Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.
Технологія захисту цукрових буряків за євростандартами: досвід українських аграріїв та поради європейських
До експорту продукції рослинництва до Європи висуваються досить високі вимоги, необхідність відповідати усім європейським регуляторним нормам. Зокрема, дуже багато регуляторних вимог до цукрових буряків, а саме до продукції, яку з них отримують та експортують — цукор, буряковий жом та меляса, які є побічними продуктами виробництва цукру.
Експортер для сертифікації продукції подає свої технології вирощування, проте може бути проведений хімічний аналіз продукту. і якщо в самому цукрі виявити залишки пестицидів практично неможливо, оскільки це на 99,99% сахароза, то з жомом та мелясом ситуація інша. І саме їх аналіз часто становить проблему.
Тож гармонізація технології вирощування цукрових буряків з вимогами ЄС потрібна і для безперешкодного експорту продукції, і в розрізі майбутньої євроінтеграції для адаптації до європейських стандартів агровиробництва.
Як перевіряти ЗЗР на відповідність вимогам ЄС
Щоб оцінити відповідність препаратів вимогам ЄС (зокрема в межах регламентів REACH та CLP), доцільно застосовувати такий алгоритм:
Перевірка через EU Pesticides Database
Це офіційний реєстр Європейської комісії. Необхідно знайти діючу речовину препарату та перевірити її статус (Approved/Not Approved), а також дату закінчення схвалення (expiration date). Якщо термін дії завершується найближчим часом, речовина перебуває в зоні ризику — її можуть виключити з ринку ЄС.
Аналіз переліку Candidates for Substitution
ЄС формує перелік речовин, що підлягають заміні. Якщо діюча речовина входить до цього списку, це означає, що вона має менш сприятливі екологічні або токсикологічні характеристики, і для неї вже шукають безпечніші альтернативи. Такі препарати першими потрапляють під обмеження або заборону.
Перевірка паспорта безпеки (SDS) за вимогами REACH
Постачальник повинен надати актуальний паспорт безпеки (Safety Data Sheet). Важливо переконатися, що класифікація та маркування відповідають вимогам Регламенту CLP (EC) № 1272/2008, який є обов’язковим для продукції, що потрапляє на ринок ЄС.
Моніторинг висновків EFSA
Європейське агентство з безпеки харчових продуктів (EFSA) публікує наукові оцінки перед ухваленням регуляторних рішень. Негативні висновки щодо впливу речовини (наприклад, на підземні води або бджіл) часто стають передвісниками її обмеження або заборони протягом найближчих 1–2 років.
Перевірка наявності в державному реєстрі України
Незалежно від постачальника, препарат обов’язково має бути включений до Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів України. Водночас реформа законодавства (зокрема Закон № 3221-IX) поступово гармонізує цей реєстр із європейськими вимогами безпеки.
Рекомендується передбачати у договорах поставки положення про обов’язкову відповідність препаратів вимогам ЄС (REACH/CLP), а також вимагати сертифікати аналізу на кожну партію. Це мінімізує ризики під час експорту продукції та захищає підприємство від можливих обмежень.
Про адаптацію технології вирощування цукрових буряків до вимог Європейського Союзу розповів Дмитро Костарєв, головний агроном ПП «Західний Буг». Агропідприємство повністю перейшло на системи захисту за стандартами ЄС і планує їх, виходячи з асортименту дозволених Єврокомісією препаратів.
Гербіцидний захист цукрових буряків
У технології вирощування буряків цукрових найголовніша проблема — знищення бур’янів. Тож саме зміни у гербіцидному захисті можуть бути найбільш «болючими» для буряководів. Якщо розглядати класичну схему захисту гербіцидами, то здебільшого це десмедифам, фенмедифам, етофумезат — як продукти оригінаторів, так і дешевші аналоги.
«Десмедифам вже досить давно втратив дозвіл на застосування в ЄС. Фенмедифам дозволений до 30 вересня 2026 року. Поки що це не означає, що після 30 вересня від остаточно потрапить під заборону, потрібно буде подивитися після цієї дати, можливо, дозвіл на застосування фенмедифаму продовжать», — пояснює Дмитро Костарєв.
