Щоб фінанси не співали: про агровиробництво з погляду грошей

Про що потрібно знати саме агрономам з погляду на фінансову складову агровиробництва та як заощаджувати розумно? Саме про це ми і вирішили поговорити.

Дорого та ще дорожче

У той час, як українські чиновники радісно заявляють, що аграрна галузь в країні є найбільш рентабельною та перспективною, усі чудово розуміють, що найрентабельніша вона лише тому, що всі інші знаходяться у повному занепаді. І перспективна лише тому, що гроші хіба що з-під землі дістанеш, бо більше нізвідки. Так, сільське господарство може бути і рентабельним, і перспективним, але ж скільки у нього потрібно вкласти, скільки грошей та праці воно забере?

Але, як сказала одна розумна людина (до речі, саме аграрій!): «Щоб щось отримати, потрібно спершу попрацювати, потрібно вкласти. Лише тоді можна очікувати на результат».

Техніку придбай, а вона ж коштує, немов із щирого золота відлита. Добрива та ЗЗР купи, пального запас зроби… Усюди потрібні гроші й гроші, а хочеться ще щось і заробити. Тому починають заощаджувати та економити, урізати статті витрат. Але роблять це зазвичай так непомірковано, що замість економії у результаті отримують перевитрати.

Як економити не потрібно

На чому здебільшого намагаються заощадити у рослинництві? На витратних матеріалах: добривах, насінні, ЗЗР. Тобто саме на тому, на чому, якщо добре подумати, економити якраз не слід. Причому заощаджують приблизно так:

• Купимо найдешевший ЗЗР, який змогли знайти, а що, діюча речовина така сама, подумаєш, спрацює.
• Добрива — вони і в Гондурасі добрива, купимо які-небудь, або дешевше, нехай ті рослини «їдять і не викаблучуються».
• Насіння — ну так, он у того виробника насіння шикарне, але ж дороге. Давайте купимо щось дешевше або взагалі візьмемо насіння 2013 року, воно ж вполовину менше коштуватиме.
• Так, обробку краще провести негайно, але ж зараз усі вийшли на поля, оренда обприскувачів дорогувато вийде. Краще з тиждень перечекати і спокійно собі обробити.
• Та там і бур’янів тих з горобиний огузок, половинної норми вистачить, якраз розтягнемо наявний на складі препарат на усі площі.
• Ну навіщо той фунгіцид, якщо ознак хвороб не видно? Аби лише зайві гроші на поле виляпувати.
• Позакореневе підживлення? Може тій кукурудзі ще й торта спекти?
• Мікроелементи — то вже іграшки та витрати. Всього вистачає, що за витребеньки.
• Аналіз ґрунту? Споконвіку без аналізів працювали і все добре було.
• Сівозміна для слабаків!
• Збирати будемо, коли можливість є, а не коли воно там подостигало, почекає.

Мабуть, хоча б одна з описаних ситуацій видасться знайомою багатьом. Звісно, приклади навели з деяким художнім перебільшенням, однак головна думка зрозуміла: заощаджують там, де не бачать негативного ефекту негайно. Але якщо трішки подумати наперед, це найгірші методи господарювання з усіх можливих.

Вміє дядько працювати, та не вміє рахувати

Тож давайте рахувати разом, які збитки несе у собі непродумана економія, скільки часу та додаткових коштів вона забере у кінцевому підсумку.

• Дешеві ЗЗР: ніхто не каже, що генерики це обов’язково погано. Але вони є якісні та доволі ефективні, а є невизначені ноу-нейми з сумнівною ефективністю. Так, коштують не 10 доларів, як «справний» генерик, а усього 3 долари. А тепер подивіться на поле: у кращому випадку ефекту від обробки немає. Захист з тріском провалився, а з ним спливли і близько 30% вашого майбутнього урожаю. У гіршому випадку поле просто спалили. Тоді прощайтеся з половиною урожаю, а як дуже не пощастить — дискова борона вам у поміч, рятувати вже немає що.
• Дешеві добрива: якщо вони просто собі недорогі (та ж аміачна селітра чи сульфат амонію), ніхто не перечить, купувати якісь ультрамодні супердобрива не обов’язково. Якщо ж з усіх видів сульфату амонію ви обрали дешевший на 500 грн/т, але з крихкою гранулою, злежаний та явно підсушений, готуйтеся до забитих сошників під час розкидання, нерівномірного внесення та недостатнього ефекту. Ну і мінус 10-20% урожаю, звичайно.
• Дешеве насіння: недороге насіння також може бути дуже гарним і якісним, але не тоді, коли мова йде про «купити на копійку п’ятаків», тобто отримати насіння найкращого світового виробника задешево. Або контрафакт, або неліквід, або залежане на складах отримаєте. Ну а оскільки якість насіння — це 30-50% майбутнього урожаю, рівень втрат зрозумілий.
• Скорочення кількості обробок та половинні норми: як казав один досвідчений агроном, краще вже зовсім його не обробляти, ніж обробляти «для галочки» і аби було. Надійна та своєчасна профілактика — запорука здоров’я культури, а швидке «лікування» вже наявної проблеми, хоч і менш ефективне, але таки потрібне. Особливо якщо на насінні вже «зекономили» і тепер потрібно щось робити з тими насіннєвими інфекціями, які проявилися у всій красі.
• Терміни виконання операцій. Один день затримки під час жнив — то такі втрати, що краще й не перераховувати на гроші. Сьогодні в поле не вийшли — втратили новий комбайн або обприскувач у господарство. Не вийшли ще й завтра — втратили вже два комбайни. Зволікання та намагання зберегти зайву копійку на оренді необхідної техніки зазвичай боляче б’є по кишені у результаті.
• Сівозміна: улюблена тема. Зрозуміло, що господарство працює на комерцію та прибуток і не має можливості гратися у «науково обґрунтовані сівозміни», сіючи нерентабельні, але корисні для ґрунтів культури. Але тут вже, як у тому анекдоті, «або білизну надягнути, або хрестика зняти». Тобто або дотримуватися сівозміни, або вкладатися у здоров’я ґрунтів і відновлення балансу елементів живлення з існуючою неоптимальною сівозміною. Кукурудза у монокультурі по 5-7 років – це не добре і не погано, це припустимо, якщо є голова на плечах і бажання працювати на перспективу.
• Нехтувати останніми досягненнями також не варто. Аналіз ґрунту раніше не робили, бо можливостей не було. А якщо вони є, навіщо ж відмовлятися від прогресу? Правильно зроблений аналіз у підсумку і свою вартість «відіб’є», і до прибутку якийсь відсоток додасть. Звісно, якщо брати його результати до уваги у своїй роботі.

