Битва за вологу: як аграрії півдня змінюють сівозміни та технології вирощування — АгроЕкспедиція 2025
АгроЕкспедиція 2025 разом з партнерами КВС-УКРАЇНА та Credit Agricole Bank відвідали господарства Полтавської, Дніпропетровської, Кіровоградської, Миколаївської, Черкаської та Хмельницької областей. Але хочемо розпочати з півдня, де найголовнішою проблемою є волога. Тут аграрії роками намагаються бути на крок попереду посухи і в сівозмінах, і в технологіях загалом.
Отож, про тенденції, рішення та результати на Кіровоградщині та Миколаївщині.
Чим південніше ми просувалися, тим частіше зустрічали тенденцію до збільшення озимого клину за рахунок зменшення ярого. Кукурудза стає неприбутковою, а соняшник, який завжди виручав, вже два роки поспіль горить від посухи. А той, яким пересіяли ріпак, наразі мокне в полях всюди по області. З соєю ближче до півдня вже не експериментують. Краще сіяти горох — економіка гарна і попередник чудовий, каже Сергій Омельяненко, заступник директора ФГ «Омельяненко», що на Кіровоградщині.
Цікаво, що в Кіровоградській області спостерігається тенденція до зміщення строків сівби озимих культур на пізні терміни — у кінці вересня або навіть у жовтні, що пов'язано з осінньою посухою. Та з ріпаком це великий ризик.
«Ще 3 роки тому була тенденція ранніх посівів, а тепер строки змістилися на більш пізні. Але 15 вересня для сівби озимого ріпаку — це допустимий максимум. Адже біологію культури не обманеш. Температура і волога — це одне питання, а є ще інші питання — тривалість світлового дня і сума активних температур. Це коли ми просто не можемо отримати потрібну фазу рослин. Якщо рослини заходять в зиму в фазі до 6 листків, ми втрачаємо потенціал врожаю. Тобто фаза яровизації має пройти після 6 листків, краще навіть після 6-8», — обґрунтувала Олександра Кірічек, менеджерка з продукту ріпак КВС-УКРАЇНА.
«Омельяненко»: Різниця між strip-till та оранкою — 1 т/га кукурудзи
Протягом останніх 3-4 років господарство переходить на strip-till і мінімальний обробіток ґрунту. Від оранки через брак вологи поступово відмовляються. Заступник директора Сергій Омельяненко каже, strip-till дає свої плоди, які можна виміряти різницею у врожайності. Кукурудза по strip-till забезпечила 4 т/га, тоді як по оранці — 3 т/га. За період з посівної до вересня на полях господарства випало близько 150 мм опадів.
Структура посівів:
- Кукурудза — 700 га, урожайність — 3-5 т/га залежно від обробітку ґрунту.
- Соняшник — 1800 га, урожайність — 2,3 т/га.
- Горох (ярий і озимий) — 400 га, урожайність — 3,9 т/га.
- Озима пшениця — понад 1000 га, урожайність — 5,5 т/га.
- Озимий ячмінь — урожайність — 5,5 т/га.
- Озимий ріпак — урожайність — 1,8 т/га.
Для збереження вологи ФГ «Омельяненко» практикують вертикальний обробіток ґрунту з прямим висівом та strip-till. По strip-till сіють соняшник, кукурудзу і ріпак, verti-till з прямим посівом застосовують для зернових.
«Verti-till при підготовці ґрунту для зернових спрацьовує найкраще. Тому що агрегат Kuhn Excelerator добре перебиває післяжнивні рештки соняшника. І завдяки дискам робить вібрацію і розбиває пересушений верхній шар ґрунту. Тоді можна проводити висів пшениці напряму. А по strip-till добре, що не пересушується міжряддя і рослинні рештки перешкоджають проростанню бур’янів», — поділився Сергій Омельяненко.
Пшеницю в господарстві сіють у нормі від 3 до 4 млн/га, частіше — 3 млн/га. Сіяти вищі норми з урахуванням посух немає сенсу, каже пан Сергій. Цього року повністю переходять з аміачної селітри на КАС. В минулому році закладали дослід на озимій пшениці: восени вносили 150-200 л/га КАС, навесні 150 л/га. Отримали урожайність під 7 т/га.
«Криничуватська»: Норму висіву озимої пшениці мусимо збільшувати, вводимо в сівозміну озимий горох та працюємо по verti-till
Господарство обробляє 2 800 га землі на Кіровоградщині на межі з Миколаївською областю. Директор Анатолій Петренко зауважує, клімат тут радше відповідає південній області, ніж центральній. Опадів мало, вода в річках просіла на 1,5 м. Тож більше 5 т/га пшениці не отримують. Мусять змінювати технології обробітку, експериментувати з нормами висіву і шукати альтернативні культури.
