Як вирощувати без гербіцидів, міндобрив і оранки: 50 років органічного землеробства на Полтавщині

Здоровий ґрунт — це здорова людина, вірив засновник господарства Семен Антонець, де обробляють близько 8 тис. га за принципами органічного землеробства, використовуючи науково обґрунтовану сівозміну, сидерацію, органічні добрива та мінімальний обробіток ґрунту. Тут особливу увагу приділяють розвитку ґрунтової біоти, накопиченню органічної речовини, збереженню вологи в ґрунті та створенню умов для природного живлення рослин. 

Як відмовились від хімії: еволюція системи органічного землеробства

ПП «Агроекологія» — одне з перших в Україні господарств, де відмовились від оранки, мінеральних добрив та гербіцидів. Перехід до органічного землеробства відбувався поступово: 

• 1975 рік — впровадження мінімального обробітку ґрунту
• 1978 рік — відмова від хімічних ЗЗР
• 1988 рік — повна відмова від мінеральних добрив

Основою системи стало відновлення природної родючості ґрунту, а не її «штучне підживлення».

Накопичення гумусу без мінеральних добрив

Вміст гумусу в ґрунті збільшують за рахунок використання компостів, гною та сидератів. Цікаво й те, що на відміну від мінеральних добрив, компости і гній забезпечують рослинам пролонговане живлення. 

«Аміачна селітра за рахунок амонійного складу дає максимальну віддачу в перші дні, тоді як гумус, накопичений завдяки гною, компостам, сівозміні і сидерації, працює постійно, — поділився Сергій Козін, головний агроном господарства.

Результат:

• стабільне живлення рослин,
• покращення структури ґрунту,
• активізація ґрунтової мікрофлори.

Гній і компости допомогли господарству відновити природну родючість ґрунту. А також дали змогу зрозуміти кілька важливих речей:

• як правильно використовувати сидерати та органічні добрива,
• як накопичувати і зберігати вологу в ґрунті, 
• як ефективно використовувати багаторічні трави в сівозміні.

Сівозміна в органічному господарстві: приклад 8-пільної системи 

Сівозміна в господарстві 8-пільна та поєднує зернові, технічні культури та сидерати. Це дозволяє накопичувати гумус, зменшувати тиск бур’янів та покращувати баланс поживних речовин в ґрунті.

1. Озима пшениця
2. Соняшник
3. Сидерат:

•  а)  Гречка + вика
•  б)  Занятий пар вика + овес з послідуючим внесенням органічних добрив

1. Озима пшениця
2. Кукурудза на силос
3. Ячмінь + еспарцет
4. Еспарцет
5. Еспарцет
6. Сидерат з еспарцету для збереження вологи

Бінарний посів: як працює поєднання культур

Ґрунтова мікрофлора представлена бактеріями, грибами, які допомагають рослинам живитися. Саме тому в органічному землеробстві заходи направлені на створення для них хороших умов життя. А цього можна досягти правильним поєднанням культур.

«Зараз ми використовуємо еспарцет і ячмінь. У перший рік еспарцет може спокійно витримувати затінення від ячменю, а ячмінь не сприймає еспарцет як конкурента і дає максимальні врожаї. При цьому обидві культури створюють власну міні-екосистему, в якій немає місця проростанню бур’янів. Це дозволяє досягти одночасно структурування ґрунту і контроль бур’янів, що важливо в органічному землеробстві, — каже Сергій Козін.

Після озимої пшениці сіють соняшник, а після нього або вико-гречано суміш як сидерат, або вико-вівсяну з послідуючим внесенням органічних добрив. І вже після цього знову повертаються до озимої пшениці. Тобто, використання сумішей перед сівбою озимої пшениці допомагає накопичити гумус.

Після озимої пшениці розміщують кукурудзу на силос. А після неї проводять сидерацію еспарцетом протягом трьох років. Сидерат з еспарцету допомагає зберегти вологу для озимої пшениці, яку сіють наступною.

Коротко: як працює система

Світлини та відео про життя і роботу агрономів в Instagram SuperAgronom_

Догляд за озимою пшеницею без ЗЗР

Догляд за посівом озимої пшениці навесні в господарстві починають з боронування ротаційною або штригельною бороною. Чому це важливо? 

• Контроль шкідників і хвороб у посіві.
• Закриття вологи в ґрунті.

