові довгоносики (сірий бруньковий, яблуневий квіткоїд) скрізь у теплі сонячні дні за чисельності 1-5 екз. на дерево пошкодили 3-20% бруньок на 12-30% дерев. У сім’ячкових садах у допороговій чисельності живляться яблуневі попелиці, медяниці, плодові кліщі, листокрутки. У Степу відмічено живлення гусениць білана жилкуватого, золотогузка. Осередково відмічено вихід із-під щитків гусениць яблуневої горностаєвої молі. В сонячні години триває літ оленки волохатої. У Київській, Черкаській областях відмічають початок льоту травневих хрущів.

У Закарпатській області на сприйнятливих сортах яблуні виявлено початок ураження пагонів борошнистою росою. У степових та лісостепових областях набуває поширення моніліоз кісточкових (абрикос, персик), яким охоплено 1-3% дерев та 2-4, макс. 15-20% пагонів у промислових насадженнях, до 70% дерев у приватному секторі (Херсонська обл.). На персику розвивається кучерявість листків. За утримання прохолодної вологої погоди вищезгадані хвороби набудуть масового розвитку. Плодові насадження до цвітіння (зерняткові) та після цвітіння (кісточкові) проти шкідників і хвороб обприскують сумішами дозволених інсектицидів та фунгіцидів.

У господарствах здійснюється постійний фітосанітарний нагляд за посівами сільськогосподарських культур.