Формули живлення пшениці: АгроПолігон Яра в ДП «Зернятко»
Посівна озимих під урожай 2020 року видалась для українських аграріїв нелегкою. Тож особливо цікаво прослідкувати увесь «вегетаційний» шлях культур, які розпочинають свій ріст у непростих умовах. Таку можливість дає нам новий проект АгроПолігону в партнерстві з компанією «Yara Україна».
Об’єктом нашої «пильної уваги» буде поле озимої пшениці в ТОВ «ДП «Зернятко», що в Менському районі Чернігівської області. А у фокусі — живлення рослин.
Господарство та умови
ДП «Зернятко» обробляє 8,5 тис га угідь, розташованих як у Менському, так і в Сосницькому районах. Як зауважив головний агроном підприємства Олексій Попелуха, між дальніми полями відстань сягає 100 км. Тож йому доводиться невпинно курсувати дорогами Чернігівщини, аби тримати руку на пульсі справ у полях. Особливо в гарячу пору, в яку ми якраз завітали. Адже погодні умови цієї осені склалися так, що через тривалу спеку і посуху посівна озимої пшениці затрималась, а кукурудзу довелося жнивувати трохи раніше. Й обидва ці процеси збіглися в часі. Однак, незважаючи на зайнятість, пан Олексій приділив увагу АгроПолігону і детально розповів як про саме господарство, так і про плани на полі, за яким відтепер слідкуватимемо аж до жнив наступного року.
До слова, з ДП «Зернятко» ми вже трохи знайомі, адже декілька років тому побували тут аж двічі — в АгроЕкспедиції Соняшник 2016 та АгроЕкспедиції Кукурудза 2016. Поки ми їхали від центрального офісу господарства до «нашого» поля, Олексій Попелуха трохи розповів про «новини» та особливості сезону-2019 для деяких культур.
Зокрема, буквально напередодні нашого візиту на підприємстві було введено в дію власний елеватор потужністю 30 тис. т. Тож «відпало» чимало проблем, пов’язаних зі зберіганням урожаю та логістикою. Також тепер є можливість дочекатися кращої ціни на свою продукцію, до вирощування якої докладають стільки зусиль.
Тут до слова припала і нинішня ситуація з горохом. Як поскаржився пан Олексій, ця культура важлива передусім у сівозміні як хороший попередник, але на наступний сезон площі під нею будуть зменшувати. Адже цього року прибуток з гороху був мінімальним — через дуже низькі ціни на нього. На яких ще й наклалась нижча врожайність, спричинена посухою.
«У цьому році по гороху ми отримали 2,8 т/га, тоді як у минулому закрили на рівні 4 т/га. Наступного будемо зменшувати площі. Так, він хороший попередник, його можна сіяти під озиму пшеницю, і площі рано звільняються, можна добре їх підготувати. Але ж собі у збиток не працюватимеш? Хоча, звісно, зовсім від гороху не відмовляємося і відсотків 15 у сівозміні триматимемо», — зазначив головний агроном.
Взагалі, в господарстві за сівозміною слідкують пильно. Наприклад, стараються не просто не сіяти соняшник по соняшнику, а й роблять розрив щонайменше в 4-5 років між поверненням його на одне й те саме поле.
Найбільші ж площі в господарстві відводять під кукурудзу. На момент нашого приїзду її тільки-но почали збирати. Про результати говорити було ще рано, але пан Олексій зауважив, що посуха, яка тривала тут упродовж останніх місяців, таки вплинула на цю культуру.
«Так само, як і бобові, кукурудза теж зреагувала на нестачу вологи. Начебто і качани гарні, хороша закладка, кількість рядів, кількість зерен хороша, але зерно виходить не налите. Слабка натура. Зазвичай, у минулі роки, коли зважували качани, то десь в районі 200 г завжди тримався цей показник. А цьогоріч вага «обвалилася» — лише 120 г. Ще й додалась проблема з обмолотом. Бо якщо зерно щупле, то воно добре тримається в качані, тож обмолочувати його важко. Довелось «повозитися» з налаштуваннями комбайна. Бо ті параметри, що вказані в заводських налаштуваннях, зовсім не підходили. Зараз виставили оберти молотильного барабана так, як на зернових культурах, — удвічі швидше. Щоб краще вимолочувати кукурудзу», — розповів Олексій Попелуха.
І справді, Чернігівщину цьогоріч не оминули погодні проблеми, які попсували увесь сезон аграріям більшості регіонів України. За словами пана Олексія, негаразди розпочалися із самої весни. З 11 травня по 11 липня тут взагалі не було дощу. Після того за наступні 20 днів випало 110 мм. А далі — знову посуха. Аж до 26 вересня, тобто понад 50 днів, опади практично були відсутні.
«Посівна озимої пшениці була під питанням. Усі площі ми підготували, але в сухий ґрунт кидати зерно не було сенсу. Чекали дощів. Дочекалися їх аж 27 вересня. Відтоді за тиждень випало 30 мм. Хоч терміни вже були пізні, ми зазвичай сіємо раніше, але таки вийшли у поле з сівалками. Акумулювали всі ресурси, щоб усе-таки заплановані 1600 га озимої встигнути днів за 10 засіяти. Темпи шалені, плюс ще збирання кукурудзи додалося, але справляємося», — зазначив головний агроном.
