АгроЕкспедиція Соя 2018: Хмельницька область: Агро-Форте, Вінницька область: Лайф-Інвест

Команда оцінила посіви нового українського сорту сої, заїхала в гості на елеватор і знайшла поля з біологічною врожайністю до 7,5 т/га. Як виростити суперсою, де на кожній рослині по 60 бобів? Інструкція нижче.

Трохи статистики по Хмельницькій області:

1. Держстат констатує, що в 2017 р. в області було посіяно 191,1 тис. га сої. Це на 10,6% менше, ніж було посіяно в 2016 р. Таким чином, Хмельниччина втратила першість у всеукраїнському рейтингу, поступившись Полтавської області.
2. Менша кількість площ не завадила регіону зайняти 1-е місце за обсягами виробництва. У 2017 р. в області було зібрано 471,9 тис. т сої, а це 12% від усього виробництва бобової культури в країні.
3. У минулому році середня врожайність сої в Хмельницькій області склала 2,47 т/га.
4. У поточному році на Хмельниччині соєю засіяно 169,1 тис. га, що на 11,8% менше попереднього року. Але і на цей раз регіону вдалося утримати своє 2-е місце у всеукраїнському рейтингу.

Познайомившись з посівами сої в господарствах, вислухавши думку наших експертів, вивели для себе деякі «соєві тенденції» для Хмельницької області:

1. Сухий початок. Багато господарств сіяли у цьому році сою в недостатньо зволожений грунт. Але в подальшому пройшли в регіоні дощі дозволили рослинам «підбадьоритися». У цілому, погодні умови цього сезону пышли даній культурі тільки на благо.
2. Турбота — наше все. Прямуючи до наших «цільових» господарств, помічали по дорозі чимало соєвих полів. У більшості випадків візуально посіви виглядали «кошерно». Але наші експерти радили не робити поспішних висновків. За їх словами, якщо зайти всередину посівів для оцінки врожайності, то на перший погляд гарна соя часто не продукувала більше 20 бобів.
3. Сіяти механікою. Місцеві аграрії стверджують, що для посіву сої, замість дискових, краще використовувати механічні сівалки з анкерними сошниками. Тоді посівне ложе найбільш вирівняне, а насіння має кращий контакт з грунтом, швидко набухає і сходить.

Агро Форте: форт насінництва

Успіх майбутнього врожаю у значній мірі залежить від посівного матеріалу. Ця проста істина мотивувала нас прокласти шлях до підприємства «Агро-Форте», яке займається вирощуванням сої виключно на насіння.

Компанія була заснована польськими інвесторами, які вирощували насіння зернових і ріпаку. Але, як розповів нам комерційний директор Віталій Дідур, 5 років тому господарство придбав вітчизняний інвестор. У результаті спектр вирощуваних культур розширився, але насіннєвий вектор залишився основним.

Утім, за останній час він посилився важливими для насінництва напрямками — протягом 4 років був побудований елеватор, насіннєвий завод та інші об'єкти, задіяні у процесі виробництва високоякісного посівного матеріалу. І будівництво всього комплексу доопрацювання і переробки насіння триває.

За словами інженера-технолога ТД «Агро-Форте» Івана Гавлюка, зараз в господарстві реконструюють зерносушарку з метою збільшити її потужність. Сьогодні вона становить 200 т/добу, а в наступному році виросте до 500 т/добу.

Варто додати, що на підприємстві організована сервісна служба по ремонту та обслуговуванню техніки JCB, John Deere, Monosem та інших брендів. Спочатку створили такий підрозділ тільки для себе — щоб усунути простої техніки у найгарячіші періоди. А зараз зрозуміли, що така послуга буде користуватися попитом і у місцевих аграріїв. Так як проблема з поломкою техзасобів в найвідповідальніший момент — актуальна завжди.

Селекційна робота

Але повертаємося до головного — рослинництва. Земельний банк «Агро-Форте» становить 2,7 тис. га. У структурі сівозміни — кукурудза, соняшник, соя, пшениця і озимий ячмінь. З них близько половини займають просапні культури, решта — зернові та соя. Практично всі посіви — насіннєві.

Як зазначив Віталій Дідур, гібридизацією компанія не займається. Щоб вийти на більші площі гібридних культур, необхідна специфічна техніка, якої у господарства немає. Але вони і не засмучуються. Вирощування посівного матеріалу — завдання непросте, але цікаве. Якщо робити його з розумом, то і прибуткове. За словами комерційного директора, із запланованих для реалізації 3,7 тис. т насіння озимих культур вже майже 2 тис. продані.

