АгроЕкспедиція Кукурудза 2018. Хмельницька область: Подільська зернова компанія і Агро-ЮГ В

Компанію нам склали вірні партнери: «Лімагрейн Україна», «Август-Україна», «Бізон-Тех» і Credit Agricole Bank.

Чим закінчилися такі експерименти? Розповімо про все. Але для початку поділимося кукурудзяною статистикою по Хмельницькій області.

1. У 2017 році в області під кукурудзу на зерно було відведено 186,4 тис. га, в поточному році площі під культурою трохи збільшилися. За даними Департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Хмельницької ОДА, в 2018-му місцеві аграрії засіяли кукурудзою 205,8 тис. га, що на 19,4 тис. га більше (110%). А площі кукурудзи на силос і зелений корм в поточному році зменшилася на 3,3 тис. га і складають 14,4 тис. га.
2. Питома вага кукурудзи на зерно в структурі посівних площ становить 17%, кукурудзи на силос і зелений корм — 2%.
3. Валовий збір кукурудзи на зерно в 2017 році склав 1 млн 516 тис. т, в 2016 році — 1 млн 152 тис. т, відповідно, загальний приріст склав 364 тис. т.
4. Середня врожайність кукурудзи на зерно в минулому році дорівнювала 7,99 т/га, і збільшилася в порівнянні з попереднім роком на 0,48 т / га (в 2016 році ця цифра становила 7,51 т/га).
5. У нинішньому сезоні валовий збір кукурудзи в Хмельницькій області прогнозується в межах 1 млн 580 тис. т при середній урожайності 7,7 т/га.

Чи виправдаються прогнози, покаже час. Хоча місцеві аграрії запевняють, що цей сезон виявився більш сприятливим для «цариці полів», ніж торішній. Ось кілька тенденцій поточного року в Хмельницькій області:

1. Недостатність вологи. Як і в інших регіонах країни, цей рік на Хмельниччині відзначився відсутністю весни. Холодна зима майже відразу перейшла в спекотне та сухе літо. Незважаючи на те, що агровиробники сіяли кукурудзу вчасно, через відсутність вологи в ґрунті сходи були пізніми і нерівномірними. І лише в середині червня дощі покращили ситуацію.
2. Ґрунтовий гербіцид — гроші на вітер. Відсутність дощів позначилася і на ефективності ґрунтових гербіцидів. За фактом, вони просто не спрацювали. Щоб не викидати «гроші на вітер», багато хмельницьких аграріїв зовсім не вносили ґрунтовий гербіцид, і боролись з бур'янами однією обробкою страховим препаратом.
3. «У нас тут не хворіють». За словами аграріїв, у цьому регіоні немає проблем з хворобами кукурудзи. Якщо вони і зустрічаються на посівах, то в невеликих масштабах, які не сильно впливають на врожайність. Тому з року в рік тут не проводять фунгіцидні обробки кукурудзи. Крім того, в профілактиці з хворобами допомагає правильна сівозміна. Як розповіли нам аграрії, тут стараються, щоб кукурудза поверталася на поле через 4-5 років.
4. Західний кукурудзяний жук вже не такий і західний. За словами агровиробників, на Хмельниччині головним шкідником у цьому році став західний кукурудзяний жук. При цьому раніше у регіоні його у великих кількостях не зустрічали. Через міграцію жука до центральних регіонів аграрії вже планують інсектицидну обробку проти нього у наступному сезоні.

Подільська зернова компанія: кукурудза для птахофабрик

Перше підприємство на маршруті другого екіпажу АгроЕкспедиторів — «Подільська зернова компанія».  За розмовою з директором Валентином Королюком в кабінеті дізнаємося, що компанія була заснована в 2007 р на базі СВК «Лозівський». Тоді, крім земельного банку, у власність підприємства перейшов і тваринницький комплекс на 300 голів ВРХ. Валентин Васильович згадує, що спочатку працювати було дуже важко. З цих 300 корів тільки 100 доїлись, а решта просто годувалися. Селекції ніякої, прибутку не бачити. Тому в компанії прийняли рішення продати корів.

