Від захисту насіння до врожаю: результати незалежного дослідження топових протруйників на зернові культури
Протруювання насіння — один із ключових елементів захисту озимої пшениці на старті вегетації, адже саме від фітосанітарного стану рослин восени значною мірою залежить їхня здатність перезимувати та сформувати продуктивний посів. Дослідження, проведене спільно з науковцями НУБіП України у 2025–2026 роках, показало, як різні варіанти протруєння впливають на розвиток рослин, поширення хвороб та формування елементів урожайності озимої пшениці.
Серед досліджуваних варіантів гідні результати продемонстрували й протруйники alfa smart agro — Авіценна Плюс та Стеліум Ультра, які за комплексом показників підтвердили високий рівень ефективності та конкурентоспроможність із сучасними SDHI-вмісними рішенням.
З метою вивчення впливу протруйників на продуктивність озимої пшениці було проведено дослідження на базі НУБіП України. Мета цього дослідження — оцінити ефективність застосування протруйників насіння та визначити їхній вплив на ріст і розвиток рослин, фітосанітарний стан посівів та продуктивність озимої пшениці. Об'єктом дослідження був процес формування продуктивності сорту Петрос, а предметом — ефективність фунгіцидних та інсекто-фунгіцидних протруйників насіння, їхній вплив на схожість, ріст і розвиток рослин, ураженість хворобами, елементи структури врожаю та урожайність озимої пшениці.
Польові дослідження проведено в с. Пшеничному Білоцерківського р-ну Київської обл. Для створення передумов формування підвищеного інфекційного фону та об'єктивної оцінки ефективності протруйників попередником для дослідних посівів було обрано пшеницю. Обробіток ґрунту включав дискування та оранку з інтервалом у два тижні, передпосівний обробіток проводили агрегатом Carrier-400 на глибину 6–8 см. Передпосівне внесення добрива NPK 5-15-25 — 200 кг/га. Навесні система захисту дослідних ділянок включала застосування бакової суміші гербіциду (піноксаден + флорасулам + клоквінтосет-мексил), фунгіциду (ципроконазол + пропіконазол) та інсектициду (імідаклоприд + лямбда-цигалотрин) у ВВСН 32 – 33, а також фунгіциду (тебуконазол) на початку цвітіння. Норма витрати робочого розчину – 200 л/га.
У досліді порівнювали Авіценну Плюс і Стеліум Ультра з відповідними фунгіцидними та інсекто-фунгіцидним протруйниками мультинаціональних компаній. До складу всіх цих препаратів входила діюча речовина хімічного класу SDHI (карбоксаміди). Також у досліді використовували протруйники з іншим складом — загалом 11 варіантів. До фунгіцидних протруйників інсектицид не додавали. Норми витрати протруйників були максимальними зареєстрованими, норма витрати робочої рідини — 10 л/т. На контрольних ділянках протруювання насіння не проводили.
Посів проведено в оптимальні строки — 23.09.2025. Сівбу здійснювали 18-рядною сівалкою СЗД-2700 V (Demetra), міжряддя — 15 см. Норма висіву — 4,5 млн схожих насінин/га, глибина загортання — 3–4 см. Площа облікової ділянки — 25 м², повторність — трикратна, розміщення ділянок — рандомізоване блокове.
Погодні умови осіннього періоду 2025 року характеризувалися надмірним зволоженням. Загальна сума опадів за осінній період склала 250 мм (вересень = 42 мм, жовтень = 116 мм, листопад = 92 мм). Це дуже висока кількість для Лісостепу, де зазвичай за ці три місяці випадає приблизно 120-160 мм. Відтак кількість опадів склала приблизно 180% від середньої багаторічної норми. Середньодобові температури здебільшого перевищували біологічний мінімум розвитку озимої пшениці (5°С), що забезпечило накопичення суми активних температур (САТ) на рівні 225°С. Це відповідає середнім багаторічним показникам для регіону та забезпечує нормальний розвиток рослин до входження в зиму. Таких температур достатньо для проростання насіння в оптимально-нормальні строки, формування 2-3 листків і початку кущіння.
Сходи отримали на 14 день після посіву (ДПП). У межах варіантів вони були рівномірними. Для визначення польової схожості підраховували кількість рослин на площі 0,25 м2 (квадратний чи рамковий метод) і перераховували на 1 м2. Лабораторна схожість насіння становила 99%.
У фазу сходів усі варіанти з протруйниками мали приблизно однакову схожість (61 – 67%), проте гіршу за контрольний варіант. Можна припустити, що обробка насіння препаратами впливає на цей показник. Але вже через 2 тижні вегетації польова схожість польова схожість варіантів №№ 4, 5 і 6 була на рівні і вище контрольного.
До припинення осінньої вегетації рослини розвивалися добре. На контрольних ділянках фіксували поодинокі рослини з візуальними ознаками кореневих гнилей, а також септоріозу і борошнистої роси (фото в тексті вище). На інших варіантах ознак цих хвороб не виявлено. Перед входом у зиму рослини на варіантах №№ 4 і 6 сформували найбільшу кількість листків (2,9 – 3,0). На решті варіантів їхня кількість була 2,4 – 2,6. За довжиною 1-й листок також відрізнявся: найдовшим він був на варіанті №6, на варіантах з Авіценною Плюс, «триазоли + фенілпіроли + карбоксаміди №2» і Стеліум Ультра – посереднім, а на варіантах контролю і «триазоли + фенілпіроли + карбоксаміди №1» — найкоротшим. За довжиною кореневої системи різниці не виявлено (86 – 93 мм).
