Топ 5 порад як вибудувати рослинництво в нових кліматичних умовах
Підприємства агрогрупи «Агрейн» розташовані у різних регіонах України, в тому числі південних та центральних. Тому на прикладі компанії можна провести певний зріз умов та принципів господарювання. Як же змінюються підходи до рослинництва у агрогрупи та яких висновків дійшли за останні два роки?
1. Вибір культур для вирощування
«На сьогодні ми сконцентрувалися на 4-5 основних культурах. Для нас культура №1 — це кукурудза. Це не лише головна кормова культура, але і продукт переробки (крохмаль, етанол). Якщо казати про технологію, то ми завжди диверсифікуємо виробництво. Наприклад, ніколи не робимо ставку на одне ФАО. Культура №2 — пшениця, оскільки у нас великий масив землі на півдні, де кукурудза гірше росте. На третьому місці соняшник, на четвертому — ріпак, його багато сіємо у Одеській області. А також у Чернігівській та Житомирській областях, де збіднені ґрунти, але непогано з опадами», — розповідає Віталій Штемпель, директор з економіки та фінансів компанії «Агрейн».
Раніше важливою культурою була також соя, але через низку причин, зокрема низькі ціни в останні сезони, від неї відмовились.
Експериментували з нішевими культурами, але зрештою від них відмовились. Пробували займатись нутом. На момент сівби ціни були одними, після збирання іншими. За словами Віталія Штемпеля, «нішеві культури — це, на жаль, гра в рулетку».
2. Засоби захисту рослин
«Зараз усі працюють з витратами та здешевленням технологій. Багато в чому це стосується ЗЗР. В останні роки ми стали частіше використовувати генерики, які досить непогано себе проявляють. Там економія колосальна. Наприклад, оригінальний препарат коштує 80 доларів, а аналогічні генерики у перерахунку на діючу речовину — від 10 доларів», — каже Віталій Штемпель.
При цьому, зауважує він, в «Агрейн» не обирають найдешевші продукти, орієнтуються на середній діапазон, умовно 30 доларів.
«І це ті генерики, які добре себе показали протягом кількох років. Або ж робимо диференційований підхід: на полях з високим потенціалом застосовуємо оригінали. Там в нас економіка дозволяє. А там, де ризиковане землеробство, посушливі зони, намагаємося застосовувати генерики», — розповідає фахівець.
3. Вибір технології
На структуру посівів клімат впливає менше, в основному він позначається на виборі гібридів та технології, упевнений Віталій Штемпель.
«Наприклад, у Харківській області ми переходимо на no-till, який більше застосовується у посушливих зонах Харків —це північ степової зони, ризикований регіон: літо жарке, зима холодна. No-till дає змогу зберегти вологу в ґрунті, а також мінімізувати витрати на ту ж оранку. Ми не витрачаємо 20 л/га пального на цій операції, як було б за класичної технології», — каже він.
Проте, зауважує пан Віталій, ця технологія має також і певні мінуси, які варто одразу знати та враховувати.
«З мінусів — потенціал врожайності, звичайно, падає. На таких полях заробити $300 EBITDA складно. Ти отримаєш $150,але вони будуть стабільними. Тому в більш посушливих ризикованих регіонах намагаємося переходити на більш стабільні технології. В цьому випадку можна будувати стратегію. Для тієї ж Харківщини, де де не вистачає вологи останні кілька років, це дуже важливо», — зазначає Віталій Штемпель.
Читати по темі: Підготовка поля до сівби озимих зернових: фактори впливу
4. Оновлення техпарку
Коли прийняли рішення переходити зі структури озимі-ярі на ярі-озимі та збільшувати посіви кукурудзи, у компанії почали оновлювати ґрунтообробну техніку, розповів Тарас Корнієнко, заступник головного агронома групи компаній «Агрейн».
«У наших господарствах у Житомирській та Чернігівські1й областях дерново-підзолисті, піщані та супіщані ґрунти. Через пісок навесні маємо деякі проблеми у розвитку культур, тому зрозуміли, що потрібно відходити від застосування плуга. Плануємо поповнити техпарк диско лаповими агрегатами для безвідвального обробітку ґрунту Horsch Tiger. Також замінили агрегати для передпосівного обробітку, зокрема, придбали шість дискових борін Rubin від LEMKEN, котрі дозволяють проводити лущення стерні та роботи з вирівнювання ґрунту для внесення безводного аміаку. Цього року зайнялися програмою диференційованого внесення мінеральних добрив. Для цього придбали два розкидача AMAZONE», — каже Тарас Корнієнко.
5. Курс на органічні добрива
Цьогоріч, зауважив Тарас Корнієнко, побачили суттєве покращення врожайності соняшника та кукурудзи на силос на тих полях, де вносили органічні добрива. Тому цей напрямок вирішили посилювати.
«Плануємо придбати додатково два причепи для розкидання органічних добрив. На тих полях, де вносимо органіку, мінеральні добрива не використовуємо. За необхідності (результатами листкової та ґрунтової діагностики) допускаємо внесення добрив азотної групи. Цьогоріч придбали обладнання для аналізу вмісту азоту в ґрунті — 360 Soil Scan та Yara N-Tester — для діагностики по листку, та змогли провести аналіз азоту як в ґрунті, так і по листку. За результатами аналізу на посівах кукурудзи внесли додатково КАС. Такі агрозаходи себе повністю виправдали», — підсумував заступник головного агронома.
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.
