АгроЕкспедиція Посівна 2018, День 4. Київська область: Матюші (Ресіліент)

І для початку — посівна на Київщини в цифрах:

1.       У господарствах усіх категорій посівні площі у 2017 році складали 1183,8 тис. га. Безпосередньо у сільгосппідприємствах посівні площі становили 919,9 тис. га. За даними Держстату, у 2017 році Київська область займала 12 місце за обсягами посівних площ по Україні.
2.       Посівні площі у сільгосппідприємствах у 2017 році були розподілені наступним чином: зернові та зернобобові культури займали 506,4 тис. га, технічні культури 366,5 тис. га, кормові культури 43,4 тис. га, овочеві та баштанні — 3,5 тис. га.
3.       Станом на третю декаду квітня 2018 року підживлення озимих культур виконали на площі 186,1 тис. га. Серед них: озима пшениця — 175,1 тис. га, жито — 5,8 тис. га, ячмінь – 5,2 тис. га. Крім того, озимий ріпак підживили на площі 38,9 тис. га.
4.       Стан посівів озимих культур оцінюють наступним чином: у доброму стані 77% отриманих сходів (148,6 тис. га), у задовільному — 18% (34,4 тис. га), слабких та зріджених посівів 5% (9 тис. га).
5.       Станом на третю декаду квітня 2018 року у господарствах усіх форм власності висіяно ранніх ярих зернових та зернобобових на площі 75,3 тис. га. З них пшениці 9,2 тис. га (68% до прогнозу), вівса 3,7 тис. га (50% до прогнозу), ячменю 37,9 тис. га (58%), гороху 10,4 тис. га (85% до прогнозу), кукурудзи на зерно 14,1 тис. га (5,2%).
6.       Аналогічно до цього періоду в області висіяли технічні культури на площі 68,3 тис. га. З них ярого ріпаку 1,3 тис. га, соняшнику 53,7 тис. га (17% до прогнозу), цукрового буряка 11 тис. га (60%), сої 2,3 тис. га (1,2%).

Основні тенденції цьогорічної посівної у Київській області:

1.       Хвороби перезимували у комфорті. З урахуванням доволі м’якої зими збудники хвороб почуваються достатньо комфортно у таких умовах. Тому у посівах є масові прояви септоріозу, снігової плісняви та інших хвороб.
2.       Спіймати вологу. Як і в інших регіонах, на полях Київщини зустрічається велика кількість «блюдець», що утворилися внаслідок танення снігу. Вологи поки що достатньо, але вона стрімко «тікає» від аграріїв, змушуючи проводити висів на все більшій глибині. Дощу не було від самого початку посівної.
3.       Соєво-ріпакові поправки сівозміни. У зв’язку із соєво-ріпаковою «мильною оперою» багато аграріїв регіону переглянули сівозміну на поточний сезон, скоротивши посівні площі під соєю.
4.       Зиму змінило літо. Весна у регіоні була майже непомітною. Місцеві аграрії навіть кажуть, що на зміну зимі одразу прийшло літо. Тому частина виробників змістила терміни посівної, а дистриб’юторам довелось терміново вирішувати питання з оперативним постачанням усього необхідного для старту посівної кампанії.
5.       Посухостійкість у пріоритеті. Опади останніми роками аграріїв не балують: їх зазвичай мало і випадають вони невчасно. Наприклад, у 2017 році норму з опадів було виконано, але основні дощі пройшли вже в жовтні, коли користі від них вже не було.

Метеодані по Київській області в жовтні 2017 — березні 2018 рр., за даними «Август-Україна»

Матюші: агробізнес на чеський лад

Невеличке підприємство із земельним банком в 2,4 тис. га група компаній з чеськими інвестиціями Resilient придбалала в 2016 році.

Українська «дочка» «Ресіліент» в Україні працює вже чотири роки, маючи земельний банк на рівні майже 9 тис. га в Київській, Житомирській, Хмельницькій та Львівській областях. Після завершення угоди з Agromino загальний банк компаній склав 55 тис. га, що дозволяє «тандему» міцно закріпитися в рейтингу ТОП-100 латифундистів.

З часів приходу сюди чеських інвесторів багато що змінилося: зменшилася кількість крадіжок, оновився техпарк, оптимізувались витрати. На чолі цих змін став директор підприємства «Ресілієнт» Олександр Бацура, який і зустрів нашу команду біля контори агрофірми.

