Фунгіциди та регулятори росту на зернових: тонкощі застосування

Про те, навіщо та коли потрібно застосовувати ретарданти; які терміни та фази найбільш оптимальні для фунгіцидного захисту зернових; і навіть які типи форсунок найбільше підходять для обприскування зернових на ранніх стадіях розвитку тощо — розповідає Павло Материнський, менеджер з розвитку продуктів на колосових зернових компанії BASF.

Запитання 1: Наскільки у технології вирощування зернових потрібні ретарданти, чи є вони обов’язковим елементом технології?

Відповідь: Насправді все залежить від того, на які врожаї орієнтується господарство. Якщо господарство планує врожайність зернових культур на рівні 10 т/га, це означає, що воно використовує сорти інтенсивного типу. Тут застосовують високі норми мінеральних добрив, рослини більш інтенсивно ростуть, формують досить потужну вегетативну масу, у них більша вага колоса. Відповідно, ризик вилягання таких посівів — значно вищий. Тому для підприємств з інтенсивним веденням сільського господарства ретарданти стають обов’язковим елементом технології. Якщо ж говорити про господарства, які сьогодні використовують стійкі до вилягання сорти, вносять низькі норми добрив (до 60 кг/га д.р. азоту), і при цьому отримують рівень урожайності не вище 4-5 т/га, то в таких господарствах можна обійтись і без використання ретардантів.

Запитання 2: Яку прибавку врожайності можна очікувати при застосуванні регуляторів росту, якщо обрати оптимальні засоби та терміни внесення?

Відповідь: Відповідаючи на це запитання, я б дещо його переформулював. Адже йдеться не стільки про прибавку врожаю, як про рівень його збереження. Чому так? Якщо сьогодні ми маємо вилягання посівів на етапі початку молочної стиглості, то недобір врожаю сягатиме 1,5-2,0 т/га, а то й більше. Якщо вилягання посіву відбулося на завершення вегетації, тобто у фазі воскової стиглості, то недобір врожаю буде рівнозначним втратам під час збирання, які в нас продукує сам комбайн. Тобто це рівень може бути 0,5-0,6 т/га, можливо, й вище.

Якщо ж говорити взагалі за вилягання посівів і використання ретардантів у посівах зернових культур — то їх досить часто асоціюють як одне ціле: ретарданти — це запобігання виляганню. Насправді ж тут значно глибші аспекти. Вилягання посівів на ранніх етапах призводить до того, що погіршується фотосинтетична продуктивність посіву, збільшується інтенсивність розвитку хвороб, рослини гірше віддають пластичні речовини до зернівки, як наслідок ми втрачаємо в натурі зерна, втрачаємо в його масі, погіршується якість. Тобто тут ціла низка чинників, яка в подальшому призводить, як до недобору урожаю, так і до погіршенні його якості.

Запитання 3: Деякі господарства застосовують регулятори росту однократно в 31-й фазі розвитку, а інші використовують їх 2-3 рази протягом вегетації. В чому плюси й мінуси останнього методу і в які фази та якими дозами можна працювати?

Відповідь: Питання знову ж таки досить таки багатогранне. На нього є багато відповідей і вони доповнюють одна одну. Так, справді, сьогодні багато господарств використовують ретарданти на своїх посівах в декілька етапів. Це пов’язано з тим, що застосовуючи регулятори росту як на початку виходу в трубку, так і по прапорцевому листку, ми досягаємо укорочення розвитку стебла на різних етапах розвитку рослин. Щоб краще зрозуміти, як це відбувається, зупинюся передусім на тому, як визначити 31-32-гу фази розвитку. Беремо центральний пагін рослини. Вони дуже чітко відрізняються від бокових пагонів, бо крупнішого розміру.

