Захист насіння пшениці: про що потрібно подбати, обираючи протруйник?

Одне з першочергових завдань агрономів під час посівної — захистити насіння та сходи культури від хвороб. Адже навіть найякісніше насіння не гарантує того, що хвороби не «причепляться» на етапі проростання насіння. Особливо враховуючи наші далекі від ідеальних сівозміни, за яких у ґрунті накопичується досить-таки високий інфекційний фон.

Фактори, за якими обирають протруйник

Якщо підходити до вибору препаратів зважено, потрібно врахувати такі основні фактори:

• Активність та механізм дії діючих речовин препарату.
• Кількісний вміст діючих речовин та їхнє співвідношення у препараті – воно повинне бути оптимальним, щоб забезпечити синергізм цих д.р. (узгоджену дію, за якої одна речовина підсилює та доповнює іншу і не перешкоджає її роботі).
• Наявність допоміжних компонентів, що покращують схожість насіння та зменшують ретардантний ефект діючих речовин.
• Препаративна форма.

Саме з урахуванням усіх вказаних параметрів і рекомендується обирати конкретний препарат для протруювання насіння пшениці перед сівбою.

Форма має значення

Почнемо з кінця наведеного списку. Яке значення має препаративна форма? По-перше, вона впливає на рівномірність та якість нанесення препарату на насіння. По-друге, вона визначає швидкість, якість та ступінь проникнення діючих речовин всередину насінини. Найменш зручними у даному випадку є порошкоподібні препарати (порошки, що змочуються), найбільш зручними – мікроемульсії. Завдяки високій дисперсності мікроемульсії швидко та повністю проникають вглиб насінини, утворюють стабільні водні розчини, що дає змогу проводити ефективне протруювання незважаючи на час приготування робочого розчину. Крім того, протруйник у такій формі не втрачається під час транспортування та висіву, осипаючись з насінини.

На жаль, виробництво мікроемульсій досі залишається достатньо дороговартісним, тому подібних препаратів на ринку поки що представлено не так багато. Гарним прикладом фунгіцидних протруйників у формі мікроемульсії є препарати Бенефіс МЕ та Скарлет МЕ виробництва CHEMISCHE GUTER.

А зміст — ще важливіший!

Але препаративна форма, зрозуміло, не найголовніше у протруйнику, хоч вона і має досить велике значення та впливає на ефективність препарату. Головне ж — це його зміст, тобто діючі речовини та їхнє співвідношення, а також наявність та склад допоміжних компонентів.

Окреме питання — кількість діючих речовин. Як показала практика, двох компоненті протруйники працюють краще за однокомпонентні, а трьохкомпонентні — кращі за препарати з двома діючими речовинами. І враховувати слід не лише дію на збудників хвороб, але й дію на власне насіння, адже якщо протруйник «вбиває» хворобу разом з насіниною – шкоди від нього буде набагато більше, ніж користі.

Оцінювати ці фактори краще на власні очі: досліджувати дію та роботу препаратів у лабораторних умовах, а пізніше — і у польових.

Так, CHEMISCHE GUTER спільно з Інститутом водних проблем і меліорації НААН України провела оцінку впливу найпопулярніших протруйників на енергію проростання, схожість насіння та ефективність дії проти основних збудників хвороб на пшениці.

Для протруювання насіння у дослідах застосовували протруйники із діючими речовинами прохлораз + триконазол, карбоксин + тирам, а також препаративні форми тебуконазолу, протіоконазолу та ін.

Власне, варіанти досліду були такими:

1. Карбоксин + тирам
2. БЕНЕФІС, МЕ
3. Протіоконазол + Тебуконазол + Флуопірам
4. СКАРЛЕТ, МЕ
5. Флудиоксоніл + металаксил–М
6. Прохлораз + триконазол
7. Контроль

За результатами проведених лабораторних досліджень суттєвої різниці між варіантами та контролем в  досліді за енергією проростання насіння не було виявлено. Найменший показник енергії проростання відмічений в варіанті 1 і становив 64,5%.  Схожість пшениці в варіантах з протруюванням та контрольним не обробленим була на одному достатньо високому рівні та коливалась в межах 88,8%-82,5%.  Проте були виявлені істотні розбіжності в оцінці впливу протруйників на ріст гіпокотилю, адже не всі протруйники пригнічували ріст проростків пшениці в порівнянні з контролем. Найменшу середню висоту проростків відмічено на варіанті 5, а саме  — 19,8 мм.

Дослідженнями не було виявлено суттєвого впливу протруйників на масу коренів проростків в порівнянні з контролем. Цей показник коливався в межах 0,5-0,8г. Найменша вага 0,5г отримана в варіантах досліду 5 та 6.

Стосовно ж конкретно фунгіцидної дії, результати отримали такі:

1. Високу ефективність дії проявляли всі досліджувані протруйники проти збудників пліснявіння насіння, дещо меншою була ефективність проти кореневих гнилей.
2. Абсолютну ефективність проти збудників з роду Fusarium виявили протруйники в варіантах 2 та 6.
3. Протруйники в варіантах 2 та 6 також проявили високу ефективність проти альтернаріозу в порівнянні з контролем. Ураженість зерна на цих варіантах складала 2,3 %, тоді як на контролі — 31,5%. Найменш ефективним серед протруйників був варіант 3 – 11,0% ураженості.
4. Всі досліджувані протруйники виявились достатньо ефективними проти грибів з роду Penicillium в порівнянні з необробленим варіантом. Найбільший розвиток патогену відмічено в варіанті 1 — 0,8%.
5. Всі випробовувані протруйники повністю контролювали розвиток мукоральних грибів на насінні пшениці в порівнянні з контрольними варіантами.

Якщо ж брати до уваги роботу препаратів Бенефіс МЕ та Скарлет МЕ, з проведених досліджень помітно: незважаючи на гарну ефективність та нешкідливість двохкомпонентного протруйника, трьохкомпонентний виявився більш ефективним проти кореневих гнилей та стане кращим рішенням за умов високих інфекційних фонів.

І ще один нюанс, про який не слід забувати аграріям: щоб протруювання насіння було дійсно високоефективним та економічно доцільним заходом, потрібно подбати не лише про оптимальний вибір препаратів, але й про правильну обробку насіння з використанням якісної та добре налаштованої техніки, з дотриманням норм витрати препаратів та умов приготування робочих сумішей. Адже недосконале застосування може звести нанівець ефект від найдосконалішого засобу захисту.