Стратегії живлення культур: азот із добрив та... з повітря
Добрива подорожчали. І навряд чи в 2022 році ціни значно знизяться. Що робити? Як діяти в цьому сезоні, аби не працювати «в мінус»? Шляхи є різні. Розбираємось із варіантами.
Шалене зростання цін на добрива, передусім азотні, тримає в напрузі увесь вітчизняний агросектор. А весна вже практично настала. І незабаром треба буде планувати схеми живлення ярих культур. А коли починаєш обчислювати вартість — від цифр паморочиться голова.
Подумати лишень — світові ціни на той же карбамід із грудня 2020 року зросли більш ніж на 260%!
І хоч експерти кажуть, що на міжнародних ринках почався невеликий «відкат», та нас ця тенденція не дуже торкнулась. І навряд чи зниження буде суттєвим.
Наприкінці лютого 2022 р. вартість карбаміду все ще перебуває в межах 30-32 тис. грн/т, а КАС 32 — на рівні 26-28 тис. грн/т. І якщо порахувати, у скільки обійдеться весняне підживлення кукурудзи та соняшнику, то починаєш задумуватися про його доцільність.
Але ж рослини «хочуть їсти» і вони мають конкретні потреби. То що робити? Варіанти є. Для початку давайте розберемо, скільки азоту потрібно ярим культурам на заплановану урожайність.
Наприклад, соняшнику для формування 1 т урожаю потрібно 42-51 кг азоту. Відповідно для 3 т культура має спожити щонайменше 125 кг азоту.
Кукурудзі для формування 1 т врожаю потрібно 21-27 кг N, а щоб вийти на врожайність 10 т/га, вона має спожити щонайменше 210 кг азоту.
Якщо розглянути типову технологію саме азотного живлення соняшнику та кукурудзи, то стає очевидним, що більшість азоту культури все ж таки беруть із альтернативних джерел. Тож цим чинником нехтувати не можна у жодному разі.
Як вважають експерти, в умовах значного зростання вартості добрив у господарств є 2 шляхи оптимізації азотного живлення. Перша стратегія — це підвищення ефективності мінерального азоту із добрив. А друга — збільшення кількості доступного азоту із природних джерел.
Вибір шляху визначає й подальші дії. Перша стратегія передбачає низку заходів, покликаних знизити втрати азоту із добрив та забезпечити пролонгацію його доступності. Зокрема, йдеться про:
- дробне внесення азотних добрив (до сівби, міжрядне підживлення);
- підбір формул із пролонгованим азотом (NH2, NH4+);
- використання інгібіторів трансформації азоту (інгібітори уреази, інгібітори нітрифікації).
Тобто таким чином, якщо ви й не економите на добривах, то принаймні підвищуєте їхню ефективність.
Друга стратегія — концептуально інша.
Уже згадувалось, що рослина споживає азот не лише із мінеральних добрив. Значна частка азоту надходить із природних джерел, таких як ґрунт та повітря. І саме на цьому заснована друга стратегія.
Деякі статистичні дані:
- Запас азоту в орному шарі ґрунту — від 2 до 8 т/га, в метровому — від 4 до 30 т/га.
- Кількість вільного азоту (N2) в повітрі варіює в межах 70 т над площею 1 га.
Залежно від типу ґрунту в ньому може міститися до 30 т/га азоту, що входить до складу різних органічних сполук, таких як гумус, хітин, пожнивні залишки та інше. Чимало N є і в повітрі. Якщо врахувати, що над площею 1 га до 70 т азоту, то в сукупності це фактично 100 т/га.
Проблема в тому, що рослини можуть споживати від 0,5 до 1% цих ресурсів. У природному середовищі навіть ця невелика кількість поживи є доступною виключно завдяки ґрунтовим мікроорганізмам.
Близько 80% ґрунтової біоти зосереджуються в зоні ризосфери рослин на відстані 1-2 мм від кореневих волосків. Колонія мікроорганізмів супроводжує корінь на всю глибину його залягання, формуючи з ним міцні симбіотичні зв’язки. Завдяки їм рослини отримують воду, доступні поживні речовини і навіть деякі гормони, що стимулюють гілкування кореневої системи.
Тож суть другої стратегії зводиться до того, щоб заселити ґрунт мікроорганізмами із високою здатністю до мобілізації азоту.
За словами Дмитра Породзинського, керівника наукового відділу «Агрінос Україна», компанія має у портфелі мікробний консорціум Агрінос А, що може додатково залучити від 15 до 25 кг/га азоту, що є еквівалентом 30-50 кг карбаміду.
