АгроПазли. Пазл 1. Підготовка до сезону вирощування: планування і складання технологічних карт
Кожен аграрій щороку збирає досить складний пазл: як поєднати комерційну та агрономічну складові, та як наукові рекомендації узгодити з економічною доцільністю? Які компанії обрати для створення економічно-обґрунтованих систем захисту, як знайти надійного постачальника пестицидів та агрохімікатів, і яким лабораторіям віддати перевагу для дослідження ґрунту, насіння тощо? Де придбати якісні та доступні за ціною ресурси, в кого отримати професійні консультації, як гарантувати рентабельний результат, та як вберегтися від неприємних несподіванок?.. Запитань багато, рішень ще більше, але єдине комплексне рішення — це, переважно, недосяжний ідеал для більшості аграріїв. Проте, таке рішення вже сьогодні готова запропонувати компанія UKRAVIT та «Інститут здоров’я рослин».
Який вигляд це має на практиці, як допоможе агровиробнику, та наскільки це для нього зручно і вигідно — розповідаємо в новому проекті АгроПазли.
Успішне рослинництво починається з детального та ефективного планування виробничого сезону. А щоб планування було дійсно ефективним, потрібно для початку об’єктивно оцінити наявні в господарства ресурси. І в першу чергу — земельні: адже в нашому випадку це головне знаряддя та засіб виробництва.
Простий приклад: перед тим, як запланувати велику покупку, ви рахуєте гроші у гаманці та дивитесь, на що саме їх вистачить, чи потрібно брати кредит, аби купити саме ту необхідну вам річ, підраховуєте, коли буде наступне надходження коштів, та чи можна саме зараз обійтися без суми, потрібної для покупки. Точнісінько так відбувається і в рослинництві, але тут вже у ролі гаманця виступає ґрунт. Тож перший пазл, який аграрію потрібно поставити у правильне місце для цілісної картини агросезону, — це оцінка ґрунту та планування технологічних операцій.
Агрохімічне дослідження: як та навіщо?
Дослідження ґрунту вітчизняні агровиробники почали проводити порівняно нещодавно, а багато хто й досі не воліє витрачатися на цю «зайву операцію». Проте витрати на дослідження — ніщо у порівнянні з економією на внесенні добрив, яку можна отримати завдяки подібному дослідженню. Й заощадити можна не тільки на добривах, до речі.
«Дослідження ґрунту дає змогу зрозуміти основні питання живлення: що, скільки та коли потрібно внести, щоб виростити запланований врожай. Також дані агрохімічних досліджень дають відповідь на ще одне досить розповсюджене питання: «Щедро вніс добрива, тож чому рослини все одно із ознаками нестачі?..» Оскільки на рухомість та засвоюваність елементів живлення впливає рН ґрунту, то, знаючи вміст елементів живлення, органічної речовини в ґрунті, його рН та деякі інші важливі показники, можна набагато ефективніше спланувати не тільки повну систему живлення, але й основні моменти вирощування тієї чи іншої сільськогосподарської культури», — зазначає Сергій Сальніков, кандидат с.-г. наук, керівник сервісно-технологічного відділу UKRAVIT.
Завдання, які вирішує агрохімічне дослідження ґрунту:
|
Найменування випробувань |
Значення для планування вирощування |
|
Визначення вмісту гумусу |
Для планування системи живлення, планування сівозміни (підбору оптимальних культур), планування системи захисту (залежно від вмісту у ґрунті органічної речовини, можуть бути нюанси із використанням ґрунтових гербіцидів), підбір сортів чи гібридів (рівень інтенсивності) |
|
Визначення рН |
Для планування сівозміни (рН впливає на вирощувану культуру), планування заходів із розкислення (за необхідності), планування системи живлення (рН впливає на засвоюваність добрив та їх вид) |
|
Визначення вмісту макро-, мезо- та мікроелементів |
Для планування системи живлення, виявлення дефіцитів, планування основного живлення та підживлень для конкретної культури |
|
Визначення вмісту солей |
Для планування живлення, оцінки засоленості ґрунтів та планування можливих заходів із покращення стану ґрунту |
|
Визначення вологи |
Для визначення вологозберігаючих заходів, планування системи вирощування з урахуванням наявної вологи тощо |
|
Визначення залишків пестицидів у ґрунті та їхньої кількості |
Для планування сівозміни (з урахуванням впливу залишків ЗЗР на культури) |
Повний аналіз ґрунту, який проводять в лабораторії «Інституту здоров’я рослин», виконується за рядом показників та дає цілісну комплексну картину ситуації на полі.