Узимку спостерігалися складні умови перезимівлі — відлиги з дощем, утворення крижаної кірки, снігопади, а потім зниження температури до −16…−24 °С. Такі умови є стресовими для рослин і водночас допустимими для розвитку комплексу кореневих гнилей та снігової плісняви.
Відновлення вегетації ми зафіксували наприкінці березня. Тому вже протягом квітня можна було об’єктивно оцінити ефективність різних протруйників.
Особливу увагу звертали на швидкість відростання вторинної кореневої системи, розвиток первинних коренів, наявність симптомів кореневих гнилей, стан прикореневої частини рослин, а також ураження листкового апарату хворобами. Адже погодні умови осінньо-зимового періоду 2025–2026 років сприяли розвитку не лише снігової плісняви, а й типових фонових хвороб — зокрема плямистостей листя.
Візуальні ознаки кореневих і прикореневих гнилей були виявлені лише на контрольному варіанті. На цих ділянках також було найбільше рослин з ознаками септоріозу. На варіантах із протруйниками плямистості листя або не виявлялися взагалі (варіант №4), або це були поодинокі рослини.
Коефіцієнт кущіння та кількість продуктивних стебел є важливими показниками, що характеризують потенціал продуктивності посіву озимої пшениці. Облік цих показників дозволяє оцінити, наскільки застосування протруйників впливає на збереження рослин, формування пагонів та їх подальше перетворення на продуктивні стебла. Вищий коефіцієнт кущіння не завжди означає вищу врожайність — важливо, яка частина сформованих пагонів зберігається до виходу в колос і формує продуктивні стебла.
Загальна кущистість була найбільшою за протруєння Авіценною Плюс (3,0) і Стеліум Ультра (2,6), а найменша – на контролі і варіанті «триазоли + фенілпіроли + карбоксаміди №2» (1,4 – 1,6). Продуктивна кущистість на варіантах з протруйниками була практично однаковою і складала 1,5 – 1,7.
Аналіз структури врожаю дозволяє зрозуміти, за рахунок яких елементів формується врожайність озимої пшениці. Ми визначали кількість колосків у колосі, кількість зерен у колосі та масу зерна з одного колоса. Ці показники характеризують репродуктивний потенціал рослини та ефективність наливу зерна. Порівнюючи їх між варіантами, можна встановити, чи забезпечує застосування препарату формування більш продуктивного колоса та, відповідно, вищої врожайності.
Статистично достовірної різниці між варіантами протруйників у кількості колосків у колосі, кількості зерен з колоса і їхньої маси не виявлено. Але ці показники перевищували аналогічні дані з контрольних ділянок. Так, на варіантах з протруєнням насіння кожен колос пшениці складався з 16 – 17 колосків, у яких сформувалося 44 – 46 зерен загальною масою 2,3 – 2,4 г.
З урахуванням усіх облікованих структурних елементів продуктивності було визначено біологічну урожайність пшениці залежно від варіантів протруєння. Серед фунгіцидних протруйників найвища біологічна урожайність була на варіанті «триазоли + фенілпіроли + карбоксаміди №2» — 14,2 т/га. Авіценна Плюс забезпечила урожайність на рівні 13,2 т/га. Найменшою серед фунгіцидних протруйників урожайність була на варіанті «триазоли + фенілпіроли + карбоксаміди №1» — 11,9 т/га, тобто на 1,3 т/га менше, ніж за протруєння Авіценною Плюс.
Біологічна урожайність озимої пшениці залежно від варіантів протруювання, т/га (НІР05 = 0,6 т/га)
Біологічна урожайність пшениці на варіантах з інсекто-фунгіцидними протруйниками Стеліум Ультра і «триазоли + фенілпіроли + карбоксаміди + неонікотиноїди» була майже однакова і становила 13,4 – 13,5 т/га. Урожайність на контролі була лише 6,5 т/га. Вологість відібраного для обліків зерна відповідала базисній – 13,8 – 14,0% Урожайність визначали за вологості зерна 13,8–14,0% та перераховували на базисну вологість 14%.
Отже, проведені спільно з науковцями дослідження впливу протруйників на продуктивність озимої пшениці дають можливість стверджувати, що біологічна і технічна ефективність протруйників Авіценна Плюс і Стеліум Ультра відповідають найкращим SDHI-вмісним протруйникам на ринку.
Аlfa smart agro — турбота, що дає плоди.
Для замовлення – звертайтесь до регіональних менеджерів alfa smart agro та переконайтесь у ефективності продуктів на своїх полях.
Усі рішення для поля – в одному застосунку alfa smart agro. Допомога, яка
завжди під рукою.
Олег Дерменко, канд. с.-г. наук, керівник напрямку продуктового маркетингу alfa smart agro
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.