Далі беремо ніж і розрізаємо це стебло. Я розповідаю про такі речі, начебто всім відомі, тому що дуже багато наших виробничників, шукаючи міжвузля, просто прощупують стебло. Через це не завжди об’єктивно визначають фазу росту і розвитку рослин. 31-ша фаза росту й розвитку це тоді, коли перше міжвузля відокремилось від основи стебла, тобто від вузла кущення, на відстань більше 1 см. В даному разі, якщо ми говоримо про цей посів, то він перебуває в фазі ВВСН 32. 2-ге міжвузля відійшло від 1-го більш ніж на 2 см. І саме ця фаза це є оптимальною для внесення регуляторів росту на початку виходу в трубку. Вносячи регулятори росту на цьому етапі, ми досягаємо укорочення першого, другого і частково третього міжвузля. Через те що посіви в більшості випадків лягають саме на другому міжвузлі, внесення регуляторів росту в цей період дає можливість укоротити ці міжвузля і зміцнити стінки соломин.

Другий етап внесення, це внесення по прапорцевому листку. Це дає можливість нам ефективно укоротити підколоскове міжвузля, 4-те і 3-тє міжвузля, які у рослин озимої пшениці та ячменю є найдовшими. Як наслідок, якраз внесення регуляторів росту по прапорцевому листу найбільш ефективно зменшує довжину соломини рослин. Саме поєднання двох цих заходів дає можливість нам як максимально скоригувати висоту рослин, так і максимально зміцнити по всій довжині стебла соломинку. За рахунок цього ми гарантовано уникаємо вилягання посівів, здатні утримати рослину в вертикальному положенні і за рахунок цього оптимізуємо мікроклімат в самому посіві. Як внаслідок, отримуємо збереження урожаю і підвищення продуктивності посіву загалом.

Запитання 4: Як будуть залежати терміни та норми застосування регуляторів росту від ґрунтових та погодних умов у господарстві? Наскільки погодні умови можуть вплинути на ефективність внесених препаратів?

Відповідь: Звичайно, ґрунтово-кліматичні умов мають чималий вплив на роботу і застосування регуляторів росту ретардантного типу. Якщо говорити безпосередньо про ґрунтові умови господарства, то вони визначатимуть забезпечення вологою і елементами живлення. Відповідно від цього буде залежати інтенсивність розвитку самої зернової культури. Зрозуміло, що чим інтенсивніше рослина росте і розвивається, тим більші норми регуляторів росту і більшу кратність їх застосування потрібно буде використовувати в посівах.

Якщо говорити про погодні умови, то насамперед на ефективність використання регуляторів росту впливає температурний режим. Сьогодні у компанії BASF представлені 3 різні регулятори росту для зернових культур: Медакс® Топ, Хлормекват-хлорид 750 і Терпал®. Якщо говорити про найбільш поширений сьогодні в Україні Хлормекват-хлорид 750, то його оптимальний діапазон температур для застосування — від +8 ˚С до +15 ˚С середньодобових температур. Якщо брати такий продукт як Терпал, де до складу входить етефон і мепікват-хлорид, то оптимальною температурою для цього продукту є від +10 — +15˚С середньодобових температур і вище. Найбільш універсальним на сьогодні продуктом, який набуває широкої популярності у сільськогосподарських товаровиробників, є Медакс® Топ. Продукт досить пластичний: діапазон оптимальних температур для  застосування від +5 до +20 ˚С. Відповідно його можна застосовувати як у фазі кущіння для розкущення рослин, його можна застосовувати як на початку виходу в трубку, для укорочення 1, 2 і 3 міжвузля, так і по прапорцевому листку — для вкорочення підколоскового, 4 і 3 міжвузля. Ми його можемо використовувати в дуже широкому вікні як фази росту розвитку рослин, так і в температурному режимі. Що стосується ще таких моментів, як інтенсивність сонячної інсоляції, то вона також може впливати на ефективність регуляторів росту. Що я маю на увазі? Скажімо, якщо взяти той самий Хлормекват-хлорид — це продукт з інтенсивним поглинанням, миттєво поглинається рослиною і він фотостабільний. Відповідно, при його  внесенні потрібно, щоб була сонячна погода, або внесення відбувалося вранці на день. Тоді ми досягаємо максимальної ефективності від даного продукту.

Якщо брати продукти на основі етефону, то ця речовина має пролонговане поглинання, при цьому вона не фотостабільна і досить швидко розкладається під прямими сонячними променями. Тому такі продукти, зокрема Терпал рекомендують використовувати у похмурі дні, або вносити на ніч.