«Намагаємося робити високоякісний посівний матеріал. Відходи у нас становлять близько 15% — будь-яка вада чи порушення якості, і некондиційні зерна видаляються. Критерії відбору в нас досить жорсткі. Необхідно, щоб зерно мало достатню вагу, гарну масу тисячі, щоб воно не було «щуплим». Адже знають всі агрономи — насіння зростає з того, що воно має в собі. Ми, наприклад, намагаємося отримати масу тисячі від 46 до 53 г», — зазначив Віталій Дідур.

З його розповідей розуміємо, що керівники компанії не люблять зупинок у русі, тому шукають нові вектори розвитку. Наприклад, тут звернули увагу на селекційну науку. Так зародилася співпраця з Інститутом кормів та сільського господарства Поділля НААН (Вінниця). Одним з результатів стала розробка вітчизняного сорту сої Міленіум. Результат надихнув на подальші розробки. У найближчих планах селекціонерів — новий сорт пшениці.

А ми переходимо до мети нашого візиту —  поля з насіннєвими посівами сої (18 га).

Сортова новинка

Представив нам його сам Віталій Дідур, зазначивши, що головний агроном підприємства із задоволенням зробив би це сам, але зараз на семінарі в Німеччині — вивчає нові технології і сорти зарубіжної селекції.

Сорт Міленіум — селекції вже згаданого Інституту кормів та сільського господарства, був створений за підтримки суміжній з «Агро Форте» компанії «Ольга». Він запатентований, і права на нього компанія викупила. Тепер займається його вирощуванням.

«Ми вирощуємо цей сорт вже 3 роки. Випробували на різних агрофонах, з різним внесенням мінеральних добрив. І при різних погодних умовах. Скажу чесно, менше 3,5 т/га він ще не давав жодного разу. Вважаю, що цей сорт дуже перспективний», — зазначив Віталій Дідур.

За його словами, Міленіум, на відміну від багатьох інших сортів, в разі зміни атмосферних явищ (рясні дощі, спека і т.п.) під час дозрівання не розтріскується, більш стійкий до хвороб. Має хороший показник за протеїном — 43%.

А ще його особливістю є швидкий період вегетації — всього 115 днів. Зазвичай його збирають вже 10-15 вересня. Завдяки чому аграрії мають можливість без накладок розпланувати інші роботи в гарячу пору збирання.

«У нашій кліматичній зоні озимі культури є одними з основних. Відповідно, їх посівна припадає десь вересень. І якщо соя виступає попередником під озимі зернові, то як раз з таким сортом встигаємо провести прибирання та подальший посів. Крім того, у нас часто буває — восени так задощить, що і в поле трактор не заїде. Нерідко сою не встигають зібрати до зими. Так і стоїть до весни. Ось на такі моменти ми й спиралися, коли звернули увагу на сорт Міленіум з його строками збирання в середині вересня», — пояснив комерційний директор «Агро-Форте».

Обробіток ґрунту

На підприємстві спираються на класичні агротехнології, але в питаннях сої покладаються на власний досвід. Так, тут сіють сою по монокультурі кілька сезонів поспіль. І теж стверджують (як і у відвіданих нами вчора підприємствах), що культура найкращий результат дає на третій рік такої системи. Обробіток ґрунту на полі був класичним — лущення, оранка на глибину до 25 см і культивація.

Сівба

На цьому полі сою сіяли 12 травня механічною сівалку John Deere 750 з розрахунку 600 тис./га, щоб на момент збирання було 500-520 тис./га.

Система добрив

З осені на поле внесли по 50 кг/га фосфору і калію під оранку, а навесні під культивацію — 130 кг/га сульфату амонію. Не забули і про мікроелементи. У фазі 3-5 листків внесли по 2 кг/га нутрібору, а після цвітіння — по 10 кг/га карбаміду.

Система захисту

За словами Віталія Дідура, фунгіцидна обробка проводиться обов'язково. Адже вирощене тут майбутнє насіння може стати переносником хвороб. Тому профілактика необхідна. Першими в схемі захисту стоять, звичайно, протруйники.

«Хочу зауважити, що у нас протруювання відбувається роздільне, ми не змішуємо відразу фунгіцид з інокулянтом, обробляємо насіння окремо», —- уточнив Віталій Дідур.

Фунгіцидна обробка проводиться, як мінімум, 2 рази. Сою обробляли препаратами Аканто Плюс по 0,7 л/га, вносили разом з інсектицидом Карате Зеон. А для другої фунгіцидної обробки використовували Ямато по 1,2 л/га плюс той же Карате Зеон.

За словами Віталія Дідура, в цьому році в регіоні скарг на перевищення порогу шкодочинності за павутинним кліщем не було, тож акарицидна обробка не знадобилася.

