До гривні чи до валюти: коливання на насіннєвому ринку

Іноземна валюта переважає

Майже всі великі виробники: Bayer, Syngenta, MAS Seeds, «Лімагрейн Україна», UNIVERSEED, RAGT, ціни на насіння яких вказувалися в валюті, зберегли прив'язку до долара або євро. У топ-менеджменті українських представництв  насіннєвих компаній свою цінову політику пояснюють тим, що розуміють, що Україна — експортоорієнтована країна, а відповідно найчастіше агропродукція реалізується за валюту.

Компанія MAS Seeds продовжує реалізовувати продукти в євро. Офіційна відповідь на запит:

«Як і минулого року, MAS Seeds (насіннєвий бренд французької компанії Маїсадур) не планує фіксувати ціну на насіння кукурудзи і соняшнику в гривні, тому в прайс-листах Ви знайдете ціни на насіння кукурудзи (D50) та соняшнику (D150), зафіксовані в євро. Однак, на відміну від інших насіннєвих компаній, завдяки програмі AGROSTART Plus (унікальне поєднання найкращих протруйників насіння та біостимулятору росту) заводське фунгіцидно-інсектицидне протруювання насіння вже включене у його вартість, що є додатковим бонусом від компанії для аграріїв. Для дистриб’юторів у комерційній політиці MAS Seeds ціни зафіксовано як у євро, так і у гривні. Але фінансові знижки у комерційній політиці збалансовані так, що при падаючому курсі дистриб’юторам вигідніше розрахуватися за насіння якомога швидше і не зволікати зі сплатою. У свою чергу, для покупки насіння MAS Seeds, наші офіційні дистриб’ютори надають аграріям такі послуги, як, наприклад, авальований вексель, що дозволяє зафіксувати ціни у гривні без прив’язки до курсу валют на дату розрахунку за договором поставки», — зазначається в повідомленні.

LNZ Group як дистриб'ютор прив'язаний до валюти свого постачальника. Відповідно, якщо постачальник продає продукцію в доларах, то і дистриб’ютор реалізує в доларах за курсом НБУ, дійсному протягом 3 днів після виставлення рахунку.

«Зі своїми продуктами UNIVERSEED і DEFENDA LNZ Group також прив'язаний до долара, оскільки насіннєвий матеріал і батьківські лінії UNIVERSEED ми купуємо в доларах. Що стосується DEFENDA, то з Китаєм ведемо розрахунки також в доларах. Розрахунок аграрія (як і в описаному випадку з постачальниками), здійснюється за курсом НБУ протягом 3 днів після виставлення рахунку. Далі, якщо курс змінився, його переглядають», — зазначається у відповіді на офіційний запит. 

У свою чергу, в компанії «Лімагрейн Україна» зазначили, що ціна на насіння бренду LG Seeds й надалі фіксується в євро. Тож змін у ціновій політиці цього виробника не передбачається.

На відповіді на запити до декількох компаній ми ще очікуємо. Проте за свідченнями самих аграріїв, які надали коментарі нашому виданню, компанія Syngenta реалізує свою продукцію в долларах, а RAGT — в євро.

У гривні  

Компанії «КВС-УКРАЇНА», Nuseed постійно реалізовували свою продукцію у гривні. 

Corteva Agriscience стала чи не єдиною насінневою компанією в Україні, яка в момент падіння курсу долара зафіксувала в гривні торішню ціну на насіння торгової марки Pioneer. Цю інформацію SuperAgronom.com підтвердило кілька джерел на ринку.

Якщо ціна посівної одиниці Pioneer в минулому сезоні становила $175 за курсом 26 грн/$, або 4550 грн, то в поточному сезоні зберігається все та ж ціна в 4550 грн. Отже аграрію за насіння від Corteva Agriscience доведеться заплатити не $175, а вже близько $193.

Проте за нашими джерелами ціна для кожного клієнта різна. При чому залежності від об'єму не помічено. В одному холдингу з зембанком 20 тис. га нам розповіли, що отримали на насіння Pioneer від регіональних представників компанії неадекватно високу ціну в порівнянні з минулим роком. А у фермерському господарстві розповіли, що регіональний представник Corteva Agriscience запропонував знижку до 15% від ціни, що зафіксована в гривні. На фініші вийшла минулорічна ціна в долларах.

У відповіді на інформаційний запит про особливості цінової політики Corteva Agriscience в минулому і нинішньому сезоні продажів відділ корпоративних комунікацій компанії зазначив, що не може розголошувати комерційні умови, пропоновані партнерам і клієнтам.

