Густота посівів та захист рослин. Технологія від Юрія Дробязко

Читати по темі: Інокуляція, підживлення сої та обробіток ґрунту. Технологія від Юрія Дробязко

«Що більшу густоту посіву ми робимо, то більше витрачаємо грошей. На практиці доведено, що в умовах достатнього зволоження в Україні густота посіву кукурудзи не повинна перевищувати 75 тис. нас./гектар. За густоти від 75 до 100 тис. насінин урожайність вже практично не підвищується, а за подальшого збільшення навіть буде падати. Причому рівень зменшення врожайності залежить від кількості вологи. Зараз на півночі України я працюю із густотою посіву кукурудзи 74—76 тис./га, на півдні (Одеська область) — 60 тис./га, на піщаних ґрунтах — 58—65 тис./га», — розповідає Юрій Дробязко.

Така залежність урожайності від густоти посіву, вважає фахівець, спостерігається і на всіх інших культурах, лише цифри будуть трохи відрізнятися. Для соняшника він радить густоту посіву не вище 60 тис./га, а на півдні й того менше — 40 тис./га.

«Зі свого досвіду скажу, що висівати більше 160 кг/га якісного насіння пшениці не варто. Але насіння повинне бути справді якісним, краще перед висівом його перевіряти. Що ж до сої, то тут потрібно розуміти, яке завдання ми ставимо перед собою за вирощування: отримати максимальну кількість якісного зерна, зберегти процент зав’язей та зробити зерно максимально крупним. Цьому сприяє низька густота посіву, але не екстремально низька, а така, щоб на момент збирання було 300—400 тис. рослин/га. До речі, сою я завжди сію із міжряддям 35—38 см, на півдні — 70 см. Вважаю таку норму оптимальною», — говорить пан Юрій.

Насіння сої він також радить обов’язково перевіряти перед висівом, причому не лабораторно, а самостійно проростити насіння на схожість у ґрунті з глибини 6 см у теплих та вологих умовах. За однакових показників лабораторної схожості на практиці можна отримати зовсім різні результати. Навіть якщо лабораторна схожість вказана 92%, під час самостійного висіву можна отримати всього 40—60% :

«Це може бути що завгодно — низька енергія проростання, неякісне насіння, фузаріоз, будь-який бактеріоз. Але хоч що б призвело до такого зниження схожості, сіяти таке насіння не можна».

Не кількість, а якість: як отримати хороший урожай кукурудзи

У Юрія Дробязко є свій невеликий технологічний секрет. У насіння кукурудзи перед висівом від додає «доопилювач», тобто гібрид із пізнішими строками дозрівання.

Такий гібрид квітне пізніше, тому опилення рослин, навіть у не дуже сприятливих умовах українського півдня в господарствах Юрія Геннадійовича, отримують стовідсоткове.

«До основного гібриду  я додаю 2—2,5% насіння гібриду з ФАО більше на 30, а також 2—2,5% гібриду з ФАО більше на 60. Важливо лише підібрати пізні гібриди з насінням такої ж фракції, як насіння основного гібриду, щоб не було проблем із сівалкою. Результати я ніколи спеціально не вимірював, проте спеціалісти говорять, що це дуже ефективно. Так робить багато насіннєвих компаній. Чому вони про це мовчать? Мабуть, щоб більше насіння купували та робили більшу густоту посіву, хоча й за мінімальної густоти з таким підходом можна отримувати гарні врожаї. Якщо рік буде сприятливим і в серпні буде достатньо вологи, кукурудза завдяки «доопилювачу» зав’яже повноцінний другий качан. Якщо ж вологи буде мало, цей качан просто всохне, зате основний качан буде добре виповненим», — говорить фахівець.

Для соняшника та сої ця схема непридатна, оскільки соя має закритий механізм запилення, а в соняшника другий кошик не виросте за жодних умов.

Передпосівна обробка насіння

Насіння сої, кукурудзи та соняшника Юрій Геннадійович обов’язково протруює перед посівом, навіть те, яке вже оброблене виробником. Для кукурудзи він використовує діючі речовини флутріафол, клотіанідин, імідаклоприд, флудіоксоніл. Для сої — флудіоксоніл, металоксил, імідаклоприд, клотіанідин.

«Чому я додаю під час протруювання сої імідаклоприд? Це старий інсектицид, в міру ефективний, проте є у нього одна цінна якість: оброблена цією речовиною рослина довше сприймає сонячне світло. Період несприйняття сонячного проміння для такої рослини зменшується, тому росте вона швидше й краще», — говорить Юрій Дробязко.

