Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.
Як сучасний агроном приймає рішення: Вадим Шпітун про адаптивне землеробство, урожайність і економіку вирощування
У сучасному землеробстві дедалі менше значення мають універсальні рецепти. Різні поля потребують різних норм висіву, систем живлення та підходів до обробітку ґрунту. Саме тому дедалі більшого значення набуває адаптивне землеробство, засноване на аналізі ґрунтів, погодних умов і економічній доцільності.
Бо велика перевага роботи у сільському господарстві в тому, що кожен день не схожий на попередній: нові завдання і нові виклики потребують певного апгрейду підходів. Так відгукується про свою роботу операційний директор ФГ «Пʼятигірське» Вадим Шпітун. У свої 25 років він здобув 7 років досвіду роботи в сільському господарстві. Починав з лінійного агронома у ФГ «АІС-Агро», працював у компаніях Ukrlandfarming і «Контінентал Фармерз Груп». Нині навчається в аспірантурі на кафедрі землеробства в НУБіП і управляє зембанком 8 500 га.
Він розповів розповів журналісці SuperAgronom.com Меланії Несмачній про свій шлях у сільському господарстві, результати жнив, технологію вирощування, підходи до роботи та які навички сьогодні потрібні сучасному агроному.
Від практики у коледжі до управління 8 500 га
SuperAgronom.com: Розкажіть, звідки бере початок ваша любов до сільського господарства? Коли ви вирішили, що хочете працювати в агро?
Вадим Шпітун: Це усвідомлення з’явилося з роками. Після дев'ятого класу я пішов навчатися в Мирогощанський аграрний фаховий коледж, хотів здобути профільну освіту. В мене було два варіанти: або йти навчатися на агронома, або ж на ветеринара. Я обрав перше, хоча тоді я навіть не знав як виглядає соя (жартує). Та все ж, по-справжньому я зацікавився сільським господарством на третьому курсі, коли потрапив на виробничу практику у господарство на Волині ФГ «АІС-Агро». Практика співпала з посівною озимого ріпаку, жнивами і ґрунтообробітками. І коли я провів цілий місяць у полях, то зрозумів, що своє життя далі я хочу пов'язати із сільським господарством.
Я зрозумів, що агро — це круто, тому що воно приносить найбільший відсоток в українське ВВП, це перспективна справа.
SuperAgronom.com: Можна сказати, що це був ваш перший досвід в агро?
Вадим Шпітун: Так. Попри те, що в дитинстві я часто їздив у село до бабусі з дідусем, у яких були паї, в ті юні роки я не надавав сільському господарству значення. Хоча в мене був період, коли у школі я займався маленькими теплицями і пробував вирощувати рослини.
SuperAgronom.com: Це класика. Дуже часто випускники аграрних вишів діляться на два типи: перший — нащадки династій агрономів і другий — люди, які випадково потрапили у сферу агро і вона їх затягнула.
Вадим Шпітун: У моїй родині немає жодного агронома, але так склалося, що агрономом став я і анітрохи не шкодую. На четвертому курсі навчання я пішов працювати і тепер у 25 років управляю зембанком у 8 500 га.
SuperAgronom.com: Але на цьому ваше навчання не закінчилося? Згідно з активностями на вашій сторінці у Facebook, я можу зробити висновок, що вам подобається навчатися. Це так?
Вадим Шпітун: Сільське господарство не стоїть на місці, потрібно розвиватися. Коли я закінчив коледж і працював у ФГ «АІС-Агро», подав документи на бакалаврат до Національного університету водного господарства і природокористування у Рівному. За скороченим курсом за три роки закінчив навчання і вступив до магістратури. Потім у 2025 році — до аспірантури у НУБіП. Тобто, маю вже 10 років навчання і паралельно 7 років досвіду роботи.
SuperAgronom.com: Що найбільше сподобалося у навчанні?
Вадим Шпітун: Мабуть найцікавіше мені було вивчати технології вирощування і захист рослин, тому що тут агроном може проявити свою творчість, складаючи безліч схем під кожний агрофітоценоз.
