Сергій Мельник: Клімат і війна в Україні підказали, що необхідно вирощувати бавовник

SuperAgronom.com: Сергій Іванович, розкажіть про досліди інституту з сортовипробування бавовнику. Адже саме від цих досліджень буде залежати подальша можливість вибору насіннєвого матеріалу.

Сергій Мельник: Наш інститут займається сортовипробуванням, загалом випробовуємо всі сорти рослин, які подаються для поширення в Україні.

Сергій Іванович Мельник, директор, Українського інституту експертизи сортів рослин

Що стосується бавовнику, то сьогодні є доручення провести екологічні випробування, описати морфологію, можливості вирощування. Завдання — визначити, які сорти бавовнику придатні для вирощування в кліматичних умовах Півдня України (Бессарабія). На сьогодн цей регіон за кліматичними умовами, за всіма розрахунками, підходить для вирощування цієї культури, яка колись займала в Україні (в південній частині Херсонщини та в Криму) до 300 тис. га.

Нині на Півдні важко вирощувати зернові, адже посуха, перепади температур не дають отримати високий та якісний урожай. А бавовник є посухостійким. Враховуючи те, що системи зрошення будуть відновлені і буде подача води, ця культура стане гарною альтернативою для аграріїв південних регіонів. Бавовник потребує вологи на початкових фазах розвитку (отримання сходів, перші-другі листки), а далі він більш толерантний до посухи.

SuperAgronom.com: Які, на вашу думку, перспективи культури в Україні?

Сергій Мельник: З точки зору багатоцільового використання цієї культури в легкій, оборонній, енергетичній, харчовій промисловостях, бавовник є культурою з майже безвідходним використанням. Щодо вирощування бавовнику для військових цілей, то такої потреби раніше не було. Проте війна розкрила зовсім інші пріоритети та потреби. Нам слід свою промисловість відроджувати, і не тільки легку, а особливо — оборонну, не залежати від інших. Таким чином усе зійшлося: і клімат підказав, і війна спонукала до того, що необхідно займатися бавовником. Він може посісти вагоме місце в сівозміні.

SuperAgronom.com: Якщо він для багатьох напрямків, то чому останні десятиліття був у тіні, на вашу думку? Можливо, проблема в насіннєвому матеріалі або сортах?

Сергій Мельник: Моя особиста думка — через глобалізацію економіки та  перерозподіл трудових ресурсів. Україна за останні два десятиліття з країни, яка займалась переважно пшеницею, загалом зерновими, сьогодні перетворилась на виробника великих обсягів сої, кукурудзи, ріпаку. Тоді як 20 років тому ці культури вирощувались на невеликих площах порівняно з сьогоденням. Так може бути і з бавовником. До того ж, вирощування бавовнику останнім часом було сфокусоване в Китаї та Туреччині. Це зумовлено і кліматичними умовами, і тим, що вартість робочої сили не є дорогою. І всі ми знаємо, що в  цих країнах дуже багато бавовнику використовується саме для легкої промисловості.

Читати по темі: Вирощування бавовнику: місце в сівозміні, обробіток ґрунту, сівба та інші ключові моменти технології

SuperAgronom.com: Розкажіть про сорти, що  випробовуються.

Сергій Мельник: Наразі закладені 5 сортів бавовнику. Оригінатором двох сортів занесених до Державного реєстру є Інститут кліматично орієнтованого сільського господарства НААН. Він базувався в Херсоні, зараз в Одесі.

Це оригінатор двох наших українських сортів, які там були створені. Більше таких сортів не було. Реєстрація сортів проходить по спрощеній процедурі без польових випробувань. Тому що це специфічна культура, є особливості, наприклад, щодо спеціальної техніки, зокрема збиральної.

В цьому році нами продовжується вивчення сортів зареєстрованих у США, ЄС та Туреччині.

Є зміни до закону про охорону прав на сорти рослин, які дають можливість сортам, які зареєстровані в США та країнах Європейського Союзу, проходити у нас по спрощеній процедурі реєстрації. Тобто подаються без польових випробувань протягом 15 днів, реєструються і можуть поширюватися в Україні, якщо немає зауважень.

Такої потреби раніше не було.  Вони не подавалися раніше на реєстрацію, так як не було потреби на внутрішньому ринку. А сьогодні вже є ця потреба і вони, сподіваємося, будуть подаватися, і попередньо сорти пройдуть екологічне дослідження.

SuperAgronom.com: В чому полягає дослідження цих сортів бавовника?

Сергій Мельник: Специфіка така: висіваємо і спостерігаємо за рослиною від сівби, перших сходів і до формування врожаю. Фіксуємо, коли сформувався врожай, які терміни, якість цього врожаю. Чи відповідають морфологічні ознаки, які описує автор, як вони проявились та як вплинули на них умови вирощування. Чи є в наших умовах вплив хвороб та шкідників і як це проявляється. Тобто ми, як наукова установа,  повинні дати висновок по цих сортах.

Ми плануємо дати рекомендації по п’яти сортах, який з них ранній, середній, пізній, коли було цвітіння, утворилися коробочки, коли розкрилась коробочка. Потім перевіряється схожість насіння. Тобто всі морфологічні та біологічні ознаки повинні оцінити, підтвердити і сказати, що в умовах Одеської області ось такі сорти можуть вирощуватись в цих конкретних умовах.

SuperAgronom.com: А чи може бути висновок, що певний сорт непридатний для вирощування в Україні?

Сергій Мельник: Так однозначно не можна сказати, що сорт не має потенційних можливостей. Ми в конкретних кліматичних умовах закладаємо досліди, а він може в інших умовах себе показати. Але зараз ми вибрали дві точки, в нас є філія в Одесі, одна ділянка на зрошенні, друга без зрошення.

