АгроЕкспедиція Соя 2017. Черкаська область: ТВК та Олімп

І ми дуже вдячні нашим експертам з BASF, «Бізон-Тех» та ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», які мужньо переносять цю спеку разом з нами та продовжують з ентузіазмом гасати полями.

Ранок третього дня АгроЕкспедиції ми зустріли на землях Черкащини. Ця область виробляє 6% від загальноукраїнського об’єму сої та займає 4 місце за площами цієї культури у своєму регіоні. На відміну від Західного Поділля, де площі під соєю порівняно з минулим роком дещо скоротилися, на Черкащині вони навіть зросли на 4% — якщо у 2016 соєю було засіяно 118, 3 тис. га, то у 2017 році вже 122,8 тис. га.

Звісно, кліматичні проблеми і цю область стороною не оминули. Посушлива та спекотна погода спричинила нестачу вологи у ґрунті, не виправили ситуацію й опади, яких було надто мало. За перше півріччя на Черкащині випало усього 150 мм опадів, причому 50 мм з них прийшлися на зимовий період. Враховуючи, що норма для регіону складає 500-600 мм, результат виходить трохи сумний.

Через спекотну погоду погано спрацювали гербіциди, тому бур’янів на полях значно більше, ніж зазвичай. Але аграрії кажуть, що краще вже нехай будуть бур’яни, ніж проводити додаткові гербіцидні обробки, які пригнічують культуру більше, ніж засміченість посівів.

ФГ «ТВК»

І ось ми вже заїхали у наше перше господарство на Черкащині, ФГ «ТВК». Тут нас зустрічають одразу і заступник директора Володимир Топалов, і заступник директора з організаційних питань Олександр Бендерський, і головний агроном Віталій Вакулик.

Передовсім вони стисло розповідають досить цікаву історію свого господарства. Засноване воно було ще у 2000 році, все починалося з земельного банку у 30 га. Сьогодні ж у підприємства 2700 га землі, на яких вирощують сою, кукурудзу, озиму пшеницю, ріпак та соняшник. Займаються тут і насінництвом, тому спеціально придбали збиральну техніку, яка забезпечує щадний обмолот зерна.

Розширювати далі земельний банк у господарстві не планують, зараз тут працюють над збалансованістю і більшою грошовою віддачею з гектару. Тому поки що ми не бачать для себе сенсу в розширенні.

Так, за розмовами, і до поля дійшли. Перше поле, яке нам продемонстрували, засіяне соєю сорту Прескот.

Попередником тут була озима пшениця сорту Богдана.

Обробіток ґрунту: лущення стерні та зяблева оранка на глибину 28-30 см, весняне закриття вологи боронуванням та передпосівна культивація.

«Ми спробували експериментувати з no-till, проте потім перерахували та зрозуміли, що ніякого ефекту не отримуємо. Тому зараз в нас глибока оранка і культивація. Окрім того, навесні намагаємось якомога раніше закрити вологу. Використовуємо у цьому питанні досвід колег з Одеської та Херсонської областей. Як тільки навесні дощ пройшов — одразу подвійне боронування, щоб створити капілярність та утримати вологу в ґрунті», — розповідає Володимир Топалов.

Сівбу проводили 7 травня з нормою висіву 850 тис. насінин/га німецькою сівалкою Kockerling з шириною міжрядь 19 см. Для протруювання насіння використовували препарат Стандак® Топ компанії BASF 1 л/т. Окрім того, проводили обов’язкову інокуляцію бульбочковими бактеріями Оптимайз 400 1 л/т.

Система живлення: під передпосівну культивацію вносили 100 кг/га нітроамофоски та 100 кг/га КАСу.

Система захисту: гербіциди Базагран 3 л/га та Хармоні 8 г/га, додатково проти злакових бур’янів вносили препарат Пантера 1,5 л/га. Оскільки поле було частково уражене гусеницями лугового метелика, а також для профілактики від ураження іншими шкідниками, проводили обробку інсектицидом Карате Зеон 0,5 л/га. Фунгіцидну обробку проводили препаратом Аканто Плюс 0,75 л/га.

