Жито озиме:

Жито — цінна зернова культура. На жаль, за останні 10 сезонів (із 2010-го по 2019 р.) посівні площі під ним в Україні скоротилися на 59%.

Дуже дивно, бо за умов правильної технології вирощування й оптимального захисту рентабельність вирощування жита озимого може сягати 120-150%.

Отож, говоримо про озиме жито. Технологіями та досвідом поділилися агрономи, що вирощують його не один рік.

Посушливі умови жито витримує добре, адже має потужну й розгалужену кореневу систему. Вона дозволяє краще використовувати мінеральні добрива й поживні речовини з ґрунту, краще протистояти стресам, хворобам і шкідникам. Тому озиме жито, особливо гібридне, є дуже «вдячною» культурою для агронома.

Аналогічної думки дотримуються й у господарстві ТОВ «Ім. Лесі Українки» (Волинська обл.).

Аграрії вважають, вирощувати жито варто там, де ніщо інше не приживається. Наприклад, співзасновник господарства «Агро-Захід» Павло Кушнір упевнений, що це перспективна культура, але тільки на таких бідних землях, як тут, бо де є кращі землі, доцільніше вирощувати щось інше.

Володимир Петрунів, агроном ТзОВ «Агро ЛВ Лімітед» (Львівська обл.), зауважує, що жито здатне замінити пшеницю на площах, де ґрунт закислений і урожайність більшості злакових культур падає. У таких умовах воно показує вдвічі вищу урожайність, аніж пшениця.

Потрібно пам'ятати, що високий урожай можливий лише за дотримання правильної технології вирощування: гарний насіннєвий матеріал, правильна сівба та норми висіву, оптимальна система удобрення, ефективний захист. Тільки за цих умов можна отримати високі показники урожайності та якості жита.

Найкращими попередниками для озимого жита інтенсивного типу є:

• багаторічні трави на один укіс,
  
• кукурудза і силос,
  
• вико-вівсяні суміші,
  
• горох на зерно.
  
  

Хороші попередники:

• ріпак, гречка,
  
• ранні сорти картопл

Допустимі попередники:

• соняшник

Жито менш чутливо реагує на монокультуру, ніж пшениця.

Озиме жито на полях підприємства ПОСП імені «Івана Франка» (Волинська обл.) вирощують у монокультурі (в один рік на полі вирощується озиме жито на силос, а після нього — кукурудза на силос). Завдяки озимому житу можна отримати два врожаї на рік.

У деяких господарствах жито сіють після гречки, хоча це не найкращий попередник.

У господарстві «Ім. Лесі Українки» попередником був льон. І це одразу ж дало результати. Жито було значно кращим і вищим. Кажуть, жито менше відчуває ґрунтовтому і хвороби, а тому про цю культуру піклуються менше, аніж, наприклад, про пшеницю.

В однакових кліматично-ґрунтових умовах та після одних і тих самих попередників обробіток ґрунту майже не відрізняється від обробітку під озиму пшеницю.

Агроном господарства ім. Івана Франка Володимир Мул розповів, що після збирання кукурудзи вносять 60-70 т/га гною за допомогою причепа-розкидача ПРТ-16. Мінеральне добриво NPK 5-17-30 вноситься в кількості 120 кг/га у фізичній вазі. Основний обробіток ґрунту — оранка на глибину 25-27 см. Плуг Лемкен Euro Diamant 10, трактор John Deere 835R.

Головний агроном «Чернігівське племпідприємство» Михайло Бондар говорить, що вони з осені роблять дискування, вирівнюють поверхню. Навесні вносять 2ц/га КАСу, як і під пшеницю.

На Волині жито вирощують як силосну культуру. Обирають насіння KWS: КВС ПРОГАС, КВС МАГНІФІКО, ці гібриди мають дуже високу продуктивність за вирощування на силос, їх вигідно вирізняє відсутність хвороб, висока поживність і перетравність зеленої маси.

На Житомирщині у ТОВ «Вега Агро» надають перевагу іншим варіантам:

Основний спосіб сівби – звичайний рядковий, із залишенням технологічних колій. Норма висіву залежить від ґрунтово-кліматичних умов, строків сівби, попередників, особливостей гібриду та рекомендацій компанії-виробника насіннєвого матеріалу.

Розпочинати сівбу культури необхідно в оптимальний час. Зважаючи, що рослинам потрібно близько 45 днів осінньої вегетації, цей час вираховують від першого дня сівби до входу в зиму у відповідній місцевості.

