АгроЕкспедиція Соя 2018. Вінницька область: Злагода та Жорнище

Підтримали наш порив експерти з компаній-партнерів «Бізон-Тех» і Credit Agricole Bank.

Вчора ми лише швиденько торкнулися ситуації по сої у Вінницькій області. Сьогодні ж вивчимо все докладніше.

І ось трохи соєвої статистики по-вінницьки:

1. Згідно з даними Державної служби статистики, в 2017 р. в області було посіяно 144,8 тис. га, що лише на 2,4% більше показника попереднього року. Тоді регіон посів 7-е місце за посівними площами бобової культури в Україні.
2. Обсяги виробництва сої в регіоні в 2017 р. становили 291 тис. т. Це 7,5% від загальноукраїнського виробництва. З таким показником область займає 6-е місце по Україні.
3. Середня врожайність сої по регіону становила 2 т/га. Таким чином, Вінниччина посіла 13-е місце в рейтингу врожайності по регіонах України.
4. Мабуть, місцеві аграрії торік не надихнулися результатами вирощування сої та в поточному в році зменшили площі на 21,5% — до 113,7 тис. га. Незважаючи на це, регіон утримав свою 7-у позицію в загальноукраїнському рейтингу.

Також ми відзначили для себе кілька особливостей соєвого року в регіоні:

1. Змагання з лободою. З усіх проблем при вирощуванні сої в регіоні особливо варто виділити боротьбу з лободою білою. Хтось із агрономів робив проти неї додаткову гербіцидну обробку, хтось — підмішував до СЗР трохи міндобрив, щоб вони «пропалювали» восковий наліт на бур'яні і давали можливість «хімії» спрацювати. Але загалом матч «Агрономи — Лобода біла» завершився з рахунком 1:0, хоча аграріям довелося додатково витратити кошти.
2. Кліщ не прийшов. А ось інший любитель нашкодити сої — павутинний кліщ — в цьому році особливих турбот не завдав. Багатьом аграріям вистачило звичайних крайових обробок, щоб шкідник відмовився від ідеї заходити на їхні поля.
3. З горохом награлися. В останні роки соя почала втрачати свої позиції, й аграрії стали знижувати її частку в сівозміні, замінюючи горохом. Але тривало це не довго.

«Горох можна сіяти раніше, на нього піде менше витрат, раніше зібрати і отримувати врожай на рівні сої. І ціна на нього була на рівні сої. Але в останні роки пішло перевиробництво гороху, і зараз потроху площі під ним зменшують, а під соєю — збільшують», — поділився з нами керівник Вінницького регіонального підрозділу «Бізон-Тех» Анатолій Легкий.

4. Вологи вдосталь. У весняно-літній період соя отримала достатню кількість вологи, і аграрії, які внесли всі необхідні фунгіциди і не дали розгулятися хворобам, можуть розраховувати на гарний урожай у цьому році. І 3,5 т/га — не межа.

Загалом же, у 2018 році площі під соєю в господарствах трохи знизилися через невдалий минулий сезон. Але експерти вважають, що це тимчасове явище. Уже в новому сезоні варто очікувати збільшення виробництва бобової. Крім відмови від гороху, цьому має сприяти високий (в перспективі) урожай цього року і ще один фактор.

«В Європі були скасовані квоти на виробництво цукру, так що площі під цукровими буряками швидше за все будуть зменшуватися, а його місце має бути чимось заповнено. Можливо, соєю. На це впливає кон'юнктура ринку і те, яка ціна буде встановлена. Аграрії зберуть сою, побачать, який врожай (а він має бути хорошим, буде ціна). Тому при плануванні структури посівних площ буде відведено місце під сою», — поділився аналітикою ринку Анатолій Легкий.

Злагода в усьому

Від теорії перейдемо до практики. Перше господарство «екваторіального» дня АгроЕкспедиції називається «Злагода». Підприємство засноване у 2003 р. Спочатку земельний банк становив 300-400 га. На початку було важко, і молодому господарству фінансами і технікою допомагав Іллінецький цукровий завод, з яким підприємство співпрацює досі.

На сьогодні господарство обробляє 1,2 тис. га. На цій невеликій (за українськими мірками) площі аграрії вирощують широкий спектр культур: озима пшениця (329 га) і ріпак (148 га), ячмінь (160 га), кукурудза (170 га), соняшник (160 га), цукровий буряк (105 га), соя (62 га), гречка (45 га), просо (5 га).

На питання про рентабельність директор підприємства Віктор Лисак каже, що скрізь є свої «підводні камені».