Чому адаптивне землеробство стає новою нормою?
SuperAgronom.com: Яку технологію вирощування ви поважаєте найбільше і чому?
Вадим Шпітун: Мені до вподоби адаптивна технологія, тому що кожен регіон України унікальний, з відмінними ґрунтово-кліматичними умовами. Поля теж різні навіть у межах одного господарства. Кожному потрібен індивідуальний підхід.
У господарстві «Пʼятигірське» ми саме так і працюємо. У нас два кластери, один — 2 тис. га — на Поліссі ближче до півночі Рівненської області між Костополем і Сарнами, а другий — 6,5 тис. га — біля Рівного. Це різні ґрунти, різна сума опадів, різна сума активних температур. Насамперед, відштовхуємося від структури і родючості ґрунту, бо ґрунти у нас строкаті. На півночі на 100 га поля може бути до семи ґрунтових відмін. Тож працюємо диференційно по картах продуктивності на основі аналізу ґрунту, картах яскравості грунтів рівня забезпечення фосфором і калієм та виносу елементів живлення культурою.
Маємо середньо продуктивні поля, високопродуктивні і низькопродуктивні. Відповідно і будуємо технологію у відповідності до цих трьох зон. Працюємо за таким принципом: на більш продуктивних ділянках, де більше опадів, кращі агрохімічні показники ґрунту, менш строкати рельєф, ми стараємось вкладати більше ресурсів у такі зони полів, тобто більше добрив, вищі норми висіву. На менш продуктивних ділянках — навпаки.
Сівозміна у ФГ «Пʼятигірське»: 50:50 озимих і ярих
SuperAgronom.com: Скільки культур наразі вирощується в господарстві, які площі вони займають?
Вадим Шпітун: Ми вирощуємо все, крім картоплі, цукрових буряків і нішевих культур. Соняшник, сою, кукурудзу, озиму пшеницю, озимий ріпак, кукурудзу на силос, жито озиме на сінаж. Співвідношення озимих до ярих у нашій структурі сівозміни 50:50.
В цьому році ще додаємо тритикале на сінаж для того, щоб був правильний шлейф по кормозаготівлі, бо є тваринництво. Тому що, умовно кажучи, коли є 700-800 га жита сінажного на два господарства, то навіть двома силосними комбайнами його важко заготовити вчасно, у правильну фазу. А тритикале на 14 діб довше вегетує за жито, що дає нам час.
І також перший рік маємо озиме жито на зерно.
SuperAgronom.com: Що спонукало сіяти озиме жито? Кажуть, на Поліссі воно забезпечує вищу урожайність, ніж пшениця.
Вадим Шпітун: Так і є! На Поліссі ми від пшениці відмовилися взагалі. Якщо порівнювати цінову кон'юнктуру по пшениці і по житу, то останні роки жито набагато цікавіше виходить. Не знаємо, як далі буде з ціною, але зараз попит на жито є. То поки що жито в сівозміні залишаємо.
Які культури сьогодні найприбутковіші
SuperAgronom.com: З огляду на вашу сівозміну, які культури у вас найбільш виграшні?
Вадим Шпітун: Загалом в останні два роки — це соняшник і ріпак. Бо є ціна. У нас по цих культурах найвище EBITDA виходить.
SuperAgronom.com: А як щодо урожайності?
Вадим Шпітун: В середньому за останні два роки ми маємо 7 т/га озимої пшениці, 3,3-3,5 т/га озимого ріпаку, 10 т/га кукурудзи, 3,5 т/га соняшнику, 3-3,2 т/га сої. Ми не йдемо з рекордними врожаями, ми рахуємо економіку виробництва.
SuperAgronom.com: Зараз відбуваються жнива озимої групи. Чи задоволені першими результатами?
Вадим Шпітун: Житом на 100% задоволені. Дуже приємно здивувало, враховуючи, що посіяли цю культуру на зерно вперше. Вже скосили 60 га і маємо 7-7,5 т/га урожайність. Це ще не остаточний результат, бо тільки почали молотити, але він кращий, ніж по пшениці!