«На поля з кожним роком лягає дедалі більше пестицидне навантаження. Бо, застосовуючи препарат, складно точно спрогнозувати, коли він розкладеться — це залежить від багатьох факторів: світла, температури, зволоженості ґрунту, наявності та активності мікробіоти. Тому дослідження на залишкову кількість пестицидів дає змогу попередити потенційні проблеми. Крім того, визначивши наявність залишкових кількостей пестицидів у ґрунті та ідентифікувавши їх, можна підібрати культури, які найдоцільніше вирощувати», — розповідає Сергій Сальніков.
Після проведення досліджень в «Інституті здоров'я рослин» узгоджують додаткові побажання замовника і розробляють систему живлення, а за потреби — меліоративні заходи. Система живлення включає основне та листкове застосування добрив і мікродобрив, визначає норми, та фази внесення і, власне, вид добрив. При розрахунках враховуються сортові особливості, ґрунтово-кліматичні умови та запланована врожайність. Подібні агрохімічні дослідження, каже фахівець, доцільно проводити щорічно. Адже, залежно від культури, погодних умов та інших факторів, показники вмісту того чи іншого елемента змінюються. Особливо це стосується доступних форм.
«Ми практично усі наші площі обробляємо лінійкою препаратів UKRAVIT. А потім вирішили скористатися ще агрохімічним сервісом компанії, та провели дослідження ґрунту на площі 5000 га. Завдяки рекомендаціям фахівців UKRAVIT скоригували систему живлення та внесення конкретних препаратів під умови конкретного поля. Успішно працюємо за рекомендаціями, а таке дослідження зробили постійною складовою нашої технології», — каже Олег Білан, головний технолог ПП «Аграрна компанія 2004» (ГК Vitagro)
Повне дослідження ґрунту в «Інституті здоров'я рослин» виконується протягом 10 днів, мінімальне — лише 5 днів. А ще за 3 дні фахівці Інституту формують комплексні системи захисту та живлення рослин для конкретного поля і надають замовнику рекомендації.
«Відбір проб найкраще проводити одразу після збирання культури, до проведення обробітку. Можливий також інший час відбору, але це потрібно враховувати в подальшому при розробці рекомендацій щодо живлення. Відбір може проводитися вручну або механізовано. Залежно від методів відбору та мети, що ставить перед собою господарство, кількість проб та методики узгоджуються індивідуально», — пояснює Сергій Сальніков.
Аби оптимізувати процес відбору проб ґрунту та зробити його якісно, «Інститут здоров’я рослин» співпрацює з компанією «Скок Агро». Представники компанії самостійно відбирають проби ґрунту, маркують їх відповідним чином та доставляють до лабораторії.
«Ми за рекомендаціями фахівців UKRAVIT розробляємо сітку для відбору: 3 га, 5 га, 10 га. Все залежить від того, яка технічна забезпеченість господарства, чи мають вони змогу вносити добрива диференційовано. Потім виїздить автомобіль з автоматичним пробовідбірником, робить по 25 заборів проб на кожен сектор. Кожна проба важить близько 400-500 г, вона маркується QR-кодом, також інформація, закладена в цей код, дублюється в ідентифікатор проби. Далі зібрані проби відправляються до лабораторії «Інституту здоров’я рослин», де зчитують ідентифікатор проби та GPS-координати сектора відбору. І після того, як фахівці роблять аналіз, вони заповнюють отримані дані у спеціальний шаблон, на основі якого наша компанія створює детальну карту поля по вмісту елементів живлення», — розповів Сергій Скок, засновник та керівник «Скок Агро».
Власне планування
До речі, розгорнутий аналіз ґрунту дасть змогу оптимізувати не лише живлення та систему захисту (обрати оптимальні види та норми добрив, засоби захисту із урахуванням залишкових концентрацій пестицидів, наявної вологи в ґрунті та вмісту в ньому органічної речовини тощо), але й систему обробітку ґрунту — з огляду на вміст вологи, рН та рівень засоленості. І, можливо, дещо скоригувати сівозміну, доки є така можливість.
«В більшості випадків культури підбирають по сівозміні, що запроваджена в господарстві, агрохімічне дослідження вказує тільки, скільки та яких добрив потрібно застосувати. Визначення рН ґрунту може вплинути на культуру, що вирощуватиметься, адже процес зміни даного показника — тривалий та економічно затратний», — каже Сергій Сальніков.
Отже, ситуацію із ґрунтом визначили, й своє поле аграрій завдяки «Інституту здоров'я рослин» тепер знає достеменно. Далі йде досить складний етап планування майбутнього виробничого сезону. Звісно, в цьому питанні допоможуть й рекомендації фахівців, проте детальну технологічну карту у господарстві складають самостійно.
А далі вже починається робота із власне добривами, насінням та засобами захисту, які також можна дослідити та встановити їхню якість, щоб потім не отримати на полі неприємних сюрпризів. Та про ці аспекти рослинництва поговоримо наступного разу.
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.