У Медакс® Топ присутні прогексадіон кальцію і мепікват-хлорид. Ці речовини є фотостабільними і при цьому мають різну інтенсивність поглинання, через те ми досягаємо високої ефективності незалежно від температурного режиму і від інтенсивності інсоляції. Тобто Медакс® Топ можна вносити як вдень, так і ввечері, і вночі — відповідно до того режиму роботи, який вибраний у господарстві.

Запитання 5: У які терміни краще вносити регулятори росту на озимі зернові та як краще спланувати обробки, щоб отримати максимальний коефіцієнт кущення?

Відповідь: В цьому питанні зразу два підпитання. Якщо говорити про терміни використання регуляторів росту, то сьогодні можна виділити 3 основні етапи застосування регуляторів.

1-й — це етап початку кущення. Використовуючи регулятори росту ретардантного типу, або морфорегулятори, ми уповільнюємо розвиток центрального пагона, але натомість стимулюємо закладання бокових пагонів. Такий підхід використовується на пізніх посівах, які ввійшли в зиму в нерозкущеному стані, тому навесні нам потрібно стимулювати додаткове весняне кущення, В цьому разі такий підхід працює.

2-й етап використання регуляторів росту — це початок виходу в трубку. Хтось працює, коли тільки відірвалося перше міжвузля, інші працюють по другому міжвузлі, але мета цього заходу пов’язана з тим, щоб максимально вкоротити 1-2-3-тє міжвузля, зміцнити соломинку і відповідно уникнути вилягання на основі стебла.

3-й етап використання регуляторів росту зазвичай приурочується появі прапорцевого листка. Чому саме цей етап? Тому що саме 3, 4 і 5-те міжвузля найдовші у зернових колосових. Відповідно вносячи в цей період регулятори росту, ми найкраще зменшуємо висоту рослини. Крім того, ми зміцнюємо підколоскове міжвузля. Чому я про нього заговорив? Бо, якщо взяти таку культуру, як озимий або ярий ячмінь, то для неї притаманне зламування колоса. Зміцнюючи підколоскове міжвузля й укорочуючи його довжину, ми автоматично уникаємо непродуктивних втрат під час збирання. Або коли в нас перестояні хліба, ми збираємо запізно, що може призводити до осипання зерна.

Запитання 6: Чи доцільно навесні обробити посіви озимої пшениці регулятором росту для більш продуктивного кущення, якщо посіви увійшли в зиму в неоптимальній фазі розвитку? Чи дасть це потрібний ефект та коли краще провести таку обробку?

Відповідь: До цього питання потрібно підходити комплексно. Тому що використання лише одних регуляторів росту нам не забезпечить максимальний ефект. Чому? Фактично для того, щоб стимулювати кущення рослини, нам потрібно її забезпечити як вологою, так і елементами живлення. І якщо їх буде достатньо, то тоді ми використовуючи регулятори росту зможемо перенаправити використання цих речовин не лише на розвиток центрального пагона, а й на закладання бокових. Тобто якщо в нас рання весна, коли в нас відбувається поступове наростання температур, при цьому ми маємо довжину світлового дня не більше 12 годин, то за таких умов регулятор росту справді може спонукати рослину до закладки бокових пагонів. При цьому хочу акцентувати увагу на тому, що досить часто багато хто очікує, що після внесення регулятора росту кожна рослина закладе по 2-3 додаткові пагони. Такого не буває, але додаткова закладка на одиницю площі, звичайно, буде.

Для прикладу, якщо ми вносимо регулятори росту і хоча б отримаємо один додатковий пагін на метрі квадратному — це додаткових  від 10 до 30 кг зерна нашого майбутнього врожаю. Якщо ж ми заклали додаткових 5 пагонів — це вже 1-1,5 ц/га прибавки врожаю і т.д. Якщо порівняти із загальною густотою посіву, то це 0,01 від тієї кількості продуктивних пагонів, які формуються на метрі квадратному. Тобто навіть не значні зміни в густоті продуктивного стеблостою далі виливаються в нас в досить гарні прибавки врожаю.

Тобто застосування такого заходу для розкущення має право на життя, він ефективний. Як показує наша практика, стимулюючи рослину на етапі початку кущення зернових, ми стабільно отримуємо додаткові 4-5 ц/га.

