АгроЕкспедиція Кукурудза 2017. Підсумки: ТОП-5 основних тенденцій сезону

Після зустрічей як зі старими друзями, так і з новими знайомими-аграріями, ми готові дати свою оцінку нинішньому кукурудзяному сезону.

У 2017 р. сільськогосподарські підприємства України відвели під кукурудзу близько 3,5 млн га. Це приблизно 14% орних земель по країні. У першій трійці за обсягами посівних площ під цією культурою Полтавська, Чернігівська та Черкаська області.

У 2016 р. середня врожайність кукурудзи на зерно в Україні – за офіційною статистикою — становила 7,24 т/га.

На жаль, цього року прогнози на врожайність нижчі, ніж у минулому. Причин цьому насправді декілька. І команда АгроЕкспедиторів визначила для себе ТОП-5 основних тенденцій кукурудзяного сезону-2017:

1. Шкідники наступають. Звичайно, це проблема не тільки цього року. Хоча були і особливості. Наприклад, поряд з «атаками» стеблового і лучного метеликів, а також бавовняної совки, на посівах Житомирської та деяких західноукраїнських областей було виявлено ще й карантинного кукурудзяного жука — діабротику.

В таких умовах українські сільгоспвиробники змушені були проводити не менше двох інсектицидних обробок. І бувало, що однієї не вистачало. Оскільки через сприятливу ​​для шкідників погоду на посівах можна було зустріти нове нашестя того ж стеблового метелика або бавовняної совки.

Крім того, внаслідок заселення посівів кукурудзи шкідниками ряду лускокрилих, а саме кукурудзяним метеликом, у деяких агропідприємствах до моменту дозрівання зерна більшість господарств зіткнулися з фузаріозом качана. На це звертає увагу один із наших експертів, маркетинг-менеджер компанії Bayer Дмитро Мілко.

«Цього шкідника потрібно контролювати на самих ранніх етапах заселення. Контактні піретроїди недостатньо ефективні на момент його літання через високу рухливість. У зв'язку з цим ми рекомендуємо працювати спеціалізованими інсектицидами в період масової яйцекладки. Ідеально для цього підійде інсектицид Протеус®, який зможе проконтролювати також і відроджені личинки. Однак не можна затягувати з обробкою, оскільки гусениці дуже інтенсивно мігрують від рослини до рослини. Щодо «старших» вікових груп прекрасно працює Белт®. Але слід брати до уваги — якщо личинка вже розмістилася під листям качана, впливати там на неї хімічним або будь-якими іншими способами вкрай складно», — уточнює експерт.

2. Погода не на благо. Природа підкидала в цьому сезоні аграріям масу погодних сюрпризів. Спочатку вона відзначилася поверненням зимових морозів зі снігом мало не напередодні літа. І це місцями призвело до пошкодження сходів кукурудзи та гальмування вегетації на полях, де культуру посіяли в ранні терміни — до 15 квітня. Потім місцями цариця полів пережила стрес від ударів граду, що позначилося і на показниках врожайності. І, нарешті, мінімальна кількість опадів в умовах аномальної спеки.

Тому не дивно, коли в господарствах Полтавщини, Кіровоградщини та Чернігівщини, що постраждали від посухи, сподіваються зібрати з кукурудзяних полів хоча б 6-7 т/га. При тому, що в кращі роки збирали значно більші врожаї. А в деяких господарствах Кіровоградської області АгроЕкспедитори бачили поля, стан посівів яких свідчить проте, що більше 3,5-4 т/га вони не дадуть. І то це буде перемога у протистоянні з несприятливою погодою.

3. Наввипередки з бур'янами. Деякі експерти назвали цей рік «лободовим». Адже, з огляду на низький поріг температур у квітні-травні, в більшості регіонів використання ґрунтових гербіцидів на майбутніх посівах кукурудзи не дало відчутного результату. Бур'яни вистояли. Це потребувало додаткових витрат на післясходові гербіциди. Хоча не у всіх господарствах вдалося вгадати з фазою розвитку лободи білої і своєчасно «атакувати» її дієвим препаратом. Нерідко вже сформувався восковий наліт на її листі і почалося розгалуження, що дало змогу бур'яну вистояти в сутичці з використовуваним в господарстві гербіцидом.
4. Зміщення ФАО. Погодно-кліматичні умови диктують сільгоспвиробникам нові умови щодо вибору гібридів із певним ФАО.

Нещодавно ситуація виглядала так:

Тепер же намітилися зміни. Скажімо, в Житомирській і Чернігівській областях, де раніше сіяли кукурудзу з ФАО 220-260, аграрії поступово переключаються на гібриди з ФАО 300 і вище.

Хоча в компанії «Лімагрейн Україна» впевнені, що 2017 р. змінить погляди сільгоспвиробників щодо вибору гібридів у тих чи інших ФАО.

«Одна з причин — весняні холоди, які показали, що гібриди з раннім ФАО кременистої форми краще переносять зниження температур. Друга — це дозрівання гібридів. Цього року аграрії побачили, що гібриди з високим ФАО дозрівають пізніше, ніж зазвичай, особливо в північній частині України. Ці два фактори істотно вплинуть на вибір і, я думаю, в бік більш ранньої групи», — вважає продукт-менеджер компанії «Лімагрейн Україна» Володимир Кузьмич.

За його версією, північна частина України схилятиметься до кукурудзи більш ранньої групи. Центральна частина перерозподілить відсоток гібридів з високим ФАО на більш низьке, тобто до 300. Південь «кукурудзяної» частини України повертатиметься знову до ранньої групи, оскільки посуха підтвердила, що гібриди з ФАО 250 і ранішим є кращим вибором.

«Зниження температури і сніг показали: потрібно вибирати гібриди з високою толерантністю до похолодань, раннім періодом цвітіння, що дуже важливо для запилення, і відійти від практики висівати тільки один гібрид чи ФАО, або тільки лише зубовидний. Потрібно розкладати свої яйця в різні кошики», — додає Володимир Кузьмич.

5. Технології для вологозбереження. Звісно, не у всіх областях, де побували наші нові АгроЕкспоМобілі — PEUGEOT Traveller, скаржилися на суцільну посуху.

Наприклад, у Чернігівській області в період з 1 березня по 26 вересня випало 370-410 мм опадів. Хоча загалом достатніх 700 мм для нормальної вегетації кукурудзи аграрії в цьому сезоні не фіксували. Навпаки, лідер за посівними площами кукурудзи —  Полтавська область — страждала від посухи. 30-60 мм у період вегетації — це мізер. Схожу ситуацію фіксували ми і на Кіровоградщині.

Як спосіб протистояти таким погодним умовам деякі аграрії обирають використання мінімальних і нульових технологій обробітку ґрунту. Зокрема, пожнивні залишки попередника, залишаючись на поверхні ґрунту, зменшують втрату вологи з неї. Завдяки цьому кукурудза отримує необхідну для старту вегетації енергію. А якщо плюс до цього додати підживлення культури мікроелементами через листя за допомогою комплексу мікродобрив — результат точно порадує.

Втім, і за таких умов українські аграрії умудряються «підтягувати» свої врожаї хоча б до попередніх успішних результатів. Вдосконалюють свої технології, вчаться на помилках, експериментують.

Тому експерти прогнозують, що цього року в Україні буде отримано 27,1 млн т кукурудзи нового врожаю — лише на 3% менше, ніж торік.

А ми вже в передчутті нових відкриттів. І зовсім скоро ми вирушимо оцінювати елеваторний потенціал України.