З того, що я бачу, найгірше поле жита дає так само, як найкраще поле пшениці у піщаній зоні Полісся.
Ріпаком менш задоволений, ми вже змолотили половину площі, урожайність 3,5 т/га. В цій зоні у нас з 1 лютого після того, як ми внесли КАС, випало лише 11 мм опадів. То ріпак не зміг взяти весь азот, який ми внесли …
SuperAgronom.com: Але 3,5 т/га — це все ж хороший показник.
Вадим Шпітун: Так, але я спілкуюся з колегами з Тернопільщини, де більше опадів було і трошки кращий ґрунт — вилугувані чорноземи, то в них іде 4-4,3 т/га.
SuperAgronom.com: У багатьох аграріїв є улюблена сільгоспкультура. Хтось любить цукровий буряк за його технологічність і складність вирощування, комусь до вподоби соя. А яку культуру найбільше любите ви?
Вадим Шпітун: Озимий ріпак. Це цікава культура як з точки зору прибутковості, так і з точки зору технології вирощування. На ній агроном може відпрацьовувати творчий процес, починаючи від обробітку ґрунту, схем живлення до схем захисту. Плюс, це ризикована культура, яка додає азарту, тому що будь-який град в липні чи в кінці червня може наробити збитків.
Технологія вирощування озимого ріпаку
SuperAgronom.com: Яку технологію обробітку ґрунту під ріпак застосовують в ФГ «Пʼятигірське»?
Вадим Шпітун: Залежно від попередника, технологія різниться. Наприклад, цьогоріч у нас частина озимого ріпаку посіяна після вівсяної суміші на корм. То там була глибока культивація, вирівнювання і точний висів. Якщо після зернового жита чи пшениці, то можемо сіяти напряму. Наймаємо сівалки по типу посіву технології strip-till Horsch Focus 6TD, також нам важливо, щоб сухі мінеральні добрива класти в рядок, на жаль наші сівалки не всі обладнані цією опцією
І, може бути так само, після пшениці зібрали солому, провели глибокий обробіток культиваторами типу Väderstad TopDown чи Horsch Tiger, тоді вирівнювання і точний висів. Точний висів — це обов’язково, оскільки в нас є проблема, як показав цей рік, що може бути посушливо, а може, навпаки, дощами заливати. Точний висів нівелює ці чинники — у нас підготовлене посівне ложе, прикатуючими колесами підтягується волога, точна розкладка насіння. Різниці по врожайності точний висів не дає, але по якості і дружності сходів, перевага однозначно є.
Локальне внесення добрив і економія до кількох тисяч гривень на гектар
SuperAgronom.com: Говорячи за адаптивні технології вирощування, наскільки змінилися підходи до господарювання на Рівненщині? До прикладу, на півдні і в центральних областях зменшують норми висіву, збільшують ширину міжрядь, зростає попит на рідкі добрива тощо.
Вадим Шпітун: З того, що я бачу, то на Рівненщині масово відходять від оранки. У нашому кластері біля Рівного досить рельєфні поля, просто молоді Карпати (жартує він). І багато де по області таке. Через це також аграрії відмовляються від оранки.
Іншим великим рушієм змін, окрім кліматичних змін, є ринок цін, зокрема на добрива. Якщо у 2019-му аміачна селітра коштувала 8 000 гривень, то зараз ціна втричі вища. Через це багато аграріїв, у тому числі і ми, віддають перевагу локальному внесенню добрив, аніж в розкид. Тому що це підвищує ефективність їх споживання культурою. Як стартові добрива все частіше застосовують РКД. Бо сьогодні виграє не той, хто вносить найбільше ресурсів, а той, хто приймає найбільш точні рішення, виходячи зі своїх ґрунтово-кліматичних умов і особливостей полів.
SuperAgronom.com: А як щодо органічних добрив? У господарстві ж є тваринництво. Робите компости?