Досить рідко, на щастя, трапляються господарства, де можуть зробити усі ці помилки одночасно. Але навіть один пункт невдалої економії тягне з кишені кошти, які могли б там опинитись у разі більш продуманого господарювання.

Заощаджувати теж треба вміти!

То що ж, скажуть наші шановні аграрії, тепер сипати грошима, як зерном перед куркою? Купувати найдорожче і сподіватися на височенні показники? Звичайно, і так чинити не слід. Дороге — не завжди синонім найкращого, а заощаджувати можна і навіть потрібно, але продумано.

• Готуй сани влітку, а воза взимку — недарма це прислів’я дійшло до нас з давніх часів. Як тільки господарство отримує перші гроші після жнив, потрібно закласти фундамент на наступний рік: подбати про добрива, насіння, ЗЗР і, бажано, навіть пальне. Чим ближче до посівної, тим більший ажіотаж виникає навколо такого товару, тим вищий дефіцит та більші ціни. Купувати в останній момент не найкраще рішення, якщо є можливість придбати чи замовити усе заздалегідь. Хто «рано встає», той має можливість вибору, має час на прийняття рішень та можливість скористатися деякими знижками.
• Дешева рибка — погана юшка, але й чорна ікра до картоплі в мундирах не надто пасує. У кожному ціновому сегменті можна знайти продукти достойного рівня якості, які будуть вирішувати саме ту задачу, що постала перед агрономами. Завдання агрономів — продумати наперед ці моменти та запропонувати такі технологічні карти, які не пустять господарство з торбою по світу і в той же час не працюватимуть лише про людське око.
• Літній день цілий рік годує: пам’ятайте і про це прислів’я, коли виникне спокуса відкласти обробку чи збирання через брак необхідної техніки, не надто сприятливі умови чи ще якісь причини. Один день у полі – великий мінус в коморі. Краще сьогодні заплатити сусідам за комбайн, ніж завтра мати лише половину запланованого урожаю.
• Експерименти — це добре, але не завжди доречно. Експериментувати з системами захисту, сівозміною та іншими важливими речами можна, звичайно, але не на усіх площах одразу, як дехто досі робить. «Посію 2000 га гороху, подивлюся, що вийде», «Оброблю усю кукурудзу оцим засобом, будемо бачити результат» та інші подібні задуми потрібно одразу придушувати. Як казав герой одного відомого радянського фільму, «тренуйтеся на котах», тобто на невеликих ділянках, а ще краще — чітко, до найменших дрібниць плануйте свій виробничий рік наперед, щоб потім не мати неприємних сюрпризів.
• Не потрібно закладати у свою технологічну карту абсолютно все, що пропонує сьогодні ринок. Пропонує він багато, але критичний підхід та власний досвід підкажуть, що вам дійсно потрібно, а без чого можна і обійтися. Вкинути до борщу одразу три види капусти, цукровий та столовий буряк, томатну пасту і свіжі помідори, кілька видів м’яса, а ще ікри та яєць – може й не надто погана ідея, але це буде вже не борщ.

Читати по темі: Осіння посівна: дефіцит вологи і дефіцит коштів

Тема для дискусії та розмірковувань тут досить широка, але, як кажуть, «скільки б не співали, та скінчити час». Сподіваємося, що здоровий глузд українського аграрія завжди переможе незборимий потяг заощаджувати копієчку, втрачаючи гривню.

Олена Басанець, SuperAgronom.com