Оглянувши посіви, констатували, що гербіцидний захист спрацював непогано. За словами комерційного директора, проводили лише одну обробку — внесли Базагран в нормі 2,2 л/га і Хармоні 75.

На думку Віталія Дідура, біологічний потенціал самого гібрида — 4,5 т/га. Але при цьому він оцінив майбутній урожай на даному полі в 3,5 т/га. Наші ж експерти були більш оптимістичні у своїх прогнозах, стверджуючи, що на цих посівах потенціал буде реалізований максимально.

Результатів чекати ще близько місяця, а нам пора в дорогу. Залишаємо гостинну Хмельниччину. Але оскільки ще не вечір, встигнемо відвідати ще одне господарство в сусідній Вінницькій області.

Вінниччина знову дивує

Перше підприємство Вінницької області «Лайф-Інвест» вже було знайоме нам по АгроЕкспедиції Пшениця 2015. Три роки тому ми вивчали особливості вирощування тут зернових, а тепер — вирішили подивитися на сою. Виявилося, власник «Лайф-Інвест» Юрій Гнатюк знає, чим здивувати навіть бувалих АгроЕкспедиторів.

Малий, та молодецький

Трохи про власне фермерське господарство. Існує воно вже 12 років, зембанк становить 1,6 тис. га. Набір культур стандартний для цієї зони: озима пшениця, озимий ріпак, кукурудза, соя, соняшник. Щойно заїхавши на територію підприємства, ми помітили, що воно успішно розвивається і покращує свою інфраструктуру. Якраз в цей час робітники завершували монтаж нового силосу елеваторного комплексу, поряд знаходилися склади підлогового зберігання і ангари з технікою, якої теж додалося за три роки з минулого нашого візиту.

В цілому зараз підприємство має вже потужності на 6 тис. т зберігання зерна в елеваторному комплексі та 3 тис. т — підлогового зберігання. Цього цілком достатньо для невеликого фермерського господарства, каже Юрій Гнатюк, адже розширювати свій зембанк він не збирається. На переконання фермера, найбільш ефективною є робота господарств з обсягами близько 1-2 тис. га.

Саме з цієї причини в «Лайф-Інвест» немає зараз агронома — його функції виконує сам Юрій Гнатюк. Хоча спеціальної освіти він і не має, але за 12 років існування підприємства отримав і необхідний досвід, і знання. Крім того, вміння думати і аналізувати інформацію дозволяє Юрію Гнатюку, в минулому — лікарю-хірургу, не слідувати стандартній схемі або технології, а підлаштовувати технологічні операції до умов, можливостей та особливостей сортів. Виявилося, що такий підхід дає непогані результати, в чому нам довелося вже скоро переконатися на соєвих полях.

Серйозна заявка

Скажемо чесно — на першому полі ми були здивовані станом посівів і навіть вирішили, що нас спеціально привезли до поля з того краю, де земля «жирніша» або добрив дали більше, або ще якийсь фактор створив більш сприятливі умови для сої.

Адже, незважаючи на часткове вилягання і пошкодження градом після недавньої грози, соя виглядала дуже презентабельно: на кожній рослині від верху до низу стебло покривали налиті волохаті боби з великим зерном всередині. Підрахунок біологічної урожайності давав результати, що наближаються до 6 т/га.

«Це сорт Сігалія, і це найслабше моє поле — на інших ситуація трохи краща буде», — з посмішкою заявив нам Юрій Гнатюк.

Звичайно, ми вирішили скористатися нагодою і подивитися інші поля. Там соя і справді виглядали ще краще. При густоті стояння 500 тис./га, кожна рослина мало близько 60-80 бобів. Найбільша кількість, побачена нами, — 86. І всі рослини потужні, зелені, вегетуючі, хоч і трохи пошкоджені градом. Вилягання тут практично не було.

На наше запитання про заплановану врожайність даного поля фермер спочатку відповідав обережними фразами на кшталт «Ну 3,5 т/га, думаю, зберемо», але пізніше зізнався, що розраховує на врожайність близько 4,8-5,2 т/га. Розрахунок біологічної урожайності показував нам цифри ще вище — до 7,5 т/га, але правду кажуть, що врожайність не та, що на полі, а та, що в бункері.

«Соя має ще зелену листову поверхню, вона ще повністю вегетує, вологозабезпечення вистачає, коренева система — жива, бульбочкових бактерій на кореневій системі дуже багато, вони активні, бульбочки мають рожеве забарвлення, повністю працюють. За прогнозованою врожайністю: ми тут порахували від 5,7 т/га до 7,5 т/га біологічна врожайність. Аби тільки вдалося зібрати», — каже Віктор Васьков, представник компанії «Бізон-Тех».

