Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.
Агроскаутинг в Україні: між потребою в професійній діагностиці та небажанням платити за послугу
Проблеми, які перманентно існували в агрогосподарствах в Україні й до воєнної кризи, нині особливо загострюються. Дефіцит кваліфікованих агрономічних кадрів, складність вибору технологічних схем в умовах насичення ринку досить широким спектром засобів захисту і живлення, потреба підлаштовуватись під кліматичні зміни та реагувати на погодні нестабільності… А ще — раціональне використання ресурсів, яке актуальне завжди. Як і вміння «рахувати» економіку. Як вирішувати всі ці проблеми — способи є різні. Один із можливих, але який поки що в Україні перебуває «в зародковому» стані, — агроскаутинг.
Скажемо зразу, в цій статті ми не маємо наміру пропагувати агроскаутинг, доводити якусь потребу в його розвитку в Україні чи необхідність фермерам такої послуги і готовності платити за них. Мета — пояснити, що це таке, які переваги має цей вид послуги. І зрозуміти, які перспективи має цей напрям у вітчизняній агрогалузі.
Що таке агроскаутинг?
Ця система, або, радше, послуга загалом досить поширена передусім у США і Великій Британії, можливо, дещо менше — у європейських країнах. Особливого розвитку вона набула з появою в агрогалузі ІТ-продуктів та штучного інтелекту.
Практика агроконсалтингу та супроводу останніми роками досить активно, а от агроскаутинг відстає. І на це є як об’єктивні, так і суб’єктивні причини. Щоб в них розібратись, варто загалом з’ясувати, що ж таке агроскаутинг і чим від відрізняється від того ж агроконсалтингу чи супроводу.
Як зазначив Василь Кифрорук, незалежний консультант-агроскаут, агроскаутинг — це система постійного моніторингу сільськогосподарських посівів з метою раннього виявлення проблем (поширення шкідників, розвитку хвороб, забур'янення посівів, дефіциту живлення тощо) для прийняття рішень з метою їх усунення, контролю якості виконання попередніх технологічних операцій, оптимізації витрат із залученням сучасних методів діагностики (супутниками, датчиками, дронами, експрес-приладами тощо) та спеціалізованих програм і застосунків для його ведення.

Агроскаутинг, агроконсультування, агросупровід — в чому різниця?
Василь Кифорук окреслив такі основні принципи, які відрізняють агроскаутинг від інших послуг:
- збирання даних і повний аналіз ґрунтових та погодно-кліматичних умов у межах господарства для надання рекомендацій вибору напрямку розвитку технологій вирощування культур (традиційна, поверхнева, глибоке розпушування, no-till, strip-till, verti-till), розробки систем удобрення культур, підбору відповідних сортів та гібридів;
- складання повних технологічних карт з розрахунком економічних витрат та врахуванням зони вирощування, ґрунтового покриву, особливостей вирощування культур у попередній рік та фітосанітарного стану полів;
- використання спеціалізованих ІТ-продуктів для віддаленої діагностики стану посівів та ведення агроскаутингу;
- періодичний або постійний об'їзд полів з формуванням звітів (фото- і відеофіксація, опис та роз'яснення) відповідно до протоколів;
- надання рекомендацій, враховуючи поточну ситуацію за результатами діагностики та прогнозу погоди на найближчий час;
- використання для швидкої діагностики додаткового обладнання й експрес-приладів;
- постійний моніторинг та контроль витрат на вирощування культур протягом вегетації з метою їх оптимізації;
- аналіз результатів роботи за рік, виявлення й усунення надалі організаційних та технічних помилок.
«Якщо брати закордонний досвід, то агроконсультування передбачає систему інформаційних, навчальних та консультаційних послуг, які періодично надаються сільськогосподарським виробникам без реального відвідування та діагностики стану посівів. А супровід передбачає більш широке охоплення діяльності підприємств, при цьому включає юридичну, бухгалтерську, господарську, податкову та агротехнологічну підтримку бізнесу з урахуванням сезонності робіт», — пояснює експерт.