Інші розповсюджені діючі речовини гербіцидів, що застосовуються на цукрових буряках:
- Трифлусульфурон-метил — заборонений в ЄС від 2021 року
- Метамітрон — дозвіл на застосування закінчується 30 листопада 2026 року
- Ленацил — дозволений до 30.06.2040 року
- Клопіралід — дозволений до 30.09.2036 року
- Клетодим — дозвіл на застосування закінчується 31.08.2026 року
- Флуазіфоп-П-бутил — дозвіл на застосування закінчується 31.05.2026 року
«Тобто з погляду того, що в нас є типова схема роботи на цукровому буряку, досить значні обмеження по пестицидному складу за нормами ЄС. Це якщо господарство хоче захистити буряки максимально. З іншого боку, маємо труднощі з тим, що деякі діючі речовини, дозволені в Європі, просто відсутні в Україні. До прикладу, нова діюча речовина флорпірауксифен-бензил, у нас зареєстрована на кукурудзу та рис. В Європі вже третій рік застосовується на цукрових буряках. Ми випробовували в себе на полігоні, в тому числі із значно завищеними нормами внесення. Фітотоксичності для буряків немає. Тобто в перспективі за наступні рік-два на ринку з'явиться перспективний препарат, адже виробник планує реєструвати його на цукрові буряки і в Україні» — розповів Дмитро Костарєв.
Самі європейські фермери кажуть, що виведення з ринку вже звичних в технології діючих речовин дещо ускладнює захист від бур'янів, проте, з іншого боку, впроваджуються абсолютно нові багатокомпонентні продукти та нові рецептури. Грамініциди для однодольних бур'янів та гліфосат утворюють окрему групу. Технологія Conviso Smart також розглядається. Досвідчені фермери знають усе це та слідкують за новими розробками, але кожен, хто вводить буряк у свою сівозміну, має багато чого навчитися.
Читати по темі: Чи буде солодко від цукрових буряків агроному, залежить від технології вирощування
«Ефективна боротьба з бур'янами на буряках, особливо після ріпаку та припинення дії трифлусульфурон-метилу, а також у районах з інтродукованими бур'янами, є складним завданням. Успіх стратегій боротьби з бур'янами залежить від мінливих погодних умов, що переважають ранньою весною (посуха, весняні холоди, травневі заморозки), і в таких ситуаціях боротьбу з бур'янами можна модифікувати. Одну досходову обробку та дві післясходові обробки можна виконати, коли ми знаємо, що доступ до обприскувача буде неможливим одразу після сходів, або коли у нас є проблеми з ромашкою повзучою, падалицею ріпаку, підмаренником чіпким, тощо. Три післясходові обробки рекомендуються при вирощуванні буряків на дуже добрих ґрунтах з високим вмістом гумусу, низьким pH ґрунту та ґрунтовою посухою до сходів», — радять європейські аграрії.
На відміну від цукрових буряків, для яких оптимальна температура ґрунту для сходів становить 8°C, багато бур'янів сходять приблизно за 2°C. Однак при вирощуванні цукрових буряків одноразової досходової обробки недостатньо. Для післясходового контролю бур'янів найкраще негайно застосувати стратегію розділеного дозування.
У системі розділеного дозування терміни застосування гербіцидів визначаються стадією розвитку бур'янів і в більшості випадків не залежать від стадії розвитку цукрового буряка. Гербіциди з розділеним дозуванням застосовуються, коли бур'яни знаходяться на стадії від сім'ядолі до стадії двох листків. На практиці наступні післясходові обробки проводяться з інтервалом від 5 до 12 днів, залежно від кліматичних та ґрунтових умов.
Інсектицидний захист цукрових буряків
З інсектицидами у європейських стандартах захисту, каже Дмитро Костарєв, наразі непроста ситуація: альфа-циперметрин, хлорпірифос та імідаклоприд вже заборонені, лямбда-цигалотрин наразі має дозвіл ліше до 31.08.2026 року. Проте що 2033 року ще дозволений ацетаміприд.
Також наразі ще дозволений тефлутрин, хоча обговорення стосовно заборони піретроїдів, і зокрема вказаної діючої речовини, періодично проводяться. Але, враховуючи шкодочинність та збитки європейських фермерів від щорічної появи звичайного бурякового довгоносика, заборони постійно відкладаються. З досвіду ТОВ «Україна-2001», що розташоване на Хмельниччині та має певні проблеми з довгоносиком на бурякових полях, тефлутрин досить ефективно вирішує це питання.
