Гібридне жито може давати такий самий прибуток, як соняшник і ріпак, — Євген Станько
Відтоді, як почалася мода на здорове харчування, «на арену» вийшла культура, яка дещо загубилася в гонитві за стереотипними уявленнями про стандарти добробуту. Маємо на увазі жито. Певний час ця культура та продукти з неї були недооцінені. Але зараз справедливість відновлюється, відповідно, зростає і попит на житнє зерно, зростають площі під нього. Тенденцію підхопили селекціонери, і тепер в аграріїв є можливість побачити переваги гібридного жита.
«Локомотивом» у цьому процесі стала відома німецька селекційна компанія KWS. Сьогодні у портфелі вітчизняної «доньки» — «КВС-УКРАЇНА» — є ціла низка високопродуктивних гібридів озимого жита для різних умов, регіонів, із різними характеристиками.
Компанія не обмежується просуванням гібридного жита як сільськогосподарської культури. Вона взяла на себе місію розвивати культуру споживання житніх продуктів в Україні. І в рамках реалізації цього завдання започаткувала проєкт «Житня Країна», запросивши до участі в ньому кулінарного експерта Євгена Клопотенка. Уже вийшло 10 серій проєкту, в яких разом із відомими українськими аграріями та переробниками пан Євген готує смачні, корисні та легкі страви з житнього борошна.
І «фішкою» кожної серії є не лише рецепти, а й самі гості, які діляться своїм досвідом та знаннями про гібридне жито.
Гостем Євгена Клопотенка однієї з серій був Євген Станько, директор департаменту зернових культур ТОВ «КВС-УКРАЇНА».
До слова, Євген Станько зауважив, що цьогоріч виповнюється 20 років, як компанія «КВС-УКРАЇНА» вийшла на український ринок. За словами пана Євгена, над створенням гібриду жита селекціонери працюють близько 8 років, інвестуючи в розробку близько 250 млн євро на рік.
На запитання Євгена Клопотенка: ось компанія KWS хоче популяризувати жито, зокрема, знімаючи такі програми, навіщо стільки зусиль? — його тезка відповів так:
«Поки що справжнього ринку жита в Україні немає. У 2004 році українські аграрії вирощували близько 700 тис. га жита, але у зв’язку з тим, що тоді це була нерентабельна культура, аграрії вирішили переорієнтуватися на кукурудзу, ріпак, соняшник – те, що приносило більше грошей. А нерентабельним жито було до певного періоду, поки на ринку насіння були лише сорти жита. Зараз прийшла наша компанія КВС-УКРАЇНА із гібридами, які на 20% врожайніші, і можуть давати такий самий прибуток, як соняшник і ріпак. Навіть у гірших умовах — на пісках, де інші культури просто себе не показують. У сезоні 2020, наприклад, пшениця просто провалилася — середня врожайність 4,6 т/га. На Черкащині, Кіровоградщині взагалі усе згоріло. Але жито в цьому сезоні на круг показало 7,4 т/га в більшості регіонів. І рентабельність його була досить непоганою».
Євген Станько додав, що у тому складному сезоні навіть вдалося отримати рекордний урожай — 8,5 т/га в одному з господарств Калинівсього району Вінницької області.
Як зі свого боку зауважив Євген Клопотенко, це досить правильно — закликати аграріїв сіяти жито, щоб далі виготовляли борошно і, відповідно, вироби з нього.
«Скільки я куштую житнього хліба, для мене він завжди смачний. Так, він відрізняється від пшеничного, але він ще й дуже корисний. Тож виходить 3 перемоги: смачніше, врожайніше і корисніше».
І тут постає ще один аспект, яким наразі опікується відомий кулінарний експерт. Йдеться про харчування наших дітей у школах. Це наразі велика проблема, і та система, що наявна зараз, аж ніяк не додає школярам здоров’я. Євген Клопотенко ініціював зміни в цій системі. Познайомившись, завдяки «Житній Країні», з корисними властивостями продуктів із житнього борошна, він упевнений, що вони можуть стати вдалим доповненням у меню шкільних їдалень.
«Мені здається, що в школах потрібно, щоб було більше продуктів із жита. Бо за останній час я зрозумів — це надзвичайно корисно, надзвичайно круто і найголовніше, що воно росте у нас. А на мою думку — те, що вирощено на наших теренах, удвічі більше дає користі», — зазначив пан Клопотенко.
Думку про користь житнього борошна підтвердила і відома лікарка-дієтологиня Оксана Скиталінська. Вона зауважила, що одним із чинників у нашому імунітеті є наявність корисної мікрофлори. А одними з найздоровіших бактерій, які живуть в нашому кишківнику, є біфідо- і лакто-бактерії. А що б вони добре почувалися, їх треба правильно «годувати». Поживою для них є розчинна клітковина.
«Тому, коли постає питання: на користь якого борошна зробити вибір? — то він однозначно падає на житнє. Житнє борошно — це продукт, у якому є все. І цінна клітковина, і багато різних вітамінів та мінералів — усе те, що потрібно для міцного і здорового імунітету», — наголосила експертка з дієтології.
Детальніше ознайомитися із самим проєктом «Житня Країна» та подивитися усі серії, що вже вийшли в його рамках, і навіть бекстейджі зйомок, можна тут.
А ще додамо і рецепт вівсяного печива з родзинками і житнім борошном від Євгена Клопотенка, яке він готував із Євгеном Станьком та запрошеними дітлахами:
Вівсяне печиво з родзинками
Інгредієнти:
- борошно пшеничне – 150 г
- борошно житнє – 150 г
- вівсяні пластівці – 220 г
- цукор – 200 г
- масло вершкове – 250 г
- яйце – 1 шт.
- розпушувач – ½ ч. л.
- родзинки – 50 г
- кориця (молота) – 1 ч. л.
Покроковий рецепт:
- Дрібнимо у блендері вівсяні пластівці (220 г), висипаємо до борошна житнього (150 г), додаємо борошно пшеничне (150 г) та розпушувач (½ ч. л.) перемішуємо.
- В окремій мисці збиваємо масло (250 г) та цукор (200 г) до однорідної маси. Додаємо яйце (1 шт.) та знову збиваємо.
- Поєднуємо усі інгредієнти та замішуємо тісто.
- Вкриваємо деко пергаментом. Столовою ложкою викладаємо печиво невеликими порціями на деко та притискаємо ножем або рукою, щоб печиво набуло пласкої округлої форми.
- Випікаємо в духовці при температурі 180 °C протягом 20-25 хвилин.
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.
