Олег Веселов: Під урожай 2024 посіяли 10 тис. га озимої пшениці на півдні — переважно на розмінованих площах

Але життя продовжується, лідерські позиції не втрачені. А досвід та професіоналізм фахівців «Нібулона» завжди цікавий для агрогалузі. Мали нагоду поспілкуватись із Олегом Веселовим, директором з агровиробництва компанії. Про нинішній сезон, його результати, принципи господарювання, проблеми, пов’язані з війною, та здобутки в цих непростих умовах.

SuperAgronom.com: Пане Олеже, сезон-2023 завершується, більшість урожаю вже зібрано. Яким був нинішній рік для рослинницького напряму компанії? З якими результатами фінішуєте його?

Олег Веселов: Погода цьогоріч сприяє жнивам. Соняшник уже зібрали. Середню урожайність отримали на рівні 2,2-2,3 т/га. При цьому на Черкащині й Кіровоградщині — 2,5 т/га, а на Житомирщині і Миколаївщині — 2,1 т/га. Це фактично планова урожайність, з урахуванням мінімізації внесення добрив.

Молотимо сою та кукурудзу. Бобову зібрали з половини площ. Залежно від регіону та якості ґрунту урожайність коливається від 1,5 т/га до 3,5 т/га. Середній показник таким чином виходить 2,3 т/га.

Жнива кукурудзи лише розпочались, але вже зараз зрозуміло, що урожай вона сформувала хороший, як на мене, середній результат буде на рівні 8-9 т/га. При цьому волога близька до базисної. Найвищий показник — 16,5%, але переважно 14,8-15,5%. Тож досушування потрібне мінімальне. Збираємо кукурудзу в Черкаській, Сумській і Хмельницькій областях, вологість зерна всюди фактично така сама, від базової відрізняється на 1-2%. Хіба що на Сумщині трохи вища — 16-16,5%. 

До слова, на Черкащині цікава ситуація — літо було посушливе, але в один день випало до 80 мм опадів, потім знову тривалий час посуха. І цей один дощ сформував урожай кукурудзи, при цьому до збирання завдяки інтенсивній втраті вологи маємо ще й сухе зерно.

Пшеницю ми сіємо переважно в південному регіоні — це Миколаївська область. На півдні сіємо пшеницю по причині безальтернативності — там дуже малий перелік культур, придатних до вирощування через посушливий клімат. В інших регіонах робимо ставку на культури, які формують більший вал і маржинальність.

SuperAgronom.com: Чуємо багато нарікань на якість пшениці — частка продовольчої у цьогорічному врожаї лише 20%. Чому так сталося? Через те, що економили на азотних добривах?

Олег Веселов: Загалом у сезоні-2023 Україна отримала високий вал пшениці (з урахуванням, що значна частина території «пшеничних» регіонів наразі під окупацією або не обробляється через воєнні дії) — завдяки високій урожайності. При цьому зерно — низької якості. Тут поєдналися декілька факторів. З одного боку, і справді багато хто з метою економії знижував норми азотних добрив. Однак навіть ті, хто не економив і забезпечив достатнє азотне живлення, якісної пшениці не отримали. Традиційна логіка «азот — це протеїн» зламалась. Найімовірніше, це сталося через надмірність дощів саме у період формування зерна. Відбулось «розбалансування» співвідношення кількості вологи та азоту.  

SuperAgronom.com: Борошномели хвилюються, але аналітики кажуть, що разом із залишками минулого року внутрішні потреби будуть задоволені. А що з озиминою під урожай-2024? Як пройшла посівна?

Олег Веселов: Загальну картину добре відображає статистика. За даними Мінагрополітики, станом на 24 жовтня сівбу озимих зернових в Україні проведено на площі 4,985 млн га, з яких пшениці посіяно 3,456 млн га, ячменю — 322 тис. га, жита — 71 тис. га.

Посівна ярих: останні новини в Україні

Близько 3,5 млн га пшениці — це аномально мало. Зазвичай на цю дату культурою вже засіяно понад 5 млн га. Не думаю, що до завершення усіх можливих термінів посівної цифра сильно зміниться. В центрі й на півночі вже точно усі відсіялись, на півдні, можливо, ще можна було щось посіяти, але дуже велика проблема із ґрунтовою вологою. Подекуди за останні 2 місяці випало разом не більше 10 мм опадів. Багато хто з колег так і не наважився сіяти, чекали дощу.

