Заміновані поля, посуха та лінія зіткнення за 50 км: як працюють агрономи в Харківській області
Агросезон 2024 в розпалі: тільки завершилась посівна ярих культур, як вже набирають обертів жнива ранніх зернових та ріпаку. Робота кипить і в прифронтових областях. Як працюється на Харківщині з часу повномасштабного вторгнення SuperAgronom.сom розповів Костянтин Кармазін, агроном ФГ «Подолянка».
Господарство знаходиться в Барвінківському районі, земельний банк 4 тис. га, з яких в обробітку зараз 2 400, решта заміновані. Костянтин працює агрономом з 2012 р. Першим було господарство «Бест Агро Інвест» в м. Дебальцево Донецької області. В 2014 р. звідти довелось піти через війну.
«З того часу працював в Харківській області в агрофірмі «8 березня», потім в господарстві «Зоря» (Агропросперіс) до 2021 р. Ну і вже з 2021 р. повернувся на батьківщину в м. Барвінкове».
Барвінкове знаходиться на розмежуванні Донецької та Харківської областей, приблизно 50-60 км до лінії фронту. А в лютому 2022 р. це була лінія зіткнення. На початку війни весь район дуже постраждав.
«Саме місто постраждало десь на 30% мабуть. А сам район… Є села повністю зруйновані, може одна хата лишилась. Щодо підприємств, то є село Велика Комишуваха, там підприємство, яке славилось своїм ріпаком. От воно повністю було знищене. Це село протягом 4-5 місяців переходило під контроль з однієї сторони до іншої. Зараз намагаються ті поля розміновувати. Може десь 35% вони засіяли. Техніку беруть в інших господарств, і може є ще та, яку встигли вигнати, сховати», — каже Костянтин.
Проєкт: Аграрії війни
За його словами, аграрії району намагаються підійматися, як можуть. Найбільша проблема війна та заміновані площі.
«Є поля, де знаходимо міни своєю технікою вже після розмінування. У нас механізатори є і в сусідніх господарствах, що підірвалися. Були випадки, коли трактор приїхав дискувати і підірвався. Дякувати Богу, механізатор цілий, а от трактор John Deere вщент... Після цього поїхав другий трактор, коли об’їздив це місце — також підірвався. І ось так два потужних John Deere 300 там і залишились».
Як зазначив Костянтин, коли займається розмінуванням ДСНС, то такі випадки зводяться до мінімуму. Але, на жаль, є такі «самоучки», які надають подібні послуги. І є такі господарства, які ними користуються. А карти виконаних робіт ніхто по розмінуванню не дасть, бо йде війна.
«По Ізюмському району хлопці ДСНС працюють досить добре. Але в Ізюмський район входять громади: Балаклійська, Боровська, Барвінківська. Якщо Борова це вже ближче Куп’янська, до лінії зіткнення, то зараз розмінування йде в нашому, в Барвінківському. Але ж є ділянки, яких не можна чіпати поки що. Крім мін ще багато залишків від ракет та снарядів. Їх вже обкосили, обсіяли, воно вже заросло бур’яном. Багато нюансів. У нас все розміновували ДСНС, спеціальною технікою, з перевірками».
Щодо розмінування своїми силами, то в сусідньому Балаклійському районі переробляють старенькі ХТЗ, ставлять пульти та розміновують. Може і один раз розмінувати, а буває, що можна і відновити. Це залежить від того, на що наїде.
Одне з господарств в районі, «Колос», відправили на навчання на саперів 30 людей за кордон. Тепер вони займаються тим, що розміновують поля в господарстві.
«Взагалі сусідні господарства мають великі заміновані площі. Та сторона, що ближче до Слов’янська, Краматорська — там все заміновано. Все, що ближче до Ізюму (села Мала Комишуваха, Топальське, Кам’янка, Довгеньке) — там ще не один рік все буде розміновуватись», — зазначив Костянтин Кармазін.
Посівну ярих в 2022-му не проводили, лишили площі під паром. А господарствам поряд довелося сіяти під обстрілами.
«Озимі збирали, тоді задощило в нас, також багато пшениці згоріло. Було посіяно 1 200 га, зібрали тільки 700 га. Але збирали вже і пророщу. Дощі, плюс не завжди можна було працювати. Тому якість врожаю була наднизька. Елеватори в 2022 р. в районі не працювали. Вивозили врожай в сусідні Лозівський та Первомайський райони. Було дорого, але куди діватись», — згадує агроном.
А от 2023 рік пройшов більш стабільно. 110 га соняшника і 890 га озимих було посіяно під урожай 2023р., пари 200 га. По парах на врожай 2024 посіяли ріпак. Деякі площі вдалося розмінувати. Наразі лишилось десь 700 га замінованиих.
«Ми вирощуємо соняшник, ріпак, пшеницю, 100 га гороху, але в нас дуже посушливі умови. До того ж 6 травня був приморозок, від якого постраждав горох (посіяли вже в 20-х числах березня), пшениця в період цвітіння та ріпак, що якраз відцвітався. Кукурудзу не сіємо, в нас немає жатки, щоб зібрати її. А в районі взагалі з 2022 р. кукурудзи побільшало. Але боюсь, що після цього року точно поменшає через посуху. У нас 18 червня пройшов перший дощ з 5 березня. Перший дощ більше як за 3 місяці. Тут вже, можна сказати, зона ризикованого землеробства».
Здавалось би, що за таких умов, аграрії мають шукати альтернативні шляхи господарювання. Наприклад, впроваджувати систему no-till. Але Костянтин Кармазін каже, що зараз, навпаки, є тенденція до повернення класичного обробітку ґрунту.
«Я бачу тенденцію, що більшість господарств, в кого був no-till, починають повертатись до класичного обробітку ґрунту. Скажемо чесно, що сівозміна в господарствах та, яка вигідна. Останні роки почали стикатись зі шкідниками та іншими проблемами».
Є допомога від міжнародних фондів. За словами Костянтина, минулого року отримали посівний матеріал соняшнику, багато господарств отримали насіння озимого ріпаку.
Є декілька проблем, пов’язаних саме з війною. Це виїхати вночі внести ЗЗР та нестача працівників. Потрібен дозвіл військової адміністрації. І вже на свій страх і ризик виїжджають на поля.
Озиму пшеницю в господарстві розпочали збирати вчора, 24 червня.
Яна Красновська, SuperAgronom.com
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.