«Жодної тварини не вбили, все продали і почали займатися птахівництвом. Тоді ніхто нічого не знав. Як робити? Що робити? Поїхали за кордон, подивилися, повчилися і на базі корівника побудували перший пташник. Почали з 30 тис. птахів одноразової посадки. Згодом побудували свій забійний цех, поставили холодильне обладнання. Зараз маємо 10 пташників на 400 тис. птахів одноразової посадки, ще 3 приміщення будуємо», — говорить виконавчий директор.

З його розповідей розуміємо, що тут обрали шлях інтенсивного розвитку. Щоб не сушити кукурудзу на елеваторах, спочатку купили мобільну сушарку потужністю 80 т/добу. В цьому році побудували новий зерносушильний комплекс з американським устаткуванням, який дозволяє сушити до 200 т кукурудзи на добу. Є і склади на 10 тис. т. Також для потреб птахофабрики побудували свій комбікормовий цех. Щоб забезпечувати птахів якісним шротом з високим вмістом протеїну, в цьому році прийняли рішення побудувати цех по переробці сої. Кажуть, до зими буде готовий.

«Я вам скажу відверто: на птахівництві заробляють великі виробники, у яких є контракти на експорт, і які отримують держдотації. Ми ж фактично маємо близько 50 коп. прибутку на кожному кілограмі м'яса. Але для нас важливий оборот грошей. Ми не беремо кредитів. За рахунок птахівництва у нас є кошти для виплати зарплати, оплати електроенергії, а також кошти для розвитку», — оцінює прибутковість бізнесу Валентин Королюк.

Що стосується рослинництва, то сьогодні земельний банк «Подільської зернової компанії» становить 3 тис. га. З них в цьому році 500 га було відведено під кукурудзу, 1000 га — під пшеницю, 1500 га — під сою. Таких обсягів виробництва повністю вистачає, щоб забезпечити повний цикл — «Від зернятка до курчатка», як тут кажуть.

Іноді зерно продають. Наприклад, в цьому році на підприємстві пшеницю збирали по 6,8 т/га. При цьому весь урожай — 2-й клас. Вміст клітковини — 24,7%. За словами Валентина Васильовича, таке зерно шкода згодувати птиці. Але і продати його дуже важко. Приїжджають, дивляться, але грошей давати не хочуть. Через це якісна пшениця вже 2 місяці нудиться на складі.

Щодо кукурудзи очікування також оптимістичні. Все логічно, адже до вирощування цієї культури тут підходять практично і не бояться експериментувати. Так, щороку в компанії закладають демо-ділянки з різними гібридами кукурудзи. Як каже виконавчий директор, вони не чекають селекціонерів з безкоштовними насінням для досліджень. Цікавить гібрид — купили насіння і посіяли на невеликій площі. Щорічно тут випробовують більше 20 різних гібридів.

Оскільки урожай кукурудзи йде на корм птахам, гібриди вибирають з урахуванням поживних якостей. Ще один важливий фактор — структура зерна після помелу. Щоб птах міг добре харчуватися, зерно кукурудзи після помелу має перетворюватися в крупу і тримати форму. Борошно для корму не годиться. Власне, це головні вимоги до гібриду.

Технологія вирощування кукурудзи в «Подільської зернової компанії»

Для «оглядин» цариці полів Валентин Королюк вибрав посів гібриду Limagrain Адевей (ФАО 280).

Обробіток ґрунту. Попередником була озима пшениця. Восени після збирання врожаю на полі провели дискування і вирівнювання ґрунту. Навесні закрили вологу і почали сівбу.

Сівба. На даному полі сіяти почали 18 квітня. Густота висіву — 72 тис./га.

«Для Хмельницького регіону підходять гібриди як з меншим показником ФАО, так і з великим. Агровиробники можуть вибрати гібриди в залежності від термінів висіву. На цьому підприємстві віддали перевагу середньостиглому гібриду Адевей з ФАО 280. У даного гібрида швидкий стартовий початковий ріст і раннє цвітіння. За фактом, Адевей цвіте раніше початку літньої спеки. Тоді немає стерилізації пилку і йде повне запилення качана. Таким чином, у гібрида висока потенційна врожайність. Для нього 12 т/га — не рекорд», — коментує менеджер з регіонального розвитку «Лімагрейн-Україна» Олександр Балагура.

