АгроЕкспедиція Кукурудза 2016. День 6. Кукурудза по овочах та село на «краю світу»

Дорога з Полтави була довгою та непростою: крізь непроглядний туман добиралися майже навпомацки. Через кілька годин разом із незмінними експертами з компаній «КВС-УКРАЇНА», Bayer, Vaderstad та ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» зупиняємося у першому пункті — місті Ромни.

АГРОБІЗНЕС ТСК

До групи компаній «Агробізнес ТСК» входить три підприємства: ТОВ «Маяк», ТОВ «Агрофірма Біловоди» та ТОВ «Агробізнес-ТСК». Знайомимося з директором ТОВ «Агрофірма Біловоди» Вадимом Ткаченко та приступаємо до приємної розмови про те, чим та як живуть.

Компанія заснована у 2005 році. Нині тут працює 125 осіб. На своїх 10 тис. га землі підприємства вирощують кукурудзу, сою, соняшник і пшеницю. Також займаються овочівництвом: на 500 га під поливом росте морква, картопля, столовий буряк та капуста. Окрім цього мають 1 тис. голів свиней. Кукурудза у загальній структурі займає найбільшу площу — 4 тис. га.

Кукурудза

На сьогодні вже зібрали озиму пшеницю та соняшник, а соя і кукурудза ще чекають своєї черги. Зокрема, кукурудза ще має високу вологість. Наш вологомір показав 33,7%. Тому чекають поки цей показник стане нижчим. Минулого року збір урожаю починали з вологістю 21%.

Насіння використовують компанії Monsanto з ФАО від 270 до 360. Намагаються дотримуватися сівозміни: кукурудзу сіють по соняшнику або сої. Інколи вирощують і як монокультуру, але і тоді серйозного зниження врожайності не помічають. Минулого року отримали середній показник по трьох підприємствах у 9,6 т/га.

У компанії мають свій принцип: якщо продукти певних марок показали себе добре в роботі, то їм і довіряють довгими роками. Це стосується не лише насінництва, адже в парку техніки теж не побачиш широкого розмаїття брендів. Є трактори, розрихлювач та сівалки компаній Case і John Deere. Розширювати асортимент не планують, хоча і не мають власних комбайнів. Кажуть, орендувати виходить дешевше, ніж придбати.

У «Агробізнес-ТСК» мають власні складські приміщення на 12 тис. м² з напільним зберіганням. А от досушувати доводиться на елеваторі, бо про власну сушарку поки що тільки мріють.

«Зараз придивляємося сушарку американського або італійського виробництва потужністю близько 300 т/добу. Але якщо у 2017 році держава взагалі забере ПДВ, то навряд вдасться її придбати», — говорить директор ТОВ «Агрофірма Біловоди» Вадим Ткаченко.

Зізнаються, що з фінансами зараз важко, а тому компанія активно співпрацює з банками. Останні 6 років кредитуються у ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», нещодавно почали також працювати з «ПУМБ».

До проблем економічних додається ще й непередбачуваність природи. Зокрема цього року поля компанії вразило градом, який знищив близько 600 га площ, з них 300 га кукурудзи, на яких тепер очікують зібрати не більше, ніж 3 т/га. Директор розповідає, що відтепер будуть страхувати посіви від таких природних негараздів, тим більше у його компанії кукурудза – «найдорожча» культура, на 1 га якої витрачають близько 17 тис. грн. Хоча, при вирощуванні картоплі потрібно вкласти чи не вдвічі більше — понад 30 тис. грн/га.

Борються на полях і з хвощем. П’ять років тому намагалися вапнувати грунт за допомогою дефекату в кількості 5 т/га. Утім «наполегливий» бур’ян і досі дає про себе знати.

Обробіток грунту починають глибокорихлювачем Ecolo Tiger компанії Claas з шириною захвату 7 м. Майже вісім років на підприємстві не робили оборот пластів, тому минулого року придбали 5-ти і 7-ми корпусні оборотні плуги Kuhn і цьогоріч додали до технології цю маніпуляцію. Весною роблять закриття вологи боронуванням, культивацію і приступають до посіву.

