Технологія вирощування кунжуту на Півдні. Рентабельність та особливості
Асканійська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук займається вирощуванням кунжуту в умовах посушливого Степу України з 2013 року. Починали з невеликих дослідних ділянок у с. Тавричанка Херсонської області, потім перешли на гектар, два, тепер плануємо збільшувати до шести.
Кунжут — трав’яниста рослина родини Педалієвих, по-латині Sesamum, звідси і друга назва, яка широко відома за кордоном – сезам. Рослина володіє одним вертикальним потужним стеблом, але при достатній кількості живлення дуже добре гілкується. Листя має насичену зелене забарвлення, розташовані супротивно або черговості. У листових пазухах по всій висоті стебла розташовуються квітки з дзвінковим або лійчастим віночком. З них згодом визрівають плоди-коробочки з дрібним насінням. У кожній коробочці дозріває від 60 до 80 насіння. У гніздах коробочки вони укладені в так названі «стопочки».
Переваги та рентабельність кунжуту
Перше, чим привабила нас ця нішева культура, — висока рентабельність. Ціна насіння індійського кунжуту в Україні нині становить близько 80 грн/кг при фасуванні мішками. З гектара можна отримати від 1 до 1,5 т насіння кунжуту, що забезпечує мінімум 70 тис. грн/га, з рентабельністю до 700%. Якою б не була технологія вирощування кунжуту, можливість такого заробітку значно перевищує соняшникові чи ріпакові доходи.
Друге — в насінні кунжуту міститься майже 60% рослинних жирів, серед яких лінолева, олеїнова, пальмітинова, міристинова, арахінова, стеаринова і лігноцеринова кислоти. Ці речовини є незамінними для організму людини і беруть участь у всіх життєво важливих процесах. Крім того, в насінні містяться органічні кислоти: бета-ситостерин, фітин і лецитин. Також насіння кунжуту має багатий вітамінно-мінеральний склад. Тут містяться вітаміни А, С, Е та вітаміни групи В; мінерали — магній, цинк, фосфор, залізо, але найбільше кальцію. На 100 г кунжуту його припадає аж 783 мг, що є добовою нормою дорослої людини. Сире насіння кунжуту застосовують для лікування і профілактики таких захворювань, як гіпертонія, запалення легенів, захворювання суглобів, печінки, щитовидної і підшлункової залози. Також споживання кунжуту допомагає в виведені з організму шлаків і токсинів, зміцнює імунітет і благотворно впливає на стан шкіри, нігтів і волосся.
Третє — кунжутова олія за своїми смаковими якостями належить до найкращих харчових олій поряд із широко відомою в усьому світі прованською. Кунжутова олія — продукт достатньо недешевий: ціна на світовому ринку становить від $4-6 за 1 л. Вона зберігає свої корисні властивості протягом 9 років без істотних змін вітамінно-мінерального і хімічного складу. Кунжутна олія є більш ароматною і не має властивої оливковій олії гіркуватості. Смажити на кунжутній олії не можна, тому що вона відразу починає горіти і при високій температурі в ній починають утворюватися канцерогенні речовини. Використовують її виключно для заправки овочевих, м'ясних і сирних салатів. Масло кунжуту застосовують також в косметичних цілях для масажу, зняття макіяжу і в якості основи зволожуючих кремів.
Технологія вирощування кунжуту
Кунжут вимогливий до попередника. Кращими є озима пшениця, зернові, бобові та баштанні культури. Кунжут вимагає чистих від бур'янів полів, оскільки дуже повільно росте на початку вегетації. На попереднє місце вирощування кунжут слід повертати не раніше як через 6-7 років, аби знизити ймовірність ураження хворобами та шкідниками.
Обробіток ґрунту має забезпечувати максимальне вологонакопичення, знищення бур’янів та обов’язкове вирівнювання ґрунту. Кунжут дуже чутливий до внесення добрив. Поглинаючи велику кількість поживних речовин, він сильно виснажує ґрунт, під оранку вносимо мінеральні добрива дозою N45Р45. Звісно, до сівби такої олійної культури, як кунжут, обов’язковим технологічним заходом є внесення гербіциду. За нашими дослідженнями кращим являється гербіцид ґрунтової дії Харнес.