Якою ж була технологія вирощування? Цією інформацією Юрій Гнатюк поділився охоче.

Хороше насіння і правильний висів

Насіння сої Сігалія в господарстві купували, орієнтуючись на масу 1000 насінин. Вона повинна бути не менше 220 г. Висів тільки великого насіння дає можливість отримати однорідні сильні сходи.

Попередником сої на останньому полі був озимий ріпак, після якого проводилась глибока оранка, а навесні — закриття вологи і передпосівна культивація.

Основа успіху при отриманні дружних сходів, каже Юрій Гнатюк, це використання сівалок з анкерними сошниками, замість дискових. Тоді посівне ложе найбільш вирівняне, а насіння має хороший контакт з ґрунтом, швидко бубнявіє і сходить.

Сівбу проводять за результатами аналізу схожості насіння, а не за ваговими нормами. На момент збирання повинна бути сформована густота в 500 тис. рослин на га. До цієї кількості додається невеликий відсоток, відповідно до результатів аналізу схожості, і розраховується вже вагова норма. В даному випадку сіяли 550 тис. шт./га.

Система добрив

Значення азотфіксації надто переоцінюють, переконаний фермер. З повітря рослини можуть засвоїти до 60 кг азоту на гектар. Все інше необхідно внести в ґрунт самим, інакше ніколи не вийде побачити врожаї вище 4 т/га.

Ще восени при оранці на полі розкидають по 100 кг/га сульфату магнію. Навесні розкидачем під культивацію дають ще 200 кг/га вапнякової селітри, а при сівбі в рядок по 100 кг га діамофоски.

Застосування вапнякової селітри необхідне, оскільки ґрунт на даній ділянці закислений. Аналіз рН показував результат 4,4, що для сої не дуже добре.

З мікроелементів вносили бор двічі по 1 л/га разом з обприскуваннями.

Така схема живлення є стандартною в господарстві, повідомив нам Юрій Гнатюк. При зембанку в 1600 га щорічно вноситься близько 800 т міндобрив — по 500 кг/га в середньому. Піщані ґрунти і інтенсивна технологія вимагають високих доз добрив під будь-яку культуру.

Система захисту

Несподіванкою в системі захисту для нас стала відмова від протруйників на насінні. Справа не в економії, каже фермер, а у впливі протруйників на схожість і енергію проростання. Сою в господарстві сіють тільки непротруєною, щоб отримати швидкі і рівні сходи. Але це змушує іноді використовувати додатково інсекто-акарицидний захист по сходам, за наявності шкідників.

А ось застосування інокулянтів, в даному випадку — препарату Максімайз, є обов'язковою умовою.

Після висіву застосовують ґрунтову схему гербіцидного захисту, що включає препарати Пантера 1,6 л/га, Пропоніт 720 (2л/га), Клом БТ (0,16 кг/га), Пледж (0,05 кг/га), Мультимайстер (0,5 л/га). Головна умова — внесення ґрунтових гербіцидів має проводитися з півночі до 6 години ранку, коли на ґрунті є роса і відсутня дія ультрафіолету, а також з великою нормою виливу води.

У якості страхових гербіцидів використовували Базагран в нормі 2 л/га і Хармоні в нормі 0,005 кг/га. Як прилипач — препарат Тренд (0,09 кг/га).

Фунгіцидний та інсектицидний захист проводився двічі одним і тим же набором препаратів: Аканто Плюс 28 0,5 л/га, Цезар 0,2 кг/га. Першу обробку провели в фазі третього трійчастого листка, другу — через два тижні.

Порядок б'є клас?

Як бачите, особливих секретів технології начебто і немає, але, насправді, запорукою успіху є виконання всього одного правила.

«Кажуть, що рік нетиповий, як і минулий — це все не повинно впливати на результат роботи. Нам природа дає можливість внести те, що треба, саме в тій фазі, коли треба, і потрібно встигнути це зробити. Хто запізнився і не зміг закінчити обробку або сівбу, або прибирання в оптимальних умовах — той і в програші», — відкрив секрет успіху Юрій Гнатюк.

Скористатися цим секретом можуть тільки невеликі господарства з гнучким управлінням і достатньою кількістю ресурсів, переконаний він. Тому рано чи пізно, але середні і дрібні фермери отримають переваги перед агрохолдингами. Саме вони швидше реагують на виклики і адаптуються до будь-яких умов. На думку Юрія Гнатюка, існування гігантських агрохолдингів в Україні — тимчасове явище і конкуренція розставить все по місцях. Ну що ж — поживемо побачимо! А зараз пора знову в дорогу — Вінницька область тільки почала розкривати нам свій соєвий потенціал і завтра ми досліджуємо його впритул.