АгроЕкспедиція Соняшник 2017. Черкаська область: Воля та Агропідприємство ім. Чкалова

Компанію нам склали експерти компаній BASF, «Бізон-Тех», «Лімагрейн Україна», Credit Agricole Bank, PEUGEOT CITROЁN UKRAINE.

Черкаська область займає 3,8% загальноукраїнського виробництва соняшника, а за площами цієї культури у своєму регіоні посідає третє місце. Цього року обсяг посівних площ під соняшником у області становив 188,4 тис. га, що майже ідентично минулому року.

При цьому проблеми з погодою і тут далися взнаки: у першій половині травня, саме у строки внесення ґрунтових гербіцидів, у регіоні були холодні суховії. Низькі температури та вітер не лише загальмували розвиток рослин та негативно вплинули на ефективність гербіцидного захисту, але й призвели до вивітрювання верхнього шару ґрунту. Нестача вологи у верхніх шарах, а також недостатня кількість опадів (усього 120 мм за період вегетації при нормі 440 мм) призвели до того, що рослини суттєво постраждали від посухи. А спекотне та посушливе літо буквально «випалило» соняшник, тому збирання у регіоні розпочалося на 2 тижні раніше, ніж зазвичай.

Агропідприємство ім. Чкалова

В останній сонячний день літа ми з самого ранку прибули до АП ім. Чкалова, де нас зустріла Алла Проскурня, головний агроном господарства. Це вже стає однією з традицій наших подорожей: один раз на АгроЕкспедицію зустрічати агронома-жінку, адже жінок у цій сфері працює небагато.

Ми одразу ж вирушили в поля, а дорогою головний агроном розповіла нам, що у господарстві обробляють 1500 га землі. Протягом 13 років, що Алла Проскурня працює у цьому агропідприємстві, тут вирощували найрізноманітніші культури: озиму пшеницю, горох, просо, ячмінь, гречку, сою, кукурудзу. Проте, враховуючи тенденції ринку, від деяких з них довелось відмовитись.

«Тієї сівозміни, якій мене навчали в університеті, ми не дотримуємось, оскільки не усі культури є для інших вирощуваних нами культур гарними попередниками. Нас вчили, що соняшник повинен повертатись на одне й те ж поле не раніше, ніж за 10 років. Але зараз він в нас повертається через 3 роки. Оскільки соняшник зараз найбільш рентабельний, ми і сіємо його найбільше», — розповідає головний агроном.

У цьому році в господарстві вирощували 500 га соняшника, 170 га озимого ріпаку, 220 га озимої пшениці, 130 га кукурудзи на зерно, а також 120 га кукурудзи на силос, оскільки на підприємстві тримають 800 голів ВРХ.

Враховуючи складні погодні умови року, урожай тут отримали на середньому рівні. Так, озимий ріпак дав 3 т/га по колу, озима пшениця — 4 т/га. Зібраний на частині площ соняшник поки що демонструє урожайність близько 2 т/га. Якою буде середня урожайність після завершення збиральної кампанії, покаже час.

Головний агроном розповідає, що у господарстві віддають перевагу середньостиглим гібридам соняшника, зокрема, селекції Syngenta: НК Неома, НК Конді, НК Бріо. Значну частину соняшника вирощують за технологією Clearfield®.

«НК Неома вирощуємо із застосуванням гербіциду Євро-Лайтнінг, і я дуже люблю цю систему. Там немає проблем, один раз обробив — і поля чисті. Але є кілька нюансів. Ми не можемо на всіх площах працювати Євро-Лайтнінгом, мінімум 10% площ повинні вирощуватись за класичною технологією з урахуванням післядії, через яку не всі культури можна на другий рік сіяти», — говорить Алла Проскурня.

На жаль, ми не змогли побачити посіви соняшника, вирощеного за системою Clearfield®, бо його вже встигли зібрати. Середня урожайність на них склала 2 т/га. Але нам показали посів гібриду НК Бріо, вирощеного за класичною технологією.

Попередник: кукурудза на силос.

Обробіток ґрунту. Після збирання попередника провели оранку. Навесні – ранньовесняна та передпосівна культивації.

Сівба проводилась рано, 3 квітня, сівалкою Gaspardo з нормою висіву 75 тис. насінин/га.

У період появи сходів та на початкових фазах вегетації погодні умови були дуже несприятливими. У травні, коли соняшник знаходився у фазі 2-4 листків, температура знижувалась до -5ºС, снігу не було, а замість нього був сильний вітер. За словами головного агронома, у цей період посіви трохи підмерзли, проте пізніше через спеку «підтяглися».

Система удобрення. Одночасно з посівом вносили в рядки нітроамофоску у нормі 100 кг/га.

Система захисту. Проти бур’янів посіви обробляли досходовим гербіцидом з д.р. S-метолахлор та тербутилазин у нормі 400 мл/га.