«Corteva Agriscience пропонує різноманітні комерційні, маркетингові та фінансові інструменти для своїх клієнтів і партнерів з метою належного задоволення їх потреб і в рамках чинного законодавства України. Умови, викладені в комерційній політиці компанії, доступні виключно для наших клієнтів і партнерів і не підлягають розголошенню», — йдеться у відповіді на запит. 

При цьому нагадаємо, що раніше комерційний директор Corteva Agriscience в Україні Андрій Андрюшко в своєму інтерв'ю виданню Landlord говорив, що перехід на модель прямих продажів дозволить їх компанії оперативніше відповідати на запити клієнтів і розуміти їх потреби.

Позиція сільгоспвиробників

Георгій Феодоріді, засновник агрокомпанії Торговий дім «Агромир»

«Минулого року, коли ми складали бюджет, то закладали середній рівень долара на рівні 28 гривень. Це і зрозуміло, адже продаж добрив, ЗЗР, палива проводився саме за таким курсом. В аграрія ж сезонна робота, ми всі закупівлі робимо в основному восени або взимку, відповідно купували за цінами на той момент. А урожай продавали за зниженими цінами на тлі падіння курсу і загального зниження вартості зерна. У цьому сенсі також підігріли ситуацію звіти USDA, яким навіть в США ніхто не вірить, вони теж «допомогли» обвалу цін. Плюс весь цей час ми піднімаємо зарплати, орендну плату, сплачуємо податки. А, незважаючи на падіння курсу, зниження цін на матеріально-технічні ресурси не відбулося. Так що, якщо говорити про агровиробництво, то, незважаючи на урожай, ми в цьому році ледь вийшли в нуль. Адже, що в таких умовах роблять імпортери? Вони не продають за поточним курсом, а закладають свій, щоб окупитися на момент, коли привозили продукцію. В результаті, тільки через курсові коливання ми в цьому році недоотримали 50 млн грн виручки. На тлі штучного утримання курсу ми нічого не можемо інвестувати та планувати. І, до речі, хтось помилково думає, що цьому виною є питання відкриття ринку землі. Це далеко не так. У цю ситуацію з курсом повинні втручатися уряд і НБУ, щоб дати підтримку експортерам, які створюють сьогодні робочі місця, платять податки в усі організації, зокрема до пенсійного фонду. При цьому держава не надає підтримки, коли в Європі та в усьому світі компанії її отримують».

Павло Каленич, директор агрофірми «Ольгопіль» (Вінницька обл., 5 тис. га):

«У нас урожай в цьому році на рівні минулого року, при цьому витрати на вирощування виросли. У тому числі з урахуванням того, що на початку року курс долара був вищий. Втрати вдається компенсувати тільки за рахунок того, що агрофірма скоротила витрати на розширення виробництва. Тобто в цьому році економічні показники будуть значно гірше, ніж в минулому році. Рентабельність виробництва знизилася. Це очевидно. Якщо в минулому році вартість пшениці в порту була 7,5-7,7 тис. грн за 1 т, то сьогодні - 5,5 тис. грн за 1 т. До речі, сьогодні, незважаючи на те, що вартість $1 нижче, ніж в минулому році, витрати на весняну посівну будуть на 15% вище, ніж в минулому році».

Володимир Гончар, директор господарства «Славутич» (Харківська обл., 1,6 тис. га)

«Мало того, що навесні ми закуповували насіння, ЗЗР при курсі 27 грн. за $1, так ще й зросла мінімальна зарплата, вартість електроенергії і т. д. Тобто витрати зросли і вони не окупаються. Сьогодні ми продаємо м'ясо-молочну продукцію в мінус, а по продукції рослинництва виходимо в нуль або в невеликий плюс».

Юрій Іващенко, заступник директора по рослинництву СВК «Зоря» (Чернігівська обл.)

«Якщо купувати щось за готівку, то це може бути вигідно. Але ми працюємо офіційно, то ситуація протилежна. Стабільності немає, ніхто не знає, в який бік валюта «поповзе» завтра. Якщо задуматись, це неймовірно. Доллар падає, а ціни не те що не знижуються, а тільки ростуть. Певні структури й підприємства на цьому добре заробляють, а аграрії як завжди самостійно викручуються як можуть. Усі навколо притримують продукцію і мало хто купує ЗЗР та добрива, з надією, що після свят ситуація проясниться».