В Україні ці поняття розмиті й набувають дещо інших форм. Чимало компаній, які займаються агроконсультуванням, все ж «польові», тобто часто виїжджають на огляд полів у разі виникнення проблем на запрошення фермерів, а також можуть контролювати, як спрацювали їхні поради. А супровід нерідко здійснюють менеджери чи агрономи-консультанти насіннєвих компаній чи продавців ЗЗР. Але їхній інструментарій не такий всеохопний, а аналіз економічного результату може стосуватись передусім наданої точкової поради.

Які дорадчі послуги є у Європі
|
Напрям |
Що передбачає |
Статус |
|
Агроскаутинг (crop scouting / field scouting) |
Регулярне обстеження посівів, оцінювання розвитку культур, виявлення хвороб, шкідників, бур'янів, дефіциту живлення та інших проблем |
Переважно комерційна або внутрішня послуга господарства; окремий агроскаут не є обов'язковим для всіх фермерів |
|
Агрономічне консультування (farm advisory / agronomic consulting) |
Рекомендації щодо технологій вирощування, живлення, захисту рослин, ґрунтів, управління ризиками та виробничої ефективності |
Існують приватні й державні консультаційні системи. ЄС зобов'язує держави-члени забезпечувати систему дорадчих послуг для фермерів, але не зобов'язує кожного фермера купувати консультації |
|
Агрономічний супровід (crop management / agronomic support) |
Комплексний супровід сезону: від планування та моніторингу до рекомендацій, контролю виконання заходів і оцінювання результатів |
Зазвичай договірна послуга або функція власної агрономічної служби господарства |
Тут є важливий нюанс: у Європі не обов'язково існує окрема компанія, яка називає свою послугу саме агроскаутингом. Функції скаутингу можуть виконувати агрономи господарства, незалежні консультанти, кооперативи, компанії із захисту рослин або спеціалізовані сервісні організації.
«Агроконсультація — це «гасіння пожежі». Тобто, умовно, коли уже сам керівник господарства їхав біля поля, побачив, що воно вже плямами покрилося і рослини «горять», та зрозумів, що тут якась халепа. І давай бігом дзвонити — приїдьте щось порадьте. Це не агроскаутинг. У нас також є така послуга, вона виокремлена, це просто польова консультація. А агроскаутинг якраз націлений на те, щоб цих проблем на полі не було», — зі свого боку пояснив різницю Микола Сучек, керівник агротехнічного департаменту компанії ProPole.

Агроскаутинг в Україні
У будь-якому разі в Україні «гальмує» розвиток усіх названих послуг головний бар’єр, який, швидше, психологічний. А саме напівриторичне запитання фермера: «Чому я маю витрачати на це кошти?»
«На сьогодні в Україні врегульованого, структурованого та стандартизованого агроскаутингу поки що немає. При цьому послуги агроскаутингу починають надавати холдинги для малоуспішних підприємств, які вони кредитують. Поодиноко неофіційно надають послуги у вигляді агроскаутингу окремі менеджери дистрибуційних компаній, агрономи, викладачі і науковці. При цьому не завжди він супроводжується використанням сучасних ІТ-продуктів, зокрема застосунків для діагностики стану посівів з допомогою супутникових знімків, дронів та ін., для формування електронних або паперових звітів з прив'язкою до GPS координат, використанням додатково сучасного експрес обладнання та приладів, застосуванням певних протоколів і уніфікованих чек-листів для його ведення», — каже Василь Кифорук.
Додає, що при цьому спеціалістів для даного типу діяльності лише розпочали готувати в межах програми «АГРО» під фінансуванням від Уряду США (організація Chemonics) у 2025 році в межах Львівського, Полтавського та Одеського аграрних університетів.
Також пан Василь назвав декілька компаній, які вже надають такі послуги на українському ринку. Скажімо, ProPole, що досить широко відповідає критеріям визначення агроскаутингової компанії. Або ж Frendt, яка надає послуги з упровадження точного землеробства за принципами агроскаутингу.
Загалом же, наголошує експерт, на сьогодні агроскаутинг в Україні є не систематизованим, не повністю оформленим та сертифікованим.