Запитання 7: Виходячи з погодних умов цієї зими та весни, які найбільші ризики існують цього року в плані хвороб для зернових?

Відповідь: Поточний рік досить-таки неординарний. Погодні умови відрізняються від попереднього. Начебто початок весни ми очікували ранній, а натомість отримали середньостатистичну календарну весну, але при цьому з досить стрімким наростанням середньодобових температур. Відповідно, з чим ми сьогодні маємо справу? По-перше, посіви в багатьох регіонах мають ознаки розвитку снігової плісняви. Зрозуміло, що після підвищення температур, настання сонячних днів розвиток цієї хвороби призупинився, але шкода вже завдана. Посіви втратили листову поверхню, до того ж це сприяє розвитку кореневих гнилей і в подальшому ми будемо спостерігати додаткове випадання рослин протягом вегетації.

Якщо ж проаналізувати посіви озимої пшениці, то сьогодні чітко видно симптоматику розвитку септоріозу листя. Він присутній на нижньому ярусі листків. У посівах пшениці яка розвивається більш інтенсивно ми бачимо, що ця хвороба поступово піднімається вгору. Тож проблема існує і з нею потрібно буде боротися.

Також вже з осені у господарствах південного та східного регіонів спостерігаються розвиток бурої іржі. У посівах центральних регіонів, у Західній Україні, Північній Україні сьогодні багато хто скаржиться на присутність борошнистої роси. При цьому йдеться не про 1-2%, а про 10-15% інтенсивності розвитку хвороби. Я впевнений, що і в південних регіонах, у гарно розвинутих посівах, аналогічна ситуація. Чому? Тому що було достатньо вологи в ґрунті, і досить добре розвинутий посів створює свій мікроклімат, де є краплинна волога, є температура, відповідно збудники хвороб будуть розвиватися.

Також найближчим часом ми очікуємо прогресування такої хвороби як піренофроз (жовта плямистість). Ми з цієї хворобою вже маємо проблеми протягом 2-3 останніх років, вона досить таки активно прогресує. Якщо раніше це була хвороба південних, східних регіонів, то сьогодні вона вже просунулася до центру і заходу.

Сьогодні є досить-таки широкий комплекс хвороб, з якими нам треба буде боротися на перспективу. В компанії BASF наразі є досить ефективні фунгіциди. Якщо йдеться про обробку в період виходу рослин в трубку — це Капало® і Рекс® Плюс. Якщо говорити про захист прапорцевого листка — це Адексар® СЕ Плюс, Абакус®. Якщо йдеться про захист колосу, це Осіріс® Стар. Усі ці продукти характеризуються високою ефективністю й охоплюють увесь той спектр хвороб, які я перелічив. Вони чудово їх контролюють і відповідно гарантують справді ефективний захист ваших посівів і реалізацію потенціалу продуктивності сортів.

Запитання 8: Який найоптимальніший термін обробки фунгіцидами зернових?

Відповідь: Сьогодні досить складно говорити про конкретний оптимальний термін. Взагалі виділяють 4 етапи використання фунгіцидів. Є так зване поняття Т-0. Це внесення фунгіцидів у період кущіння. Т-1 це внесення фунгіцидів на початку виходу в трубку, Т-2 — внесення фунгіцидів у фазу прапорцевого листка і Т-3 — внесення фунгіцидів по колосу. При цьому кожен з цих етапів є важливим і від нього буде залежати формування урожайності.

Що я маю на увазі? Якщо взяти період кущіння, то тут ми маємо захистити посіви від хвороб з метою максимального функціонування листової поверхні — щоб вона продукувала асимілянти для закладання бокових пагонів. На даному етапі основними проблемами в нас є борошниста роса, септоріоз, жовта іржа. Відповідно для контролю цих хвороб обираємо такі продукти, як Капало®, Рекс® Плюс. Вони у своєму складі мають діючі речовини, які контролюють ці хвороби і забезпечують пролонгований захист до 30-40 днів. Якщо говорити про початок виходу в трубку, в цей період у нас відбувається закладання елементів колосу. Зрозуміло, якщо в цей період розвиваються хвороби, ми втрачаємо листову поверхню, автоматично отримуємо слабко розвинутий колос, з невисокою продуктивністю. Далі вже виправити протягом вегетації ми це не зможемо. Таким чином, знову втрачаємо майбутній врожай.