Система добрив. Завдяки птахівництву, у компанії є можливість вносити на поля пташиний послід. Поле з посівами кукурудзи не стало винятком. Восени після дискування на поле внесли 10 т/га посліду. Після вирівнювання ґрунту додатково внесли безводний аміак — 180 кг/га.

Система захисту. З сівбою на поле внесли ґрунтовий гербіцид з д.р. ацетохлор в нормі 2,5 л/га. У фазі 5-го листа посіви обробили страховим гербіцидом Майстер у нормі 0,15 л/га.

Проти стеблового метелика на поле двічі вносили трихограму. За оцінками Валентина Васильовича, вона спрацювала на 70%. Аграрій розуміє, що хімічні засоби дали б кращий результат, але труїти бджіл не хочуть. Тому в майбутньому планують експериментувати з різними біологічними пестицидами.

Що стосується фунгіцидної обробки, то такої на полі не проводили. За словами виконавчого директора, не було необхідності. У Хмельницькому регіоні немає великих проблем з хворобами на кукурудзі. Відповідно, внесення фунгіцидів на посіви кукурудзи в цих краях — явище рідкісне.

«У «Подільської зернової компанії» є ефективна модель замкнутого циклу виробництва, тому підприємство отримує додаткову вартість з вирощених культур. Кукурудзу тут використовують для приготування кормів при вирощуванні курчат-бройлерів і в господарстві старанно працюють, щоб отримувати високі показники її врожайності», — ділиться думкою про господарство експерт Департаменту підтримки агробізнесу Credit Agricole Bank Олександр Бондар.

Прогноз врожайності. При огляді поля АгроЕкспедитори знайшли сліди стеблового метелика. На крайніх рослинах ми побачили качани, уражені фузаріозом. Але при огляді качанів в глибині посіву слідів хвороби не виявили.

На кожній рослині здебільшого по одному качану, кожен з яких виповнений. Разом з експертами ми нарахували на кожному качані 14-16 рядів по 35 зерен. За нашими підрахунками, біологічна врожайність склала 14 т/га. Експерти ж кажуть, що на полі зберуть не менше 10 т/га. Збирання планують не раніше 10 жовтня.

Огляд поля завершували виміром вологості зерна. Спочатку пробували на зуб — смачна :) І тільки менеджер компанії «Бізон-Тех» Володимир Солом’яний припустив, що вологість зерна становить близько 30%. Як показав потім вологомір, експерт не помилився — 30,7%.

«Що не кажіть, а кукурудза з давніх часів — цариця полів. І вона завжди дає прибуток. Звичайно, до кожної культури треба підходити по-своєму, специфічно, з любов'ю. Тоді вона віддячить. Ми не працюємо на максимальних швидкостях. Не через те, що не хочемо, не вміємо чи не знаємо. По-перше, можливо не вистачає ресурсів. По-друге, як істинний українець, обертаюся назад: «А раптом не спрацює?». По-третє, завжди витратна частина повинна бути адекватна по відношенню до прибутку. Якщо цього балансу дотримуватися, у підприємства завжди буде перспектива і потенціал для розвитку. Немає меж досконалості», — підсумував Валентин Королюк.

По дорозі назад ми не змогли відмовитися від короткої екскурсії на птахофабрику. Тут ми побачили сучасні холодильні установки, навпроти яких стояв великий старий вагон — як нагадування про те, з чого колись починали. Адже на самому початку роботи в саме в цьому вагоні були холодильники. Ну і, звичайно, ми заглянули до курочок :)

Прощалися з хорошим настроєм і побажаннями гарних кукурудзяних врожаїв. Фото на пам'ять — і в дорогу! Адже нас вже зачекалися на другому підприємстві.

