5 порад експерта — як не «лоханутись» зі стартовими добривами

На прості азотні добрива спостерігаємо цінові віражі й падіння станом на сьогодні ледь не вдвічі від початку року (питання реальної наявності того дешевого азоту у виробника і вчасної доставки). Хоча й до паритету 1 т аміачної селітри / 1 т зерна пшениці ще дуже далеко. Ціна на складні тримається на високому рівні, з незначним здешевленням, суто через специфічну кон’юнктуру ринку, ситуативну оптимізацію логістики деяких операторів ринку та очікування зниження попиту під сезон, плюс — здешевлення енергоносіїв для європейських виробників.

Високі ціни на комплексні NPК, NP, NPK+МЕ, NP S (при чому як європейські/імпортні загалом, так і вітчизняні) провокують, на мою думку, 2 основні проблемні ситуації на ринку — збільшення пропозиції контрафакту й «контрабасу» і ріст попиту на «дешевші» добрива.

Щодо першої проблеми — буквально свіжий приклад. Минулого місяця моєму клієнтові прийшла партія добрива формули 7-20-28+МЕ одного відомого імпортного виробника і, як виявилось, це була абсолютна підробка, та ще й по завищеній ціні відносно актуальних цін офіційних дистриб’юторів виробника в Україні (різниця в +5000 грн на кожній тонні). Аналіз добрива показав недобір майже половини заявленого калію, візуально та гранулометрично добриво не відповідало оригіналу, як і саме маркування бігбегів.

Тож із цією проблемою методи боротьби загалом зрозумілі — сертифікати якості на кожну конкретну партію, пломби, офіційні авторизовані дилери, зовнішній вигляд пакування і самого продукту.

А от з другою проблемою — гірше. Чому «дешевше» — це часто не зовсім дешевше?

1. Вміст діючих речовин. 100 кг 8-24-24+МЕ і 100 кг 4-12-12 — різні. Купуйте кілограми діючих речовин, а не кілограми у мішку. Зараз на ринку є пропозиції Потафоски 4-12-12 по 30-32 тис. грн/т, тоді як навіть найдорожчі брендові складні добрива на ринку з формулами NPK 8-24-24 (удвічі вища концентрація поживних речовин) у межах 45-49 тис./т. Якщо є обмеження по бюджету на 1 га — вносьте у «фізиці» менше, на ті ж 3000 грн, але у кількості д.р. на га все одно виграєте порівняно з «дешевшим». Сучасні сівалки здатні точно витримати і 50-70 кг/га.
2. Якісні параметри гранули/РКД/мікрогранули. Окрім фактичного % вмісту поживних елементів, важливим є також вміст саме водорозчинних компонентів (звертайте увагу передусім на фосфор: дикальційфосфат і монокальційфосфат — різні сполуки за розчинністю у воді й доступністю рослині, уточнюйте який саме «фосфор» у складі, допускається комбінація водорозчинних і цитратрозчинних форм Р). Нерозчинних у воді солей з азотом і калієм у природі не існує. Якщо калійна чи азотна сіль погано розчиняється — це проблема самої гранули, супутніх домішок, наповнювача тощо. Супутній вміст магнію, сірки, мікроелементів створює додатковий «бустерний» ефект на молоду рослину. Сірка у формі гіпсу й у формі сульфату амонію чи калію — різні речі. Перша — погано розчинна у воді і важкодоступна рослині. Уточнюйте, яка саме сірка у складі. Донедавна ніхто не звертав увагу на вміст сірки у дешевих нітроамофосках (білорусь, рф), але це стало трендом і «гравці ринку» хвацько почали декларувати її вміст, хоча це скоріше супутня домішка у формі гіпсу (CaSO4*nH2O), що є побічним ефектом суперфосфатного методу виробництва Р добрив. Ну і фізичні параметри, зокрема гранул — однорідність, відсутність гострих кутів (важливо для довшої експлуатації туковисівних агрегатів сівалки), міцність. Чим більші площі, тим яскравіше проявляються ці переваги.
3. % засвоювання д.р. рослинами із внесеного добрива. 100 кг/га 8-24-24 з коефіцієнтом засвоєння 90%, де-факто більше, ніж 120 кг/га 8-24-24 з коефіцієнтом 60%. На практиці в господарстві точний відсоток перевірити важко, але якщо гранули півроку лежать в такому ж вигляді, як і при внесенні і рослина жодним чином не реагує — ефективність внесеного добрива певно низька.
4. Кальцій в складному припосівному добриві. Основні джерела кальцію з добривами — кальцієва селітра, якщо потрібен водорозчинний Са (фертигація, ґрунтове внесення), гіпс, вапняки, тобто хімічні меліоранти, якщо є необхідність наситити ґрунт валом Са та вплинути на структуру, рН ґрунту. Кальцій в гранулі — це недолік радше, ніж перевага, тому що 99% це той же гіпс (домішка), в кращому разі DCP (дикальційфосфат), якщо його (Са) вміст декларується >8-10%. У якісному складному добриві вміст Са низький, не більше 0,5-2%. Проте наш сучасний нестримний агромаркетинг може навіть зі звичайного простого суперфосфату зліпити суперефективне добриво і продавати його по 45 тис. грн/т, тому можливо все.
5. Стартове добриво — це не необхідний інгредієнт у структурі затрат на поле. Це технологічна операція, що має конктретну мету — забезпечити хороший «старт» рослинам, мінімізувати можливі дефіцити, що можуть знизити потенціал врожайності, особливо у момент закладки урожаю, сформувати прибавку до врожаю, що дозволить отримати + чистий прибуток (до речі, рахувати прибавку до врожаю доцільніше з урахуванням витрат на сушіння, особливо для кукурудзи, де вони становили 2022 подекуди до 35-40% у собівартості 1 т зерна). 100 кг/га 8-24-24 — це всього 8 кг азоту, 24 фосфору і 24 калію. Це не вирішує питання по фосфору, наприклад, якщо його вал в ґрунті низький (хоча чим бідніший ґрунт на фосфор, тим виразніше культура реагуватиме на його додаткове внесення), адже та ж кукурудза на 10 т «сухого» врожаю потребує 130-150 кг в д.р. фосфору. Перш ніж купувати щось «дешеве» і те, що віддають «без грошей» (хороший продукт, на який є попит, не часто віддають в розстрочку під майбутній урожай), подумайте, можливо, краще взагалі сіяти без нічого.

Ну і питання-жарт (а може й ні), яке часто ставлю тим, кого консультую: Ви хочете збільшити масу ґрунту на гектарі на 100 кг і утилізувати бюджет чи реально вплинути на врожайність і якість культури?

Alex Feldman, автор інформ-порталу «Відверто про живлення рослин»

Читати також: Специфіка і секрети стартових мінеральних добрив

Підтримайте наші агромедіа

Будь-яка сума допоможе працювати на інформаційному аграрному фронті для вас