Вадим Шпітун: Так, ми маємо можливість вносити на поля гній ВРХ і компости, бо у нас 4 000 голів ВРХ, дві молочні ферми. За рік заготовляємо в районі 25-30 тис. тонн компостів.
SuperAgronom.com: На скільки можна заощадити на мінеральному живленні, вносячи компост і гній? Чи рахували?
Вадим Шпітун: Коли ми вносимо компости або гній, ми зважаємо на вміст у них фосфору, калію і азоту, особливо на фосфор і калій. Тому що, якщо ви вносите органіку, все одно треба додавати азот. Тож, аналізуємо і потім рахуємо скільки ще треба внести мінеральними добривами. На полях, де внесли 100 тонн гною ВРХ, ми не вносимо фосфору і калію.
Але тут все залежить від того, який вміст фосфору і калію у компості. Якщо брати компост, у якому фосфору міститься 0,5% і 0,8% калію, то на 10 т компосту ми фактично маємо вже 50 кг фосфору і 80 кг калію. Наприклад, 100 кг амофоса, ціна якого варіює до 48 000 грн/т. Тобто економія виходить близько 5 000 грн/га по фосфору, а по калію, якщо брати ціну калію хлористого 27 000 грн/т, то 2 700 грн/га економії по калію.
І ще треба рахувати логістику. На нашому прикладі у деяких випадках нам просто не вигідно везти 100 т гною за 20 км, щоб внести на гектар поля. Через що ми й заготовляємо компости. Стандартна норма по компостам — це 10, максимум 15 т/га, вищі норми внесення — економічно недоцільні.
SuperAgronom.com: Ви згадали ціни на добрива, які найбільші проблеми нині фіксуєте в агровиробництві?
Вадим Шпітун: Зростання собівартості виробництва. Днями я рахував бюджет, то у структурі прямих витрат у технології вирощування пальне майже зрівнялося з добривом.
SuperAgronom.com: За що любите свою роботу найбільше?
Вадим Шпітун: Агроном — це одна з небагатьох професій, де ви бачите плоди своєї праці і де кожен день різний: культури ростуть, розвиваються, відбуваються агро операції, спілкування з людьми, обмін досвідом і так далі. А потім ми бачимо результати своєї роботи, коли збираємо урожай. І це мотивує. Це не офісна робота, де з ранку до вечора одне й те саме.
SuperAgronom.com: З ваших слів, я розумію, що офіс — це не ваше.

Вадим Шпітун: Однозначно не моє! Розповім трохи про свій досвід. У 2021 році, вже маючи певний практичний досвід, я приєднався до одного з найбільших на той час агрохолдингів України — Ukrlandfarming, земельний банк якого становив близько 460 тис. га. Починав із посади лінійного агронома, а вже через п’ять місяців мені запропонували стати головним агрономом відділення на Дубенщині із земельним банком 20 тис. га. Коли розповідаю про такий стрімкий кар’єрний розвиток, не всі одразу вірять, але колеги, які тоді працювали зі мною, не дадуть збрехати (сміється).
Згодом, узимку, одразу після мого повернення з відпустки, зателефонував директор агродепартаменту Віктор Анатолійович Єсипенко і запропонував посаду регіонального агронома в центральному офісі. У зоні моєї відповідальності було близько 50 тис. га в Полтавській і Сумській областях та ще 20 тис. га на Прикарпатті. Я здійснював агрономічний супровід, розробляв технологічні карти, опрацьовував звітність — тобто робота стала значно більше пов’язаною з офісом.
Це був дуже цінний управлінський досвід, однак у 2023 році я остаточно зрозумів, що хочу повернутися безпосередньо у виробництво й бути ближчим до землі.