SuperAgronom.com: Які площі ділянок?

Сергій Мельник: Площі невеликі, приблизно там 100 м², на яких висівався бавовник у чотирьох повторностях по 25 м², тобто кожен сорт — чотири ділянки по 25 м², разом 100 м². Це для нас достатньо для того, щоб ми отримали, оцінили та описали цей сорт. З урахуванням, яка була вологість, інсталяція тощо. Бавовник на таких невеликих площах буде збиратись вручну.

SuperAgronom.com: Які можуть бути труднощі в процесі сортовипробування та реєстрації бавовника?

Сергій Мельник: Без труднощів та кропітливої праці не можливо виростити жоден врожай. Однак труднощі бувають такі, що шляхом організаційних заходів, їх можливо подолати, такі як  наприклад: технічне забезпечення, засоби захисту рослин або щось інше, які можуть виникати з їх закупівлею, або наявністю на ринку. А інші труднощі які неможливо побороти, їх може створити природа – надмірна посуха, або надмірне зволоження, низькі температури, мала кількість сонячних днів, що важливо для вирощування бавовника.

SuperAgronom.com: Є прогноз і заяви від великих господарств, що з 2025 року під бавовник буде відведено чималі площі в компаніях. Чи бачите ви перспективу, що і справді культура «завойовуватиме» площі з урахуванням особливостей технології вирощування, а також можливих проблем зі збутом?

Сергій Мельник: Я не сумніваюсь, що якщо агрохолдинги роблять такі заяви, то вони вже прорахували математику та економіку. На мою думку, паралельно це питання потребуватиме фінансової підтримки від держави саме на старті. Як і будь-який новий проект в аграрній сфері. Ви знаєте, що коли запускалися ріпак, соя, кукурудза від держави були певні інвестиції у формі компенсації за 1 гектар, компенсації техніки тощо. Я думаю,  що десь у такому варіанті може бути і для бавовнику. Адже в сільському господарстві для того, щоб отримати результат, спочатку треба вкласти інвестиції, які два роки будуть крутитися, а потом на третій рік вони вже почнуть себе компенсувати. Але враховуючи важливість бавовника зараз, я думаю, що підтримка держави має бути.

У будь-якому разі компаніям потрібно вивести земельні ресурси під бавовник, купити насіння, закупити техніку для збирання. Плюс мають бути інвестиції для того, хто перероблятиме, що потребує закупівлі обладнання.

SuperAgronom.com: Зараз Україна потребує бавовнику, але й у світі на нього є попит. Чи можна вже спрогнозувати майбутній експортний потенціал?

Сергій Мельник: Це можливо в перспективі, але зараз необхідно, на мій погляд, власні потреби забезпечити. Запустити легку промисловість, щоб не тільки залежати від імпорту з Китаю та Туреччини. Тим паче, що і до бавовника ми забули, що колись розвивалось активно льонарство, а зараз це нішева культура. Так само коноплярство тільки зараз починає відроджуватись. До речі,  волокно із конопель та льону також може використовуватись в оборонній промисловості. Але тут теж потрібна комплексна підтримка на рівні держави.

Читати по темі: Економічна вигода з 1 га бавовнику складає $700-1000 за тонну насіння — Чернявський

SuperAgronom.com: Що можете сказати на тему ГМО-бавовнику?

Сергій Мельник: Прийнятий відповідний закон стосовно спрощеної системи реєстрації ГМО-бавовнику. Його у світі вирощують, тож цілком імовірно, що в майбутньому і в Україні вирощуватимуть. Тим паче, що ГМО сорти мають вищу продуктивність, стійкість до хвороб тощо. А що таке стійкість до хвороб — це зменшення кількості пестицидів, отже і здешевлення вирощування. 

Цитата з закону

Установити, що на період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102–ІX, та до дня набрання чинності Законом України "Про державне регулювання генетично-інженерної діяльності та державний контроль за розміщенням на ринку генетично модифікованих організмів і продукції" від 23 серпня 2023 року № 3339–IX державна реєстрація сорту бавовнику та/або державна реєстрація прав на сорт бавовнику, в тому числі генетично модифікований, на вимогу заявника здійснюються без проведення кваліфікаційної експертизи. Державна реєстрація прав на сорт бавовнику, в тому числі генетично модифікований, здійснюється за умови підтвердження заявником прав власності на такий сорт, зокрема патентом, виданим будь-якою договірною стороною Конвенції.

За умови наявності висновку про ухвалену назву сорту бавовнику і сплати відповідного збору та/або державного мита Компетентний орган приймає рішення про державну реєстрацію сорту бавовнику та/або державну реєстрацію прав на сорт бавовнику в 15-денний строк з дня надсилання повідомлення про позитивні результати розгляду заявки.

SuperAgronom.com: Що стосується захисту на дослідних ділянках, вона вже прописана на етапі закладання?

Сергій Мельник: Як тільки було поставлене завдання і ми отримали перші зразки насіння, — все було вже прописано щодо технологічних операцій згідно з вимогами. Ми консультувались із фахівцями Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства. Вивчили літературу, були презентації іноземних компаній, тож на основі всіх даних та досвіду розробили свою методику. Тому всі добрива, засоби захисту вже були закуплені і заплановане їх внесення.

SuperAgronom.com: Наразі детальна інформація щодо сортів і вирощування на цих дослідних полях закрита?

Сергій Мельник: Так, характеристики сортів — закрита інформація. З власниками підписані документи про нерозголошення до отримання результатів. Потім уже Міністерство аграрної політики буде публікувати всю інформацію. Результати випробувань будуть оприлюднені після збирання врожаю.

SuperAgronom.com: Дякую за приділений час. Будемо чекати на результати сортовипробування.

Яна Красновська, SuperAgronom.com