Три погляди на насінництво озимої пшениці та його перспективи на Дні поля Миронівського інституту пшениці

SuperAgronom.com побував на заході й поцікавився, наскільки вітчизняні пшениці здатні конкурувати з сортами іноземної селекції та які перспективи має вітчизняне насінництво.

Андрій Андрійчук: Іноземна селекція — це більше питання моди, ніж практичної користі

Директор державного підприємства ДП ДГ «Зоря», що у Хмельницькій області, вважає, що саме сорти озимої пшениці вітчизняної селекції мають високий потенціал.

«Не всі закордонні сорти добре розвиваються в наших умовах, вони не районовані. А вітчизняні сорти — випробувані, пристосовані до нашого клімату та системи землеробства. Виробники досі віддають перевагу іноземній селекції, тому що свого часу пішла якась стихійна мода, усі погналися за зарубіжним. А ось ми, наприклад, вирощуємо 1600 га пшениці, і 80% складають сорти одеської та миронівської селекції», — говорить Андрій Богданович.

Найважливішим показником якості пшениці фахівець вважає зимостійкість. Зимостійкість пшениць — це саме те, що добре вдається Миронівському інституту, тому цю властивість у вітчизняних селекціонерів охоче запозичують селекціонери іноземні.

«Миронівські сорти цінні ще й тим, що фактично півсвіту скористалися їхнім геном зимостійкості, щоб розробити сорти, які могли б добре витримувати наші нестабільні зими та весни. Зарубіжні селекціонери цікавляться миронівськими сортами й сьогодні, вивчають ген зимостійкості та деякі інші якості. Можливо, наша наука недостатньо отримує коштів, адже кваліфікованих працівників у нас вистачає. Через брак коштів не завжди можуть довести до кінця сорт. Тож за достатнього фінансування науки можна було б стрибнути набагато далі вперед», — розповідає Андрій Андрійчук.

На сьогоднішній день ДП ДГ «Зоря» працює в системі Української академії аграрних наук і використовує саме їхні сорти, особливо сорти селекції МІП. Директор господарства вважає, що урожайність цих сортів складе не менше 100 ц/га.

«Дотримання агротехнології та принципів сівозміни — це запорука гарного урожаю. Ми детально вивчаємо технології вирощування, новітні рекомендації. У нас закладені досліди, є полігони, на яких ми маємо також і зарубіжні сорти — для порівняння. Цей рік покаже. Але за всіма прогнозами ми бачимо, що майбутнє саме за вітчизняними сортами», — говорить він.

Окрім того, у господарстві закладені окремі досліди з вирощування із застосуванням біостимуляторів, органічних добрив. Що ж до ЗЗР, то тут віддають перевагу лише оригінальним препаратам. Роблять це тому, що з виробника, як говорить директор «можна спитати». Представники компанії-оригінатора виїздять на поле, супроводжують внесення та вирощування, що, на думку пана Андрія, значно зменшує будь-які ризики.

Головною проблемою виробництва насіння Андрій Богданович називає збут, проте у добросовісного виробника, вважає він, проблем не виникне. Сьогодні недоброякісні виробники уже майже випали з ринку, адже покупці віддають перевагу лише якісному насінню, яке має високий потенціал. Тому вибирають досить прискіпливо.

«Щодо сертифікації насіння, то хоча насіннєві інспекції зараз працюють і проблем із відбором проб уже немає, проте є деякі моменти, які хотілося б покращити. Ось, наприклад, ми зараз працюємо за старими нормами з виробництва сої, за якими передбачено фасування еліти у мішки по 50 кг. А нові технології, якими користуються сьогодні, передбачають фасування насіння та завантаження сівалок нового типу біг-бегами. Ми йдемо в ногу з виробництвом, проте насіннєва інспекція може нам сертифікувати сою лише у мішках по 50 кг. А це додаткові витрати. Вважаю, що тут потрібно допрацьовувати, змінювати ГОСТ (ДСТУ). Дуже багато недоліків ще є. Зараз виробники ідуть уперед, а законодавство за ними не встигає», — розповідає Андрій Андрійчук.

Габор Мароші: Для нас головне у сортах пшениці — це зимостійкість

Представник угорської компанії «WOODSTOCK» розповів, чому в його країні зацікавилися саме українськими сортами пшениці.

«Наша компанія займається селекцією, виробництвом та імпортом кукурудзи й сорго, а донедавна ще й соняшнику. Сьогодні ми є однією з провідних компаній Угорщини у цій галузі. Особливості наших гібридів – висока холодостійкість та стійкість до стресів. І ми впевнені, що зможемо успішно реєструвати та продавати в Угорщині українські сорти пшениці, а можливо, й інших зернових», — розповідає пан Габор.