Річ у тім, що після зими рослини озимої пшениці мають відмерлі листки, на яких накопичуються яйця шкідників, спори та міцелій збудників хвороб тощо. Штригельна борона допомагає вичісувати ці листки і дещо приорювати їх землею. Це певною мірою допомагає контролювати поширення шкодочинних організмів, що важливо в органічному землеробстві.

Друга користь від штригельного боронування — мульчування верхнього шару, що допомагає зберегти вологу і наситити кореневу зону рослин повітрям.

Соняшник: безгербіцидний контроль бур’янів

Перед тим, як вирощувати соняшник, на полі здійснюють закриття вологи. Для контролю бур’янів кілька разів здійснюють культивацію. Основний принцип — працювати з бур’яном у фазі «білої ниточки». 

Важливо: ефективність залежить не від кількості обробітків, а від своєчасності їх проведення.

Цікавим є те, що після збирання врожаю, стебла соняшника залишають у полі на зиму як кулісу. Куліса сприяє затриманню снігу на полі і накопиченню вологи в ґрунті. 

«Коли всюди було по 40-50 см снігу, у нас було майже 60 см. Ці накопичені 10 см забезпечили, принаймні, мінімальну потребу у волозі, потрібну для сівби. До того ж, стебла соняшника заселяють гриби-сапрофіти, які руйнують клітини і перетворюють стебла на органічну поживу для наступної культури, — додає головний агроном.

Дискування рослинних решток соняшника — це три хвилі падалиці

Традиційно після збирання соняшник дискують, проте в ПП «Агроекологія» не бачать в цьому доцільності. Більше того, дискування на стандартні 10 см перемішують рослинні рештки разом із кошиками з залишками насіння на три шари в глиб. Сергій Козін каже, у весняно-літній період це обернеться трьома хвилями падалиці. Натомість, коткування кільчасто-шпоровими котками навесні працює як притискання рослинних решток до землі, що зменшує кількість хвиль падалиці.

«Притиснувши падалицю котками до землі, ми її пробудили, спонукали до сходів, почекали половину місяця, потім запустили диски на 5-8 см. Потім сіємо, — пояснив він.

Між соняшником і озимою пшеницею — сидерат

У післяжнивні рештки соняшника підсівають гречку і вику. Завжди отримують гарні сходи після проведення коткування післяжнивних решток соняшника кільчасто-шпоровими котками, адже воно працює як закриття вологи.

На початку цвітіння гречки проводять дискування в півтора проходи. Такий метод винайшов і відпрацював Семен Антонець. Метод полягає в тому, що перший раз дискова борона проходить по всій ширині, а назад — у половину ширини. Тобто половина дисків йде по обробленому, а друга половина по ще свіжим рослинам. Таким чином досягається заробка соковитих рослин у ґрунт. 

«Соковитість під час заробки допоможе рослинам швидше перегнити. Бо якщо ми будемо чекати, поки трактор дійде до кінця поля, а потім розвернеться назад, то назад диски будуть працювати вже по в'ялих рослинах, — пояснив Сергій Козін.

Варіант Б для розміщення між соняшником і озимою пшеницею — вико-вівсяна суміш на сіно, яку висівають одразу після прикочування післяжнивних решток соняшника і дискування спровокованих бур’янів.

Читайте також: ТОП-9 найпоширеніших сидератів в Україні: переваги та недоліки

В середині літа сіно збирають і вносять органічні добрива — гній або компост.

Таким чином, обидва варіанти — чи це вико-гречаний сидерат, чи вико-вівсяна суміш — допомагають стимулювати роботу ґрунтової біоти і накопичити гумус в ґрунті.

«Цими діями ми не залишили поле стояти, втрачаючи вологу. Ми його сидерували, зберігали в ньому максимум органічних решток, зробили азот, фосфор і калій легко доступними для кращого накопичення поліцукрів. Озима пшениця зайде в зиму збагачена калієм і фосфором, що збільшить зимостійкість і холодостійкість, — каже головний агроном.

Кукурудза на силос: захист від бур’янів без гербіцидів

Наступною культурою після озимої пшениці сіють кукурудзу на силос. Догляд за нею передбачає:

• можливе внесення компосту;
• закриття вологи в ґрунті;
• боронування для знищення бур’янів у фазі білої ниточки;
• підготовка насіннєвого ложа;
• міжрядний обробіток.