Від кукурудзи тут відмовилися ще 10 років тому. Адже в останні роки вона потрапляє у спеку під час викидання волоті. Вирощують соняшник, озиму пшеницю, озимий ячмінь, озимий ріпак і сорго. Цьогоріч хочуть посіяти озимий горох. Загалом під зернову групу відведено 70% площ. Урожайності цьогоріч отримали такі: соняшник — 2 т/га, озима пшениця — 4 т/га, озимий ячмінь — 4 т/га.
Відмінний підхід від інших господарств центрально-південного регіону тут мають у нормах висіву. Якщо озимого ріпаку висівають 500 тис./га (на густоту 400-450 тис.) при ширині міжряддя 50 см, то озимої пшениці збільшують до майже 6 млн схожих насінин/га при ширині міжрядь 15 см. Це вдвічі більше, ніж в інших господарствах і на це є причина.
«Ми не маємо тієї вологи і продуктивного сонця, щоб отримати 4-5 стебел. У нас так: одна насінина — одне стебло. Поряд є господарства, які сіють 7 млн/га», — пояснив директор господарства Анатолій Петренко.
Як і у ФГ «Омельяненко», тут практикують вертикальний обробіток (агрегатом Horsch Tiger) з висівом напряму. При сівбі вносять гранульовані добрива на глибину 4-5 см, а потім підживлюють рідкими добривами за допомогою інжекторного аплікатора Cultan. Він робить прокол, дістаючи до зони кореневої системи і вносить рідке добриво без потреби в ротаційній бороні. В агрофірмі «Криничуватська» цінують хорошу багатофункціональну сільгосптехніку.
«Завдяки партнерській програмі Credit Agricole Bank купили самохідний обприскувач Case IH Patriot 3330. Якраз почалася війна, я вже й не надіявся ні на що — які там інвестиції? Треба було вистояти. А тут повідомлення мені надходить, мовляв, вам погоджено кредитну програму на придбання. Це було дуже неочікувано! Credit Agricole Bank — наші надійні партнери», — поділився Анатолій Петренко, демонструючи обприскувач.
«Нібулон Агро»: Двопільна сівозміна з озимих культур — це наразі єдина робоча схема на півдні
«Ми не чекаємо дощів, сіємо в суху землю, тоді пішов дощ — отримали сходи, потім знову два тижні посухи, сходи загинули. Пересіваємо знову ріпаком. У південному регіоні без ризиків ніяк. Це не західний регіон, де якщо не посіяв озимий ріпак, окей, посіяв соняшник або сою. Тут так не вийде», — кажуть в Миколаївському кластері ТОВ СП «Нібулон Агро».
За вегетаційний сезон тут випало 120-140 мм опадів: «… ми починали сіяти ріпак в липні, а сходи отримали на деяких полях 10 днів тому».
Цього року тут перейшли на двопільну озиму сівозміну: озимий ріпак, озима пшениця або ячмінь. Директор з агровиробництва Олег Веселов запевняє, чергування цих двох культур не є проблемою, адже пшениця має мичкувату кореневу систему, а ріпак — стрижневу, тому вони доповнюють одна одну. Тим більше, що в господарстві практикують вертикальний обробіток агрегатом Horsch Cultro на глибину 2-3 см без порушення структури ґрунту і життєдіяльності мікроорганізмів у ньому.
Як варіанти страхової культури розглядають озимий горох і льон олійний. Соняшник вже не вписується, доводять результати сезону-2025: на деяких полях збирали 0,2 т/га. При цьому 60% площ мусили збирати зерновими жатками.
Урожайність по культурах:
- озима пшениця — 4-4,5 т/га,
- озимий ріпак — 1,2 т/га,
- соняшник (4000 га) — 1,2 т/га.
Висів озимого ріпаку в «Нібулон Агро» практикують по strip-till на ширину 70 см. Така ширина дозволяє не лише заощаджувати на використанні однієї сівалки, а й працює як збільшення площі живлення для культури. А ґрунт вкритий рослинними рештками, що дозволяє зберігати вологу і захищати його від перегріву влітку. Норму висіву при цьому коригують у бік зменшення — 300 тис./га. Озимої пшениці висівають 3,2 млн/га, пізні посіви — 4,5 млн/га на ширину міжрядь 25 см. Ще заклали досліди на норми 2,2 млн/га, 2,4 млн/га і 2,8 млн/га.
Головний агроном Олександр Шевченко додає, сіяв би 1,5 млн/га на початку вересня, аби був упевнений, що через тиждень будуть опади. Але такої вдачі на Миколаївщині не очікують. Збільшення норми, як у випадку агрофірми «Криничуватська», тут не працює. В цих умовах — це вирощувати солому, каже пан Олександр.
До внесення добрив підхід такий: якщо сіють у вологий ґрунт, то дають азотні, якщо в суху, то вносять вже в лютому-березні відповідно до потенціалу рослин. У розрахунку на урожайність 5 т/га пшениці та 2,5 т/га ріпаку. Фосфор і калій не вносять. Калію достатньо в ґрунті, а вносити фосфор не бачать сенсу. Натомість, більше вкладають азотних добрив: 100 кг/га КАС-32 (64 кг/га азоту) або 80 кг/га аміачної селітри.
