Біологічна урожайність пшениці: навіщо та як її рахувати?
Велика кількість агрономів нехтує процедурою обліку біологічної урожайності пшениці, оцінюючи розмір майбутнього урожаю на око та покладаючись у цьому питанні на власний досвід. Звісно, точного прогнозу урожайності такий облік не дає, саме тому його часто і не проводять. Та при цьому саме при підрахунку біологічної урожайності можна виявити певні аспекти, про які агроному буде корисно знати.
Перш за все наведемо найбільш просту та дієву формулу розрахунку біологічної врожайності зернових:
(Кількість колосків на метр у рядку * коефіцієнт (100/ширину міжряддя) * середня озерненість колоса, шт. Х маса 1000 зерен, г) /10000 = урожайність, ц/га
А тепер поговоримо про ті аспекти, які відкриваються у процесі обліку та аналізу структури врожаю на конкретному полі.
Озерненість колоса
Колос складається з колосків, як відомо, і саме колоски можуть мати цікаві особливості. Вони можуть бути порожніми, або ж містити лише 1-2 зернятка, інколи колосок містить 3, рідко 4 зернини. Проте задокументовано випадки, коли нараховували 5-6 зерен в кожному колоску.
При цьому цікаво, що у колоску закладається приблизно 8-11 зародків квіток, але за недостатнього удобрення, коли елементів живлення рослині вистачає лише на певну кількість квіток (зазвичай 2-4), інші перестають рости.
Якщо кілька років рахувати біологічну урожайність та аналізувати при цьому, які саме попередники були під пшеницю, можна побачити цікаву картину: по стерньових попередниках утворюється в середньому 2 зернини у колоску, по зябу — 2-3, по пару — 3, по стерньових попередниках з азотом — 3-4 зернини. Тобто при однаковому розмірі колоса у пшениці по стерньовому попереднику та по стерні з азотом різниці у видовій врожайності начебто немає, проте фактично різниця становитиме до 30%.
На озерненість колоса суттєво впливають мінеральне живлення (кількість, якість та терміни внесення добрив), агротехніка, густота стеблостою. Тож проводячи оцінку біологічної врожайності, агроном матиме змогу побачити, де саме є недопрацювання і наступного року відкоригувати технологію задля покращення озерненості колоса, а отже, і підвищення врожайності.
«Під основний обробіток ґрунту або під передпосівну культивацію необхідно внести фосфорно-калійні добрива. Можна частину їх внести і локально, одночасно з сівбою, але їх доза при цьому не повинна перевищувати 10-15 кг/га д.р., щоб попередити пригнічення проростків рослин. Перенесення недовнесених до сівби фосфорно-калійних добрив у підживлення має досить низьку ефективність. Азотні добрива, безумовно, краще вносити під озимі культури роздрібно. Перед сівбою слід внести їх у дозах 25-30 кг/га д.р. лише на малозабезпечених елементами живлення ґрунтах, а також після кукурудзи на силос та однорічних злакових трав, які інтенсивно використовують ґрунтові запаси азоту. Після зернобобових культур доцільне внесення фосфорних туків (Р20-30) на чорноземах, на ґрунтах дерново-підзолистого типу – повного мінерального удобрення у вигляді нітроамофоски 1-1,5 ц/га, краще локально. На початку кущення культури рекомендовано внесення рідких комплексних добрив, макро- та мікроелементів. За розміщення озимих після стерньових, кукурудзи і соняшнику, доцільно до передпосівного обробітку внесення азотних добрив (КАСів) 50-60 л/га в поєднанні з деструктором стерні»,— радить Микола Сучек,керівник відділу R&D компанії VITAGRO PARTNER.
Експерт додає, що оптимальна реакція (рН) ґрунтового розчину для росту і розвитку пшениці озимої знаходиться в межах 6,3-7,0, тому на кислих ґрунтах при її сівбі потрібно передбачити застосування вапна у невисоких дозах для нейтралізації підкислювальної дії мінеральних добрив, або розміщувати її на площах, які були провапновані заздалегідь. За рахунок цих заходів можна буде одержати зростання продуктивності полів на 0,7-1,0 т/га в зернових одиницях
Польова схожість і кількість продуктивних стебел
При обліку польової схожості також можна відзначити ряд цікавих фактів. По-перше, велике значення має вологозабезпеченість. По-друге – якість підготовки поля до сівби. Навіть за ідеальної підготовки ґрунту інколи забувають про ґрунтову кірку, що може утворитися вже після сівби, якщо до появи сходів пройшли опади. Якщо вчасно не зруйнувати таку кірку, польова схожість буде набагато нижчою, ніж могла б бути. Тому цей момент варто врахувати ще до сівби, а потім оцінити, наскільки він впливає на кінцевий результат.
Частина рослин, що нормально зійшли, пізніше випадають через посухи, шкідників, хвороби, нестачу мінерального живлення. Тому порівняння польової схожості та, у подальшому, кількості продуктивного колосся дасть достатньо інформації для проведення аналізу: наскільки правильно була захищена культура по вегетації, де можна буде скоригувати технологію та знизити втрати.
