У заготівлі житнього силосу велике значення має і технологія азотного живлення під час вирощування, і правильне збирання та трамбування зеленої маси. Одним з важливих моментів є термін збирання: він прямо впливає не лише на урожайність, але й на рівень сирого протеїну в готовому силосі.
Основним параметром для отримання високого рівня сирого протеїну є рівень азотного живлення у весняний період. Внесений азот весною в першу чергу використовується для активного весняного кущення, що покращує врожайність посіву. І лише після початку виходу в трубку, під кінець першої декади квітня, рослини використовують доступний азот в грунті для його накопичення в рослині.
Читати по темі: Технологія вирощування озимого гібридного жита на силос: досвід господарства «Скіф»
Відповідно, при недостатніх рівнях доступності азоту в цей період злаки не будуть мати можливості забезпечити оптимальний рівень сирого протеїну в готовому силосі. Важливим для цього процесу є активний процес фотосинтезу із накопиченням цукрів, що забезпечується подовженим сонячним опроміненням. Для формування валового врожаю рівень азотного підживлення у весняний період має становити 70-90 кг в діючій речовині азоту, але для отримання високого рівня сирого протеїну рекомендовано підвищувати рівень азотного живлення до 90-110 кг. При цьому важливим є досягнення оптимальної фази для скошування, тобто повного виходу прапорцевого листочка (ВВСН 39).
Фаза прапорцевого листка є ідеальною для початку заготівлі житнього силосу. Орієнтовний вміст сухої речовини становить 14%, а вміст сирого протеїну за умови достатнього забезпечення азотом на рівні 19-20%. При цьому рівень лігніну у спеціалізованих силосних гібридів жита становить менше 2%, а відповідно перетравність НДК на рівні 75%.
Такий стан рослини відповідає середині процесу заготівлі житнього силосу. Прапорцевий листок повністю вийшов і всередині відбувається інтенсивний розвиток колосу, що супровождується потовщенням стебла. Рівень сухої речовини 15-16% в СР. Вміст сирого протеїну 17-18% за умови достатньої доступності азоту для рослини. Рівень лігніну 2,4-2,6% в СР для силосних гібридів жита. Для зернових або комбінованих зерно-силос гібридів він становить більше 3%. Перетравність НДК на рівні 70-75%.
Це фаза, яка відзначається початком виходу колоса і є сигнальною про різку зміну показників поживності. Якщо заплановано отримати житній силос преміум якості, то скошування має відбуватись від повного виходу прапорцевого листка до початку виходу колоса. Початок виходу остюків в жита є сигналом для завершення скошування і до виходу колоса залишилося 1-2 дні залежно від погодних умов. В цій фазі вміст сухої речовини досягає 17-18%, а вміст сирого протеїну 14-15% за умови його доступності для рослини під час вирощування. Вміст лігніну у силосних гібридів досягає 3% в СР, а перетравність НДК на рівні 65%. При цьому варто врахувати, що перетравність НДК після повного виходу колоса буде в межах 60%.
Початок виходу колосу
Варто зауважити, що в процесі розвитку колоса після виходу прапорцевого листка вміст поживних речовин зменшується, і з накопиченням лігніну погіршується перетравність НДК. Заготівля силосного жита від початку фази прапорцевого листка до виходу колоса залежно від погодних умов триває в середньому 7 діб, але при умові високих температур може скорочуватися до 5 діб, а при низьких температурах вона подовжується до 9-11 діб.
Варто врахувати, що високі температури хоч і скорочують тривалість оптимальної фази, але дозволяють пришвидшити процес заготівлі жита через швидку втрату вологи в процесі привялення. Заготовляючи житній силос в оптимальний період, ми отримуємо усереднені значення показників пожиності: сирий протеїн 17-18%, лігнін 2,0-2,5% а перетравність НДК на півні 70%.
