Сою в Landex Agro вирощують лише в одному кластері: цьогорічна врожайність — 2,15 т/га

Кластер Великий Бурлук віддалений і ризикований, найманий транспорт туди не їде, а накладні витрати високі. 

«Поточний рік нас вологою балував, хоча два попередні сезони були важкі. Це підштовхнуло нас зробити висновки і жити так, ніби посуха завжди, нехай опади будуть премією», — каже генеральний директор компанії Гліб Гаврилов. 

Читати: «Жити так, ніби посуха назавжди»: як Ландекс Агро перебудував сівозміну на Харківщині

Для більшості фермерів з ціни треба ще відняти дорогу. У Landex Agro перевезення на 100–200 км торік коштувало 600–700 грн/т, а цього року — щонайменше 1200 грн/т.

«Сою ми возимо власним транспортом — саме тому, що вона вирощена в Бурлуку. Туди перевізники не їдуть, відмовляються ні за які гроші. Собівартість перевезення власним транспортом теж зросла, понад половину в ній займає пальне, а воно подорожчало», — пояснює Гліб Гаврилов.

Втім, на тлі інших культур соя тримається краще. У Landex Agro її називають прибутковою.

«За поточних індикацій це була прибуткова для нас культура — один із небагатьох таких проєктів, можна сказати», — каже Гліб Гаврилов.

За підрахунками з наявних даних, повна собівартість 1 га сої становить близько 34 тис. грн. Враховуючи насіння, 70 л дизельного пального, засоби захисту і живлення, оренда паю та адміністративні витрати. За врожайності 3 т/га і ціни 18 тис. грн/т це дає 54 тис. грн доходу і 20 тис. грн прибутку з гектара.

Головна тема

Чому українським аграріям варто навчитися в американських колег