«Аннушка»: Зменшені норми висіву дозволили нам вирощувати кукурудзу в посушливих умовах, ФАО не працює
Майже втричі більше опадів порівняно з Нібулоном Агро отримали в цьому сезоні у ФГ «Аннушка» — 350 мм. Поля господарства входять у крайню зону на півдні, де рентабельно вирощувати кукурудзу, каже директор господарства Максим Максименко. Площі під нею зменшують, але не відмовляються. Хоча й визнають, варто зупинитися на чомусь одному, або на ріпаку, або на соняшнику, або на кукурудзі. Бо вологи всім не вистачає. Можливо льон. До нього наразі придивляються, сіють в межах 10-20 га. Від ріпака тимчасово відмовилися.
Загалом з площі 3 000 га 40% відводять під озимі пшеницю і ячмінь. Урожайність така:
- Озима пшениця — 4,5 т/га,
- Озимий ріпак — 1200 га — 1,8 т/га,
- Соняшник високоолеїновий — 800 га — 3,2 т/га,
- Соя — очікують до 1 т/га,
- Кукурудза — 5 т/га біологічна (ще не збирали).
Переважну більшість культур у ФГ «Аннушка» сіють по no-till. Навіть дрібнонасіннєві культури як льон і ріпак. На питання, чи мають проблеми з отриманням сходів, кажуть що ні. Посівна техніка справляється, сівалку переробили спеціально, щоб виключити проблеми із заминанням рослинних решток. Та й тривала практика покривних культур зробила ґрунт пухким, структурованим. У суміші на глибину 3 см сіють злакові, зокрема, суданську траву і ячмінь, також льон, конюшину і фацелію. Ефективність технології перевіряють, порівнюючи з класичною, під якою залишили контрольні площі за межами основного масиву.
Щодо сівозміни, то в господарстві їх три: 10% — це «пшениця — кукурудза — соняшник», «пшениця — кукурудза — льон» та «пшениця — озимий горох». Останню ввели на віддалених полях, де лужні ґрунти.
Добрива вносять по картах урожайності, норми зменшилися на 30%. Норми висіву теж знижують: озимої пшениці сіють 2 млн схожих насінин/га (експериментують з 1,5 млн/га) на ширину 25 см, соняшнику 50 тис./га, озимого ріпаку 350 тис./га. Цікаво, що соняшник, ріпак і сою сіють на ширину міжрядь 45 см. Різниці по соняшнику з міжряддям 70 см не побачили.
Кукурудзи висівають 60 тис./га (хочуть зменшити до 50). Максим Максименко каже, зменшені норми висіву кукурудзи дозволили отримати врожай кукурудзи цього року, тоді як «гра» з ФАО не працює. На експериментальному полі у двох повторностях сіяли від 35 до 85 тис./га.
Як бачимо, уніфікація ширини міжрядь на 50, 70 чи навіть 45 см для технічних культур є спільною рисою більшості відвіданих господарств у південному регіоні. Це дозволяє максимально використовувати наявну сільгосптехніку та гнучко підлаштовуватися під технологію вирощування. І добре працює як інструмент економії в умовах неможливості отримати вищі врожайності.
Читати: АгроЕкспедиція Центр — Фокус на verti-till і прямий висів роблять аграрії Полтавщини, Дніпропетровщини та Черкащини
Ми виділили спільні тенденції для господарств південних областей:
- Кількість опадів за вегетацію варіює в межах 90-300 мм.
- Малосніжний / безсніжний зимовий період.
- Будь-який прохід ґрунтообробного агрегата в полі навесні зменшує запас вологи, тому застосовують мінімальні технології обробітку.
- Зменшують норми висіву сільгоспкультур.
- Насичують сівозміни нішевими культурами (горох, льон, люцерна).
- Отримати велику масу сидерата в умовах недостатнього вологозабезпечення складно, тому працюють з покривними культурами.
- Виявляють інтерес до вирощування озимого гороху.
- Мусили пересівати озимий ріпак соняшником після травневих приморозків.
- Соняшник у південних районах виявився не надто хорошою альтернативою озимому ріпаку з огляду на посуху.
- Вирощування сої та кукурудзи без зрошення на Миколаївщині стало збитковим.
- Від соняшника відмовлятимуться більшість господарств, розширюватимуть площі під озимими зерновими або озимим горохом чи льоном олійним.
«Весняна посівна кампанія 2026 року відбуватиметься в умовах дефіциту обігових коштів. Виробники змінюватимуть сівозміни, скорочуватимуть витрати, домовлятимуться з постачальниками. Одним із вигідних рішень є використання векселів — це дешевше, ніж стандартне кредитування, і дозволяє ефективніше управляти власними ресурсами», — додав Ігор Гуржій, начальник управління агроекспертизи Credit Agricole Bank.
©Меланія Несмачна, SuperAgronom.com
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.




