«Величина продуктивного стеблостою значною мірою залежить від показників загального стеблостою, тому норма висіву насіння повинна бути такою, щоб забезпечити густоту сходів у межах 380-450 шт./м2 та оптимальну густоту стебел перед входом у зиму 750-900 шт./м2. Також норма висіву багатьох сучасних сортів озимих культур, що характеризуються високою продуктивною кущистістю, становить 3,5 – 4,5 млн. штук схожих насінин на 1 га.При високій культурі землеробства, заробці насіння у вологий ґрунт на оптимальну глибину (3-4 см), в оптимальні строки норми висіву можна зменшити на 20-30%. І навпаки, надмірно глибока заробка насіння у невирівняний, неущільнений сухий ґрунт може призвести до того, що навіть за таких норм висіву формується зріджений стеблостій»,— каже Микола Сучек.
Щодо термінів сівби, фахівець зазначає: практичний досвід доводить, що за достатнього вологозабезпечення при формуванні рослинами озимих культур восени 5–6 пагонів необхідно, щоб від сівби до зниження середньодобової температури нижче 5°С, пройшло не менше 45–60 діб. А це можливо тоді, коли сівбу проводити у першій декаді вересня. При цьому показники середньодобової температури повітря значення не мають. Однак, як правило, строки сівби пшениці озимої збігаються із встановленням середньодобової температури повітря 17–14°С, за тривалості світлової доби 10–11 годин. Продуктивність рослин зменшується як при ранніх, так і при пізніх строках сівби. У першому випадку озима пшениця розвиває велику вегетативну масу, сильно кущиться. Внаслідок переростання рослини починають інтенсивно використовувати запасні речовини і стають менш стійкими до несприятливих умов, знижують зимостійкість.Рослини пізніх строків сівби довше сходять, не встигають восени розкущитись, розвинути достатню кореневу систему і надземну масу. Сорти іноземної селекції вимагають ранніх строків сівби, для повної реалізації генетичного потенціалу вони повинні пройти фазу кущення.
Маса 1000 зерен
Керувати показником маси 1000 зерен насправді дуже складно, оскільки він залежить від сортових особливостей та температурних умов під час цвітіння і колосіння культури. Проте, хоч напряму впливати на масу 1000 зерен агроном не може, він може приділити увагу захисту пшениці від хвороб та шкідників. У першу чергу з урахуванням економічної ефективності внесення ЗЗР, звичайно. Головною метою захисних обробок має стати забезпечення зернині заповнення усього простору в квітковій лусочці.
Практики кажуть, що застосування дешевих однокомпонентних фунгіцидів в більшості випадків себе не виправдовує, тоді як генеричні інсектициди є цілком робочим варіантом. Тож щороку потрібно шукати той самий баланс між генериками та оригінаторами, який дасть змогу вирощувати пшеницю ефективно і економічно, і технологічно. Перераховувати схеми захисту, отже, потрібно щорічно, з урахуванням тих проблем та можливих помилок, що могли виникнути у попередньому році. А виявити деякі з цих помилок саме і допоможе оцінка біологічної урожайності.
«Для себе особисто агрономи постійно роблять моніторинг полів і стану рослин, особливо коли настав час збирати урожай. Тут я вважаю, що ми не збільшуємо показник врожайності, ми його зберігаємо, тобто агроном в господарстві створює оптимальні умови (за можливості) для отримання найкращих показників сорту чи гібриду. Як він може це зробити: перше — це підготовка насіння (обрати насіння з найкращими показниками по схожості), потім зберігаємо ці показники за рахунок якісного протруєння насіння і ґрунту до сівби. Під час висіву ми створюємо оптимальні умови для насінини по живленню. В подальшому за рахунок різних технологічних заходів ми продовжуємо створювати для рослини найліпші умови. В цей час слід приділяти особливу увагу фітосанітарному стану полів і своєчасному застосуванню пестицидів (в залежності від фази розвитку рослини, а також розвитку шкодочинного об'єкта). Всі наші дії при цьому спрямовані на створення оптимального продуктивного стеблестою, озерненості колосу, кількості зерен в колосі і маси 1000 насінин. Єдина річ, на яку ми не маємо впливу, це опади на богарних полях. Тому господарства повинні зрозуміти, коли обирають, що сіяти, де сіяти, що вносити і коли, — це фактори, які впливають на урожай, що потім впливає на економіку господарства. Таким чином, робимо висновок, що визначення біологічної врожайності насамперед вигідне господарству для визначення найкращих сортів, попередників, добрив і технологій захисту рослин для даних умов вирощування» — зауважив Олег Шевченко, агроном Південного регіону компанії «Агро Експерт».
Часто агрономи кажуть, що пшениця має гарні компенсаторні механізми, які дають змогу на усіх етапах росту і розвитку пустити можливості рослини на компенсацію втрат. Наприклад, низька польова схожість може бути компенсована гарним кущенням та утворенням великої кількості продуктивних пагонів, а мала кількість продуктивних пагонів, в свою чергу, може компенсуватися за рахунок утворення більшої кількості колосків у колосі.
Проте важливо пам’ятати, що компенсаторні механізми культури працюють лише у випадку, коли відсутня конкуренція з боку бур’янів та є достатнє живлення рослин. Пшениці потрібно забезпечити достатню кількість фосфору на початку вегетації, рівномірне та достатнє живлення азотом протягом усього вегетаційного періоду, за необхідності підживити мікроелементами, а також подбати про гарну підготовку ґрунту перед сівбою, оптимізувати норми висіву відповідно до ґрунтово-кліматичних умов та сортових особливостей культури. Адже саме до початку вегетації та на її початкових періодах можливо максимально запустити компенсаторні механізми пшениці і дозволити їй самій «виправити» помилки агротехніки та негаразди погодних умов.
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.