«Крім того, держава не бере жодної участі в цьому виді діяльності й на ринку працюють не сертифіковані спеціалісти, що часто призводить до помилок та негативного досвіду у господарств. Тому часто фермери, натрапивши на не зовсім якісний агроскаутинг і отримавши не зовсім позитивні результати та досвід, починають остерігатися й поширювати не зовсім достовірну інформацію по ринку», — каже він.

Цю проблему підтверджує й Микола Сучек, наголошуючи на плутанині в термінах і розумінні фермерами різниці між агроскаутингом та просто консультуванням.
«Окрім постійного моніторингу із залученням найрізноманітніших інструментів для діагностики, агроскаутинг вирізняє передусім те, чим він закінчується. А саме — звітом із вказанням економічного результату. Тобто підрахунком, скільки прибутку твої рішення принесли господарству», — наголошує фахівець.
Для яких господарств може бути корисним агроскаутинг?
Як зазначає Василь Кифорук, враховуючи уже складну ситуацію в сільському господарстві, в першу чергу агроскаутинг може бути корисним для малого та середнього фермера. Така послуга допоможе мати якісну агрономічну підтримку, яка спирається на наукові знання, дослідження та успішні практики, що відповідно підвищить економічну ефективність господарств та їх стабільність.
«Враховуючи дефіцит спеціалістів та спектр послуг, які можуть отримувати фермери та фермерські господарства, це загалом буде важливо як на цьому складному етапі під час війни, так і надалі після війни. Крім того, ця послуга дасть можливість бути ефективним та вистояти в конкурентних умовах з холдингами», — додав він.
Сьогодні холдинги не мають потреби у послугах агроскаутингу, каже Микола Сучек. Адже практично у всіх вітчизняних агрохолдингів є власні R&D відділи, які випробовують у відповідних ґрунтово-кліматичних умовах широкий спектр наявних на ринку сортів/гібридів культур, пестицидів та технологічні схеми вирощування. І рішення приймають на основі результатів випробувань.
Господарство, в якого земельний банк обмежений 1000-2000 га, навіть 4000 га, не може дозволити утримувати такий R&D, наголошує пан Микола. Тож звідки воно буде брати необхідні дані? Навіть якщо господарство має можливість зробити аналіз ґрунту, то інтерпретація результатів з прийняттям відповідних рішень часто їм недоступна. Чи багато в Україні компаній, які на основі зробленого на замовлення аналізу ґрунту надалі розписують для цього конкретного господарства систему живлення? Під запланований урожай, під запланований сорт/гібрид? З тими добривами, які господарство закуповує у конкретного постачальника?
«Не раз було таке, що приїжджаєш у господарство, питаєш: робили аналіз ґрунту? — Так, робили. — А де результати? — А десь на поличці… — І довго шукають серед стосів інших паперів, на кшталт каталогів чи рекламних брошур. Тобто кошти заплатили, а скористатись інформацією або не вміють, або не розуміють її важливості і не мають фахівця, який би її використав на практиці», — розповідає Микола Сучек.

При цьому агроскаут — не конкурент власному агрономові господарства. Хоча проблеми в агрономічній освіті, мобілізація працівників під час воєнних років, обмеження можливостей з точки зору системи заохочень у невеликих підприємствах — усе це спричинило кадрову кризу в агрогалузі. Тому допомога агрономам, підсилення агрономічних служб мали б лише позитивний вплив на виробництво.
«Наш фахівець не є конкурентом агронома господарства, а підсилює його функцію. Агрономи, як і загалом аграрії, дуже консервативні. Як правило, агроном господарства — навіть досвідчений — живе у певній своїй «мушлі». Він звик до улюблених сортів, улюблених препаратів тощо. А наука ж не стоїть на місці. В нас чомусь не прийнято таке поняття, як пестицидообіг. Тобто йдеться про те, що ти не маєш права одні й ті самі діючі речовини застосовувати стабільно кожного року та тій самій площі. Бо таким чином формується селекція патогенів зі стійкістю до цих діючих речовин. Це так, до слова . А загалом, я завжди кажу керівнику господарства, нашому клієнту: мій агроном — це помічник вашого агронома», — каже Микола Сучек.
