Перший раз – найбільш важливий. Що потрібно врахувати під час першого весняного підживлення озимих азотом?
Азотне підживлення озимини по мерзлоталому ґрунту вже давно є невід’ємною складовою технології вирощування для багатьох аграріїв.
Але, незважаючи на те, що підживлення є справою звичною і щорічною, до нього залишається багато запитань. Адже і умови кожного року відрізняються, і сумніви — а що саме краще внести? — залишаються.
«Для забезпечення швидкого відростання і формування повноцінної кількості продуктивних стебел, озимі необхідно підживити азотними добривами. При визначенні дози азоту у весняне підживлення обов’язково необхідно врахувати стан розвитку озимини після перезимівлі і запаси нітратного азоту у весняний період на основі результатів агробіологічного контролю, а також час відновлення весняної вегетації озимих культур», — зазначають фахівці Інституту землеробства НААН.
«Та ми й так це знаємо!», — скажуть агрономи. Звичайно, азот озимим потрібен, адже після тривалого періоду холоду та сплячки вони прокинуться «голодними» і знесиленими. Але коли його краще вносити та у якій формі?
«Дехто досі вважає панацеєю на будь-який випадок КАС, хоча особисто я б сказав, що внесення КАСу по мерзлоталому ґрунту — це гроші на вітер і у буквальному, і у переносному значенні цих слів. Але деякі мої колеги радять на легких ґрунтах таки вносити КАС, а от для чорноземів застосовувати аміачну селітру. Ми у себе в господарстві вносимо аміачну селітру та карбамід у співвідношенні 50/50, наприклад», — каже Олег Зубко, агроном відділку 1 СТОВ «Агро Край».
До речі, саме таке підживлення — поєднання аміачної селітри та карбаміду — рекомендують багато досвідчених аграріїв. Адже у цьому випадку рослини отримають і «швидкий» азот з селітри і живлення у більш пізній термін, коли почне розкладатися карбамід. Проте є й опоненти у такого способу внесення азотних добрив.
«Щоб з карбаміду була користь, його потрібно швидко заробити у ґрунт після внесення. Чи можлива подібна операція під час підживлень по мерзлоталому ґрунту? Я б сказав, що навряд чи. Ні, може хтось по тій каші і намагається робити «як положено», але особисто я дуже сумніваюсь. І потім як земля остаточно розмерзнеться і все розтане, тече той карбамід з поля, куди доведеться. Тому по мерзлоталому вносимо аміачну селітру, а вже пізніше, як можна в поле без проблем зайти — карбамід», — розповідає Ярослав Сінченко, агроном СТОВ «Фіалка».
Дехто ж взагалі вважає, що з підживленням озимих поспішати не варто і вносити добрива по сніговому покриву та у несприятливу погоду (коли дощі змінюються морозом, а снігопади — раптовим таненням за плюсових температур і знову ж таки морозом) економічно недоцільно. І рослинам це також не на користь, адже до кореня потрапить мізерна кількість добрив, а більша частина, потрапивши на льодову кірку чи сніг, просто стече з поля разом під час швидкого танення.
А що погодні умови останніх двох зим справді часто «радують» швидкими переходами від дощів до морозів та навпаки, того самого мерзлоталого ґрунту, коли вночі земля підмерзає, а вдень на сонці розмерзається, можна взагалі не дочекатися.
«На час проведення першого азотного підживлення озимих культур по так званому «мерзлоталому» ґрунту, такого стану ґрунту в цьому році можна і не дочекатися, враховуючи незначну глибину промерзання у багатьох регіонах. Таке підживлення особливо актуальне для слабкорозвинених посівів, бо воно забезпечує кореневу систему, що знаходиться у збідненому поверхневому шарі ґрунту, азотом на ранніх стадіях відновлення вегетації. На посівах добре розкущених озимих культур, за умови їхньої доброї перезимівлі, підживлення рослин по мерзлоталому ґрунту в ранньовесняний період проводити не рекомендується. Його слід перенести на період через 8-10 днів після відновлення весняної вегетації, коли припиняються процеси весняного кущення і внесений азот використовується для підтримання потенціалу колосу, а не витрачається на додаткові пагони», — радять у Інституті землеробства НААН.
Тож до кожного поля слід підходити індивідуально, враховувати не лише очікуваний врожай при плануванні підживлень, але й погодні умови, стан рослин, стан ґрунту та «поведінку» того чи іншого виду азотних добрив у цьому ґрунті.
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.
