Чого бракує соняшнику і кукурудзі на ранніх етапах розвитку? Поради експерта
Ключові побоювання аграріїв цієї весни — низькі закупівельні ціни та труднощі з експортом с/г продукції. Через це деякі виробники серйозно націлені вирощувати соняшник та кукурудзу за мінімальною технологією. Дійсно, ризики обґрунтовані, але розглянемо ситуацію детальніше.
Високомаржинальні соняшник і кукурудза: чи вигідно вирощувати?
З метою уникнення кризи збуту, варіант, який неохоче розглядається аграріями — перегляд сівозміни з виключенням культур, що потребують високих витрат на технологію вирощування. У тому числі на переробку та логістику. В першу чергу мова йде про кукурудзу, чиї посівні площі в період поточної посівної кампанії знизилися за рахунок збільшення соняшнику, ярого ячменю та бобових культур. Це логічний крок у сучасних реаліях, адже з точки зору логістики набагато простіше транспортувати 3 т соняшнику, ніж 10 т кукурудзи зібраних із тієї ж площі.
Відмітимо, Україна посідає перше місце з експорту соняшникової олії та є найбільшим виробником цього продукту (47% світового виробництва).
Завдяки співпраці держави із рядом європейських країн відбувається налагодження сухопутних коридорів для експорту аграрної продукції. Укрзалізниця наразі займається питанням побудови нових логістичних ланцюгів та розподілом потужностей терміналів для оперативного обслуговування вантажів. В перспективі ці заходи мають значно спростити експортну логістику с/г продукції.
У Європейській асоціації FEDIOL заявили, що обсяги соняшникової олії, які постачає Україна, складно або навіть неможливо замістити в короткостроковому періоді. Тож, попит на соняшник навряд чи знизиться, а ціни будуть тільки зростати. Об’єктивно ціна на соняшник триматиметься також за рахунок неможливості працювати на полях тимчасово окупованих територій. Це обумовлює потребу у збільшенні урожаю з доступних для обробітку площ.
На тлі побоювань щодо скорочення поставок кукурудзи на міжнародний ринок та через блокаду вітчизняних морських портів відмічається зростання експортних цін на деяких сухопутних кордонах України. Зі слів аналітиків Barva Invest, котирування цін на кукурудзу також обумовлене прохолодною погодою та повільною динамікою сівби в США.
Поточний стан логістики не дозволяє одномоментно забезпечити швидкі відвантаження та сформувати бажаний рівень відпускних цін. Але заходи, що вже реалізуються державою створюють обґрунтовані передумови для вирішення цих задач у найближчому майбутньому. А, отже, доцільність збереження технології на кукурудзі та соняшнику є високою. Це посилить не лише віддачу самих культур, а й зміцнить продовольчу безпеку країни в цілому.
Технологія живлення кукурудзи і соняшнику
Базова схема живлення тримається на двох китах: основне живлення ключовими макроелементами та коригуюче із застосуванням мікроелементів та стимуляторів.
Згідно даних довідкової літератури для формування 10 т урожаю кукурудзі потрібно в середньому 210 кг азоту, 80 кг фосфору та 280 кг калію. В свою чергу, соняшнику для 3,5 т необхідно 150 кг азоту, 75 кг фосфору та 365 кг калію.
Доступність азоту значною мірою залежить від типу ґрунту та продуктивної вологи, що впливає на активність мікробіоти. Багаті чорноземи півдня при вирощуванні культури без зрошення за сезон віддають 40-60 кг/га азоту. Зі зрошенням ця цифра може досягати і 120-140 кг/га. В той же час ґрунти центрального та західного регіонів за звичайних умов продукують від 80 до 120 кг/га азоту.
«Решту культура має отримати за рахунок мінеральних добрив. За можливості, азотні добрива варто вносити хоча б у 2 етапи: 70% у вигляді карбаміду чи КАС до посіву і 30% у вигляді селітри чи КАС при міжрядному підживленні», — рекомендує Дмитро Породзиньский, керівник наукового відділу «Агрінос Україна».
«В ідеальному варіанті, необхідно внести ту кількість фосфору, яку культура виносить з урожаєм. Для кукурудзи цей показник доходить до 80%, для соняшника — до 60%. На практиці ж через значну вартість фосфорних добрив на поле потрапляє 20-30 кг/га фосфору. В такому випадку слід надавати перевагу припосівному внесенню NPK або PK добрив із мінімальною схильністю до блокування у ґрунті. При цьому фосфор має бути у двох формах із правильним співвідношенням: 70-80% водорозчинного та 20-30% цитраторозчинного», — стверджує Дмитро Породзиньский.