За що платити: кейси проведення агроскаутингу з досвіду фахівців
Як зазначив Василь Кифорук, як незалежний консультант-агроскаут він працює з 2019 року. І має постійні звернення від господарств, які перебувають у критичному стані, мають обмежені ресурси та складні погодні або ґрунтові умови.
«Тому поки що ми співпрацюємо за умов спільного планування, якісного та своєчасного виконання рекомендацій. З поступовим переходом на рекомендовані технології господарства стабілізують та підвищують рівні врожайності культур, зменшують свої витрати, підвищують рентабельність та покращують економічні умови», — розповів він.
Додав, що така співпраця триває від одного до шести років, залежно від потреби господарства.
«При цьому лише за рахунок своєчасного виявлення проблем та вчасно проведення технологічних операцій відбувається збереження урожаю до 30%. Так, наприклад, у 2025 році не всі господарства планували проведення другого внесення фунгіцидів по зірочці на соняшнику, тоді як ми цей захід провели на фазі BBCH 57-59, що дало можливість уникнути інтенсивного ураження кошика соняшника гнилями, як наслідок — зменшити втрати під час збирання. Тоді як сусідні господарства або взагалі не вносили фунгіциди, або вносили фунгіциди уже по цвітінню, коли хвороба інтенсивно уразила кошик соняшника. Таким чином, порівнюючи із сусідніми господарствами, ми збирали на 0,3-0,4 т/га більше», — розповів Василь Кифорук.
Він навів іще один приклад: при вирощуванні озимої пшениці у 2026 році деякі сорти уражувалися досить інтенсивно борошнистою росою, як наслідок доводилося змінювати фунгіцидний захист на фазі прапорцевого листка для окремих полів. Що також зумовило зупинку поширення хвороби та кращу збереженість листового апарату, як наслідок це також вилилося достатньо хорошому рівні врожаю враховуючи систему живлення та тип ґрунтів.
«Такі ситуації виникають достатньо часто, коли за результатами діагностики полів та посівів з додатковим урахуванням погодних умов та прогнозу погоди потрібно зміщувати строки внесення препаратів або змінювати їх склад для того, щоб забезпечити ефективний захист культур», — пояснив фахівець.

Як розповів Микола Сучек, ProPole починали агроскаутську діяльність із надання цієї послуги на 6000 га землі. Зараз під супроводом 30 000 га. Планують на наступний рік вийти на 50 000 га.
«Зазвичай ми приходимо в господарство і кажемо: дайте нам, наприклад, поле пшениці, поле ріпаку, поле ячменю чи соняшнику, не важливо. Попрацюємо з ним один сезон, і ви оціните за результатами нашої співпраці, в тому числі за отриманою врожайністю і за матеріально-технічними затратами. І зрештою, скільки вам це поле дало прибутку в результаті співпраці з нами. Якщо клієнт переконається, що з нами комфортно працювати, що захист проводили завчасно, поле чисте, урожай кращий і якісніший, бюджет збалансований тощо — тоді площі під нашу «опіку» розширюють. Таким чином заробляє фермер, заробляємо і ми», — пояснив пан Микола.
І все-таки: що могло б дати українському агросектору ширше впровадження агроскаутингу?
Як Василь Кифорук, так і Микола Сучек наголошують: агроскаутинг — це окремий вид послуги. І це бізнес. Особливість цього виду діяльності — в системності, спиранні в рішеннях на всебічну діагностику та економічні розрахунки, які ґрунтуються на широкому спектрі даних і враховують всі фактори — від ґрунтово-кліматичних до власних ресурсів та цілей господарства. Агроскаутинг має наукову основу, посилену професійністю агроскаута. А ще одним із аспектів цієї послуги є протоколи, за якими працюють фахівці, та відповідні звіти, які фіксують усі їхні кроки, виявлені проблеми, заходи з їх вирішення і зрештою — отриманий кінцевий результат.
