АгроЗнавці від BASF. Відповіді на тему: Труднощі у вирощуванні соняшнику в регіонах з осередком ураження вовчком

За допомогою технічного менеджера з розвитку продуктів (соняшник/ріпак) BASF Сергія Кучерова ми дізнаємося, як ефективно боротися з цим паразитом і поліпшити показники врожайності

Питання 1: Якщо на полі раніше використовувався Пульсар® 40, проте було ухвалено рішення перейти на Євро-Лайтнінг®, чи варто це робити? Чи не знизиться ефективність гербіцидного захисту?

Відповідь: У такому випадку ефективність гербіцидного захисту в жодному разі не знизиться, а навіть покращиться. Простіше кажучи, Євро-Лайтнінг® — це посилений Пульсар® 40. До складу Євро-Лайтнінгу® введено діючу речовину імазапір, яка має нижчу розчинність у воді, ніж імазамокс, а тому і здатність зберігатися в ґрунті у неї вища. Таким чином, вона буде краще захищати від наступних хвиль бур’янів.  У цьому випадку гербіцидний захист тільки покращиться.

Питання 2: Як залежить норма препаратів в системі Clearfield® від зони?

Відповідь: Найперше, норма препаратів залежить від зони, але також вона залежить від цільового об’єкта, проти якого застосовується гербіцид. Якщо на полі присутні важко контрольовані бур’яни, вовчок соняшниковий, то де б не знаходилося це поле, ми будемо вимушені застосовувати максимальні норми препаратів. Так склалося, що якраз для посушливих зон України характерні важко контрольовані бур’яни, такі як: амброзія, лобода біла, нетреба звичайна, вовчок. Також дуже сильно розповсюджені там багаторічні коренепаросткові бур’яни: берізка польова, осот рожевий та різні види молочаїв. І для того, щоб ефективно проконтролювати саме ці бур’яни, ми маємо застосовувати тільки максимальні норми гербіцидів. Якщо ж у сівозміні ці бур’яни менш присутні і добре контролюються в інших культурах, звичайно, що в більш посушливих зонах можна буде застосувати або менші норми витрати препаратів, або ми рекомендуємо використовувати повноцінно всю лінійку препаратів компанії BASF. Якщо раніше ми могли запропонувати фермерам тільки Євро-Лайтнінг® або Пульсар® 40, то зараз вже є реєстрація на Євро-Лайтнінг® Плюс та Пульсар® Плюс. Ці гербіциди відзначаються такою ж ефективною дією, але їхнє пестицидне навантаження на 20% зменшено. І в зонах з посушливими умовами їхнє застосування буде доцільнішим.

Питання 3: Склалася така ситуація, що необхідно посіяти соняшник по соняшнику. Планується посів «під Євро-Лайтнінг®». Бажано почути ваші рекомендації.

Відповідь: На жаль, це зараз дуже розповсюджена схема, коли соняшник висівається по соняшнику. І до основного спектра бур’янів додається ще падалиця соняшника, контроль якої надважливий у такій ситуації. І цьому треба приділяти велику увагу. Найголовніше – не проґавити фазу розвитку соняшнику, він не повинен перерости фазу 2 справжніх листків. Це оптимальний час для застосування ЄЛ проти падалиці соняшнику минулого року. Оптимально 2, максимум 4 справжні листки. За іншими рекомендаціями застосування Євро-Лайтнінгу®, важливо не допустити переростання бур’янів, використовувати препарат на початкових фазах росту.

Питання 4: Чи правильне твердження, що вовчок поглинає діючі речовини Євро-Лайтнінга® з соком рослини соняшника, на якій він паразитує?

Відповідь: Так, це правильне твердження, вовчок соняшниковий – це паразит, який не має власного коріння і живиться тільки за рахунок поживних речовин соняшника. Все, що він може отримати, потрапляє до нього тільки від соняшника. І тому діючі речовини, які потрапляють під час нанесення на рослини, приблизно через добу вже доходять до коріння і таким чином вовчок соняшниковий також поглинає діючі речовини.

Питання 5: Як визначити расу вовчка?

Відповідь: Це питання дуже цікаве, тому що ще буквально 10 років назад ми фіксували, що в Україні присутні тільки 5 рас вовчка соняшникового. Зараз їх уже нараховують 8, а деякі вчені вважають, що й 9. Як визначити расу? Для цього існують спеціальні лінії соняшника, так звані лінії-ідентифікатори. Вони представляють собою рослини, які мають стійкість до певної раси вовчка соняшникового. Наприклад, одна лінія має стійкість тільки до однієї раси, друга – до 1 та 2, третя – до 1,2,3 і так далі. Потрібно взяти і підсіяти разом з цими лініями насіння вовчка. Що ми можемо побачити? Наприклад, 1,2 і 3 лінія уразилися, а 4,5 і наступні не уразилися. Це говорить про те, що на даному полі була присутня четверта або інші раси вовчка. Зараз всі гібриди мають стійкість мінімум до 5 рас вовчка. І тому ми зібрали насіння 5,6,7 і 8 рас ліній-ідентифікаторів. Якщо ми висіваємо насіння вовчка до цих ліній-ідентифікаторів і можемо спостерігати результати: 5 раса уразилася, а 6,7 і 8 ні – значить, це була вже 6 або вищі раси. Таким чином визначаються раси вовчка.