Ми ж на свій страх і ризик у південних кластерах посіяли 10 тис. га озимої пшениці в суху землю, але отримали дуже мало сходів. Сподіваємось лише на те, що дощі зрештою підуть і насіння дочекається вологи.

SuperAgronom.com: З ріпаком така сама ситуація?

Олег Веселов: Ріпаку ми посіяли 4 тис. га, хоч дефіцит вологи був, але сходи все ж отримали. Втім, наразі вони в критичному стані. За опитуванням постачальників «Нібулону» з різних регіонів України, складається враження, що 10-15% господарств у принципі відмовились сіяти озимий ріпак у 2023 році через несприятливі погодні умови, а близько 30% — посіялись, але бачать нежиттєздатні сходи, або не отримали їх взагалі. 

Тож перспективи що по ріпаку, що по пшениці досить нерадісні — урожай цих озимих культур наступного року буде невеликий.

Багато площ доведеться пересівати ярими. На півдні, наприклад, це може бути лише соняшник. Альтернативи відсутні — або залишати пар і йти у мінус, або сіяти соняшник. Бо для півдня іншої ярої культури немає. Нішеві — можливо (льон, просо), але це невеликі обсяги, вони не замінять повністю озиму пшеницю.

При цьому проблема переходить і на наступний сезон. Мало площ під озимою пшеницею, значить, немає попередника під озимий ріпак урожаю 2025.

Свою роль у зменшенні площ під пшеницею зіграла також економіка. Цьогоріч навіть ті господарства, які отримали високий урожай пшениці — на рівні 6-8 т/га, завершують рік з від'ємною рентабельністю.

SuperAgronom.com: Як ситуація на ринку, низькі ціни на збіжжя і відповідно низька рентабельність вплинули на технологію вирощування?

Олег Веселов: Пшеницю ми сіяли без комплексних добрив. Робимо ставку на азот. Тобто будемо підживлювати культуру вже у лютому-березні, коли побачимо потенціал посівів. Як і минулого року, в бюджеті закладено затрати лише на азотні добрива. У нормі, яка дасть змогу отримати на півдні (нагадаю, що вся пшениця у нас у Миколаївській області) планову урожайність в межах 4,5 т/га. Для півдня це нормальний урожай.

Щодо інших елементів технології — чимось супердорогим не користувалися. По захисту застосовували стандартну схему для півдня: два протруйники (фунгіцидний двокомпонентний плюс інсектицидний) і все. Норми висіву дещо зменшили. Починали сіяти з 3,5 млн/га і закінчили 4,5 млн/га. Насіння 100% — української (одеської) селекції.

SuperAgronom.com: Ви сказали, що під урожай наступного року засіяли озимою пшеницею 10 тис. га. Здається, майже половина з них (4 тис. га) — на деокупованих землях Снігурівського району Миколаївщини, які ще й були заміновані.

Олег Веселов: Так, фактично сівба ішла слідом за розмінуванням: розмінували — посіяли, розмінували — посіяли. Іноді навіть після цього знаходили сівалками снаряди. Розміновували власними силами. Нинішня весна була дощова, на тих площах виріс бур’ян досить високий, ми його задисковували, подрібнювали, забивали у ґрунт, доводили поля до посівних кондицій.

Зараз ми уже придбали спеціальну машину для розмінування. Адже нам іще потрібно очистити від «смертельних сюрпризів» майже 1 тис. га земель. Собівартість розмінування 1 га (з урахуванням придбаної машини) приблизно $350. З «сірими» саперами» не співпрацюємо. У структурі «Нібулону» створили окремий департамент розмінування. Зараз навчаємо екіпажі. Розвиваємо цей напрям. 

SuperAgronom.com: Дякуємо за цікаву розмову, бажаємо реалізації задуманого!

Костянтин Ткаченко, Алла Гусарова, SuperAgronom.com

Читати також: АгроЕкспедиція Пшениця 2018. День 1. Миколаївська область: Радсад, Корона, НІБУЛОН

Ми у Telegram

Тримай руку на пульсі важливих агрономічних новин та подій