Незважаючи на таку ситуацію, в господарстві дотримуються всіх задуманих планів. Зокрема, встигають експериментувати з технологіями. От і поле, яке «бере участь» в нашому АгроПолігоні, і справді є полігоном з випробування декількох формул добрив для озимої пшениці.
Поле озимої пшениці
Загальна площа відвіданого нами поля — 275 га. Сіяли сорт озимої пшениці Самурай (селекція DSV). За словами Олексія Попелухи, цей сорт в господарстві сіють вже не вперше. Отримали по ньому максимальну врожайність у 9,3 т/га два роки тому — тоді якраз був вдалий сезон для пшениці.
Попередником на полі, за яким спостерігатимемо, був соняшник. Як зауважив головний агроном, це для експерименту також цікаво. Адже поганий попередник, плюс складні ґрунти, — це якраз ті умови, в яких випробовувані системи живлення можуть проявити свої переваги. Власне, йдеться про різні види гранульованих добрив від компанії «Yara Україна».
«На цьому полі будемо закладати ділянки із різними добривами Яра. Хочемо порівняти прибавку і побачити плюси-мінуси в формулах добрива з різним співвідношенням мікроелементів, реакцію рослини на них. Крім того, це поле у нас неоднорідне за складом ґрунтів. На частині виходить піщана гряда (як я її називаю — буквально «пляжний пісок»), а на частині хороші опідзолені чорноземи. Плюс попередник поганий — соняшник. В сукупності усіх цих факторів і хочемо провести «експерименти», щоб визначити оптимальну «формулу живлення», — пояснив Олексій Попелуха.
Ми слідкуватимемо за частиною поля із трьох ділянок, де при сівбі вносили такі добрива (умовно їх пронумеруємо, щоб надалі було зручніше за ними спостерігати):
Крім того, на ділянці 1 висіяно насіння, оброблене протруйником YaraVita TEPROSYN NP+Zn, але в різних нормах: смуга — з нормою 3,5 л/т, і смуга — з нормою 5 л/т. А насіння на ділянках 2 і 3 обробляли препаратом YaraTera REXOLIN АВС (в нормі 200 г/т). Зауважимо, що добрива вносились на глибину 6 см.
«Гранула ЯраМіла містить у своєму складі азот у 2 формах — нітратній та амонійній. Фосфор також у 2 формах і, звісно, калій. А додатково — ще мезо- й мікроелементи. Цей комплекс елементів живлення дає змогу забезпечити рослині потужний і якісний старт та дружні сходи, що дуже важливо для отримання високого урожаю в майбутньому», — зазначив Олександр Кудря, регіональний представник компанії «Yara Україна» в Чернігівській області.
За його словами, однією із важливих особливостей гранульованих добрив ЯраМіла є їх висока розчинність у ґрунті, що в свою чергу забезпечує рівномірне поступове живлення молодих рослин на початкових стадіях росту.
«Щодо продуктів для протруювання, то на цьому полі використовувались 2 препарати. YaraTera REXOLIN АВС це суміш мікроелементів — магнію, міді, бору, заліза, марганцю, молібдену й цинку — які на ранніх фазах росту досить важливі. YaraVita TEPROSYN NP+Zn — це продукт, що містить в своєму складі три елементи живлення: азот, фосфор і цинк. Ми знаємо, що фосфор і цинк є ключовими елементами живлення саме на старті, за рахунок того, що вони забезпечують ефективний ріст кореневої системи і сприяють швидким та ефективним сходам», — пояснив Олександр Кудря.
А Олексій Попелуха додав, що з компанією «Яра Україна» співпрацюють вже третій рік. Зацікавила їхня продукція за цілою низкою факторів. Починаючи зі співвідношення ціна/якість. Плюс асортимент — під кожну культуру можна підібрати свою формулу.
«Ми закладали «досліди» в товарних посівах. На соняшнику отримали 0,4 т/га прибавки порівняно з традиційними добривами, які паралельно використовували. Такий самий експеримент на кукурудзі дав прибавку 1,7 т/га, а в порівнянні з іншими європейськими добривами — 300 кг/га», — розповів він.
Що стосується обробки насіння, то протруйники з елементами живлення від Яра цьогоріч взяли спробувати вперше. Минулого року мали проблеми — через ранню сівбу посіви озимої пшениці відчували нестачу мікроелементів. І хоч цього разу ситуація інша — посівна навпаки затрималась, зате такі протруйники стали у пригоді на посівах із поганими попередниками — як, власне, на «нашому» полі.
Отже, поле засіяне. Насіння підживлене. Волога у ґрунті є. Наш АгроПолігон Яра обіцяє бути цікавим.
Щодо найближчих планів, то Олексій Попелуха зазначив, що дивитимуться по ситуації. Якщо осінь буде затяжна і пшениця дуже розкущиться, набиратиме велику вегетативну масу , то внесуть регулятори росту. Якщо ж зима видасться ранньою, а посіви розвиватимуться поступово, в нормальному для входу в зиму режимі, то наступний вихід з технікою в поле буде вже навесні — для підживлення посівів.
Втім, ми іще навідаємося сюди перед зимою, щоб побачити, як зійшла пшениця і в якому стані входитиме в холодний період року. Слідкуйте за нашими блогами-звітами)
Алла Гусарова, SuperAgronom.com
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.