Питання 6: Які ще культури, окрім кукурудзи, здатні провокувати проростання насіння вовчка? Чи можна говорити, що поле чисте від вовчка, якщо на ньому протягом кількох років вирощували кукурудзу на силос в монокультурі?

Відповідь: Так, ця унікальна здатність деяких культур дуже важлива для організаційних і агротехнічних заходів контролю вовчка соняшникового. Окрім кукурудзи кореневі виділення таких культур як льон, буряк, соя, сорго, суданська трава та деяких багаторічних бобових трав (конюшина, буркун, люцерна) здатні провокувати проростання насіння вовчка соняшникового. Але, враховуючи різну морфологію коріння, вовчок не може приєднатися до цих культур і таким чином не шкодить. Заслуга цих культур у сівозміні дуже велика, тому що вони провокують проростання насіння вовчка, який потім гине. Що стосується конкретних культур, то найкраще здійснюють таку провокацію саме кукурудза і сорго. Досліди останніх років показали, що є певна залежність від гібрида кукурудзи. Дослідження вчених довели, що деякі з гібридів можуть взагалі не викликати проростання насіння вовчка, а деякі роблять це на рівні 70%. Найкраще провокує проростання, звісно, соняшник — від 70% до 80% насіння проростає в той момент, коли кореневі виділення культури досягнуть насіння вовчка. Поле вважати чистим, навіть якщо була кукурудза на силос в монокультурі, можна тільки тоді, коли є впевненість, що це був конкретно гібрид, який викликає проростання насіння вовчка. Але треба тестувати в кожному конкретному випадку. Дослідження свідчать, що можуть бути досягнуті показники до 70%. Певним чином можна вважати, що навантаження насіння вовчка зменшено, але що поле повністю вільне від насіння вовчка я не вважав би.

Питання 7: Наскільки ефективним є використання багатопільних сівозмін при вирощуванні соняшника без застосування гербіцидів в зоні ураження вовчком?

Відповідь: Сівозміна – це якраз той підхід, який дозволяв дуже довго утримувати гарні позиції щодо контролю вовчка. Якщо повернутися в історію, то до 90-х років період між виникненням різних рас становив приблизно 30-45 років. Тоді, коли сівозміна була суворим правилом у рослинництві, час появи нових рас вовчка був дуже великим. Зараз, після того, як сівозміни порушилися, час появи нових рас вовчка становить 5-10 років. Тому вплив сівозміни дуже й дуже великий, адже насіння вовчка здатне зберігатися до 10 років. В ідеалі сівозміна має бути 10-пільною. Вона має бути обов’язково зерно-паро-просапною, з використанням культур-провокаторів: кукурудзи, сорго, льону. Є лише одна особливість: у тих зонах, де є вовчок, зараз організувати таку потужну сівозміну буде дуже важко економічно. Мінімально має бути 6-пільна сівозміна, яка буде здатна деякою мірою вирішувати проблеми ураження вовчком. Але повністю вирішити проблему вовчка сівозміною не вдається.

Питання 8: Чи можливе вирощування органічного соняшника (без застосування гербіцидів) у регіонах з осередками ураження вовчком? Чи буде достатньо використання стійких до вовчка гібридів?

Відповідь: Однозначно використання стійких до вовчка гібридів дуже серйозний агротехнічний елемент, але найголовніше, що фермер не знає, яка саме раса вовчка присутня у нього на полі. Були випадки, коли до певного часу гібриди, які були стійкими до 5 раси і показували стабільний результат, потім втрачали стійкість у певний момент. І фермер не знає, коли цей момент настане. Тому використання стійких гібридів в органічному виробництві не може бути єдиним способом вирішення проблеми. Обов’язково потрібно підключати організаційні та агротехнічні моменти. Тобто, мінімум 6-пільна сівозміна, оптимально – 10-пільна. На зменшення схожості насіння вовчка суттєво впливає глибока оранка. Якщо застосовувати оранку на глибину хоча б 25-27 см, насіння вовчка соняшникового потрапляє на таку велику глибину і його здатність до проростання та приєднання до культурних рослин різко знижується. Окрім того, в органічному землеробстві я радив би використовувати мушки фітомізи, які дуже добре контролюють вовчка і  не дають можливості утворитися насінню. Мушка відкладає яйця в квітку рослини вовчка і личинка потім виїдає квітку зсередини. Також варто використовувати спеціальний штам фузаріозу, який при внесенні в ґрунт вражає саме вовчок соняшниковий і дуже сильно знижує його популяцію, не уражуючи при цьому культурні рослини.

 Чекайте вже зовсім скоро на віповіді на теми: #3 Протруювання та інокуляція насіння сої та #4 Переваги застосування регуляторів росту в інтенсивних технологіях садівництва. Як це працює?