АгроЕкспедиція Посівна 2018: ТОП-5 результатів кроп-туру

Ми побували в 12-ти дуже різних господарствах з різною культурою сільгоспвиробництва, матеріально-технічною базою та кліматичними особливостями. Як завжди, руку на пульсі посівної разом з нами тримали наші партнери — «Август-Україна», «Бізон-Тех» і Credit Agricole Bank.

Як відреагували сільгоспкультури на різкий стрибок із зими у літо, чим загрожує перенесення термінів посівних робіт, як «граються» з сівозміною агрономи з невеликих фермерських господарств і великих агрохолдингів — ми дізнавалися безпосередньо в полях при спілкуванні з аграріями. Прийшов підвести підсумки тижневого марафону.

1. З кожуха на пляж

Як такої, весни цього року практично не було. До середини квітня на полях ще місцями лежав сніг, а потім температура повітря з +5 ℃ стрімко прогрілася до +27 ℃. Так що головною особливістю Посівної 2018 стало зміщення термінів посіву. Погодні умови в березні-квітні відстрочили старт посівної в регіонах майже на 2-3 тижні. Ці терміни не тільки змістилися, але й істотно ущільнилися. Як зараз часто кажуть, «весна почалася у всіх однаково», особливо це стосується ранніх і пізніх ярих культур, адже їх сіяли практично одночасно.

Через авральний режим весняних польових робіт багато господарств відчули суттєвий дефіцит сільгосптехніки. Особливо ця проблема торкнулася дрібних фермерів з відносно скромним зембанком, де на рахунку кожна машина. Але і в агрохолдингів виникали ситуації, коли час «летів» швидше ніж посівні комплекси.

У цілому зима була досить теплою, але тоді, коли прийшов час їй закінчуватися, пройшли рясні снігопади, великий шар снігу протримався на полях відносно довго. Через це не всі змогли внести добрива по мерзлоталому ґрунті. Весни, власне, і не було — сталося різке зростання температур, тому сніг зійшов швидко і ґрунт нагрівся. Наприклад, так сталося в «Веселинівці» — одному з підрозділів МХП, де побували АгроЕкспедитори.

2. Диверсифікація сільськогосподарського виробництва

Дуже часто у господарствах звучала фраза: «Землю не обдуриш». Аграрії дотримуються такої точки зору, тому що намагаються не тільки вирощувати найприбутковіші культури, а й зберігати якість ґрунту, розширюючи сівозміну. Так роблять і на підприємстві «Житниця України», де крім дотримання правил сівозміни власники вкладають багато сил і коштів в удобрення ґрунту.

І маленькі господарства, і агрохолдинги, хоча їм це не властиво, все частіше експериментують з нішевими культурами. За даними Товариства виробників і споживачів бобових України, виробництво нуту в 2017 році збільшилось на 43%. У 2018 році під цю культуру планують виділити близько 30 тис. га.

«Сочевиця стає дуже популярною: на неї є попит і хороша ціна. Це культура, яка дозволяє забезпечити гарну сівозміну. До того ж сочевицю можна сіяти раніше, а відповідно, забезпечити нашу техніку роботою на початку весняної кампанії», — розповів Віктор Дорошенко, заступник директора з виробництва в одному з підрозділів МХП —«Агро-С».

Крім «баранячого гороху» в «Миронівському хлібопродукті» також пробують розбавити стандартний список культур за рахунок вирощування сорго, тритікале, озимого гороху і сочевиці.

3.Підвищена вологість на півночі і низька на півдні

Північна частина країни, зокрема й Чернігівський кластер холдингу «Агро-Регіон», може займатися академічним веслуванням прямо на полях. Затяжна зима, розлив водойм і велика кількість вологи у ґрунті призвели до виникнення численних «блюдець» і навіть озер на посівних площах. Через підтоплення техніка не змогла вчасно розпочати посівні роботи, частково постраждали озимі.

«У зв'язку з відсутністю вологи або неоднаковим її розподілом, на сьогоднішній день спостерігаються нерівномірні сходи сої, кукурудзи і буряків — через що виникнуть проблеми з фазами пестицидного обробітку», — зауважує Ірина Касьяненко, начальник відділу маркетингу та реклами ТОВ «Август-Україна» .