Тут ще можна було б зачепити тему інтеграції з Євросоюзом та імплементації його вимог і правил у вітчизняне сільське господарство. З урахуванням, зокрема, того факту, що в разі погодження на всі умови, різко скоротиться перелік засобів для захисту посівів. І тут агроскаут як незалежний фахівець міг би стати «провідником» для господарства, що допоміг би перебудувати технології під нову умови.
Читати також: «А навіщо ми це робимо?» Як аудит польових робіт допоможе заощадити в господарстві
З негативів — український ринок поки що не готовий до справжнього розвитку агроскаутингу. Окрім того, що відсутня система його регулювання, сертифікації фахівців (що обов’язково в інших країнах), також ще досі поширений принцип «я сам розумний» серед вітчизняних фермерів і вже згадане нерозуміння «за що я маю платити стільки грошей». Принцип цей дещо зрозумілий, враховуючи те, що дотаційність того ж європейського сільського господарства породила певний інфантилізм тамтешнього фермерського стану. Натомість український аграрій може покладатись лише на себе, тому в кожного є власні «психологічні» планки для витрат. А оскільки агроскаутинг для вітчизняного ринку досі «в новинку», готовність викладати гроші за цю послугу ще досить низька.
«Цей вид діяльності, на мою думку, має бути уніфікований та сертифікований. Для уникнення нанесення збитків фермерським господарствам. Тому вважаю що проходження курсу агроскаутингу та отримання сертифікату було б доцільним і важливим кроком для сільського господарства України. Що дало можливість, щоб на ринок вийшли спеціалісти, які здатні його вести, з відповідним рівнем знань, навичок та умінь», — наголошує Василь Кифорук.

Тим не менше, взявши за основу думки розпитаних фахівців, та скориставшись додатково «послугами» штучного інтелекту, вивели такий ось перелік причин, з яких більше поширення агроскаутингу пішло б на користь вітчизняному агросектору.
Що дає агроскаутинг
- Своєчасне виявлення проблем у посівах
- Збереження потенціалу врожайності
- Раціональніше використання ресурсів і зниження витрат
- Адаптація до кліматичних ризиків
- Виявлення неоднорідності полів
- Доступ до фахової експертизи для господарств різного масштабу
- Перехід від ситуативних рішень до системного управління полем
- Обґрунтовані рішення на основі даних, а не припущень
- Контроль якості виконання польових робіт
- Підтримка точного землеробства та цифровізації
Чому це особливо актуально для України
- Висока ціна виробничої помилки. За значних витрат на насіння, добрива, засоби захисту рослин, пальне й техніку несвоєчасне рішення може призвести до додаткових витрат або втрати частини врожаю.
- Нестабільність погодних умов. Посухи, температурні стреси й нерівномірне випадання опадів підвищують потребу в регулярній оцінці стану культур.
- Обмежені кадрові ресурси. Господарствам може бракувати фахівців для систематичного обстеження всіх полів, особливо за умов мобілізації працівників у воєнний період.
- Потреба в ефективнішому використанні ресурсів. Виробникам важливо не просто збільшувати врожайність, а й контролювати собівартість кожної тонни продукції — з урахуванням нестабільності цін на збіжжя.
- Різноманітність виробничих умов. Відмінності між ґрунтами, попередниками, строками сівби, технологіями та локальними погодними умовами потребують рішень з урахуванням конкретного поля, а не лише загальних рекомендацій.
- Потреба в незалежнішій оцінці результатів. Скаутинг, який передбачає об'єктивну фіксацію стану посівів і не прив'язаний до продажу конкретних препаратів чи технологічних рішень, може допомогти господарству оцінювати ситуацію неупереджено.
Отже, агроскаутинг в Україні потрібен для того, щоб зробити управління посівами більш системним, своєчасним і обґрунтованим. Він допомагає виявляти проблеми до того, як вони призведуть до значних втрат, оцінювати ефективність агротехнологічних заходів, раціональніше використовувати ресурси та ухвалювати рішення на основі фактичного стану полів. Для господарств, які не мають достатніх кадрових ресурсів для регулярного моніторингу, агроскаутинг може стати доступним способом отримати додаткову фахову підтримку.
Алла Гусарова, SuperAgronom.com
Читати також: Скаутинг фузаріозу зернових

