Олександр Хачатурян: До нас на цих землях застосовували оранку, а зараз в нас немає жодного плуга

Про аграрний напрямок агрохолдингу розповів директор компанії  «Раліївка» Олександр Хачатурян.

Підприємство існує понад 20 років, але в складі холдингу — з 2019 року. За останні п'ять років робота підприємства фактично збудована з нуля. Наразі «Раліївка» обробляє близько 9,5 тис. га. Більшість цих земель раніше перебували під управлінням «Агроінвестгруп». Після її банкрутства в 2019 році RGC уклав із пайовиками нові договори оренди, добровільно погасивши борги «Агроінвестгруп» перед ними, що дало змогу компанії консолідувати більшу частину земельного банку агрохолдингу-банкрута.

Поля розташовані на Одещині, частина — в  Миколаївській області (1 300 га)

Відстань між крайніми точками 120 км. 

YouTube-кaнaл SuperAgronom

Підписуйтесь нa YouTube-кaнaл СуперAгроном

SuperAgronom.com: Що вам дісталось у 2019 р.? Довелось все з нуля починати?

Олександр Хачатурян: Нам потрапив у руки «Радянський Союз». Я взагалі раніше ніколи не займався сільським господарством. Я юрист. Разом з цією роботою сам навчався і ріс. Зараз з нічого щось вийшло. Техніки не було там. Були радянські якісь трактори, що ми на аукціонах викупили. Але потім зрозуміли, що цим працювати не можна взагалі. І перейшли повністю на широкозахватну техніку, на потужні трактори Massey Ferguson 370. Зараз купили нові сівалки Kinze. Цим і працюємо. Два обприскувачі були самохідні. 

SuperAgronom.com: Використовуєте тільки свою техніку чи трохи наймаєте?

Олександр Хачатурян: Ні, стараємося не наймати, стараємося ще комусь послуги надавати. Я робив у позаминулому році кооперацію з Юрієм Дробязком. Це мій вчитель.

Читати по темі:

1.  Раціональне внесення добрив. Технологія від Юрія Дробязко

2.  Інокуляція, підживлення сої та обробіток ґрунту. Технологія від Юрія Дробязко

3.  Густота посівів та захист рослин. Технологія від Юрія Дробязко

SuperAgronom.com: А входите в їхній Cooperative United Farmers?

Олександр Хачатурян: Звичайно. Виходить все купувати дешево. 

SuperAgronom.com: Олександр, як було вам: зайти в агро юристу? Наскільки складно було?

Олександр Хачатурян: Я навчався всі роки. Тут працювало 400 з чимось людей. Думав — що вони всі роблять? Бачив великі недоліки, бо я не працював у цій системі. 

SuperAgronom.com: Наприклад?

Олександр Хачатурян: Те, що вони орали постійно. Потім бездумно добрива кидали: 300 кг NPK, 200 кг карбаміду, 100 кг селітри, побільше сульфату амонію. Є люди, які самі пішли, бо не хотіли перевчатись. 

Для нас лімітуючий фактор — це волога. В минулому році в мене було заплановано певну кількість азоту. Там було 250 кг селітри заплановано. Скоротили та внесли 100-150 кг, бо нема вологи. Ми стараємося все купувати заздалегідь (азот пару місяців тому на наступний рік закупили). Дивлюсь по цінах, коли найнижча ціна, і тоді купую. Не зберігаємо в одному місці. 

Ми спілкуємося з людьми, які беруть великі партії, і кооперуємось.  Будую зараз ще склади для зберігання КАСу на 2000 т.

SuperAgronom.com: А не думали самі виготовляти КАС?

Олександр Хачатурян: Думав, але поки я не готовий до цього. Рідкі добрива під сівбу соняшнику ми робимо самі. 

Читати по темі: КАС: як правильно застосовувати, переваги добрива і актуальні ціни

SuperAgronom.com: Є думка, що хто перейшов на рідкі добрива, то на гранулу вже не повернеться. 