За роки досліджень по даній культурі ми зауважили, що сівбу кунжуту потрібно починати в період стійкого потепління, коли середньодобова температура ґрунту на глибині 10 см досягне 18-20°С і мине загроза приморозків. Нетривале зниження температури нижче 15°С істотно затримує появу сходів, адже ріст рослин при цьому припиняється. Сівба в добре прогрітий вологий ґрунт забезпечує появу сходів на 4-6 день після висіву насіння.
Краще сіяти з міжряддям 70 см, для проведення кількох міжрядних обробок, рекомендована густота стояння рослин 475-500 тис./га. Обов’язковий захід — прикочування після сівби, для отримання рівномірних дружніх сходів. Достовірно позитивний ефект і прибавку урожаю кунжуту відносно контролю 0,22 т/га можна отримати від застосування мікродобрив та стимуляторів росту. Такий ефект під час досліджень 2016-2018 рр. проявився на всіх варіантах внесення. Найвищий урожай кунжуту 1,57 т/га забезпечує дворазове обприскування під час вегетації сумішшю Рост-концентрат + Хелатін олійний + Хелатін моно бор.
Збирання врожаю є найбільш складним процесом при вирощуванні кунжуту, що зумовлено такими негативними біологічними особливостями рослин, як неодночасне достигання і сильне обсипання стиглого насіння. Несвоєчасне і неправильне проведення збирання призводить до великих втрат урожаю. Коробочки на рослині дозрівають нерівномірно, починається з нижніх, поступово переходячи на верхню частину рослини. До скошування приступають при 90% побурінні коробочок, насіння в них набуде характерного кремово-білого забарвлення. Для збирання врожаю використовують комбайни з пристосуванням для збирання дрібнонасінних культур. Вологість насіння при зберіганні не повинна перевищувати 9%.
Найбільш підходящими регіонами для вирощування кунжуту в України є Одеська, Миколаївська, Херсонська, Запорізька та Дніпропетровська області.
Всі дослідження проводимо на дослідних полях Асканійської ДСДС ІЗЗ НААН. Основним сортом, котрий ми вирощуємо, є Гусар (оригінатор Інститут олійних культур УААН) — сорт відноситься до середньої групи стиглості, тривалість вегетаційного періоду — 130-140 днів.
Вирощування кунжуту на зрошенні
В 2019 році ми вивчали вплив краплинного зрошення на формування фітоценозу, врожайність та якість насіння кунжуту. Дослідили різні способу поливу кунжуту. Найвищу урожайність кунжуту залежно від способу поливу було отримано
на поверхневому краплинному зрошені 0,89 т/га з прибавкою відносно контролю 0,36 т/га. На краплинному підґрунтовому отримали на 0,11 т/га більше, ніж за поливу звичайним дощуванням. А от найвищу олійність насіння кунжуту отримали при поливі дощуванням 57,1 %, тоді як при краплинному поверхневому зрошені 53,2%, а підґрунтовому 53,7%. Оцінка економічної ефективності використання різних способів поливу посівів кунжуту показала, що найвищий прибуток в поточному році — 55245 грн/га забезпечило краплинне поверхневе зрошення, рентабельність при цьому склала 283%.
Кунжут у сезоні-2019
В порівнянні з попередніми роками досліджень отримана урожайність в 2019 році значно менша. Взагалі цей рік, хоч і був сприятливим для формування рослинами кунжуту гарної продуктивності, а в результаті і потенційної врожайності завдяки вчасним опадам кінця травня після посіву культури, однак сильний вітер з короткочасним сильним дощем, котрий пройшов в першій декаді серпня, повалив та нахилив велику кількість рослин, тому при достиганні коробочки відкривались та висипались. Також на великі втрати вплинули сильні суховії вересня (коробочка занадто пересихала, що призводило також до висипання насіння). Тобто можна сказати, що погодні умови 2019 року були несприятливі для вирощування кунжуту і втрати насіння склали біля 50%. Отож надалі нашою основною метою є пошук способів збереження насіння в коробочці при достиганні.
Коновалова Віра Миколаївна, Заступник директора з наукової роботи Асканійської ДСДС ІЗЗ НААН
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.