«Ми зараз вирощуємо напіворганічну сою. Тобто вносимо мінімальну кількість гербіцидів та фунгіцидів. Ми знайшли покупця, якого цікавить саме така продукція, минулого року продали 400 т. І нам сподобалось, і покупець задоволений. Тому у цьому році співробітництво продовжили. У майбутньому хочемо перейти на органічне вирощування сої», — говорить Володимир Топалов.

Урожайність. Оглянувши поля, ми помітили огріхи у роботі гербіциду. Часто зустрічалися бур’яни, проте видимих ознак пригнічення культури ми не виявили. Під час огляду рослин ми помітили невелику кількість трипсів, зате поле було чистим від павутинних кліщів.

За словами головного агронома Віталія Вакулика, стан посівів гарний, тому він сподівається отримати не менше 3 т/га урожаю. Збирання планують розпочинати в кінці серпня, а можливо й пізніше.

«Строки збирання залежатимуть насамперед від погоди. У цьому році вегетація трішки затяглася, тому збирання почнемо не раніше кінця серпня, а то й наприкінці вересня», — говорить агроном.

Після першого поля ми оглянули й друге, засіяне ранньостиглим сортом сої Діона з вегетаційним періодом 80-85 днів. Віталій Вакулик розповів, що технологія вирощування тут така ж, як і на першому полі. Єдина відмінність – сівба тут проводилася 4 травня сівалкою Väderstad з міжряддям 25 см.

Під час огляду помітно, що соя цього сорту вже достигає, а стан посівів такий же, як і на першому полі. Збирати сою планують також не раніше кінця серпня.

Попрощавшись з гостинними господарями та побажавши їм отримати запланований урожай, ми вирушили у друге господарство.

Олімп

У господарстві «Олімп» нас зустріли виконавчий директор Іван Косенко та головний агроном Володимир Кодола.

Вони розповіли, що мають в обробітку близько 18 000 га землі, вирощують в основному традиційні культури: кукурудзу, соняшник, сою, озиму пшеницю. є невелика кількість кормових культур, оскільки у господарстві тримають 500 голів ВРХ. У структурі посівних площ соя займає близько 30%.

«Нові культури не додаємо поки що. Ми самі досить серйозно експериментуємо як в гібридах кукурудзи,  так і в сортах сої. І щороку вирощуємо для себе для цікавості демонстраційний посів кукурудзи від 120 до 150 гібридів. Це все для себе. По сої, скажемо так, десь у нас близько  10-15 сортів випробовується щороку. Буває таке, що ні одна нас не зацікавлює. А основний масив у 5 сортах. Надаємо перевагу канадській селекції, Прогрейн», — розповідає Володимир Кодола.

Також він зазначив, що рік видався аж надто специфічним і по шкідниках, і по хворобах через погодні умови. Для кліща та совки умови склалися сприятливі, а от для сої – навпаки. Раніше ураження шкідниками були скоріше вогнищеві, по 50-100 га, а у цьому році проблеми виникли аж на 2000 га посівів.

Володимир Кодола зізнається, що за 18 років роботи це був перший рік, коли йому стільки довелося ходити пішки. Кожного дня потрібно було бувати на полях, змінювати технології, експериментувати.

«Дивлячись на останні 4 дні, наскільки страждає наша соя, не можу давати прогноз на сезон. Це просто лихо. У понеділок повинен був йти дощ, але його практично немає. І на наступний тиждень прогнозують температурний режим на рівні 30С і більше. Скажу так: у цьому році якщо ми отримаємо у середньому 2 т/га сої, це вже буде добре. Надприбутків не буде, у цьому році у нас вже завдання не заробити, а уникнути збитків», — говорить пан Володимир.

Ми вирушили в поле, щоб на власні очі побачити та оцінити стан сої. На підприємстві «Олімп» нам продемонстрували одразу два соєвих поля. Проте картина на них була не дуже радісною: рослини вочевидь страждали від спеки та виглядали пониклими, листя скрутились та підв’яли.

«Наш Кам'янський район один з найбідніших за опадами по області. У цьому році з 1 січня ми отримали усього 152 мм опадів, і то 62% з них у вигляді роси. Ось така невесела картина, ми зараз недоотримуємо опадів, як південь Херсонщини. Проте живемо. Отримали 5,2 т/га озимої пшениці, майже вся 2 класу. Просто все залежить від того, хто як господарює. Але ж ми люди, що бачили урожай  5 т/га сої, тому на нинішню ситуацію дивимося із болем. Все зроблено для того, щоб отримати хоча б 3-4 т/га, але цього року, як я бачу, ми отримаємо тут близько 2,5 т/га», — говорить Володимир Кодола.