«Соняшник — вигідна культура, і ріпак вигідний. Але це перший рік. Потім ми отримуємо «післядію» соняшнику у вигляді падалиці, і тоді витрати переходять на наступні культури», — пояснює аграрій.

З нішевої частини сівозміни прибуток приносить просо, і на нього «є ціна». А ось гречка особливої ​​вигоди не приносить, але її вирощують як хороший попередник. Також видають пайовикам гречку в якості орендної плати.

Урожай зберігають на підлогових складах з потужністю одноразового зберігання 3 тис. т. 

Техпарк господарства особливою різноманітністю не вирізняється, але тут є все необхідне для роботи. Навіть для копки буряка є своя техніка — копач Борекс і навантажувач Kleine. Цього вистачає, щоб прибрати весь урожай вчасно. Парк тракторів складається з ХТЗ і МТЗ. Комбайни — виробництва New Holland і ХМЗ. Для збирання сої, до речі, купили flexi-жатки, що дає змогу зібрати більший урожай бобової.

Для оранки використовують плуги «Велес-Агро», а для передпосівної підготовки ґрунту — компактори від Farmet. Сіють агрегатами Maschio Gaspardo і Elvorti. А для посіву буряка використовують досить рідкісні в Україні молдавські сівалки Multicorn.

Примхлива соя

Всю культуру АгроЕкспедиції в господарстві вирощують на одному полі, так що особливих варіантів для маневрів у нашої команди не було. Масив розміром в 111 га у цьому році соя ділила з ріпаком. Останній займав 49 га. Соя ж, як згадувалося вище, займає 62 га.

Обробіток ґрунту

Агроном «Злагоди» Олег Хлещиборщ повідав нам, що попередником на цьому полі була яра пшениця сорту КВС ШІРОККО. Після збирання зернової культури було проведене дискування агрегатом БДВП 4,2 у зчепленні з трактором ХТЗ на глибину 8-9 см для провокації падалиці та закриття вологи. Через три тижні після роботи бороною, на полі провели дискування плугом Велес-Агро ПОН 5 на глибину 27 см. Далі «ріпакова» частина поля була вирівняна і засіяна, а «соєва» частина — чекала опадів до середини вересня. Після дощу було проведено вирівнювання поверхні за допомогою Farmet Kompaktomat S600 на глибину 5-7 см і в такому стані поле залишили до весни.

А весни, як відомо, в цьому році не було, так що вологу довелося закривати швидко за допомогою зчіпки з 15 борон БЗТС-1,0.

Сівба

Дочекалися відповідних умов і посіяли культуру 28-30 квітня. Безпосередньо перед сівбою на поле знову пустили Farmet Kompaktomat S600, який спрацював на глибину 8 см, а далі працювала сівалка Elvorti Astra Nova 5,4 R в агрегатуванні з трактором МТЗ 920.

«Сівбу проводили узкорядним методом з міжряддям 15 см. Норма висіву склала 98 кг/га. Використовували сорт Кофу компанії Prograin в третій репродукції. Ми працюємо з цим сортом уже пару років. У минулому році були задоволені його розмноженням, а в цьому році вже подивимося, як він себе покаже в товарному посіві», — розповідає Олег Хлещиборщ.

Система добрив

При сівбі для старту розвитку рослин вносили 150 кг/га суміші міндобрив — 100 кг/га діамофоска і 50 кг/га аміачна селітра. Також під час бутонізації внесли комплекс мікроелементів Вуксал Ca+B для поліпшення зав'язування бобів.

Система захисту

А ось тут складніше, ніж з добривами. Спочатку насіння обробили протравлювачем Редіго® М, оскільки заздалегідь зробили аналіз посівмату й виявили деякі захворювання. Також використовували інокулянт Оптімайз Пульс 2,8 л/т. Після сівби площу прикатали котками. Перший післяпосівний дощ приніс 15 мм опадів, що допомогло отримати сходи. У фазі першого листка провели комплексний захист: гербіциди: Базагран 2 л/га і Хармоні 8 г/га. Також додавали Тренд для боротьби з дводольними, але через несприятливу погоду, яка склалася після обробки, препарат спрацював погано і на поле залишилася падалиця соняшнику та трохи лободи білої.

Через тиждень після цієї обробки внесли гербіцид Пантера 1,5 л/га для боротьби зі злаковими бур'янами. І вже після бутонізації провели фунгіцидний захист за допомогою Амістар Екстра 280 SC 0,9 ​​л/га.