Поки Північ «плаває», на Півдні в найважливіший період посівної кампанії моляться на дощ, якого тут не було ще зі старту робіт на початку квітня. Наша команда особисто переконалася, що через посуху ґрунт на Миколаївщині іноді нагадує застиглий потрісканий бетон.

Один із підрозділів агрохолдингу Agromino — «Агро Капітал Центр», що в Миколаївській області, намагається справлятися з посухою за допомогою зрошення, а також впровадження технологій no-till і strip-till. Але із загального зембанку у 8,5 тис. га під поливом у них лише 5%, а використання зазначених технологій обробітку ґрунту не завжди приносить очікуваний ефект.

Зазвичай візити АгроЕкспедиторів супроводжуються опадами (сльози вдячності не беруться до уваги), але в цьому році фактор Всевишнього не спрацював. У жодному з відвіданих регіонів під час кроп-туру ще не пройшов навіть дрібний дощик. Аграрії орієнтувалися тільки на залишки зимової вологи, тому сільгоспвиробники більшої частини України постійно моніторять ситуацію з опадами, переглядаючи метеосайти і приносячи жертви Дажбогу.

4. Зменшення площ під соняшником

Сільгоспвиробники з різних областей відмічають зниження родючості ґрунту на орендованих площах. У міру сил вони шукають оптимальне рішення, як уникнути виснаження знаменитих українських чорноземів і не втратити наше «чорне золото». У пошуках альтернативи дедалі частіше вирощують не стільки високомаржинальні, скільки корисні для ґрунту культури.

Як відомо, у соняшника є світла і темна сторони. З одного боку, це одна з найприбутковіших сільськогосподарських культур, із другого — він дуже виснажує ґрунт. Аграріям доводиться шукати баланс і думати на кілька років уперед. Наприклад, в господарстві «Аскольд-Агро» Черкаської області повністю відмовилися від соняшнику, замінивши його цукровими буряками.

Якщо під урожай 2017 року в Україні соняшником було засіяно понад 6 млн га, то цього року обсяг посівних площ істотно знизився (до 5,2 млн га).

Щодо південних регіонів, то там менше стали сіяти сою і кукурудзу, але вже з іншої причини. Аномально високі температури не дають змоги розкрити потенціал культури й отримати добрий урожай.

5. Сприятливі умови для хвороб і шкідників

Цьогорічна зима видалася м'якою. З одного боку, це сприяло вегетації озимих, але з другого — допомагало процвітати багатьом шкідникам і хворобам.

Загалом по країні спостерігається розвиток захворювань озимих зернових культур у межах від 1 до 10%. Йдеться про кореневі гнилі, борошнисту росу, буру іржу та ще цілу низку хвороб.

«Посіви частково постраждали від випрівання і снігової плісняви. Адже цього року був великий сніговий покрив, у нас він сягав 70 см. Це призвело до випрівання на краях полів, де відбулося перекриття сівалки, а також у місцях, де більше накопичилося снігу», — розповів Дмитро Коваленко, головний агроном агрофірми «Батьківщина Шевченка».

Різкий перехід із зими в літо також активізував шкідників — хлібних блішок і шведських мух.

«Через м'яку зиму спостерігається велика чисельність шкідників, особливо ґрунтових, зокрема дротяників і чорнотілок, тому насіння таких культур як соняшник і кукурудза важливо обробити інсектицидним протравлювачем. Є регіони, де препарати не справляються з чисельністю шкідників, спостерігаються пошкодження і випади сходів, тому інсектицидну обробку по вегетації обов'язково потрібно включати в систему захисту », — пояснила Ірина Касьяненко начальник відділу маркетингу та реклами ТОВ «Август-Україна».

Другий місяць весни в Україні виявився рекордно спекотним. Середньодобова температура повітря коливалася в межах +10-20 ℃, що в середньому на 5 ℃ вище норми. На кінець квітня у ґрунті вже не вистачало вологи. Особливо це стосується півдня країни, де запаси вологи збереглися лише на рівні 63-83 мм.

У зв'язку з аномально високою температурою і нестачею вологи прогнозується зниження врожайності озимих та ярих культур, але точних цифр експерти поки не називають.

Ось завершилася наша перша у 2018 році АгроЕкспедиція! Аграрії країни продовжують досівати свої поля, а ми зустрінемося вже скоро — в новому кроп-турі, коли збиратимемо інформацію та нові факти про посіви пшениці.