Того ж року я приєднався до команди «Контінентал Фармерз Груп»», де обійняв посаду головного агронома виробничого блоку площею 9 500 га. У 2025 році отримав пропозицію перейти до фермерського господарства «П’ятигірське», де працюю нині. Це стало для мене новим професійним етапом, адже поряд із рослинництвом я почав глибше занурюватися у тваринництво — напрям, із яким раніше майже не стикався. Довелося опановувати технології вирощування кормових культур, аналізувати рівень надоїв, кількість отелень, результативність осіменіння, собівартість раціонів та інші виробничі показники. Завдяки цьому мій професійний профіль суттєво розширився: сьогодні я комплексно бачу весь цикл сільськогосподарського виробництва.
Яким має бути сучасний агроном?
SuperAgronom.com: Якими рисами, на вашу думку, має володіти сучасний агроном?
Вадим Шпітун: Бажанням постійно навчатися і розвиватися. Агрономія настільки широка в обсязі інформації, що її за все життя не можна вивчити і постійно щось додається нове — технології, цифровізація, штучний інтелект. Сучасному агроному потрібно встигати за цими трендами.
Друге — у сучасного агронома має бути аналітичне і максимально критичне мислення. Тому що успіх будь-якого бізнесу залежить від людей, здатних правильно і вчасно приймати рішення.
Третє — відповідальність за свої дії. Потрібно вміти визнавати свої помилки, аналізувати їх і рухатися далі.
Четверте — вміння працювати з людьми, бо насправді мабуть 80% часу ми проводимо в діалозі з іншими фахівцями. Лише 20% ми сам на сам із полем.
SuperAgronom.com: З огляду на це, яке ваше ставлення до молоді в сільському господарстві? Вадиме, ви й сам молодий фахівець, але вже маєте семирічний досвід. Скажіть, як ви ставитеся до фахівців, які приходять одразу після закінчення ВНЗ?
Вадим Шпітун: Дійсно, я й сам досить рано отримав можливість працювати на відповідальних посадах. Головне, щоб людина хотіла працювати і навчатися.
Під час моєї роботи в «Контінентал» я у трьох програмах стажування був наставником і багато разів стикався з молодими спеціалістами, які тільки вийшли з університетів. Часом бажання молодого фахівця працювати є оманливим. Чи то так розповідають студентам про сферу сільського господарства? Що фахівці в агро заробляють мільйони, просто їздячи по полях і нічого не роблячи… Але це так не працює. У сільському господарстві можна добре заробляти, але перш за все цю роботу треба любити і хотіти її виконувати.
Я зустрічаю мало людей з вогнем в очах. Але я також розумію, що кожен вибирає свій шлях. В агрономії випадкові люди не затримуються. Якщо людина пропрацювала п'ять років, вона й надалі залишиться в сільському господарстві. Рік-два — ще не показник.
SuperAgronom.com: Справді, часто молоді люди не одразу розуміють, чи подобається їм обрана ними професія. І потрібен час, щоб адаптуватися після навчання. Що, на вашу думку, необхідно зі сторони роботодавця для цього?
Вадим Шпітун: Для молодого спеціаліста важливо, щоб йому довіряли і вірили в нього. Це формує у фахівця ставлення до роботи. Я працював з різними людьми, але найбільша мотивація працювати була з тими, хто в тебе вірить і бачить в тобі потенціал. Таку людину не хочеться підвести.
SuperAgronom.com: Які поради ви даєте молодим фахівцям?
Вадим Шпітун: Перше — це освоювати агротехнологічні вимоги до операцій: як їх правильно виконувати і як налаштовувати агрегати. Це найголовніше для молодого агронома. А далі, коли ви бачите, що воно вам подобається, тоді вже вивчати технології вирощування, системи захисту рослин, живлення тощо.
SuperAgronom.com: З огляду на це, які три основні принципи допомагають вам у роботі?
Вадим Шпітун: Перший — це постійне навчання і саморозвиток. Другий — кожне рішення повинне базуватися на даних: чи це результати аналізу грунту, чи погода, чи економіка. Третє — це повага до людей. Тому що люди — це найбільша цінність будь-якого господарства.
SuperAgronom.com: Дякую за цікаву розмову.
©Меланія Несмачна, SuperAgronom.com