«Агрінос А містить 27 видів аеробних та анаеробних мікроорганізмів із 10 різних родів і на сьогодні є найбільш диверсифікованим за своїм складом мікробним продуктом. Робота по азоту ведеться у двох напрямках. За рахунок асоціативної азотфіксації збільшується доступність вільного азоту з повітря. А бактерії хітинолітики та целюлозолітики вивільняють азот із хітину, гумусу та пожнивних залишків», — розповідає експерт.
Також Дмитро додав, що Агрінос А є представником нової генерації мікробних спільнот — консорціумів. Мікроорганізми, що входять до складу Агрінос А, перебувають у стані цист і спор. Завдяки цьому препарат можна вносити разом із КАС чи РКД, що досить зручно. До того ж у такому стані вони не бояться ультрафіолету, відповідно, внесення можна проводити навіть вдень.
«Серед наших сусідів ми фактично перші почали застосовувати препарати Агрінос. Наше господарство займається насінництвом, і якраз під поточний сезон вийшов виробничий дослід на пшениці — на 203 га посіяли 3 сорти першої репродукції, із яких на 170 га внесли Агрінос А. Сіяли ми у другій декаді вересня, а вже 11 жовтня, коли приїхали подивитись на стан посівів, побачили, що на тій частині поля, де був внесений препарат, коріння рослин було значно потужніше, ніж на контрольній частині», — поділився враженнями від застосування препарату Іван Зварко, головний агроном ТзОВ «Городище» (Волинська обл.).
При цьому пан Іван зазначив, що із застосуванням Агрінос А господарство планує знизити використання азотних добрив під ярі культури на 20%. Що дасть значну економію коштів не лише на самих добривах, які підскочили в ціні, а й на логістиці та інших елементах, що супроводжують їх внесення.
Зі свого боку Дмитро Породзинський додає, що реструктуризація азотного живлення при використанні Агрінос А дає можливість суттєво заощадити на старті сезону.
«Наведу приклад по кукурудзі. Досить поширеною є технологія, при якій виробник вносить 200 кг/га карбаміду до сівби культури. На сьогодні це коштує понад 6 тис. грн/га. При використанні Агрінос А є можливість без ризику знизити норму карбаміду на 30-50 кг/га. В такому випадку вартість технології зменшиться на 1000 грн/га. А при внесенні КАС 32 — на 1150 грн/га. При цьому рослини отримають ту саму кількість азоту, як за звичайної технології», — пояснює пан Дмитро.
Схожа ситуація і з соняшником. Тож для господарств, у яких під ці культури заплановано від 1000 га, економія може становити понад 1 млн грн.
«За такої моделі ми орієнтуємося на урожайність, як і при традиційній технології. Вигода полягає у заощадженні вільних обігових коштів на старті сезону в період їх найбільшого дефіциту», — наголошує фахівець.
Утім, чимало господарств все ж таки залишаються прихильниками максимальної віддачі із кожної одиниці площі. В такому разі мова йде не про економію, а про додаткові інвестиції на Агрінос А.
«Ми не прихильники економії на живленні навіть за умови подорожчання добрив. Тому Агрінос А розглядаємо як засіб для підвищення врожайності. Саме з такою метою ми 3 сезони поспіль проводили з ним виробничі випробування. На соняшнику та кукурудзі тестували його за стандартної для нас технології живлення. І чітко побачили результат. Зокрема, у сезоні 2021 р. на кукурудзі з Агрінос А отримали прибавку на різних полях в діапазоні 0,3-0,6 т/га, на соняшнику — 0,2 т/га. За нинішніх цін на продукцію — досить добрий вийшов результат», — розповів Ігор Тихончук, заступник директора СТОВ «Дружба Нова» (Чернігівська обл.).
За його словами, Агрінос А вносили у суміші з рідкими стартовими добривами способом in-furrow. У ході випробування впродовж вегетації також врахували всі параметри біологічної урожайності, порівнювали, на скільки краще розвивались рослини.
«Скажімо, на кукурудзі уже на етапі наливу зерна чітко прораховувалася більша кількість зерен в ряду, а також дещо більша маса 1000 зерен. Усі ці параметри урожайності ми відслідковували ще до обмолоту. І вже тоді різниця була досить відчутною», — зазначив Ігор Тихончук.
І додав, що за підсумками минулого року було прийнято рішення збільшити площі під застосування Агрінос А до 5 тис. га.
Отже, вибір стратегії в азотному живленні кукурудзи та соняшнику в умовах зашкалювання цін на мінеральні добрива залежить від цілей, які ставить перед собою господарство. Але, як бачимо, вигідніше й раціональніше поставити собі на службу в цьому питанні мікробіоту, яка не лише зекономить вам кошти, а й знизить тиск на довкілля, сприятиме оздоровленню ґрунтів на полях. Тож вибір — за вами!
Служба новин
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.