«Проблем з хворобами не було, вносили препарат для профілактики. Препарат краще внести профілактично, ніж потім боротися з хворобами. Наразі ми бачимо, що пішло невелике ураження. У нас  була спека, а в липні місяці випало близько 100 мм опадів, що могло спровокувати зараження цих рослин», — зазначає агроном Олег Хлещиборщ.

А ось для боротьби з кліщем нічого не застосовували, за словами агронома, бувають роки, коли відбувається масове ураження шкідником, а бувають —  коли він відсутній. І саме 2018 р. став роком без кліщів для господарства.

Олег Хлещиборщ вважає, що на даному полі спокійно можна отримати 3,5 т/га врожаю. А ось керівник Вінницького регіонального підрозділу «Бізон-Тех» Анатолій Легкий налаштований більш оптимістично — 4 т/га і не менше!

Але з соєю складно щось прогнозувати на 100%, адже, як каже Олег Хлещиборщ, ця культура така ж вимоглива, як вагітна жінка.

Що ж, ми бажаємо, щоб «соєві пологи» в «Злагоді» пройшли успішно, а ми їдемо на наступне господарство.

Сільське господарство на космічній землі

А ви знали, що Жорнище, куди вирушила наша АгроЕкспедиція далі, це унікальне місце? Ось і ми не знали. Виявляється, сюди їдуть не тільки, щоб задати мільйон питань агрономам і дізнатися, чим займається і як живе місцеве сільгосппідприємство. У цих краях є астроблема, тобто метеоритний кратер. Історія така: 400 млн років тому тут впав трьохсотметровий астероїд. Після його приземлення залишилася семикілометрова воронка. У ній виявилася практично вся система Менделєєва і навіть мікроалмази. Що ж, може і соя тут — космічна? Йдемо розбиратися разом з підприємством «Жорнище».

У «Жорнищі» працюють за трьома напрямками — рослинництво, садівництво і тваринництво. Під перші два виділено 1600 га і 450 га відповідно. Останнє представлено 450 головами ВРХ, яке дає 2,5 т молока на добу й органіку. Її вистачає, щоб удобрити щорічно 70-80 га. Під буряк йде 60-70 т/га, під яблуні — 100-120 кг/га. До речі, в яблуневому саду можна продегустувати близько 20 сортів яблук. Урожайність в поточному році має бути в два рази більше попереднього і сягнути близько 6 тис. т.

Мало не забули ще про одних жителів села Жорнище. Крім великої рогатої худоби, як ми дізналися пізніше, тут є ще й коні. Їх у господарстві два десятка. Зайняті вони тим, що привозять корм для ВРХ. Ось так і живуть. Хотілося б керівникам підприємства поповнити їхнє стадо породистими екземплярами і спорудити для них полігон. Але поки що в пріоритеті все ж рослинництво.

За рахунок диверсифікованої структури і досить компактного розміру земельного банку, підприємству вдається працювати досить ефективно. Найбільш рентабельними для себе вважають цукровий буряк і соняшник. Однак землі під посіви культур не відображають цієї специфіки. Тут вирощують озиму пшеницю (450 га), кукурудзу (350 га), соняшник (200 га), цукровий буряк (100 га), ріпак (100 га), ярий ячмінь (100 га), горох (100 га). З нішевих культур перевагу останнім часом віддають жовтій гірчиці. У поточному році було посіяно 25 га. В цілому ж по врожайності, зазначає директор «Жорнище» Михайло Онофрійчук, вони займають лідерські позиції в районі. У цифрах врожайність виглядає так: озима пшениця — близько 7 т/га, ячмінь — понад 5 т/га, ріпак — понад 3 т/га.

Хто відзначився?

Михайло Онофрійчук розповів нам по секрету, що його ім'я 23 серпня має з'явитися на районній дошці пошани. А ось чи відзначиться соя на полях підприємства своєю врожайністю, можна буде дізнатися незабаром. За словами керівника підприємства, раніше сіяли більше. Але у зв'язку з погодними умовами, зокрема, з недостатньою кількістю опадів, довелося скоротити площі під сою практично в 2 рази. При цьому ввели в сівозміну цукровий буряк, який вирощують тут тільки два роки, і розширили територію під озиму пшеницю. Однак опади зіграли злий жарт з агрономами.

«Питання вологи. Коли необхідно — її немає, а коли почалася збиральна зернових — пішли дощі, які нам вже були зовсім недоречні. Через це ми не добрали близько 20% врожаю по зерновій групі. Якість також знизилася. Зерно по білку і клітковині могло витягнути на 3 клас. Однак через вологість і сажкових грибів перейшло в 6-й», — підводить підсумок збирання врожаю зернових директор компанії.