«У підприємства багата історія. Раніше тут був передовий колгосп, один з кращих в СРСР та Україні. Займали призові місця по ВРХ. У нас є статус племінного заводу по породі голштин», — починає розповідь директор.

Молочний напрямок і зараз тут дуже розвинений: на фермі утримують 1,3 тис. голів ВРХ (з них 600 — дійне стадо). Інвестори планують надалі розвивати цей напрямок, оскільки з соціального проекту він дуже швидко перетворився на значну частину бізнесу з рентабельністю у 18%!

Наявність ВРХ вносить свої корективи в сівозміну: під кормові культури віддали  600 га: по 300 га під травами і кукурудзою на силос. Основними ж культурами на підприємстві є соняшник і кукурудза на зерно. Посіви олійної в цьому році склали 340 га, а «цариця полів» розташувалася на площі 310 га. Під озимою пшеницею — 295 га, ярий ячмінь займає 69 га, соя — 180 га.

«У кожного господарства своя найрентабельніша культура. Якщо брати Львівську область, то там найвигідніше вирощувати ріпак. Якщо Центральну Україну, то найприбутковішим у нас в минулому році вийшов соняшник — 3,1 т/га», — згадує Олександр Бацура.

Для підвищення ефективності технологій оновили технічних парк господарства, в модернізацію якого за 1,5 року інвестували близько $ 800 тис.

«Нам дістався у спадок величезний парк МТЗ, близько 15 одиниць різних моделей. Зараз ми купили трактори Case IH 310 Magnum і John Deere 7930, сівалку Vaderstad Tempo F, культиватор Case IH Tiger-Mate 200, обприскувач Amazone UX 5200 Super, косарку Kuhn FC 3560 TCR, розкидач Amazone ZA-M 1501... Хотілося б ще збільшити парк техніки, але не все відразу», — розповідає директор.

Ще однією важливою складовою оптимізації витрат стало впровадження на підприємстві системи супутникового моніторингу посівів. Її тут використовують з січня поточного року. Як каже директор, перейти на нову систему — завдання непросте, але цікаве.

«Тут все прив'язано до супутникових знімків, ми можемо бачити індекс вегетації і що відбувається на полі, не відходячи від комп'ютера», — ділиться досвідом впровадження системи Олександр Бацура.

За словами керівника підприємства, для різних категорій співробітників було проведено ряд семінарів за участю представників Cropio, що дозволило швидше перейти на нову систему.

Надалі ми переконалися в ефективності впровадження інновації на власні очі — на кожному полі огляд починався з демонстрації директором даних з Cropio на екрані смартфона.

Ну що ж, якщо вже заговорили про поля — саме час відправитися туди!

Озима пшениця: три сорти на одному полі

На першому полі площею 177 га ми перевірили посіви озимої пшениці. Крім директора підприємства, нас супроводжував головний агроном «Ресіліент» Олексій Неретін.

Обробіток грунту і система живлення. Попередником на цьому полі була соя, яку зібрали 10 жовтня, після чого відразу ж зайшли бороною Lemken Rubin і провели дискування на глибину 8 см. Посів проводили 11-15 жовтня сівалкою Horsch Focus TD на глибину 2,5 см з одночасним внесенням діамофоски по 150 кг/га.

На цьому полі посіяли відразу три сорти пшениці: Фабіус з густотою 4,8 млн/га, Фіделіус — 4,2 млн/га, Дагмар — 4,5 млн/га. Акцент на ці сорти зробили через їх високий потенціал врожайності і необхідність забезпечувати ферму кормами. Також головний агроном вважає, що ці сорти повинні дати гарну врожайність.

За словами агронома, в зиму посіви увійшли в хорошому стані, ступінь кущіння становив 1,8.

Навесні пшеницю серйозно підживили.

«Сульфат амонію внесли 24 березня в дозуванні 100 кг/га, вапняно-аміачну селітру в нормі 150 кг/га — 25-26 березня. І десь 20 квітня вносили карбамід по 100 кг/га. Нам вдалося спіймати дуже хорошу росу і цього карбаміду вистачило»,  — поділився з нами Олексій Неретін.