Про села, в яких орендує землі, компанія дбає. З усіма сільськими радами мають договори про соціально-економічне співробітництво. Вадим Ткаченко навіть демонструє нам один з листів, у якому агрофірму просять поставити дров'яний котел у одній з сільрад. Окрім цього, працівники компанії допомагають з технікою, за потреби надають екскаватор, латають дороги і виділяють кошти на розвиток сіл.

Розширювати свої площі «Агробізнес-ТСК» поки що не планує.

«Нема куди, тут поряд одні «кити». Але нам вистачає тих площ, які маємо зараз. Для оптимального управління на одного керівника має бути не більше, ніж 3-5 тис. га землі. Тоді можна все проконтролювати», — переконаний Вадим Ткаченко.

Подивитися чи мають контроль над своєю кукурудзою та спробувати її «на зуб» відправляємося у Недригайлівський район на поля ТОВ «Агробізнес-ТСК». Пересідаємо у авто до головного агронома підприємства Віктора Склярова та одразу ж починаємо розпитувати про робочі моменти. До речі, в агрономії чоловік вже 30 років!

Приїхавши у поля, помічаємо, що кукурудза уражена попелицею. Подекуди є і фузаріоз. Утім агроном господарства пояснює, що на цій стадії розвитку для кукурудзи такі негаразди вже не страшні та ніяк не зашкодять, тому й боротися з ними немає сенсу.

Ми ж обстежуємо кукурудзу гібриду компанії Monsanto ДКС 3472 ФАО 290, посіяного 29 квітня. Попередником тут була соя, посіви якої підприємство розширює з кожним роком. Кажуть, окрім того, що ця культура — гарний попередник для кукурудзи, це ще й економічно вигідно.

«Вносили сюди добрива, зокрема, фосфорно-калійні — 100 кг/га, і азотні — КАС у дозі 64 л/га. На сьогодні кукурудза ще дозріває. Якщо брати її початки, то вони вже майже стиглі, але стебла ще мають зелений вигляд. Це говорить про те, що досі триває налив зерна. Тому урожай очікуємо на цьому полі десь 11-11,5 т/га в сухому зерні», — розповідає головний агроном господарства Віктор Скляров.

На цьому полі здійснювали посів 24-рядною сівалкою MaxEmerge з внесенням мінеральних добив у рядки.

«У фазі 5-6 листків вносили гербіцид Майстер 0,15 кг/га + Bio Power 1,25 л/га компанії Bayer. Після цього на кукурудзі проводили тільки одне підживлення — давали 1 л/га гумату калію і 2 кг/га сульфату магнію. Все, більше на цьому полі ми нічого не робили», — розкриває секрети технології агроном.

На інших полях з осені вносять ще й безводний аміак. Тут же використали тільки КАС. Зі шкідниками не боролися, адже кукурудзяний метелик, присутній на полях, не перевищив порогу шкодочинності. По ЗЗР працюють з продуктами компаній Bayer, Basf, Adama та Syngenta.

Спеціаліст компанії Bayer Сергій Мотренко зазначив, що вирощувати кукурудзу в Сумській області вміють. Але все залежить від комплексу робіт: потрібно не лише підібрати гарні препарати для захисту посівів, а й придбати якісне насіння, внести необхідні добрива, працювати перевіреною технікою. Один з ключових моментів — дотримання сівозміни. Чоловік говорить, що на Сумщині по монокультурі кукурудзу сіють максимум 1-2 роки і це є гарний показник.

Цікаво, що минулого року ТОВ «Агробізнес-ТСК» був лідером в області по урожайності кукурудзи — 15,9 т/га! Агроном не приховує: то було поле з гарним попередником — картоплею.

«Це для кукурудзи досить хороший попередник. До того ж під картоплю була внесена повна доза мінеральних добрив, але картопля всього не використала і кукурудза взяла залишки тих добрив, які залишилися після внесення під бульбу», — говорить Віктор Скляров.

Подивитися на кукурудзу, посіяну по картоплі нам було напрочуд цікаво, тому після почутого одразу ж відправилися на інше поле. Попутно побачили як збирають столовий буряк (до речі, вручну, щоб зменшити травмування овочів) та подивилися на моркву і капусту (і що там гріха таїти, моркву навіть скуштували). Виміряти біологічну врожайність агроном нам не дозволив, аби не наврочити прогнозами, чого побоюються більшість аграріїв. Але на цьому полі ми побачили високі стебла, масивні та гарно виповнені качани, які повинні б дати гарний урожай.

