Від стебла до мішка: як готується насіннєвий матеріал та за якими критеріями можна оцінити його якість?
Якісне та правильно дібране насіння — це як мінімум 30% успішного результату в рослинництві. І приблизно така ж відсоткова частка витрат на виробництво. Відповідно, на насінні часто, особливо в останні нестабільні економічно роки (низька ціна на продукцію рослинництва, зростання виробничих витрат через ріст цін, зростання вартості оренди землі, тощо), намагаються заощадити.
Прагнення заплатити менше і отримати той самий результат цілком виправдане і дуже зрозуміле, проте є один нюанс: заощадивши якусь умовну 1000 грн на посівній одиниці сьогодні аграрій ризикує втратити 5-10 тис. грн. на гектарі, а то й більше, після збирання врожаю.
Тож у випадку з насінням більш виграшною тактикою буде обирати його і за якістю власне посівного матеріалу, і за властивостями сорту чи гібриду. А потім вже рахувати, чи виправдана ціна, запропонована за це насіння.
Якщо властивості сорту/гібриду виробник насіння завжди детально вказує і проблем з підбором зазвичай не виникає, то якість власне конкретної партії насіння так просто не визначити. Отже, на що варто звернути увагу, обираючи посівний матеріал для свого поля?
1. Регіон та умови вирощування
Фахівці радять обирати насіння, що було вирощено в умовах, близьких до умов конкретного господарства. Адже таке насіння вже пройшло «випробування кліматом» та має більше можливостей продемонструвати гарний результат на полі. Звісно, імпортне насіння від великого відомого виробника – звучить дуже привабливо. Особливо враховуючи, що вітчизняні аграрії ще досі чомусь дуже полюбляють «імпортне», адже воно за замовчуванням повинно бути кращим і якіснішим. Проте навіть насіння від великих мультинаціональних виробників краще купувати «акліматизоване», вирощене в умовах України.
2. Генетична чистота
Щоб майбутній насіннєвий матеріал не перетворився на малопридатне «сміття» ще на стадії вирощування, потрібна чітка просторова ізоляція насіннєвих посівів. Саме її наявність чи відсутність вплине на генетичну чистоту насіння, а отже, і на його властивості.
3. Контроль технологій вирощування та збирання
Велике значення для якості насіннєвого матеріалу має технологія його вирощування: системи живлення та захисту, насамперед. Адже від того, коли, як саме та чим підживлювали рослини, буде залежати, яке насіння вони в результаті дадуть: сильне та «енергійне», чи пристойне на вигляд, проте слабке. Має велике значення і збирання врожаю з насіннєвих ділянок. Саме під час збирання існує великий ризик травмування насіння. А далі при сівбі такого травмованого насіння уже в ґрунті його загине близько 15-20% від норми висіву. Це відчутні витрати для господарства.
Звичайно, проконтролювати умови вирощування насіння та застосовану при цьому технологію агроном чи директор господарства, яке зібралося купувати насіннєвий матеріал, особисто навряд чи зможуть. Дійсно: чи буде у них час та можливість їздити оглядати насіннєві посіви, цікавитися особливостями вирощування, контролювати, як буде збиратися врожай? Але ж ми живемо у 21 столітті і розвинений Інтернет дає змогу знайти хоча б мінімальну інформацію про те, де та як вирощувалося насіння і на якому заводі воно дороблялося. Просто варто не полінуватися і пошукати цю інформацію перед тим, як переказувати кошти за партію насіння.
4. Доробка та калібрування
Досушування, очистка та калібрування насіння мають велике значення. Чим менша засміченість посівного матеріалу, тим на кращі результати вирощування можна сподіватися.
Окремо варто розповісти про калібрування. Зібране з поля насіння буде різноякісним, адже науковці вже давно довели, що насіння навіть з одного колосу, качана чи кошика матиме різні біологічні та морфологічно-фізіологічні показники.
«Дослідженнями цього питання займалися різні науковці, і практично усі вони зробили однозначний висновок: біологічно цінне, добре виповнене насіння формується в середній частині колоса, качана, кошика, стручка, тощо. Саме це насіння має високу початкову енергію проростання, найбільшу схожість та може дати максимальний урожай. Повноцінність насіння визначається не так його величиною, як питомою вагою, що пов’язана зі стиглістю та натурою насінини. Але після обмолоту візуально визначити, де саме була сформована та чи інша зернівка, просто неможливо. Щоб виділити із загальної маси біологічно цінне насіння, якраз існують сепаратори, механізми, що виконують сортування насіннєвого матеріалу», — розповідає Чорнобай Ірина Володимирівна, комерційний директор компанії-виробника зерноочисного обладнання «Aeromeh».
Фахівець додає, що зерноочисна техніка, яка сьогодні застосовується, здебільшого не завжди дозволяє проводити високоточну сепарацію саме за питомою вагою. Але на заводі «Aeromeh» створено аеродинамічний сепаратор САД, що являє собою без решітну систему відбору насіння за питомою вагою.
«Сепаратор САД вже добре зарекомендував себе на ринку як технологія отримання високоврожайного та сильного насіння та успішно застосовується не лише в Україні, а й в більш ніж 56 країнах світу. Його особливістю є новий метод сепарації, що базується на принципах пневмоніки та струменевої техніки. Це дає змогу розділити зернову масу за питомою вагою з високою точністю, тобто фактично сортувати зерно за структурою колоса», — наголошує вона.
Результат дослідження посівних якостей насіння озимої пшениці, за фракціями, отриманими після сепарації на САД
Тож господарствам, що планують придбати насіння, слід поцікавитися, якою саме зерноочисною та сортувальною технікою обладнано завод, що проводить доробку насіння. А насіннєвим господарствам варто розглянути можливість придбання сортувального обладнання, яке дозволить зробити продажі насіння більш ефективними.
5. Протруювання
Насіння більшості культур продають вже з базовим протруюванням (кукурудза, соняшник, ріпак, цукрові буряки, соя), часто з можливістю нанести додаткові протруйники за вибором клієнта або ж за існуючими на насіннєвому заводі пропозиціями. Оскільки захист рослин на етапах проростання та початкового росту має дуже велике значення для усієї подальшої вегетації посівів, варто обов’язково поцікавитися, які саме протруйники та у яких нормах було застосовано. І обов’язково протруювання має бути інсекто-фунгіцидне, про що вже кілька років не втомлюються нагадувати експерти з рослинництва та науковці.
Звичайно, набагато простіше та швидше просто проглянути пропозиції по насінню від знайомих дистриб’юторів, обрати потрібне і очікувати, коли його привезуть. Перевіряти, цікавитися умовами, намагатися оцінити якість очистки та сепарації — це зайві рухи та час. Але ж і результат насправді того вартий, оскільки практично за ті самі кошти можна придбати гарне насіння «урожайної» фракції з високим ступенем очистки, а можна придбати і те, що деякі агрономи називають «зметене з усього складу сміття».
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.
