Фузаріозна коренева гниль (кукурудза) (Фузариозная корневая гниль)

Поширення

Зустрічається у всіх районах вирощування кукурудзи. Місцем резервації перезимівлі збудника хвороби є уражені рештки рослин кукурудзи.

Ознаки ураження

Виявляється звичайно на 2-3 нижніх вузлах і міжвузлях у вигляді бурих або солом’яного кольору плям різної форми, які у вологу погоду вкриваються червоно-білим або рожевим нальотом. Стебло у місцях плям порожнисте і нерідко розмачулюється. Підземне міжвузля і корінці набувають червоного кольору, а паренхіма серцевини руйнується. За умов природного зараження виявляють три типи ураження: некроз міжвузля (вузли здорові), некроз вузлів (міжвузля здорові), некроз вузлів і міжвузля. Посиленню розвитку хвороби сприяють порушення водного режиму і загущені посіви. Зовнішні ознаки ураження міжвузль - це передчасне пожовтіння і утворення на них білих плям. На поздовжньому розтині такого міжвузля видно, що серцевина знебарвлена або ж має білувато-рожеве чи оранжево-рожеве забарвлення. З часом тканини уражених вузлів і міжвузль загнивають, трухлявіють, висихають, в них утворюються порожнечі, судинні пучки розщеплюються вздовж і легко відстають один від одного. Всередині стебла часто помітно білуватий наліт гриба. В роки з високою вологістю у другій половині вегетації міцелій гриба виходить на поверхню уражених стебел (на кореневій шийці, біля вузлів, на листових піхвах і на міжвузлях) у вигляді пухнастого білого чи біло-рожевого нальоту. Рослини часто вилягають, переломлюються в ураженому місці або в’януть і засихають.

Умови розповсюдження

Збудниками хвороби є різні незавершені гриби роду Fusarium Link. Вони утворюють веретено- або серпоподібні, безбарвні конідії з 3-6 перетинками (макроконідії) й одноклітинні безбарвні конідії (мікроконідії). Деякі гриби утворюють поодинокі або в ланцюжках, кулясті хламідоспори, а деякі — різного кольору склероції. Фузаріозні гриби розвиваються в широкому діапазоні температур (від +3°С до +30°С, оптимум +20...+22°С) і вологості. За умов надмірного зволоження, коли спороношення гриба виходить на поверхню стебел, можливе перенесення інфекції з хворих рослин на здорові вегетуючі рослини. Спори розносяться вітром, дощем і комахами, викликаючи перезараження стебел, а також качанів. Після опилення кукурудзи, в період дозрівання, коли рослинні тканини старішають, хвороба швидко прогресує. Ураженню кукурудзи фузаріозними кореневими та стебловими гнилями сприяє ослаблення рослин внаслідок порушення водного режиму ґрунту, загущений посів та надмірні дози азотних добрив.

Шкідливість

Залежить від ступеня ураження рослин, і недобір урожаю може становити 9-20%. Хвороба викликає погіршення якості зерна — зниження вмісту протеїну 0,2-0,8%. Сильне ураження кукурудзи стебловими гнилями призводить до зменшення довжини качанів, їх кількості та маси зерна.

Заходи захисту

Науково-обгрунтоване чергування культур у сівозмінах, де кукурудза на насіння не повинна перевищувати 25-30 % площ; оптимальні строки сівби; добір здорового насіннєвого матеріалу та сівба гібридним насінням першого покоління; вирощування стійких гібридів; очищення поля від післязбиральних решток з обов’язковою осінньою оранкою; протруювання насіння (Венцедор). Хімічні препарати: Вітавакс 200, Вітавакс 200 ФФ, Максим 025 FS, Максим FS, Максим XL 035 FS, Преміс 25, Роялфло, Флуосан.