«Цього року гербіцид спрацював не на всіх полях, оскільки була холодна та суха весна. Щоб утворився гербіцидний «екран» на поверхні ґрунту, необхідна добова температура не нижче +15ºС. А на момент внесення температура була значно нижчою, +10ºС, опадів не було взагалі. Тому з бур’янами у цьому році є проблеми», —  коментує Алла Проскурня.

Фунгіцидні та інсектицидні обробки не проводили, бо не було в них великої необхідності. Таку технологію застосовують до всіх гібридів, що вирощуються за класичними схемами.

Під час огляду полів пошкодження рослин шкідниками ми не помітили, побачили лише багато попелиць, проте, як запевнили нас експерти, загрози урожаю вони не становлять.

Також відмітили, що на полі дійсно дуже погано спрацював гербіцид. Цікаво, що окрім звичних бур’янів ми знайшли у посівах соняшника і дурман, який потрапив нам на очі уперше за весь час АгроЕкспедиції Соняшник 2017.

Збирання урожаю. Оцінивши ступінь дозрівання культури, Алла Проскурня сказала, що збирання на цьому полі розпочнуть за 2-3 дні. Її прогноз з урожайності — близько 2 т/га. Такі ж прогнози дає і Роман Голяка, менеджер з продажів у Черкаському регіональному підрозділі компанії «Бізон-Тех».

«Так, тут є трохи попелиць, але якщо б застосували інсектицид, вбили би бджіл, було б меншим запилення, тому з цим треба бути дуже обережними. Хвороб тут майже немає, чому посприяла погода. Якщо ж оцінювати поле в цілому, то за 5-бальною шкалою я оцінюю його на четвірку. Тут пройшла буря, тому, з урахуванням погодних умов, посіви перебувають в гарному стані. Я вважаю, що урожайність буде на рівні 2 т/га», — коментує експерт.

Якість майбутнього урожаю ми оцінювали «на зуб» та можемо упевнено стверджувати, що насіння смачне. Ми б залишились ще трохи поласувати, але нас чекало друге господарство. Тож, тепло розпрощавшись з господарями, вирушаємо далі.

СТОВ «Воля»

Наступний пункт призначення нашої АгроЕкспедиції — село Бубновська Слобідка Черкаської області, де розташоване агропідприємство «Воля». Тут нас зустріли Володимир Пономаренко, директор господарства, та Олександр Левчик, головний агроном.

Як розповів нам директор підприємства, свого часу власники визначили для себе концепцію вирощування «борщового набору». Але «набір» не вийшов, бо досвід вирощування деяких культур, що до нього входять, був невдалим. Зокрема, так вийшло з капустою.

З одного боку, насіннєвий матеріал виявився неякісним, з іншого — у господарстві не було поливу, що також позначилось на результаті. Виникли складнощі і з вирощуванням часнику. Проте відмовлятися від овочівництва у господарстві не стали, і зараз тут вирощують картоплю, моркву, столовий буряк.

З оброблюваних підприємством 2300 га землі під картоплю цього року відвели 300 га, під моркву 30 га, під буряк 15 га. Кукурудзу висіяно на площі 850 га, соняшник — 400 га, пшеницю — 515 га, сою — 180 га.

На підприємстві нам вдалося побачити технічний парк та навіть здалеку поспостерігати за збиранням картоплі. Проте головне, за чим приїхала АгроЕкспедиція, — це, звісно, соняшник.

Ним засіяно кілька масивів. Детально ми оглянули лише одне поле, але дорогою до нього побачили й інше, густо заросле лободою білою. Ми, звичайно, запитали агронома, чому поле має такий стан. Але про це дещо пізніше, а поки що — про поле, яке нам продемонстрували.

При огляді ми помітили подекуди бур’яни, у тому числі й паслін, ягідки якого вже почали дозрівати.

Отже, ми оглядаємо докладніше поле площею 117 га.

Попередником соняшника на ньому була кукурудза на зерно. За словами головного агронома, сівозміну у господарстві намагаються організувати таким чином, щоб соняшник не потрапляв на одне поле частіше, ніж раз на 3-4 роки.

Обробіток ґрунту. Після збирання попередника провели подрібнення стерні, дискування дисковою бороною та оранку трактором John Deere 150 з оборотним 5-корпусним плугом. Навесні закрили вологу боронуванням, виконали дискування тією ж технікою.

Сівбу розпочали 14 квітня 16-рядною сівалкою Horsch Maestro з міжряддям 75 см та нормою висіву 65 тис. насінин/га. Після сівби провели коткування.

Гібрид. На даному полі висіяно гібрид НК Бріо, насіння було протруєне препаратом Круїзер. За словами агронома, тут беруть лише протруєне інсектицидом насіння, оскільки є проблеми з дротяником. Взагалі під цим гібридом знаходиться більша частина площ соняшника, під другим гібридом, Естрада, усього 63 га.

«НК Бріо нам підходить за урожайністю. Але головне, він середньостиглий. А нам це якраз необхідно, адже після соняшника плануємо сіяти озиму пшеницю. тому соняшник потрібно зібрати раніше, щоб підготувати поле під наступну культуру», — пояснює Олександр Левчик.