Норма висіву жита у господарстві «Чернігівське племпідприємство» становить 70 кг/га або 2 млн/га. Глибина сівби — 2-3 см.

Є певна різниця у розвитку рослин: коли жито глибоко посіяне, воно витрачає набагато більше енергії для того, щоб зійти. Водночас рослини, посіяні на рекомендовану глибину 2 см, зійшли і починають кущитися.

Жито є культурою, схильною до вилягання, що може призвести до значних втрат врожайності.

Міжнародний експерт «КВС-УКРАЇНА» Даг фон Каппхер радить аграріям використовувати більше регулятора росту, адже краще витратити трохи більше грошей, аніж потім втратити урожай на житі, що вилягло. Також він порекомендував зменшити використання фунгіцидів на 10-15%.

Окрім цього, експерт зазначив, що потрібно спостерігати за розповсюдженням шкідників колосу.

На прикладі одного з підприємств наведемо таку систему захисту. Навесні після відновлення вегетації внесли 200 кг/га аміачної селітри. Після цього зробили першу обробку — гербіцид, інсектицид і селітра.

Друге обприскування провели у фазу другого міжвузля. Використовували фунгіцид із д. р. тебуконазол, 10 кг/га карбаміду та стимулятор. Третє обприскування здійснювали в фазу прапорцевого листка. Обробили системним фунгіцидом Амістар Екстра, інсектицидом і стимулятором Гумат, а також внесли карбамід.

На полях підприємства «Зерновий Край» після збирання олійного льону провели оранку, передпосівну культивацію і внесення добрив (25 кг фосфору, 25 кг калію та 40 кг діючої речовини азоту з осені). Норма висіву — 2,3 п. о./га.

Гібридне жито не має високої стійкості до пошкоджень бурою іржею, тому за ситуацією треба постійно стежити. Адже за значного поширення хвороби можна втратити до 30% врожаю.

Бура листова іржа проявляється зазвичай у фазах вихід колоса ― прапорцевий листок, тобто ВВСН 49-51.

Що ж до шкідників, то найбільшої шкоди житу завдають трипси. Нагадаємо, що в господарствах, які сіють жито після злакових попередників, або якщо взагалі є проблема з трипсом, то з ним бажано боротися, коли рослини перебувають у фазі трубкування.

Головний агроном господарства «Маяк» Володимир Баран зазначив, що від шкідників застосовують інсектицид Коннект 0,5 л/га. Регулятор росту — хлормекват-хлорид 1 л/га + Моддус 0,2 л/га. Пропорції повторної обробки — мікс хлормекват-хлориду 0,5 л/га та Моддусу 0,2 л/га.

Головне, розпочинати збирання жита на зерно при досягненні вологості 14 %. Не чекати, поки збереться пшениця, тому що жито в більшості випадків швидше достигає, додають фахівці компанії КWS.

Спеціалісти компанії «КВС-УКРАЇНА» зазначають, що основною помилкою збирання жита на зерно є несвоєчасне збирання. Зазвичай, жито збирається в останню чергу (після пшениці) і ми маємо проблему з осипанням. Хоч гібриди КWS стійкі до осипання та проростання на пні, проте деколи воно надто довго стоїть в полі. Також при неправильній регуляції росту та при значних опадах жито може вилягати, що значно ускладнює збирання та веде за собою до втрат врожаю та якості. Якщо ми говоримо про зерно, то як і для будь-якої іншої зернової культури при досягненні повної фази достигання, тобто вологості 14%.

При збиранні жита на силос в першу чергу допускають помилку у визначенні оптимальної фази для скошування та її тривалості. Зазвичай, господарствам, які вперше вирощують жито на силос, важко орієнтуватися у настанні правильної фази та розрахувати час для скошування. Ще однією помилкою є підв'ялювання. Для отримання силосу високої якості маса повинна як найменше лежати на полі, тому потрібно максимально швидко розкидати валок свіжоскошеної маси по полі, адже в перші 2 години втрачається найбільша кількість води з рослин.

Також потрібно звертати увагу на типові помилки при заготівлі будь-якої кормової культури: висота зрізу, довжина різки, трамбовка маси на ямі. Щодо силосу, то оптимальна фаза — це повний вихід прапорцевого листка BBCH 39 до виходу колоса. Головне не переплутати її з BBCH 47, тому що у цій фазі також ще не буде колоса, але час до його появи 2 дні. Тоді як від 39 – 7-10 днів. Час скошування буде в першу чергу залежати від площі та потужності техніки, а також від погодніх умов, зокрема, від прогнозу дощів.