АгроПолігон КВС-УКРАЇНА: у Талісман-Агро жито вже входить у фазу цвітіння

Попередній візит відбувся 11 квітня, жито саме відновлювало вегетацію і на посівах було добре видно наслідки затяжної сніжної зими. Рослини були уражені сніговою пліснявою, впадали у вічі плями пожовклих і відмерлих сходів.

Читати по темі: АгроПолігон КВС-УКРАЇНА. Стан озимого жита після перезимівлі в господарствах Тетірське та Талісман-Агро

Однак господар поля, керівник «Талісман-Агро» Дмитро Лощаков, не втрачав оптимізму. Разом із представником «КВС-УКРАЇНА» Русланом Круподерею вони намітили заходи для відновлення посівів. І в черговий наш візит, який відбувся 17 травня, ми переконалися в ефективності цих заходів.

Нас зустріло зелене, без прогалин, поле, в якому жито вже викидало колос.

«У минулий наш візит була проблема зі сніговою пліснявою. Але на сьогодні бачимо, що рослини повністю відновилися. Частина, звісно, загинула, але більшість розкущилась і почала вже формувати колос. Ми зараз виміряли густоту і в середньому нарахували 500–550 продуктивних стебел на квадратний метр. Для таких легких ґрунтів, як на цьому полі, такий показник — цілком достатній для формування гарної врожайності», — зазначив Руслан Круподеря, представник в Чернігівській, Сумській та Харківській областях компанії «КВС-УКРАЇНА».

В «Талісман-Агро» і справді постаралися зробити все можливе для підтримки посівів. За словами Дмитра Лощакова, за цей час провели цілий комплекс заходів. Десь 12-13 квітня внесли по 200 кг/га аміачної селітри. Потім у кінці фази кущення і початку виходу в трубку (20-21 квітня) знову внесли аміачну селітру в такій самій нормі. А щоб рослини працювали на врожай і водночас іще більше зміцнилися, практично зразу після другого підживлення внесли регулятор росту на основі хлормекват-хлориду в нормі 1,5 л/га.

Втім, погода не втомлюється випробовувати посіви на міцність. Якщо взимку цю місцевість засипало 50-сантиметровим шаром снігу, то весняне бездощів’я висушує накопичену у ґрунті вологу.

«Останній дощ був у нас понад місяць тому. До того ж, в деякі дні температура повітря підвищувалась до 30-32 ⁰С. Наші піщано-глинисті ґрунти так висохли, що навіть іноді складно вкопати лопаткою, щоб подивитись — на якій глибині залишається хоч трохи вологи», — бідкається Дмитро Лощаков.

Водночас він констатує, що на відміну від посівів пшениці на сусідніх полях, жито значно краще переносить нестачу вологи. Але найближчим часом дощ би не завадив, — додає вже Руслан Круподеря.

«Як для цієї погоди, посіви виглядають відмінно. Жито розкущилось, компенсувало втрати, яких завдала йому снігова пліснява. Однак у тих місцях, де рослини були пошкоджені більше, можна спостерігати скидання пагонів. Це відбулося внаслідок того, що міжряддя було відкрите і верхній шар ґрунту пересох. Рослина не змогла взяти добрива та вологу, і тому спрямувала всі сили лише на 2-3 пагони, щоб саме на них сформувати врожайність. Тоді як на неуражених ділянках в середньому кількість пагонів на кущі сягає 10-12 штук», — зауважив фахівець.

До слова, господарству «Тетірське» на Житомирщині, за чиїм полем з посівами жита гібриду ГУТТІНО ми також слідкувати у цьому проекті, пощастило значно менше.

То був певний експеримент — на піщаних ґрунтах було висіяно жито по житу, оскільки на цьому полі, окрім жита, нічого не росло. Але погода сплутала усі плани. Через складну зиму посіви станом на останній наш приїзд 29 березня ще не відновили вегетацію, були ослаблені. А потім різке підвищення температури, спека і посуха у квітні, у результаті — жито, на жаль, «згоріло»...

Тож на «біговій доріжці» АгроПолігону залишилося лише ФГ «Талісман-Агро».

Під час обстеження поля, за яким ми тут спостерігаємо, виявили також поодинокі рослини, пошкоджені трипсом. За словами Руслана Круподері, вони не масові. Але в господарствах, які сіють жито після злакових попередників (нагадаємо, що тут жито було посіяне після вівса), або якщо взагалі є проблема з трипсом, то з ним бажано боротися, коли колос перебуває у трубці.

Так само ми помітили де-не-де листя з ознаками пошкодження бурою листковою іржею, але їх дуже мало й вони не критичні. При цьому Руслан Круподеря зауважив, що гібридне жито не має високої стійкості до цієї хвороби, тому за ситуацією треба постійно слідкувати. Адже за значного поширення бурої листкової іржі можна втратити до 30% врожаю.

«Тут основна рекомендація — у разі появи перших масових ознак, зразу застосовувати фунгіцид. Будь-яка азольна група контролює буру листкову іржу і досить легко її забирає. Для господарства, яке працює за інтенсивною технологією і на гарний результат, ми рекомендуємо внесення фунгіциду профілактично перед цвітінням, щоб захистити посіви в період цвітіння і наступні 10–12 днів. Якщо ж хвороба проявиться в більш пізній термін, то на врожайність вона вже не вплине. Також, якщо вже застосовуватимуть фунгіцид, то за можливості й інсектицидом варто пройтись», — підкреслив Руслан Круподеря.

За його словами, тут вже видно певний потенціал врожайності щонайменше 5 т/га. А якщо погода не підведе і додасть вологи в потрібні періоди, то цілком можна вийти на рівень 6,5 т/га.

Переконатися в прогнозах фахівця ми зможемо вже під час збирання врожаю. Адже наступний наш візит запланували саме на час жнив.

Алла Гусарова, SuperAgronom.com