Отже, оглядаємо перше поле під соєю сорту Опус селекції Прогрейн. Площа поля — 180 га, попередником також була соя.

Обробіток ґрунту: дискування після збирання попередника на глибину 10-12 см, закриття вологи боронуванням навесні та передпосівна культивація на глибину 5 см.

«Ми вже 8 років застосовуємо поверхневий обробіток задля збереження вологи. Залишаємо значну частину пожнивних решток на поверхні ґрунту. Бо ситуація з опадами у нас дуже погана, тому вологу намагаємося зберігати», — зазначає агроном.

Добриво вносили під посів, 80 кг/га амофосу.

Сівба проводилася з нормою висіву 650 тис. насінин/га, на даний час густота стояння рослин становить 450-500 тис./га.

Система захисту: протруєння насіння препаратом Февер 300 г/т, обов’язкова інокуляція. Гербіцидний захист цьогоріч застосували експериментальний: ґрунтовий гербіцид Примекстра ТЗ Голд 4 л/га, Раундап Макс 1 л/га. Додати Раундап були змушені, оскільки весняна культивація в один слід не змогла забрати усі бур’яни. Далі застосовували страхові гербіциди Базагран 1,5 л/га та Хармоні 4 г/га, через 5 днів обробку повторили з тією з нормою витрати препаратів.

Застосовувати таку схему внесення гербіцидів агронома відмовляли самі представники компаній-виробників, проте він вирішив ризикнути і не прогадав. З початку нашої АгроЕкспедиції це було одне з найчистіших полів.

«Цьогоріч результати застосування багатьох гербіцидів виявилися парадоксальними. Навіть Раундап подіяв на бур’яни погано. Посуха увігнала сходи рослин у стрес, вони вкрилися товстим шаром воскового нальоту, продихи закрились і ефективність гербіцидів виявилась низькою. Тому агрономи вимушено вживали нестандартних заходів. Наприклад, збільшували дозування або додавали прилипач», — розповідає представник компанії «Бізон-Тех» Юрій Заваденко.

Також на сої застосовували дворазову обробку фунгіцидом Амістар Екстра у нормі 0,7 л/га на одну обробку. Першу провели у фазі бутонізації, другу – у фазі наливу бобів.

Результатом агроном задоволений: поле чисте, рослини здорові, для повноцінного розвитку не вистачає лише вологи. І хоча Володимир Кодола прогнозує урожайність на рівні 2,5 т/га, ми вважаємо, що тут можна сподіватись і на 3 т/га, якщо погода посприяє.

На другому полі площею 290 га попередником була озима пшениця. Технологія тут відрізнялася лише тим, що для протруювання насіння застосували препарат Стандак Топ, а гербіциди Базагран 3 л/га та Хармоні 8 г/га внесли одноразово. Як пояснив агроном, просто побачили, що не встигають обробити двічі, по фазі розвитку бур’янів. Цей метод спрацював гірше, ніж на попередньому полі, і частина бур’янів залишилася. Менше з тим, агроном сподівається отримати тут не нижчий урожай, оскільки на цьому полі опадів випало на 10 мм більше. В умовах жорсткої нестачі вологи навіть така кількість опадів має вирішальне значення.

«Окрім погодних умов на урожайність сої впливає і кількість коштів, вкладена в майбутній урожай. Тут сподіваються отримувати стабільні урожаї сої вище 3 т/га, але керівництво чітко розуміє, що для подібного результату витрати на 1 га поля повинні становити не менше 14-16 тис. грн. При цьому навіть урожайність сої 2 т/га дозволяє отримувати прибуток», — говорить Олександр Бондар, експерт від ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК».

Ми дякуємо усім, хто зустрічав нас в полях та знайшов час показати свої посіви сої і розповісти про технологію вирощування. Також ми дякуємо нашим експертам, які допомагали нам оцінювати побачене. А ми вже вирушаємо далі, і скоро на вас чекає звіт з полів Полтавщини та Сумщини. Залишайтеся з нами!