Сорти пшениці миронівської селекції в Угорщині випробовують уже кілька років. За словами Габора Мароші, зараз триває обговорення питань співробітництва та технічних моментів: що потрібно удосконалити, щоб українські сорти пшениці пройшли успішне державне випробування в Угорщині.

«Розумієте, якщо ці сорти буде зареєстровано в нашій країні, то вони автоматично будуть зареєстровані й на всій території Євросоюзу. Це може стати великим кроком уперед для Миронівського інституту пшениці. Зараз ваші сорти потребують невеликих доробок, щоб успішно пройти процедуру реєстрації. Я думаю, що українські селекціонери зможуть це зробити, і вже за 4–5 років миронівські сорти з’являться на європейському ринку. До речі, миронівські сорти у нас знають уже давно, у 70-ті роки минулого століття угорські селяни дуже успішно вирощували сорт Миронівський-808», — зазначає він.

В українських сортах угорських селекціонерів найбільше цікавить зимостійкість і загалом витривалість у стресових умовах.

«Усі говорять, що наближається глобальне потепління, проте результат такого потепління — не стале підвищення температур, а різкі перепади погоди та рекордні зимові холоди, яких ми раніше не спостерігали. Зараз в Угорщині може бути безсніжна зима із температурою -25°С. Наші сорти не витримують таких умов, вони створені переносити щонайбільше до -18…-20°С. Тому ми шукаємо сорти, які можуть витримувати більш низькі температури. Звичайно, звертаємо увагу ще на стійкість до хвороб, високу урожайність, вміст клейковини. Проте головне для нас – це все ж зимостійкість», — розповідає Габор Мароші.

Щодо перспективності створення насіння органічної пшениці угорський фахівець має деякі сумніви: на його думку, це буде досить обмежений ринок із невеликим попитом. Органічна продукція — це не питання продовольчої безпеки, а, швидше, вибір для тих споживачів, які мають кошти на більш здорове харчування.

«Органічне рослинництво займає усього кілька відсотків загального виробництва. На мою думку, виробникам потрібно думати про те, як нагодувати населення планети, котре невпинно зростає, а зробити це простіше за традиційного рослинництва. Органічне рослинництво не слугує для отримання більш високих урожаїв, воно насамперед має на меті іншу якість продукту. Тому й витрат потребує більших, і коштують органічні продукти дорожче. Тобто, це не може бути масовим рішенням у наших умовах», — підсумовує пан Мароші.

Микола Собко: Потрібно працювати передусім над здешевленням та якістю

Заступник директора Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН з наукової роботи Микола Собко розповів, що у них на випробуванні зараз перебуває 155 сортів озимої пшениці української селекції, з них частина — сорти Миронівського інституту пшениці.

«Загалом у нас на випробуванні є близько 700 сортів різних культур, озимої пшениці — 155 сортів. Ми, звісно, проводимо порівняння нашої селекції з закордонною. Можу сказати, що, порівняно з нашими сортами, закордонні – наприклад, австрійські чи німецькі – стійкістю не вирізняються. Чому останнім часом вони стали зустрічатися на наших полях усе частіше? Тому що клімат в Україні став м’якішим, от їх тепер і завозять. За однакових умов наші сорти своїм генетичним потенціалом жодним закордонним не поступаються», — говорить Микола Собко.

Науковець вважає, що наші пшениці мають достатній потенціал, потрібні лише ресурси: технічні, технологічні. 120–130 ц/га – цілком достатньо для наших умов, каже пан Микола. Головне — працювати над здешевленням та якістю. Що ж до складу та якості зерна, то вітчизняні сорти, переконаний він, набагато кращі.

«Є у рослинництві багато моментів, які грошей практично не вимагають. Все дуже просто, якщо виконувати операції вчасно та якісно. Оце головний фактор у будь-якій кліматичній зоні. Якщо все вчасно та якісно зроблено, то я гарантую: отримати 6 т/га пшениці не буде проблемою. А от якщо вже хочеться отримати 7–12 т/га, потрібно додати грошей. Потенціал наших сортів величезний. Селекція, генетика — найкраща. От якби ще додати матеріальну базу… Поки бажання в українських селекціонерів працювати є — треба державі підтримувати  це діло. Адже як пропаде бажання, то й ресурси не будуть потрібні», — підсумовує Микола Геннадійович.

Олена Басанець, SuperAgronom.com