Сіяти буряки починають доволі рано, цього року сіяли в третій декаді березня. Під час сівби вносять Квантум Діафан ACTion 3-18-18 у нормі 30 л/га та інсектицид Форс в нормі 6 кг/га в зону висіву. Як зауважив Олександр Камінський, виконавчий директор «Україна-2001», працювати з сівалкою для цукрових буряків в їхньому господарстві треба вчитися окремо, оскільки вона одночасно виконує кілька операцій. Плюс точний висів та навігація, все це потрібно відстежувати та керувати процесами.
«Ми робили спеціально аналіз, внесення інсектициду під час сівби зберігає нам близько 20 тис. рослин на гектар. Якщо говорити про мінеральне живлення, то ми відходимо від старих радянських стандартів «чим більше азоту, тим краще». Азоту вносимо не більше 120 кг/га в діючій речовині. Надлишок азоту лише шкодить і додатково провокує розвиток хвороб, того ж церкоспорозу. Окремо дотримуємось швидкості руху сівалки. Сіємо на швидкості 7-8 км/год і намагаємось не перевищувати. Краще сіяти повільніше, але якісніше», — пояснив Олександр Камінський.
Фунгіцидний захист цукрових буряків
Найбільші зміни відбулися саме у сфері фунгіцидного захисту, зазначає Дмитро Костарєв. З дозволених для застосування в Євросоюзі діючих речовин наразі лишаються протіоконазол, метконазол, дифеноконазол, хлорокис міді. Також нещодавно зареєстрований мефентрифлюконазол (Ревісол®).
«В останні 3 роки ми в нашій короткоротаційній сівозміні з буряком прийшли до 4-кратного внесення фунгіцидів за сезон. Хочу наголосити, що у зонах інтенсивного вирощування цукрових буряків, де є обов'язково проблема поширення церкоспрозу, не обійтися без контактного фунгіциду. З дозволених наразі залишився хлорокис міді. Теж дуже раджу, щоб система захисту одразу починалася в максимальній інтенсивності. З точки зору ризиків, протіоконазол не надто «швидка» речовина, тобто нею потрібно працювати трішки на випередженя, порівняно з епоксиконазолом, який вже є забороненим», — радить агроном.
Варто зазначити, що Європі, на відміну від України, мідні фунгіциди повсюди є обов’язковим елементом систем захисту цукрових буряків. А після заборони застосування манкоцебу та хлороталонілу у ЄС мідь стає єдиним доступним контактним фунгіцидом для контролю широкого кола хвороб на цій культурі.
Читати по темі: Цукрові буряки 2025: технології вирощування, проблеми та тенденції на прикладі господарств АгроЕкспедиції
З іншого боку, цукрові буряки є високочутливою до дефіциту міді культурою. Це й не дивно, адже мідь — важливий мікроелемент для нормального росту і розвитку рослин, каталізатор процесів фотосинтезу та дихання. При нестачі міді у рослин спостерігається пригнічення ростових процесів, що проявляється у зменшенні висоти рослин, зміні забарвлення листків на темно-зелене або з фіолетовим відтінком, зрілі листки в’януть, утворюються бічні листкові розетки. Дефіцит міді як мікроелементу призводить до зниження стійкості буряків до захворювань (зокрема до церкоспорозу), чинить негативний вплив на врожайність і цукристість коренеплодів. Такі властивості роблять мідь інструментом впливу в руках професіоналів на кількісні та якісні показники врожаю цукрових буряків, зокрема, ті, що мають значення для збільшення виходу цукру.
Якщо порівнювати вартість «звичних» для України технологій захисту цукрових буряків та технології, дозволеної за нормами ЄС, то, за словами Дмитра Костарєва, наразі це співставні величини.
«Якщо брати до уваги вартість лише продуктів для захисту, не враховуючи обробіток ґрунту, живлення, підживлення, тощо — цьогоріч наша технологія дешевша на 9%. Але варто зазначити, що гербіцидний захист вийшов дешевшим, оскільки ціни по деяких гербіцидах просіли. Насправді технологія по вартості та інтенсивності практично така сама. Але фунгіцидний захист за рахунок багатьох заборон, навпаки, зріс в ціні. Тобто, якщо гербіцидний захист почне в якусь сторону коливатися, то сказати, що ця технологія дешевша, не вийде, бо фунгіцидний захист точно зростає. Але вона і не дорожча, принаймні, не суттєво дорожча навіть за умови росту цін на гербіциди», — підсумував Дмитро Костарєв.

Олена Басанець, SuperAgronom.com


