Тут же дізналися, що попередник картопля не завжди може мати такий хороший ефект. Бували й інші випадки.

«Остання зима була дуже «м‘яка» і картопля, що залишилася в землі, не вимерзла. Ми зіштовхнулися з проблемою, що весною вона почала сходити і пригнічувати кукурудзу. Але ми почали боротися, застосували МайсТер®+ БіоПауер® компанії Bayer. Він спрацював на «відмінно», кукурудза одразу ж пішла в ріст. Звісно, було незначне пригнічення, але зменшення урожаю не буде», — розповідає чоловік.

Політавши над полями «Агробізнес-ТСК» нашим квадрокоптером, користь якого, до речі, оцінили працівники та директор підприємства (тепер подумують і собі придбати), відпустили головного агронома контролювати процес десикації на іншому полі, а самі відправилися у Великописарівський район.

СФГ ім. ШЕВЧЕНКА

Полями і майже по бездоріжжю ми доїхали практично до українсько-російського кордону. Від країни-сусідки село Шевченкове, у якому всього 80 жителів (!) відділяє 2 км. Над офісом підприємства гордо височіє жовто-блакитний прапор, мабуть, щоб і на «тому боці» було видно.

Ошатне подвір’я, по-домашньому приємний інтер’єр кожної з будівель без пояснень наштовхують на думку, що тут люблять те, чим займаються. Не дивно, адже СФГ «Ім. Шевченка» — сімейна справа. Директор господарства Анатолій Мороз заснував підприємство у 1994-му. До цього 15 років працював бухгалтером у колгоспі, адже має «математичну» освіту. Агрономічну ж здобув безпосередньо в полях. Почувши історію виникнення СФГ «Ім. Шевченка» не втримуємося від усмішок.

«Я довго працював бухгалтером, а потім оцей фермерський рух почався, один інспектор з нашого сільгоспуправління приходить і каже: «слухай, я сам з села цього, а живу трохи далі, мені відвели тут 25 га землі. То я візьму тут у вас і буду обробляти». А виходило так, що ставок біля моєї хати теж потрапляв у ці 25 га. Я думаю, як це так? Я виріс на тому ставку і маю віддати? І вирішив стати фермером», — розповідає директор СФГ «Ім. Шевченка» Анатолій Мороз.

Перший період був важкий. Майструвати техніку доводилося по частинах, не завжди мали можливість купити потрібні деталі. Буряк, якого тоді було 10 га, допомагала збирати рідня. до слова, робили це тільки вручну. Але з часом господарство стало на ноги і нині має в обробітку 1,87 тис. га землі. Вирощують пшеницю, сою, озимий ріпак, соняшник та кукурудзу. До минулого року сіяли і гречку, але оскільки не можуть виділити під неї достатньо просторих площ, поки що вирішили відмовитися від цієї нішевої культури. Під кукурудзою у «Ім. Шевченка» 350 га, діапазон ФАО обирають зовсім невеликий — 340-360. Але вгадати оптимальну цифру для себе не можуть. Цього року кукурудзу ніяк не почнуть збирати, бо дощова весна наситила її вологою, а тому початки ще занадто «сирі».

Окрім цього мають і тваринництво: 500 голів свиней, вівці, але більше для власних потреб, аніж в промислових масштабах. Так само, як і плодовий сад на 1 га.

На господарстві є власна сушарка італійського виробництва потужністю 200 т/добу, яку ми окинули оком здалеку. Про переваги можливостей досушування зерна на власному підприємстві можна говорити багато.

«Економія коштів дуже суттєва, але, перш за все, це зручно. Мені скільки треба, стільки я і просушив, до потрібної вологості, не поспішаючи, тихенько. Усі ті відходи, що у нас залишаються, можемо пустити на корм тим самим свиням, і найголовніше — ніхто тебе не обдурює», — розповідає директор господарства.Працівники господарства

Показали нам і весь технічний асортимент. Деякі агрегати саме ремонтували, деякі сумно спочивають збоку, бо застаріли. Про неприємну подію нагадують обгорілі рештки трактора, який кілька років тому повністю згорів. У ангарі директор демонструє нам дисковий культиватор Carrier компанії Vaderstad. Ним обробляють ґрунт на глибину 3 см. Є на підприємстві комбайни New Holland, John Deere, трактори Claas. Обсівають поля сівалками Great Plains та Tempo8. Дивлячись на сучасну потужну техніку, яку мають, не віриться, що колись не могли собі дозволити навіть купити потрібну запчастину для трактора.