Сергій Козін каже, найкращий час знищення бур'яну — це тоді, коли він у фазі білої ниточки. Бур’яни, які сформували хоча б два справжні листочки, не так легко вичесати і пошкодити.

Далі відбувається підготовка насіннєвого ложа. Надалі захист від бур’янів передбачає проведення міжрядної культивації.

Бінарний посів ячменю з еспарцетом 

Ячмінь і еспарцет добре співіснують в симбіозі. Ячмінь використовується як покривна культура. Обробіток ґрунту для розміщення бінарного посіву здійснюють на глибину загортання насіння — 3-3,5 см.

Висівають такий посів двома сівалками одночасно таким чином: одна сівалка сіє ячмінь, інша висіває еспарцет — під кутом 30° до рядків ячменю. Це запобігає потраплянню в одне насіннєве ложе.

Після зими залишається стерня від ячменю, яка, зі слів головного агронома, виконує роль своєрідних продихів для ґрунту. Навесні по еспарцетах запускають борону з пружинним зубом ЗБР-24, налаштовуючи її таким чином, щоб пружини просто лежали на землі, а не загортали. Проборонований еспарцет швидко почав відростати, а волога була закрита підпушеною подушкою з рослинних решток. 

На третій рік еспарцет залишають як сидерат. Роблять два укоси, стерню ж залишають на зиму як кулісу для накопичення снігу. Сергій Козін каже, еспарцет добре структурує ґрунт за рахунок своєї добре розвиненої кореневої системи та накопичує азот в ґрунті.

Еспарцет як попередник для пшениці позитивно впливає на якість її зерна. На практиці господарства зерно озимої пшениці після еспарцету має високий вміст білку 14%, подекуди фіксували 15,8%, а вміст клейковини — 28-32%.

Втім, пан Сергій наголошує, що такий ефект забезпечує не лише еспарцет, а вся система — це науково-обґрунтована сівозміна з культур, які доповнюють одна одну, сидерація, бінарний посів, внесення органічного добрива і мінімальний обробіток ґрунту. Окремо кожен з цих заходів приносить користь, проте для досягнення високої врожайності, якості зерна і продуктивності посівів вони мають працювати у синергії.

FAQ про органічне землеробство

Чи можливе органічне землеробство без тваринництва?

Так, але складніше. Альтернатива — сидерати та рослинні рештки як джерело органіки. Також можна застосовувати біологічні продукти.

Як працює компост з листя бобових і гречки?

Листя зелених сидератів містить великий комплекс мікроелементів, азот і калій в легкодоступній формі. Наприклад, листя гречки накопичує збагачений калій у ґрунті, який підтягує фосфор. Тому якщо в господарстві немає гною, його можна замінити сидератами.

Коли очікувати результат від застосування еспарцету?

Еспарцет — це багаторічна культура, тому результати слід очікувати після трьохрічного використання. Його коренева система розпушує ґрунт і накопичує від 100 до 200 кг/га азоту.

Які сидерати вирощувати на різних ґрунтах?

На бідних ґрунтах — фацелію, люпин і жито, на зволожених ґрунтах — кінський біб, у посушливих областях — фацелію, еспарцет, ріпак, на піщаних ґрунтах — озиме жито, еспарцет, конюшину і фацелію, на кислих ґрунтах — люпин і вику.

Які сидерати найефективніші?

Фацелія є універсальним сидератом, тоді як бобові (вика, горох, люпин, люцерна, еспарцет) накопичують азот, кінський біб гарно структурує ґрунт, гірчиця накопичує фосфор і пригнічує дротяників, ріпак пригнічує розвиток дротяників, озиме жито пригнічує бур’яни і надає структуру ґрунту, гречка мобілізує калій і фосфор.

Чому багаторічні трави є відмінними попередниками озимих зернових?

Багаторічні трави одночасно придушують розвиток бур'янів у полі, підвищують вміст поживних елементів у ґрунті та поліпшують його структуру своєю кореневою системою. Для прикладу, в господарстві ПП «Агроекологія» спершу висівають соняшник, а через два тижні люцерну у міжряддя. Після збирання соняшника люцерна залишається розвиватися протягом двох років і забезпечує азотом наступну культуру.

Підготувала Меланія Несмачна, SuperAgronom.com

Ми у Telegram

Тримай руку на пульсі важливих агрономічних новин та подій