Переважна більшість ґрунтів України має низький або середній вміст доступних форм фосфору. Валова його кількість варіює в межах від 2 до 5 т/га.
Що стосується калію, то за винятком піщаних ґрунтів півночі та окремих районів Херсонщини, його валовий вміст у 10-15 разів перевищує сумарну кількість азоту та фосфору. Тобто, мова йде про десятки тон. Дмитро Породзинський наголошує, незважаючи на це, за інтенсивних технологій вирощування, культури мають отримати на старті сезону 20-30 кг/га мінерального калію.
Корекція живлення за рахунок позакореневого внесення
Необхідність коригуючого живлення та точкового застосування біостимуляторів обумовлена як фізіологічними особливостями самих культур, так і схемою пестицидного захисту.
На ранніх етапах розвитку молоді рослини зазвичай страждають від нічних похолодань. Температура опускається нижче +10-12◦С, що є біологічним нулем для кукурудзи та соняшнику. Суттєво сповільнюється сокорух, а за значного похолодання рослини переходять у стан стагнації. У цей час, зазвичай, здійснюють обробку полів гербіцидами. У комбінації ці фактори зумовлюють тимчасову зупинку росту культур, що напряму впливає на урожай.
Мінімізувати згубну дію цих факторів на ранніх етапах розвитку кукурудзи і соняшнику можуть точкові обробки полів продуктами на основі амінокислот. З цією метою Дмитро Породзинський рекомендує використовувати біостимулятор і антистресант Агрінос Б.
«Амінокислоти і протеїни, що входять до складу Агрінос Б, посилюють опірність рослин до низьких температур та знижують негативний вплив дії селективних гербіцидів. А за рахунок Хітозану та Глюкозаміну рослини отримують здатність до 40% більш ефективно розпоряджатися доступною вологою», — розповів експерт.
Для того, щоб дати вичерпну відповідь, чи можливе сумісне внесення Агріносу Б разом із селективними гербіцидами у 2021 р. в компанії «Агрінос Україна» провели наукові дослідження на кукурудзі та соняшнику.
«Враховуючи специфіку роботи препарату, ми знали, що найкращий час для його застосування — ранні фази розвитку культур. Задача полягала в тому, щоб визначити чи можливо забезпечити спільне застосування із рядом гербіцидів», — пояснив Дмитро Породзинський.
Умови досліду
Дослід включав 6 варіантів із 4-х кратним повторенням. В якості контролів — 3 варіанти із популярними селективними гербіцидами. Три досліджувані варіанти являли собою гербіцид у суміші із Агрінос Б.
Всі досліджувані варіанти показали позитивну динаміку збільшення урожайності на кукурудзі. За результатами зважування було визначено приріст урожайності від 230 кг/га до 330 кг/га.
Що стосується бур’янів, то послаблення впливу гербіцидів у варіантах із Агрінос Б не було зафіксовано. Особливо це було помітно при порівнянні із нульовим контролем, де гербіцид взагалі не вносили.
Практика застосування Агріносу Б із гербіцидами у промислових посівах також підтверджує безпечність та ефективність подібних комбінацій.
Аналогічний по тематиці дослід був проведений і на соняшнику.
Умови досліду
Схема досліду була подібною, як і на кукурудзі — 6 варіантів. В якості контролю — 3 селективні гербіциди. Плюс, ті ж препарати у суміші із Агрінос Б у рекомендованих нормах.
Приріст урожаю варіював від 150 до 300 кг/га, що підтвердило ефективність застосування Агріносу Б на соняшнику. Водночас гербіциди справилися зі своєю роботою однаково добре як за їх окремого застосування, так і при внесенні з Агрінос Б.
«Варто відмітити технологічні особливості щодо сумісної роботи Агрінос Б із селективними гербіцидами. По-перше, бур’яни мають перебувати в оптимальній фазі згідно регламенту застосування гербіциду. По-друге, бур’яни, що не є основним об’єктом, проти якого застосовуються хімічні препарати, можуть не отримати достатнього пригнічення. Але тут скоріше питання у правильному підборі самого гербіциду. В інших випадках обмежень не виявлено», — наголосив Дмитро Породзинський.
Тож, спільне застосування Агрінос Б з гербіцидами можливе і обґрунтовано корисне, про що свідчать отримані результати на кукурудзі і соняшнику та, зокрема, прибавки урожайності. Будучи інтегрованим у основну технологію вирощування кукурудзи та соняшнику, Агрінос Б дозволяє наблизити фактичну урожайність до потенційної. І якщо ви прагнете максимальної віддачі з кожної одиниці площі, цей варіант може стати оптимальним.
© Меланія Несмачна, SuperAgronom.com
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.