Олександр Хачатурян: Не знаю. Ми повністю не перейшли, ми тільки на соняшнику вносимо. Використовуємо як стартові фосфорні, а потім все одно ж даємо азот. 

SuperAgronom.com: Яка структура посівів у вас?

Олександр Хачатурян: Озимі, ярі 50 на 50. Ми вирощуємо кукурудзу, соняшник, пшеницю, ріпак тут. Ріпак то засохне, то не зійде. Тому я в минулому році взагалі відмовився від ріпаку. Прийняли рішення, що там, де до 15 серпня будуть опади, — сіємо, не буде — не сіємо.  Просто я не хочу ризикувати. В минулому році ми посіяли 1000 га, з них тільки 300 га залишилось. Все інше загинуло. 

Ну зараз я бачу, що є ріпак у людей непоганий. Пройшов дощ і він зійшов.

У тому районі ніхто не сіяв кукурудзу, ми сіємо. Минулі роки отримували 8 т/га, 6 т/га, 5т/га. 

На площах, де загинув ріпак, ми посіяли льон. Льон також ніхто тут не сіяв до нас. Отримали непогану врожайність, більше 2 т/га. Соняшник та кукурудза постраждали, навіть не хочу називати, скільки отримали. Трохи виростили твердої пшениці дворучки сербської селекції, продали дорого. 

SuperAgronom.com: Є думка, що  вирощування твердих сортів пшениці на 50% дорожче, ніж м'якої. А  премія, яку ви отримуєте, лише на 20% більша. 

Олександр Хачатурян: Вони більше в добрива вкладають. Ми робимо аналіз ґрунту. Наприклад, якщо там сірка не потрібна, то ми її не вносимо.

SuperAgronom.com: А посівмат дорожче? 

Олександр Хачатурян: Так, дорожче:  €480/т + €120 доставка + НДС, розтаможка.  Премія, якщо ти привезеш товарною партією авто в Європу, не рахується — дорого везти. Ми здали в Миколаєві, завод Аміно. Вони задоволені, склоподібність пшениці була 97%. 

SuperAgronom.com: Як розподілились площі під культурами на 9,5 тис. га землі?

Олександр Хачатурян: 4 тис. га пшениці, 2 тис. га кукурудзи, 2 тис. га соняшнику. Ми взагалі на якийсь період хочемо відмовитись від соняшника. Його точно буде менше. Потрібно, щоб земля відпочила. Ми можемо додати всі мікроелементи, які потрібно, але ж він вологу бере з певного горизонту, а там її немає. Тому потрібно дати цьому горизонту трохи відпочити. 

Читати по темі: Курс на соняшник! Коли врожай в коморі, пора подумати про коригування сівозміни, але чого чекати від сезону-2025?

Тут історично всі сіють пшениця-соняшник. Ми ж багато льону будемо сіяти на наступний рік. Економіка непогана, якщо він вродить. Минулі роки ціна була $300/т, а зараз $500/т і більше. Щоб вийти в нуль і вище, урожайність льону має бути 1,3-1,5 т/га. 

Ділянка, на якій посіяли льон з густотою 5,5 млн/га, показала найкращий результат. 

Ми відмовились від гороху. Будуть площі під сорго. 

Карта ґрунтів

Інтерактивна карта ґрунтового покриву України

SuperAgronom.com: Якби були землі трохи в інших регіонах, то структура посівів була б іншою?

Олександр Хачатурян: Так, була б кукурдза та соя. Завдяки Юрію Дробязко ми вчимося вирощувати кукурудзу. Але в цьому році і соя, і кукурудза  фактично загинули. Ми не отримали гарних врожаїв взагалі.

SuperAgronom.com: Ви сієте кукурудзу в більш північних точках?  

Олександр Хачатурян: Ні, тут Березівський район, Любашівка, Троїцьке. Тут не дуже гарні землі. Ґрунти супіщані, там взагалі води немає (річки) та умов для зрошення.

SuperAgronom.com: Переходите на вологозберігаючі технології, чи може вже працюєте?