Читати по темі: Озиме жито на силос у ПОСГП ім. Івана Франка від А до Я
Вміст сирого протеїну у зеленій масі злаків залежить від доступності азоту під час вирощування в прикореневій зоні. В разі недоступності азоту для рослини вплив фази скошування на його вміст буде мінімальним. Різниця виходу сухої речовини з одного гектари між початковим етапом виходу прапорцевого листка і початком виходу колоса зростає до 30-40%.
Розпочинати скошування варто, коли на рослинах відсутня ранкова роса. Ґрунт має бути тугим і не налипати на колісну базу трактора і косарки. Ширина валка має бути максимально можливою, але не ширше колісної бази трактора для причіпних косарок. В цьому варіанті значно краще себе показують трьохсекційні навісні косарки, які мають одну фронтальну і дві бокові секції. При їх використані можна формувати максимально широкі валки на бокових секціях і на фронтальній секції за шириною колісної бази, щоб виключити проходу коліс трактора по краю центрального валка. Також застосування такої косарки залежно від травостою дозволяє не використовувати ворошилку. Якщо маса після скошування знаходиться у валках, то її якомога швидше потрібно розворушити. Ця операція значно скорочує час підсушування маси.
Оптимальна висота скошування становить 10-12 см. Це дозволяє зменшити забруднення силосованої маси та пришвидшити процес привялення. Збільшення висоти скошування негативно впливає на врожайність. Додаткові 10 см до висоти скошування жита понад рекомендовані 10 см стерні за польовими дослідженнями зменшує врожайність до 4 т/га, або 0,4 т/га на кожен додатковий сантиметр стерні.
Під час скошування необхідно контролювати якість роботи плющилки. Для злакових трав рекомендується використовувати бітерну плющилку. Вона не розплющує стебла рослин, а злегка їх травмує. При цьому слід контролювати і регулювати швидкість обертів бітерного валу відносно травостою. Адже при невідповідній роботі бітера можуть повністю перебивати стебла рослин і тоді ми отримуємо масу посічену по 15-20 см. Це може призвести до 30-40% втрат в полі. Найкращим варіантом є використання вальцевих плющилок. Вони знімають восковий наліт із злаків і розплющують їх стебла. Це скорочує час привялення на 5-6 годин.
Після скошування в процесі привялення маси на рослинах продовжують розвиватися природні бактерії. При цьому також в рослині продовжуються фізіологічні процеси, але рослина вже не отримує поживних речовин із коренів, що називають «голодний обмін». Таким чином ми втрачаємо 10-20 % від накопичених цукрів, тобто рівень цукрів 22-24 % при скошуванні, а протягом 24 год привялення залишається 18-19 % цукрів. Також подовжений час знаходження маси в полі до її підбору може призвести до втрати 2-3 % сирого протеїну. Скорочення часу привялення силосної маси в полі дозволяє також знизити кількість клостридій які потрапляють в корм при силосуванні та підвищити його якісні показники завдяки зменшені ферментаційних втрат в полі.
Контроль підсихання силосної маси проводиться регулярно. Найкращим рішенням буде перед відбором силосної маси з поля на дослідження провести обстеження рівномірності густоти травостою. Для цього проходимо поле по діагоналі. В місці із зниженою густотою травостою маса бути швидше просихати, тому такі ділянки потрібно виявляти і розпочинати з них процеси контролю вмісту сухої речовини та заготівлі.
Скошене жито на силос
Читати по темі: Жито озиме: Технологія вирощування, обробіток ґрунту, добрива, насіння, захист та збирання
Початок валкування житнього силосу найкраще розпочинати, коли вміст сухої речовини на 2-3% нижче від планової сухої речовини до закладки, тобто початок валкування доцільно розпочинати коли суха речовина досягла 27-28%. При валкуванні маса, яка знаходилась знизу, потрапляє на верх валка, що також сприяє рівномірному підсиханню силосної маси. В разі пересиханні маси в полі при затримці із її підбором доречно ще раніше розпочати валкування, що сповільнить пересихання силосної маси.
Житній силос надзвичайно вимогливий до ущільнення. У цьому процесі дрібниць не існує, тому є ключові технологічні правила:
