Віктор Рибалко: Спрямовуючи воду від опадів у канали, ми створили унікальну систему зрошення в умовах Житомирщини

Про те, як зростали, за якими принципами ведуть агробізнес, що втратили, як оговтувались і як зараз розвиваються, ми розпитали на конференції OkAgro 2024 в одного зі співвласників компанії, заступника голови ФГ з питань виробництва, Віктора Рибалко.

SuperAgronom: Пане Вікторе, питання болюче, але яке господарство у вас було в Херсонській області, що ви втратили через вторгнення росіян?

Віктор Рибалко: У нас сімейне господарство, яке заснували мої батьки на лівому березі Херсонщини. І працює в ньому вже 3 покоління нашої родини, а загалом аграрії ми вже в 7-му поколінні. На сьогодні наш дім окупований. І основне господарство, яке у нас розміщувалось саме там, на півдні, вкрадене окупантами. Мали на той момент 2700 га в обробітку. На щастя, ми мали філію в Житомирській області, куди з початку війни й перебралися і продовжуємо розвивати наш бізнес. 2022-й рік був для нас надзвичайно складний, оскільки з 16 по 21 рік, коли агро в Україні активно розвивалося, всі наші основні вкладення були саме на півдні. За той період ми інвестували на Херсонщині більше 10 мільйонів доларів. За п'ять років до вторгнення ми змогли побудувати систему зрошення на 2 тис. га з круговим та фронтальним поливом. Якраз у 2021 році ми зробили основний ривок, а в 2022-му планували завершити будівництво зрошення на всіх наших землях і завезли матеріали. Це були величезні інвестиції. При цьому парк техніки був один на 2 господарства, адже основні роботи у різних областях проходили у різний час. А на початок вторгнення, у лютому 2022 року, звісно, основна техніка була сконцентрована саме на півдні, адже весняно-польові роботи першим розпочинав південь. Тому фактично весь тракторний парк було втрачено. Лише по залишковій балансовій вартості ми втратили майна на 278 мільйонів у гривні станом на 2022 — це та сума, яка фігурує у кримінальній справі у прокуратурі.

SuperAgronom: І все ж філія на Житомирщині дала можливість працювати далі?

Віктор Рибалко: З переміщенням на Житомирщину нам потрібно було приймати кардинальні рішення, як вижити і як розвивати наш бізнес далі. На щастя, нам вдалося вивезти з окупації багатьох наших ключових працівників і однією крутою командою, яка згрупувалась у найскладніший момент, ми змогли значно підвищити ефективність всього нашого бізнесу. Навіть незважаючи на те, що в 2022 році наш річний оборот був значно менший, ніж банківська заборгованість по довгострокових кредитах, які бралися для півдня, ми змогли зменшити витрати і збільшити врожайність. Незважаючи на складний фінансовий стан, нам вдалося реструктурувати наші борги, оскільки кредитори бачили, що бізнес працює і здатен обслуговувати свої зобов’язання. І головний висновок, який ми для себе зробили, — не важливо, в якій ситуації ти перебуваєш, але, якщо твоя справа ефективна, то ти неодмінно зможеш вижити, працювати і рухатися далі.

Читати також: Картопля на зрошенні: скільки води давати для хорошого врожаю?

SuperAgronom: Крім ґрунтово-кліматичних умов, чим відрізнялось господарювання у цих двох регіонах?

Віктор Рибалко: На Житомирщині у нас теж 2700 гектарів в обробітку, але рівень капіталізації цих земель був значно нижчим, ніж на Херсонщині. Взагалі, на півдні це історія про ранню картоплю, яка дорожча, але дає дещо меншу врожайність. Натомість на півночі це історія про пізню картоплю, яка загалом дешевша, але яка може давати значно вищу врожайність, ніж на півдні. Оборот на 1 гектар картоплі на півдні зазвичай на 40-60% вищий.

Що ж стосується відмінностей у напрямках, то, скажімо, по картоплі на півдні ми були підлаштовані під основного покупця — чіпси Lay’s. Завод із їх виробництва розташовується у Миколаєві і ми для них були дуже зручні з точки зору логістики. Взагалі, після втрати Херсонщини ранню чіпсову картоплю в Україні ніхто ще вирощувати не навчився, на відміну від ранньої столової.

У різних регіонах вирощують різні сорти, якщо на півночі росте фактично все, то для півдня були придатні лише декілька сортів — Рів'єра, Арізона, Коломба.

Ми у Telegram

Тримай руку на пульсі важливих агрономічних новин та подій

SuperAgronom: Коли перенесли основну діяльність компанії з окупованої території на Житомирщину — які завдання довелося вирішувати?