Система захисту. Система захисту запланована на три внесення. Перше обприскування пройшло у BBCH 31, внесли Рекс Дуо 500 мл/га з Дербі 70 мл/га і сульфатом магнію 5 кг/га. Друге — Абакус 1,5 л/га в суміші з гамма-цигалотрином 50 мл/га. Третя обробка буде складатися з Тілмор 240 ЄС 1,2 л/га і Борей 140 гр/га.

«На третю декаду квітня стан посівів задовільний, нижні листки, що залишилися після перезимівлі, починають сохнути і відпадати. До обприскування виявили місцями борошнисту росу, але вона зустрічалася тільки по периметру поля», — згадує головний агроном.

Плани на врожайність по цьому полю дуже амбітні — представники підприємства очікують тут отримати 7-7,2 т/га.

Дослідивши це поле, наша команда вирішила дізнатися у експертів про хід посівної кампанії в регіоні в цілому. Менеджер Київського регіонального підрозділу «Бізон-Тех» Валентин Стороженко вважає Посівну-2018 вкрай нетиповою, хоч і цілком успішною для сільгосппідприємств.

«Після сходження снігу з полів проходило буквально кілька днів, і вже аграрії заходили в поле і проводили ґрунтообробні заходи. Це було пов'язано, в першу чергу, з високою втратою вологи на поверхні ґрунту, тобто посівна кампанія прискорювалася. Господарства укладаються в темпи. Зокрема, в посівному шарі ґрунту є запаси вологи, і це вже дає надію, незважаючи на відсутність опадів після сходу снігового покриву», — вважає експерт.

Олексій Неретін підтверджує його слова і каже, що посівна кампанія проходить в господарстві точно за термінами.

Кукурудза на силос: сівба на високих швидкостях

А ось на другому полі площею 156 га ми застали безпосередній висів кукурудзи на силос трьох різних гібридів. Сіяли «з вітерцем»: сівалка Vaderstad Tempo F дозволяла розвивати швидкість посіву до 15,6-15,9 км/год. Перед посівною технікою йшов «заряджений» карбамідом розкидач добрив Amazone, а його, в свою чергу, випереджала дискова борона Lemken Rubin.

Попередниками тут були люцерна і озима пшениця. Після збирання урожаю восени першим по полю пройшовся плуг Lemken EuroDiamant, потім задискували бороною Rubin.

На полі проводили посів гібридів кукурудзи КВС Колібріс (60 га), Солонянський 298 СВ і КВС 2323 (25 га), який сіяли на зерно. Всі гібриди сіяли з густотою 84 тис./га. Під час нашого візиту якраз проводили посів кукурудзи української селекції.

Система живлення. Як ми зазначили вище, при посіві вносили карбамід в нормі 250 кг/га. З осені ж внесли 20 т/га органіки з ферми під оранку. Також система добрив передбачає внесення 150 кг/га діамофоски при посіві.

Система захисту. На цьому полі заплановано внесення препаратів Майстер 150 кг/га разом з БіоПауер 1,25 т/га. Також Олексій Неретін розповів, що в разі продовження посухи, на полі проведуть міжрядну культивацію агрегатом КРН, що також має замінити застосування гербіциду.

У планах господарства отримати з цього поля вихід зеленої маси в обсягах 35 т/га.

«Звичайно, хотілося б отримати кращі результати, але ми орієнтувалися на минулий рік. Тоді на момент збирання стояла посуха, дуже швидко все «згоріло». Але нам все ж вдалося зібрати силос у необхідній фазі», — згадує Олексій Неретін.

Продовжуємо дізнаватися у експертів про нинішню посівну кампанію в регіоні і її особливості. Менеджер по роботі з ключовими клієнтами компанії «Август-Україна» Сергій Лямець зазначає, що не дивлячись на те, що аграрії продовжують орієнтуватися на якість препаратів, серйозним фактором стала ціна.

«Це пов'язано з тим, що 2017 рік був неврожайним. Аграрії недоотримали запланованих коштів. І тому сьогодні основною задачею є зменшення витрат на технологію. Менше вкладають коштів на 1 гектар. Аграрії шукають якісні, але більш дешеві продукти», —  аналізує ситуацію на ринку експерт.

А ми, відвідавши ферму і тракторний парк господарства, прощаємося з «Матюші» і їдемо далі!