АгроПазли. Пазл 2. Внесення добрив: дослідження, норми, терміни
Останнім часом ситуація на ринку добрив погіршується щороку: ціни зростають, а через несвоєчасні поставки або через чергові «корисні» урядові ініціативи час від часу виникає навіть дефіцит тих чи інших груп добрив. І дуже часто собівартість рослинництва зростає саме через добрива та ціни на них. Тож у сучасних економічних умовах добривами потрібно розпоряджатися дуже грамотно та раціонально.
Дослідження добрив: необхідність чи зайві витрати?
По-перше, купувати добриво низької якості не може дозволити собі жодне господарство. Це й витрати на сумнівної якості продукцію, і втрати урожайності, а отже, й прибутків від агровиробництва. По-друге, вносити добрива бездумно («дали 200 кг/га селітри, як завжди робимо») — це викидання на вітер чималих коштів. Тому дослідження якості добрив, вмісту в них тих чи інших елементів, їх фізико-хімічних показників дозволить зберегти гроші вже на етапі купівлі. Крім того, подібне дослідження дасть змогу якісніше та економічно обґрунтовано планувати норми внесення. В поєднанні із дослідженням ґрунту це найефективніший спосіб спланувати живлення рослин і при цьому максимально заощадити кошти.
«Наразі на ринку України багато компаній, великих та малих, що займаються реалізацією мінеральних добрив. На якість добрива впливає країна-виробник, умови транспортування, зберігання тощо. Одні компанії дотримуються всіх вимог на перерахованих етапах, інші — ні. Тому, придбавши добрива, не зайвим буде впевнитися в їх якості. Адже, вносячи добрива, ви очікуєте на певні результати, і якщо допустити помилку, то вирішити її можна буде лише через рік. Тому питання стоїть не в тому, аби заощадити, а просто не переплатити за неякісну продукцію», — зауважує Сергій Сальніков, кандидат с.-г. наук, керівник сервісно-технологічного відділу UKRAVIT.
|
Види досліджень добрив |
Мета та значення |
|
Визначення вологи та густини добрив |
Планування оптимальних термінів, норм, способів внесення та ін. |
|
Визначення рН |
Коригування норм внесення, планування полів та комбінацій з іншими добривами для запобігання підкислення ґрунтів |
|
Визначення дійсного вмісту елементів живлення |
Визначення якості добрив, планування загальних норм внесення та доз в окремі періоди |
|
Визначення біурету (карбамід, КАС) |
Для запобігання негативних явищ для с/г культур (хлороз, опіки та ін.) при перевищенні даного показника |
|
Визначення повного складу елементів живлення в органічних добривах |
Для планування оптимальних норм і термінів внесення, запобігання негативного впливу на культури через надлишковий вміст окремих елементів живлення |
Мінеральні добрива: що досліджуємо?
В лабораторії «Інституту здоров’я рослин» можна провести дослідження добрив за великою кількістю показників, аби точно визначити не лише вміст тих чи інших елементів у добриві, але й мати повне уявлення про його якість та придатність для застосування. Адже при застосуванні неякісних добрив можливий недобір запланованого урожаю. Бо інколи добрива сумнівного походження містять в своєму складі домішки, що негативно впливають на культури та можуть викликати пригнічення, опіки, хлорози тощо.
«При купівлі будь-якого товару споживач, в першу чергу, бажає отримати якісну продукцію. Так само і з добривом: воно має відповідати показникам, що зазначені в «Сертифікаті якості» (даний документ надається обов’язково, якщо ж не отримали — варто замислитись). Проте інколи буває так, що вказані у сертифікаті показники не відповідають дійсності. Або ж через неправильні умови зберігання і транспортування добрива втратили свої початкові властивості», — пояснює Сергій Сальніков.
На основі отриманих результатів досліджень розробляються рекомендації щодо потреби в добривах та періоду їх застосування. Дані рекомендації ґрунтуються на сукупності показників, притаманних господарству: інформація про попередників, агрохімічні та фізико-механічні показники ґрунту, сортові особливості та ін. Згідно наданих рекомендацій та розроблених систем основного живлення і позакореневих підживлень, агровиробник матиме змогу оптимізувати і живлення рослин, і застосування добрив у господарстві.
«Знаючи точний вміст елементів живлення в добривах, аграрії можуть розрахувати загальну норму та дозу в окремий період застосування. Також на ринку багато продуктів, що не відповідають стандартам якості. Наприклад, одного разу до «Інституту здоров’я рослин» звернувся аграрій, який купив аміачну селітру за ціною нижче ринкової. Коли йому привезли добриво, в нього виникли сумніви в його якості. Провівши дослідження, науковці виявили істотну нестачу азоту, а саме — понад 25%. Тому варто проводити дослідження та чітко розуміти, що лежить в вашому складі – добриво високої якості чи суміш незрозуміло чого. Адже скупий, як відомо, завжди платить двічі», — розповідає Сергій Сальніков.
Для азотних добрив він також радить визначати також такі показники, як рівень рН та вміст біурету.
«Показник рН в основному визначається в азотних та органічних добривах, а також мікродобривах. Аграрій, розуміючи цей показник, успішно коригує норми внесення, а інколи комбінує добрива так, щоб не підкислити ґрунти та мінімізувати шкоду для мікроорганізмів. Що ж стосується біурету, це домішок в карбаміді, що має фітотоксичний вплив на рослини. Згідно ДСТУ 7312:2013, масова частка біурету в карбаміді вищого сорту марки «А» повинна бути не більше 0,6%, в інших — не більше 1,4%. Надлишкова кількість біурету викликає хлороз та опіки. Хоча частка добрив, що не відповідають якості, невелика, але все ж таки присутня», — каже фахівець.
Знаючи, що саме вноситься під культуру, можна не просто зберегти свої кошти та покращити виробничу систему. У деяких випадках це можливість уникнути серйозних втрат та проблем, кажуть досвідчені аграрії.
«Ми вже проводили дослідження мінеральних добрив, зокрема аміачної селітри. Оскільки, окрім польових культур, також вирощуємо і виноград — помилка може коштувати дуже дорого. Результати отримали досить швидко. Оперативністю та якістю досліджень задоволені та плануємо подальшу співпрацю з «Інститутом Здоров’я Рослин», — поділився власним досвідом агроном ТОВ «Шампань України» (Одеська область).
Органічні добрива: не вся органіка однаково корисна
Перевіряти слід не лише мінеральні добрива, а й органічні також. Просто розкидати наявні органічні добрива на поле і очікувати гарного результату – не найкраще рішення.
«Залежно від умов зберігання та основи органічних добрив, вони містять різну кількість макро- та мікроелементів. Щоб дізнатися повний склад елементів живлення, потрібно провести обов’язкове дослідження. Також деякі концентровані добрива можуть містити велику кількість азоту, що має негативний вплив на певні культури, зокрема овочеві та озимі культури (зернові та ріпак)», — пояснює Сергій Сальніков.
При отримані результатів досліджень можливий точний розрахунок потреби добрив. Та головне, що аграрій чітко розуміє: придбані добрива безпечні для його культур і проблем на полі не створять. В основному проведений аналіз дає відчутну економічну вигоду при закупівлі добрив; побічною ж вигодою є підвищення врожайності при оптимізації затрат, а інколи — і їх зменшення.
Отже, щоб мати змогу чітко планувати роботу та розраховувати на певний від неї результат, краще достеменно знати, з чим саме працюєш. Це стосується і добрив, і ґрунту, і засобів захисту рослин. І навіть води, з якої змішують робочі розчини. Тож про воду, ЗЗР та їхні параметри і поговоримо наступного разу.
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.