Ну що ж, час вирушати на поле. Ось тільки агроном Віктор Шиманський, з яким ми познайомилися, дуже хвилювався давати інтерв'ю. Довелося підкупити його цукеркою :) Зате після солодощів нам розповіли і технологію вирощування, і тонкощі сучасного садівництва, і багато іншого. Але про все по порядку.

Польові дослідження бобової ми провели на посіві в 100 га. Попередником тут була кукурудза. Після того, як її зібрали 20 жовтня, поле зорали. Ранньою весною боронами БПЛ 5,3/7,7 закрили вологу. 20 квітня почали сіяти сою Кіото з нормою висіву 170 кг/га.

Сівба

Цей сезон, зазначили фахівці, завдяки достатній вологості дав хороший старт для сої. Опадів було стільки, що отримати гарний результат по цій бобової культурі цілком реально. Принаймні поки що вона виглядає добре. Сівбу проводили за допомогою сівалки Ніка Велес-Агро на глибину 3-4 см, з міжряддями в 15 см. Однак у майбутньому підприємство хоче придбати більш нове і вдосконалене обладнання. Впевнені: як насіння посієш, так воно себе далі і покаже.

Система добрив

Під сівбу сої внесли мінеральні добрива — сульфат амонію (120 кг/га) і разом з сівбою150 кг/га нітроамофоски. Саме зерно протравили Максим XL (1 л/т) для фунгіцидного захисту і додали інокулянт Оптімайз 400 (1,8 л/т).

Система захисту

Головною проблемою 2018 посівного року стала лобода і восковий наліт на ній. Його вдалося прибрати, але з цим агрономом довелося попрацювати. На стадії 2-3 листка для боротьби з щирицею, лободою та горцем провели обробку Хармоні (10 г/га) + Тренд (200 г/га). Через 5-7 днів після першої обробки почалася війна з мишієм. Для цього використовували Тарга Супер (1,5 л/га). Через деякий час довелося повторити обприскування Хармоні (12 г/га) і Трендом (300 г/га), щоб позбутися з широколистих бур'янів. Щоб поліпшити дію гербіциду, було прийнято рішення додати аміачну селітру, яка повинна була пропалих восковий наліт.

На початку цвітіння провели фунгіцидний захист за допомогою Коронет (0,8 л/га) і прилипачів Меро (0,4 л/га). У боротьбі з кліщем використовували Актарофіт (0,6 л/га).

Комбайн зайде —  покаже.

Через місяць, за словами агронома, можна буде розпочати збір врожаю.

«Попередньо, середня врожайність повинна бути близько 3,5 т/га. У минулому році цей показник становив лише 2 т/га через посуху. А найбільший урожай ми зібрали в позаминулому році — 3,8 т/га», — робить зріз по врожайності агроном-рослинник «Жорнище» Віктор Шиманський.

Сьогодні, крім основного поля, агрофірма заклала демо-ділянки, де вивчають 7 сортів сої. Залежно від того, як вони себе покажуть в цьому році, буде запланована сівба на наступний.

На прощання директор підприємства Михайло Онофрійчук поділився з нами труднощами в рослинництві і запросив приїхати в гості в рамках АгроЕкспедиції по садах. За його словами, в країні потрібно піднімати проблему ціни на плодову продукцію, адже з ціною в 1 грн 20 коп. за кілограм яблук бізнесу не буде.

Що ж, може, через рік ми повернемося на космічні поля дивитися вже на сади. А поки робимо невелику паузу, щоб підвести підсумки по сої на полях «Жорнище». Наші партнери з Credit Agricole Bank резюмують все побачене.

«Сою в регіоні вирощувати непросто, адже ці землі потрапляють в зону нестійкого вологозабезпечення. Кислотність ґрунтів також не зовсім підходить для культури. Однак в господарстві проводять комплекс заходів щодо розкислення, забезпечують внесення в достатній кількості NPK під сою, що дає змогу отримувати хороші результати врожайності. До того ж, рослинництво тут представлено широким набором культур, що допомагає сформувати оптимальну систему попередників», — зазначає експерт управління агроекспертизи Credit Agricole Bank Олександр Лисов.

Таким був екватор АгроЕкспедиції по сої. А сьогодні ми вже сміливо топчем бобову на полях Житомирщини в пошуках кліща. Залишайтеся з нами, адже стає тільки цікавіше.