Щодо класу триазолів, то їх він обов’язково додає за протруювання кукурудзи, проте ніколи не використовує на сої. Уся група триазолів помітно знижує схожість та енергію проростання сої, а також картоплі. Тому використовувати такі препарати саме на цих культурах фахівець не рекомендує.

Захист рослин

Юрій Дробязко радить обов’язково користуватися і ґрунтовим, і страховим гербіцидами у посівах будь-якої культури.

«Не фантазуйте, що вам вистачить лише якогось одного гербіциду, потрібно вносити обидва. Бур’яни проростають у різний час, тому за використання лише одного гербіциду вони просто «заїдять» культуру. Головне питання — правильно підібрати комбінацію цих препаратів та вирахувати дозування. Комбіновані препарати із двох та більше діючих речовин я не люблю. Краще користуватися простими однокомпонентними, так можна підібрати саме ті речовини, котрі потрібні конкретному полю, а також — самостійно визначити оптимальну дозу для внесення», — говорить він.

Сьогодні, вважає фахівець, за допомогою ґрунтового гербіциду можна вирішити багато проблем. Якщо якийсь препарат коштує недорого, але як страховий гербіцид не показав себе дуже ефективним, можна просто додати його до ґрунтового гербіциду — це покращить контроль бур’янів і водночас не призведе до пригнічення культури.

«У роботі не місце штампам, їх просто не повинно бути. Можна комбінувати препарати, змінювати дозування, але виважено та з розумінням справи. Потрібно розуміти, що деякі страхові гербіциди можна прекрасно використовувати і як ґрунтові, у разі низької ціни на них», — говорить пан Юрій.

Читати по темі: Раціональне внесення добрив. Технологія від Юрія Дробязко

Також він обов’язково обробляє посіви фунгіцидами — на насіннєвих посівах така обробка проводиться 2—3 рази, на товарних — один раз. Для обробки кукурудзи та сої використовує інсектицид Кораген, який називає настільки ефективним, що навіть ціна тут відступає на другий план. Використовувати фосфорорганіку вважає для себе неприпустимим і некоректним, хоча й коштує вона дешевше.

Про амброзію та ваточник сирійський Юрій Геннадійович говорить так: «Для боротьби з ваточником особисто я вважаю найефективнішим засобом мезотріон. Це одна з небагатьох речовин, яка має системну дію на ваточник. Якщо бур’ян уже виріс на вашому полі, не можна його виривати, ви його таким чином лише розсаджуєте. Потрібно дочекатися цвітіння, оскільки саме в цей період ваточник найбільш вразливий до дії гербіцидів. А потім пройти та добре обприскати його вручну гліфосатом або мезотріоном. Що ж до амброзії, то вона є більше наслідком некоректного обробітку ґрунту. Якщо робити міжрядний обробіток — амброзія буде на полі обов’язково, не рекомендую робити передпосівну культивацію.».

Читати по темі: Ваточник сирійський: радість для бджолярів, справжня біда для агрономів

Без води — ані туди, ані сюди

Юрій Дробязко наполегливо рекомендує правильно готувати воду для робочих розчинів. Адже якість та хімічні властивості води всюди різні, а для правильної взаємодії із ЗЗР важливі показники жорсткості та рН. Головне завдання під час підготовки води для робочих розчинів — прибрати жорсткість та «опустити» рН до оптимального для більшості препаратів показника 3—3,5.

«Сьогодні є багато доволі дорогих препаратів, які потрібно додавати у воду для вирішення вказаних проблем. Особисто я на кожні 100 л води додаю по 5 кг сульфату амонію. Він зв’язує усі елементи, котрі роблять воду жорсткою, і водночас знижує її рН. Відфільтрували воду перед приготуванням розчину — і все. Просто, ефективно й дуже недорого», — говорить Юрій Геннадійович.

До речі, на кожен гектар поля у його господарствах використовують саме по 100 л води. Більше — лише під час роботи з десикантами та контактними фунгіцидами (300 л), а також — за роботи з Корагеном (200 л). На кожні 100 л води додають 200—250 г прилипача. Силіконовими прилипачами, яких можна додавати усього 25 мл на 100 л води, Юрій Дробязко не користується. Вважає, що за великої листкової поверхні та великої вегетативної маси рослини такі засоби не діють.

 Олена Басанець, SuperAgronom.com