Наступний етап — це захист прапорцевого листка. Чому він такий важливий? На цей час сформована майже вся листова поверхня рослини. Більшого наростання листя вже фактично не буде. Тому, вносячи фунгіциди в цей період, ми передусім зберігаємо листову поверхню, яка в подальшому буде працювати на налив зерна. І ще один момент — у період формування прапорцевого листка формується фертильність квіток колоса, тобто фактично формується його майбутня озерненість. Знову ж таки, втрачаючи листову поверхню, втрачаючи прапорцевий листок, підпрапорцевий, 3-й, 4-й листочки (а їх ми реально можемо захистити), автоматично не добираємо врожай. І як показує практика, сьогодні саме на ось цьому етапі ми найчастіше і найбільше втрачаємо врожаю.

І третій етап внесення — це робота по колосу. Багато хто думає, що внесення фунгіцидів по колосу це лише захист від фузаріозу. Насправді це не так, ми захищаємо і від септоріозу, і від бурої іржі. Тобто одночасно захищаємо листову поверхню і захищаємо колос від найбільш поширених хвороб. І при цьому захист у цей період пролонгує роботу другої фунгіцидної обробки по прапорцевому листку, дає можливість до завершення наливу листка, тобто до воскової стиглості, функціонувати листовій поверхні, продукувати пластичні речовини і наливати зернівку. Саме ось такий захист дає можливість мати гарну натуру зерна, масу 1000 зерна і не допустити наявності мікотоксинів у ньому, що є досить важливо для продовольчого і кормового зерна.

Запитання 9: Вибираючи фунгіциди навесні, чи потрібно враховувати, яка діюча речовина була використана для протруювання зерна?

Відповідь: Питання досить-таки цікаве і, знову ж таки, неоднозначне. Чому? Фактично, коли ми говоримо за протруювання насіння фунгіцидними протруйниками, ми на меті ставимо контроль певного спектру хвороб, які не перегукуються з листовими хворобами. Що я маю на увазі? Коли ми обробляємо насінинку фунгіцидними протруйниками, то хочемо контролювати тверду, летючу сажку, хочемо контролювати кореневі гнилі, снігову плісняву, септоріоз сходів тощо. Це наші цільові хвороби. При цьому вони не поширюються на листки і не мають контролюватися фунгіцидами, які використовуються по листку.

Якщо говорити в теорії, то нам бажано уникати такого поєднання, щоб у протруйнику і в фунгіциді використовувалися однакові діючі речовини. Тоді справді впевнено можемо говорити про те, що повністю уникаємо розвитку резистентності, тобто виникнення стійкості у збудників хвороб до наших продуктів.

Однак якщо брати практичний бік, то сьогодні немає доцільності враховувати, яка діюча речовина була використана як протруйник і яка далі буде використовуватись по листку. По-перше, проходить досить-таки значний період часу, відповідно діюча речовина протруйника зазвичай повністю розкладається. Крім того, ми маємо інші джерела поширення хвороб, та й спектр хвороб, проти яких працюють листкові фунгіциди, — інший. Тому й немає цього «перегукування» між контролем і розвитком хвороб, відповідно, ми уникаємо розвитку резистентності.

Що ж до компанії BASF, то, наприклад, у таких наших протруйниках, як Іншур® Перформ, Кінто® Дуо, абсолютно інші діючі речовини, ніж в наших фунгіцидах: Капало®, Рекс® Плюс, Абакус®, Адексар® СЕ Плюс, Осіріс® Стар. Тобто ми вже на цьому етапі уникаємо розвитку резистентності і дбаємо про те, щоби наші продукти були максимально стабільний в ефективності.

Запитання 10: Чи потрібно взагалі міняти діючу речовину кожну наступну обробку, чи достатньо покластись на перевірений препарат, який ніколи не підводив?