Система підживлення. За 10 днів до сівби вносили по 100 кг/га безводного аміаку. Під посів вносили 150 кг/га діамофоски (8:20:30). Також у фазі зірочки внесли амінокислоти (Терра-Сорб 1 л/га) та сульфат магнію 5 кг/га. Разом з фунгіцидом вносили бор у нормі 1 л/га.

Система захисту. До появи сходів вносили ґрунтовий гербіцид Примекстра TZ Голд 4,5 л/га з додаванням ад’юванта Роубек. У фазі 6 справжніх листків внесли Челендж 1,5 л/га, оскільки з’явилась лобода біла та свиріпа. У фазі зірочки вносили фунгіцид Піктор 0,5 л/га.

«Стосовно фунгіцидного захисту соняшника, у BASF на цю культуру зареєстровано два фунгіциди — Піктор та Ретенго. Якщо проводиться одне внесення (як у цьому господарстві), ми рекомендуємо більш потужний Піктор. Він більш сильний, містить дві діючі речовини — боскалід та димоксістробін. Якщо поглянути на сусідні поля, то в тих, хто не застосовує фунгіциди, соняшник практично згорів, листкової поверхні майже немає. Тут же ми бачимо досить здорові рослини, тобто тактика захисту була обрана правильно», — прокоментував побачене Олександр Бєлік, регіональний менеджер по Черкаській області компанії BASF.

На цьому полі 5 вересня заплановано провести десикацію, а збирання почнуть 15-20 вересня. Стосовно урожайності Володимир Пономаренко, директор господарства, сказав: «Зараз на полі — це бур’ян. Соняшником він стане вже на току».

Втім, головний агроном все ж озвучив свої сподівання. Він розраховує зібрати на даному полі не менше 3,2-3,4 т/га.

Скільки вдасться зібрати на вищезгаданому сусідньому полі з лободою, рахувати не беруться. Чому так вийшло, пояснив Олександр Левчик.

«На жаль, не спрацював гербіцид. У першу чергу — через складні погодні умови. Плюс нестача техніки для обприскування, щоб швидко зреагувати на проблему. Адже ми перше поле обробили і все вийшло нормально, більше хвилювало поле, яке ми зараз оглядаємо. На ньому бур’яни після першої обробки все-таки пішли в ріст. Ми ще раз пройшлись по ньому гербіцидом і проблему вирішили, а от  обробити перше, начебто чисте поле не встигли, пішов дощик, і лобода одразу ж активно почала розростатись. А обробляти не можна, фаза розвитку соняшника вже не дозволила. Так і залишили», — говорить він.

До речі, практично усі погодні проблеми цього року не оминули і господарство «Воля». І весняні заморозки, і літня спека, і тривала посуха. Але додалися й свої нюанси.

«Коли сіяли, було сухо, але в принципі зерно лягало у вологий ґрунт. А ось коли вносили гербіциди, була вже справжня посуха, а тут ще й вітер сильний та досить низькі температури. Це також позначилось на ефективності ЗЗР. В цілому на протязі періоду вегетації соняшника дощ йшов разів зо три. При цьому випадало 15-20 мм, не більше», — розповідає головний агроном.

Уважно оглянули це поле і наші консультанти. Їм було що сказати та що порадити спеціалістам господарства.

«Вже 2 роки поспіль ми бачимо, що ґрунтові гербіциди працюють не надто добре. У минулому році позначилось перезволоження, у цьому році – перепади температур. Для їхньої роботи потрібні відповідні волога, температура, структура ґрунту. У той же час у нас є препарати Стомп та Фронтьєр Оптіма. Бакова суміш. Вони більш ефективні в таких ситуаціях. Порівняно з конкурентними продуктами, той же Фронтьєр не потребує багато вологи. А у наступному році повинен вийти новий препарат Акріс. У посушливих умовах він буде працювати ще краще», — говорить Олександр Бєлік, регіональний менеджер по Черкаській області компанії BASF.

В цілому ж експерти оцінили посіви гібрида Бріо як оптимальні, соняшник виглядає досить непогано. Є небагато попелиць та лободи білої, але на кінцевому результаті їхня наявність не позначиться.

Як ми зрозуміли, господарство рухається у правильному напрямку. Відновлює на своїх землях зрошувальні системи, намагається не відставати від останніх тенденцій у землеробстві. Тут уважно вивчають можливість систем точного землеробства та поступово запроваджують їх у себе. Так, для потреб «Волі» придбали кілька дронів, і тепер агрономи можуть бачити більш чітку картину з посівами у будь-якій точці поля.

Ми ще довго спілкувались з гостинними господарями, зокрема, розпитали їх про вирощування овочів. Але про це розповімо згодом. А зараз нам вже час рухатись далі, адже попереду нас чекають господарства Київської області. Дочекайтесь звіту з полів центрального регіону і ви, нам як завжди буде що розказати та показати!