«Агро-Юг В»: кукурудза по-козацьки

«А зараз ми йдемо до самого вусатого аграрія в регіоні», — жартує по дорозі до підприємства «Агро-Юг В» менеджер компанії «Бізон-Тех» Володимир Солом’яний.

У кабінеті нас зустрічає заступник директора з рослинництва Анатолій Козак. Він тут працює два роки. Розповідає, що у них в підпорядкуванні два підприємства — «Агро-Юг В» і «Онікс». Займаються тільки рослинництвом.

Земельний банк складає 5,8 тис. га землі. Основною вирощуваною культурою тут є кукурудза. Під неї виділено 35% всіх полів. Трохи менше дісталося пшениці — 20%, соняшнику і сої — по 15%, ріпаку — 7%. Сільськогосподарська компанія працює з використанням інтенсивних технологій.

У розпорядженні «Агро-Юг В» елеватор з 1,5 оборотами в рік. Він дозволяє зберігати 65 тис. т зерна. Є також зерносушарки. О першій годині вони обробляють 30 т соняшнику, на добу — до 70 т. Кукурудзи —1,2 тис. т/добу при вологості 28%.

Поговоримо про майбутнє?

Розвивати тваринництво тут не планують, тому що немає ні будівель, ні обладнання для ведення даного виду господарства. А ось в сівозміну додали соняшник і ячмінь, яких раніше тут не було. Однак про якісь кардинальні зміни на підприємстві поки говорити не доводиться. Пробувати працювати з нішевими культурами також не збираються. Кажуть, що занадто багато ризику. Тим більше, попит на них то є, то немає.

А що в гаражі?

Щоб отримати хороший урожай, пари рук мало. Навіть якщо на підприємстві їх 40 пар. Без техніки, на жаль, як то кажуть, і не туди, і не сюди. Анатолій Андрійович хвалиться новинкою автопарку. В цьому році придбали 6-рядну сівалку для кукурудзи точного висіву Tempo L16 Vaderstad. За добу цей агрегат, за словами керівника, засіває 250 га. Але ми ж знаємо, що для нього це далеко не межа.

У минулому році в Україні ця сівалка на землях Львівської області при висіві соняшника засіяла 479,73 га за 24 години. А ще раніше в Угорщині встановила новий світовий рекорд. За цей же час висадила кукурудзу на площі 502,05 га. Тож «Агро-Юг В» є до чого прагнути. Також в арсеналі аграріїв трактори і комбайни John Deere та Сase IH, МТЗ -1221, МТЗ -80, сівалка і дискова борона PÖTTINGER.

Що зібрали?

Уже можна підбити підсумки збиральної по пшениці і рапсу. Урожайність склала 5,8 т/га і 3,3 т/га відповідно. Соняшник ще в процесі збирання. Поки що середня врожайність — 3,5 т/га.

В цілому ж погодні умови в цьому сезоні не дуже-то і хотіли полегшити задачу агрономам. Спочатку була суха осінь, потім така ж весна, яка стала причиною недружні сходів. Поточний рік, на відміну від минулого, не був таким ідеальним.

«В минулому році було так: посіяли — дощ, посіяли — дощ, збирання врожаю — сухо. 2018 р відзначився ранньої жнивами і постійними дощами під час неї. В результаті пшениця знизилася в класі і врожайність була менше. Кукурудзу в минулому році збирали з вологістю 32-36%. Тому доводилося досушувати її на елеваторі», — додає Анатолій Козак.

Кукурудза ж, маючи достатню кількість вологи в цей період, тільки виграла. Потім дощі припинилися, і ось уже півтора місяці як їх немає. Тому скоро і цю культуру треба буде прибирати з полів. Аграрії сподіваються, що в цьому році бункер покаже хороший результат.

Оцінити на власні очі

Переходимо від слів до справи і їдемо на кукурудзяні поля «Агро-Юг». Вигляд у культури дійсно непоганий. Але що там всередині, під листям? Експерти АгроЕкспедиції не гірше тієї богині кукурудзи, яка у ацтеків була зображена з двома качанами в лівій руці. Кожен розглядає, рахує, перемножує і намагається вивести середнє арифметичне по врожайності. У минулому році ця цифра становила 10 т/га. Хто знає, може в цьому ситуація буде кращою? Але, щоб з більшою вірогідністю оцінити і спрогнозувати майбутній урожай, необхідно скласти всі складові процесу вирощування.