Відповідь: Це питання в нас виникає з точки зору того, чи можемо ми уникнути розвитку резистентності у збудників хвороб? Справді, коли ми використовуємо одну й ту саму діючу речовину, причому вона є однією у складі певного фунгіциду, то це може спричинити виникнення збудників хвороби, які будуть стійкими до даного продукту. Тому є чітка рекомендація: продукти мають бути комплексні, вони повинні включати в себе діючі речовини, які мають перехресну ефективність по кожному зі збудників хвороб. І бажано, щоб склад застосовуваних діючих речовин змінювався протягом вегетації. Тоді збудник хвороби не спроможний закріпити набуту ознаку, не отримує здатності протидіяти фунгіциду, тобто не набуває толерантності, стійкості, резистентності щодо наших продуктів.

Якщо проаналізувати систему захисту, яку пропонує BASF, то ми рекомендуємо сьогодні для інтенсивних систем використовувати Капало®, Адексар® СЕ Плюс, Осіріс® Стар. Фактично в цих продуктах перегукується лише одна діюча речовина із групи триазолів — це епоксиконазол. Але в Капало® до епоксиконазолу додано фенпропіморф і метрафенон. І ці діючі речовини доповнюють роботу епоксиконазолу, мають перехресну ефективність. За рахунок цього ми блокуємо розвиток збудника на різних етапах. Скажімо, епоксіконазол — це блокування формування клітинних мембран, якщо говорити за метрафенон — це блокування поділу клітин, продукування білка актинію, який відповідає за мейоз і так далі. Як наслідок, ми уникаємо виникнення резистентності.

Якщо говорити про Адексар® СЕ Плюс, то тут присутні епоксиконазол, піраклостробін, флуксапіроксад. Знову ж таки — 3 різні класи хімічних сполук, з різною ефективністю, з різним механізмом дії. Таким чином ми запобігаєм розвитку резистентності у хвороб.

В Осіріс® Стар присутні той самий епоксиконазол, а також метконазол. Різні за своїми особливостями діючі речовини, і як наслідок ми знову ж таки уникаємо розвитку резистентності.

Запитання 11: Який тип форсунок краще використовувати при обприскуванні зернових на ранніх фазах розвитку?

Відповідь: Я поясню на прикладі кількох різновидів форсунок від одного з виробників. Багато хто традиційно використовує щілевидну форсуночку. Це дешевий варіант, але водночас він не завжди дає можливість ефективно вносити препарати. Чому?

По-перше, ця форсунка працює з тиском на рівні 3 атмосфер. При цьому вона продукує значну кількість дрібних крапель, що в посушливих умовах, особливо, коли вологість повітря невисока, призводить до значної кількості газоподібних втрат. До того ж ця форсунка не здатна пробити весь травостій посіву, щоб донести наш робочий розчин з фунгіцидами, і гербіцидами, інсектицидами до цільового об'єкта. Як наслідок, ми ніби агротехнічний захід провели, але віддача від нього не можна сказати, що буде максимальною.

Тому сьогодні більшість виробників починає відмовлятись від ось таких щілинних форсунок, використовуючи інжекторні. Вони можуть бути двох типів — та, що розрахована на тиск 6-8 атмосфер, а друга компактна інжекторна форсунка, розрахована на тиск 3-6 атмосфер.

В чому перевага таких форсунок? По-перше, вони формують крупнішу краплю, при цьому ця крапля не є гомогенною, вона насичена повітрям. Тому, потрапляючи на поверхню листка, вона лопає, що забезпечує більшу площу покриття листової поверхні. Завдяки цьому більш рівномірно розподіляється продукт у посівах. Крім того, за рахунок підвищення тиску ми збільшуємо швидкість руху крапель до рослини, таким чином зменшується шлях, який проходить крапля. Відповідно зменшується випаровування і газоподібні втрати. А це важливо, бо такі втрати можуть сягати до 35 л/га. За норми виливу 200 л/га це приблизно 5-6-та частина робочого розчину, препаратів, які ми вносимо. Зрозуміло, що це буде істотно позначатися на їх ефективності.

Інший тип форсунок — це також інжекторна, але вже двофакельна. Тут формується два факела, які працюють під різними кутами. Відповідно, це дає можливість краще покривати рослини з різних боків. Зазвичай двофакельна форсунка використовується для захисту колоса, щоб покрити його з усіх боків і максимально уникнути розвитку фузаріозу.