Олександр Хачатурян: На всіх землях до того, як ми їх взяли в обробіток, застосовували оранку. Ми повністю відмовилися від неї. Останні плуги, здається, комусь подарували, щось продали, щось на метал. Зараз тільки глибокорозпушувач. 

SuperAgronom.com: А на no-till переходити не збираєтесь поки?

Олександр Хачатурян: Ми ще не готові до no-till. Це окрема філософія. Там і техніка інша, в поле ніхто не повинен заїжджати, бункери, перегрузчики потрібні, комбайни на гусеницях. Ну, там багатенько всього потрібно зробити.  

SuperAgronom.com: Що з вологою цього року?

Олександр Хачатурян: Її не було. Три місяці в нас не було дощу. Саме коли була вегетація кукурудзи і соняшника. Не було взагалі дощу. На жаль, ми нічого не отримали. 

SuperAgronom.com: Сильно поміняли агрономічний склад, коли прийшли? 

Олександр Хачатурян: Ну, в мене було дев'ять директорів, на кожному підприємстві. 500 га і він вже директор. Зараз нема. Взагалі хочу відмовитись від агрономів. Ну, там було дев'ять агрономів, зараз у нас один. 

SuperAgronom.com: Чекайте, в холдингах зазвичай на 3000 га землі по одному агроному. А у вас майже 10 і зараз один агроном?

Олександр Хачатурян: Так, цього достатньо. Користуємось Wialon, там телематика краща. Працює гарна диспетчерська служба. Без дозволу ніхто навіть з бригади не виїде. 

Є люди зі старої школи, є й молоді хлопці, які навчаються. Відправляємо на навчання, курси. Наприклад, він не агроном, але читає аналіз і каже, що потрібно, що ні. 

Людина повинна поїхати в поле, подивитися: є шкідники чи нема. Надіслати фото пастки. Є старший поля. 

SuperAgronom.com: Ви першим ділом зробили агрохімічний аналіз? 

Олександр Хачатурян: Так, але всі поля не зроблю. Це дуже кропітка робота. Якщо я скажу, що робити всі поля, то вони біля поля накопають землі. Є одна людина, вона йде по полю, робить як по книжці. 

SuperAgronom.com: Як виросли витрати цього сезону?

Олександр Хачатурян: Все виросло: дизель, заробітні плати людям. В нас непогані зарплати. Але хочу, щоб люди отримували ще більше. Щодо ЗЗР,  то трохи подешевшали навіть. Ми використовуємо однокомпонентні препарати, комбінуємо. Це генеричні препарати. Особливо що стосується гербіцидів. 

SuperAgronom.com: Демополя сієте, є у вас?

Олександр Хачатурян: Я не люблю ці демополя. Агрофон може бути різний навіть на одному полі. Потрібно робити, наприклад, в шестикратному повторенні. Можна, щоб були різні умови, якщо ти на одному полі вносиш добрив 100 кг, то шість ділянок по 100 кг не повинно бути. Там 150 кг добрив і так далі. Шість ділянок таких. І з варіантами по густоті також.

Ми сіємо з дуже низькою густотою соняшник і кукурудзу — 40 тис./га. В північних регіонах кукурудза — 65-70 тис., але там є волога. 

SuperAgronom.com: А бавовник не думали попробувати?

Олександр Хачатурян: Він не буде рости. В нас було там 20 соток бавовника, грались. Йому потрібна волога. Задискували його і все. Це було просто для експерименту. Плюс його якось потрібно якісно збирати та потрібні можливості для продажу. 

SuperAgronom.com: Працюючи на Одещині, можна сказати, що це зона ризикованого землеробства, але є моменти, що потрібно менше добрив, менша густота рослин тощо. 

Олександр Хачатурян: Ми балансуємо у вирощуванні культур. Одещина не вибачає ніяких помилок. Ти повинен зробити все правильно, а погано воно саме вийде. 

Костянтин Ткаченко, Яна Красновська, SuperAgronom.com

АгроЕкспедиція 2024

АгроЕкспедиція 2024: реальна картина в різних регіонах України