Нині на господарстві тривають зварювальні роботи: роблять раму для апарату полосового внесення добрив за технологією strip-till.

«Strip-till дає змогу вносити добрива з осені в достатній кількості. При внесенні в рядок дуже багато не насиплеш. Ми в тому році також переробили сівалку Great Plains, 8 рядів з неї зробили, додали полосове внесення добрив, але робили це все на примітивному рівні. Може тому й кукурудза така невдала вийшла… Цього разу в нас уже більш серйозний підхід», — міркує директор.

З місцевих жителів на підприємстві працює всього двоє осіб. Решту (а всього працівників 42), щодня з району привозить автобус. Щоб село зовсім не вимерло, Анатолій Михайлович придбав кілька покинутих будинків, щоб поселити там своїх працівників. Так і живуть, так і працюють. І поки що доволі успішно.

Як тільки син пана Анатлоія закінчив аграрний університет, одразу ж прийшов працювати до батька. Нині Сергій — головний агроном на підприємстві. Розповідає, що не уявляє себе на іншій роботі і дуже любить сільське господарство, поля і свободу, яку має тут, у селі.

Поки говорили про ліричне, прибули на поле. Одразу ж «пірнули» у кукурудзу. Обдивилися стан качанів, виміряли біологічну врожайність та отримали показник 8,5 т/га. На стеблах подекуди помітили попелицю. Одразу ж зафіксували і вологість. Наш вологомір показав 31,9%.

Агроном підприємства на грунти свого регіону не скаржиться, адже тут гарні чорноземи з вмістом гумусу 4-4,5%. В технололії обробітку грунту в «Ім. Шевченка» прагнуть все більше наблизитися до нульової.

Заморозки дещо «придавили» кукурудзу на полях господарства, але тим не менше тут очікують на урожайність у 10 т/га.

Насіння підприємство купує у компанії Monsanto. На полі, яке ми оглянули, 14 квітня посіяли гібрид ДКС 4490, попередником був соняшник. Для посіву використали сівалку Vaderstad. Восени за технологією полосового внесення добрив внесли 150 кг/га діамофоски.

«Посів хороший, сівалка Vaderstad Tempo8, що ми купили, дуже хороша, нарікань немає на неї поки що ніяких. Сіємо зі швидкістю 14 км/год, хотіли спробувати і 16 км/год., але побоялися, бо поки що досконало не знаємо сівалку», — розповідає Сергій Мороз.

АгроЕкспедиційна довідка: висіваючий пристрій Gilstring Seed Meter, який використовується на всіх Tempo здатен проводити висів 28 насіннин у секунду. Завдяки передачі інформації по Wi-Fi (Wireless Fidelity) на планшет iPad Air зі встановленою програмою компанії Väderstad, управління машинами може здійснюватися за допомогою бездротового зв'язку.

Оскільки обробляють свої поля тут по-мінімуму, тому перед посівом попрацювали лише дисковою бороною Carrier компанії Vaderstad. Уважно ставляться і до вибору протруйника для насіння.

«Насіння протруєне препаратами Максим XL, Пончо та інокулянтом компанії Monsanto. Норма висіву тут була 80 тис./га. При посіві ще давали азотні добрива — 200 кг/га карбаміду. До сходів культури вносили гербіцид Раундап Макс 1,5 л/га, а післясходовий гербіцид застосовували МайсТер® Пауер у нормі 1,4 л/га», — говорить агроном.

З хворобами, кажуть, проблем майже не було. Зі шкідників зустрічався стебловий метелик. Але з’явився шкідник на стадії, коли качани вже налилися і шкоди не було завдано. До того ж обробляти свої поля тут, у прикордонній зоні, підприємству не так просто.

«У нас з обробкою є складнощі, адже поряд кордон, літаки не дуже хочуть летіти сюди… Хоча маємо самохідний обприскувач, але по кукурудзі ще ним не працювали», — каже чоловік.

На інших полях кукурудзи технологія така ж, відрізняється лише попередник. Але і тут різноманіття невелике: кукурудзу сіють після соняшника, або після сої.