Де і коли краще використовувати кожен з цих типів?

Щілевидна форсунка стане у пригоді на початкових етапах росту і розвитку зернових культур. Коли рослина перебуває у фазах кущення — початку виходу в трубку. Коли травостій невисокий і ми можемо максимально наблизити штангу до поверхні. При цьому висота має бути близько 50 см від поверхні рослини. За допомогою такої форсунки можемо провести першу фунгіцидну обробку, внести гербіциди тощо. Але мають бути ідеальні умови внесення — швидкість вітру до 3 м/с, достатня вологість повітря, десь 50-65%, тоді отримаємо максимальну ефективність від роботи цієї форсунки.

З наступними двома форсунками ми можемо працювати і на початкових етапах вегетації, і у фазі прапорцевого листка, і навіть це може бути робота по колосу. За рахунок високого тиску, формування крупної краплі ці форсунки дають можливість пробивати повністю весь травостій від верху до нижньої частини. Таким чином отримуємо високу віддачу, тож саме на ці форсунки сьогодні наші виробничники роблять основний акцент.

Щодо двофакельної, основний напрям її використання — захист колоса. Хоча цілком раціонально використовувати її і на початкових етапах. Адже завдяки різноспрямованим факелам рослина значно краще покривається препаратом. Особливо така форсунка ефективна для внесення гербіцидів. Адже для них потрібне добре покриття бур'янів, які зазвичай перебувають в нижньому ярусі по відношенню до культурної рослини.

Запитання 12: Як можна посилити дію фунгіцидів при обробці? Які добавки, мікроелементи, стимулятори можна вносити в суміші з ними?

Відповідь: Сьогодні питання посилення роботи як фунгіцидів, так гербіцидів досить актуальне. При цьому відповідь дуже проста — використання ад'ювантів, прилипачів, як дехто їх називає.

Сьогодні компанія BASF дуже багато приділяє уваги формуляціям, препаративним формам своїх продуктів. Чому так? По-перше, до складу наших препаративних форм входять такі сполуки, як сульфактанти — вони відповідають за розтікання продуктів по поверхні листка. Пенітратори, які відповідають за протягування діючої речовини всередину. Стікери, які відповідають за утримання краплі на поверхні рослини. Я вже не кажу про екстендери, емульгатори і ще про цілу низку інших ад'ювантів, які дають можливість мати стабільний продукт, що чудово зберігає свої властивості як в каністрі, так і при нанесенні на рослини. І при цьому ми максимально доносимо діючу речовину дошкодочинного об'єкта.

Сьогодні на ринку України присутня ціла низка ад'ювантів, прилипачів, які рекомендують додавати до продуктів. Але є одна особливість: те, що може посилити роботу гербіциду, навпаки, може погіршити роботу фунгіциду чи інсектициду. Тобто кожен продукт є специфічним, тому оригінатори, виробники хімічної продукції вкладають колосальні кошти саме в препаративні форми, їхню стабільність. Щоб при змішуванні різних продуктів їхня ефективність не втрачалась.

«Наколотити» те саме в домашніх умовах, не вийде. Адже виходу на ринок продукту передує ціла низка досліджень, глобальних досліджень, які тривають десятки років, поки сформувався справді стабільний ефективний продукт. Тому я не готовий наразі рекомендувати, що ви додасте ось цю сполуку й у вас ефективність відразу зросте, ні. Сьогодні є повнноцінні сформовані продукти, з гарними препаративними формами, які не потребують жодних доповнень. Так, вони коштують своїх грошей, але водночас гарантують ефективний захист ваших посівів. Обирайте наші продукти і вам не доведеться добавляти ще якісь додаткові речовини, щоб посилити роботу фунгіциду чи гербіциду.

Запитання 13: Які головні правила приготування сумішей препаратів, якщо фунгіцидну обробку поєднують з інсектицидною, наприклад, або хочуть використати поєднання 2-3 препаратів з різною д.р.?

Відповідь: Це запитання постійно ставлять наші виробники. Адже сьогодні вони змушені, працюючи на великих площах, використовувати бакові суміші препаратів, де поєднуються фунгіцид з гербіцидом, інсектицидом, а ще додають мікроелементи, різні стимулятори, регулятори росту тощо.