Віктор Рибалко: Сконцентрувавши свої зусилля на Житомирщині, ми змогли зробити там зрошення, використовуючи воду накопичену локаційно, тобто воду, яку випала у вигляді опадів і була затримана. Це нетиповий досвід для України, оскільки здебільшого цю воду ми акумулювали в меліоративних каналах, використовували їх як резервуари. Таким чином збудували зрошення просто з нуля — унікальне для України і не сильно поширене в світі.

Також ми почали активно працювати з нашими ґрунтами, робити хімічну меліорацію — на основі даних американської лабораторії (у співпраці з компанією Travelite). Ця робота теж дала шалений ефект, особливо при роботі з малопродуктивними землями. І загалом оптимізували всю нашу роботу.

Тобто з 2022 року, коли настали важкі часи, ми стали працювати значно краще, ніж це було до великого вторгнення. Життя змушує змінюватися у складні періоди. Ми цим пишаємося.

SuperAgronom: Ви сказали, що аналіз ґрунту один із факторів ефективності. В чому це полягає, і чому ви покладаєтесь на результати саме лабораторії зі США?

Віктор Рибалко: Так, і ми не просто відправляємо зразки свого ґрунту до США. Там знаходиться консультант, який за результатами аналізу розраховує рекомендації. Ми побачили перспективу в цій технології, тому що вони нам дуже наочно пояснили, в чому різниця між нашими ґрунтами на Житомирщині і на Херсонщині. Спочатку вони це пояснили на основі загальних даних і нашого досвіду вирощування культур в цих регіонах. Обміркувавши, висунули кілька гіпотез. Наприклад, що на Житомирщині, мабуть, дуже низький вміст магнію й дуже слабкі ґрунти, а на Херсонщині висока ЄКО (ємність катіонного обміну, — ред.) і високий вміст магнію. Коли ж ми відправили зразки ґрунту, то ця теорія підтвердилась за результатами. Також є чітка кореляція між збалансованістю ґрунту за результатами аналізу та врожаєм. Хоч балансування ґрунту – це тривала робота, але ми її робимо і за 2-3 роки поля, які ніколи не давали гарного врожаю, починають покращувати свої результати. 

SuperAgronom: Умови півдня (Херсонської області) та півночі (Житомирської області) справді відрізняються. Які є особливості в системах зрошення?

Віктор Рибалко: Різниця між півднем і північчю колосальна — у зрошенні і в меліорації.

По-перше, північ потребує подвійного регулювання і відведення вологи навесні. По-друге, ми не можемо чітко зафіксувати кількість зрошуваних земель. По суті, на півночі ми можемо робити полив на всіх землях, бо не використовуємо стаціонарні поливні машини, які встановлені на півдні і які використовуються в 95% випадків зрошення в Україні. Ми ж застосовуємо мобільні системи. Наразі зі зрошенням ми концентруємося на картоплі, бо кількість води у нас обмежена, і зрошувальні системи на півночі треба оцінювати не за гектарами, а за кількістю доступної води. Натомість на півдні ліміт води для нас фактично був необмежений, але обмежена інфраструктура, яка закриває певну площу. На півночі можна поливати на будь-якій площі, але обмежена кількість води, яку ти можеш використовувати.

SuperAgronom: Картоплярі скаржаться, що нинішній сезон був проблемним і неврожайним. Яким він був для вашої компанії?

Віктор Рибалко: Якраз завдяки зрошенню цей рік для нас видався успішнішим. І не лише по врожайності, а й по цінах на продукцію. Зазначу, що зі споживчими ринками ми не працюємо, а лише із заводами, за контрактами, тож і ціна у нас контрактна. Взагалі, ми всю сівозміну підлаштували під виробництво картоплі. Під неї виділяємо 500 га. І щоб для цієї культури створити оптимальні умови, відмовились від соняшнику, кукурудзи й ріпаку, залишили пшеницю та бобові. Тому що оборот з 1 га картоплі в 10 разів більше, ніж, скажімо, оборот з 1 га пшениці.

І в мене є мрія, до якої я рухаюсь, щоб вийти на середню врожайність по картоплі 60 т/га. Для України, де наразі середня врожайність десь 30 т/га, — це фантастичні поки що цифри. Але, на мою думку, від своєї справи, від бізнесу, потрібно отримувати задоволення. А для цього треба мріяти, ставити амбітні цілі й реалізовувати їх. Тоді й фантастика стане реальністю.

SuperAgronom: Дякуємо за цікаву розмову!

Алла Гусарова, Яна Красновська, SuperAgronom.com

Читати також: Другий хліб. Технологія вирощування картоплі від А до Я

Агроробота

Пошук роботи в агросфері