Підготовка ґрунту і сівба. Отже, поле, що розглядається, займає 108 га землі. Попередник — пшениця. Під гібрид компанії Limagrain Адевей (ФАО 280) була проведена оранка 27-30 см.

Система добрив. При оранці був внесений безводний аміак (180 кг/га), а під сівбу — нітроамофоска 9:19:29.

Система захисту. Вона була представлена ​​у вигляді Майстер Пауер (1,5 л/га) по 6-му листку і цинку (1 л/га). Від ґрунтового гербіциду на цей раз відмовилися, розуміючи, що він не спрацює. Фунгіцидні обробки також проводять. А ось проти лучного метелика застосовували трихограму (150 тис./га). На полях був помічений і західний кукурудзяний жук. Тож в наступному році, за словами аграріїв, без інсектицидів вже обійтися не вийде.

Прогноз врожайності. Збирання врожаю планується на жовтень. Очікують, що врожайність складе більше 10 т/га. Найкращий показник по кукурудзі був в минулому році у того ж Адевей — 14 т/га, але при вологості 28-30%.

Перевірити на око, на зуб і звук

Експерти АгроЕкспедиції не тільки заглядали в міжряддя кукурудзи і візуально оцінили її стан. Одні пробували її «на зуб», інші — на дотик, виклавши її на долоню. А треті — вслухалися в її голос. Саме так. Якщо в руках агронома вона мовчала, значить, приходити за врожаєм ще рано. А якщо ж її зерна, стикаючись, видавали характерний «рип-рип-рип», схожий на звук старої підлоги в будинку, значить, все, пора заганяти комбайн в поле.

В «Агро-Юг В» кукурудза — одна з найулюбленіших культур, зізнаються аграрії. З нею, за їхніми словами, найлегше.

«Головне — посіяти і врятувати від бур'янів в ранні терміни, а далі можна боротися і отримувати урожай. У нас тут ґрунт непоганий, вміст гумусу майже 5%. Треба тільки дати хороше азотне живлення при сівбі і можна отримати непоганий результат», — пояснює керівник.

Одностайне рішення

І цей результат в «Агро-Юг В» отримають, впевнений менеджер Бізон-Тех Володимир Солом’яний. За його словами, посіви тут рівномірні, густота кукурудзи 78 тис./га. Вологість становить 30%, вага 1000 насінин — 590 г. Качани всі виповнені і запилені. «Біологія» тут показує 14-15 т/га. Прогнозувати поки рано, але експерт упевнений, більше 10 т буде обов'язково.

«З тих полів, які я бачив в регіоні, це поки що найкраще. Тут дотримані всі технологічні моменти. Сівалка хороша, це видно по рівномірним посівам. Бур'янів взагалі не спостерігаємо. Є подекуди незначне пошкодження кукурудзяним метеликом і невеликий відсоток фузаріозних зерен. Але це не страшно на даних посівах», — зазначає експерт.

Згоден з ним і колега з компанії «Август-Україна» Віталій Ванчуляк. На його думку, тут можна розраховувати на високий урожай.

«Хоча весна в цьому році важка, були не дружні сходи, затримка в розвитку. Але погода під час цвітіння і наливу зерна сприяла закладці хорошого врожаю. До того ж, в цьому регіоні немає великих проблем з хворобами, рослини не отримували стресу. Тому є всі шанси на отримання високої врожайності 10 і більше тонн з гектара», — підтверджує все вищесказане фахівець.

Що ж, АгроЕкспедиція в Хмельницькій області підвела підсумки і готова до нових областей, підприємств і кукурудзяних полів. Як виявилося, одне з них у Вінницькій області, куди ми прямуємо далі, курує кум керівника «Агро-Юг В». Тож їдемо в гості і веземо від кума привіт, чекайте)