Щоб правильно змішувати препарати, я пропоную таку собі «шпаргалку». А саме — наш каталог засобів захисту. Тут на 266-й сторінці можна знайти послідовність змішування продуктів. Загалом, у більшості випадків послідовність така: в першу чергу ми заповнюємо на 2/3 робочий бак оприскувача водою. Далі додаємо мінеральні добрива, після цього йдуть водорозчинні порошки, водорозчинні капсульовані продукти і так далі. Після цього додаються суспензії, концентрати суспензії. Потім ідуть продукти на олійній основі, тобто емульсії, концентрати емульсії. І на завершення додаються прилипачі. Далі вже доповнюємо до повного баку водою і формуємо однорідний гомогенний робочий розчин. Ця послідовність добре розписана в каталозі препаратів компанії BASF, можете звернутись до нього й почерпнути потрібну інформацію.

Крім того, тут чітко висвітлено вимоги, які ставляться і до якості води у плані кислотності, жорсткості. А також вимоги стосовно умов внесення, тобто яка має бути відносна вологість повітря, який температурний режим.

Найбільше питань щодо змішуваності в нас виникає при додаванні мікроелементів. Чому так? Бо, скажімо, сполуки бору, заліза, кальцію, магнію, вони можуть не міститися тільки в мікроелементах, але можуть міститись у воді. Адже вода — це не однорідний субстрат, а розчин солі, і при цьому в кожному регіоні він специфічний. Тож коли ми починаємо змішувати фунгіциди, гербіциди, інсектициди, регулятори росту з водою і ще й мікроелементами, от тоді виникає ризик випадання в осад. Тому перед приготуванням будь-якого розчину в великих об'ємах рекомендується провести в умовах господарства тестування. Бо не можна сказати, що з будь-якою водою буде один і той самий ефект змішування одних і тих самих продуктів. Тому кожен має підходити до створення бакових сумішей на основі проведених тестувань.

Запитання 14: Чи відрізняється схема захисту від хвороб, залежно від способу обробітку ґрунту? Чи треба вносити якісь зміни при нульовому обробітку?

Відповідь: Що стосується нульового обробітку ґрунту, то всі прекрасно розуміють, що такий спосіб передбачає, що в нас немає інтенсивного втручання у фізичний стан ґрунту. В нас немає заробляння рослинних решток, відповідно вони залишаються на поверхні та  є джерелом надходження інфекцій для наступних посівів. Це підвищує ризик розвитку як хвороб, так і шкідників. За отакого підходу зростає навантаження на хімічний захист рослин. Відповідно, збільшується кратність обробок, підвищується і норма витрати препаратів. Зрозуміло, тут потрібно адаптувати систему захисту, орієнтуючись на цільові об'єкти, які присутні у господарстві. Тому що в кожному господарстві буде зовсім інша ситуація. Буде абсолютно інший набір культур.

При значному насиченні зерновими культурами – переважатиме озима пшениця, кукурудза, досить часто тут же присутня соя, то в такій сівозміні у нас проблеми будуть насамперед із кореневими гнилями, фузаріозами колоса, також тут інтенсивно розвиватиметься септоріоз листя, бура жовта іржа, піренофороз. Тож систему захисту потрібно будувати на високоефективних продуктах із пролонгованим періодом захисту до 30-40 днів. Це якраз продукти типу Капало®, Адексар® СЕ Плюс, Осіріс® Стар. Вони реально гарантують пролонгований захист і високу ефективність. Потрібно також враховувати, що мінімальні норми фунгіцидів, є швидше профілактичними. Щоб отримати потрібний ефект за нульового обробітку, слід застосовувати середні і максимальні норми, оскільки в посівах високий інфекційний фон.

Отже, про зміцнення й захист зернових колосових зернових дізналися. А наступною темою для консультацій АгроЗнавців від BASF буде «Застосування гербіцидів на соняшнику в нестабільних погодних умовах». Тим часом усі випуски проекту АгроЗнавці першого сезону можна почитати за посиланням, а усі відеовідповіді на запитання з цієї та попередніх тем можна переглянути на YouTube-каналі HliborobTV.